Рішення

від 08.09.2023 по справі 911/1690/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1690/22

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О.

розглянувши в судовому засіданні заяву від 28.08.2023 (вх. № суду 16341/23 від 28.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ДімПро про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1690/22

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДімПро, м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю БД Рентал-5, Київська обл.,

Києво-Святошинський р-н, с. Чайки

про стягнення 107 528,80 грн

представники:

від позивача:Чаруха Р.Р., адвокат, ордер серії АА № 1232663 від 22.07.2022;

від відповідача: Чеховська Д.Р., адвокат, довіреність від 02.03.2023.

осбтавини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.08.2023 задоволені частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДімПро»; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БД Рентал-5» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДімПро» 48 406,48 грн заборгованості, 5 395,60 грн інфляційних нарахувань, 462,80 грн 3 % річних та 1 252,05 грн судового збору.

В судовому засіданні 23.08.2023 до судових дебатів представником позивача заявлено про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подачу доказів за наслідками вирішення спору по суті.

28.08.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява від 28.08.2023(вх. № суду 16341/23) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування відповідної заяви позивач посилався на те, що в ході розгляду справи № 911/1690/22 з метою захисту інтересів та отримання правової допомоги, останній звертався до адвоката, на підтвердження чого надав суду відповідні докази, а саме: Договір про надання правової допомоги № 01/07/ОС від 01.07.2022, Додаткова угода № 1від 01.07.2022, рахунок № 1 від 23.08.2023 Акт приймання-передачі № 1 від 23.08.2023.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2023 заяву від 28.08.2023 (вх. № суду 16341/23 від 28.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ДімПро про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1690/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.09.2023.

В судовому засіданні 08.09.2023 присутній представник позивача підтримав подану суду заяву від 28.08.2023 (вх. № суду 16341/23 від 28.08.2023) та просив суд задовольнити її.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти заявленого позивачем розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та на електронну пошту суду надав заперечення (вх. № 16951/23 від 07.09.2023). Так, у своїх запереченнях відповідач вказував на те, що при встановленні розміру гонорару має враховуватись складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час; відповідач вказував на те, що позивачем документально не доведено обґрунтованість витрат на правничу допомогу в заявленій сумі, а розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним із наданими адвокатом послугами.

Розглянувши заяву від 28.08.2023 (вх. № суду 16341/23 від 28.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ДімПро про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1690/22, господарський суд -

встановив:

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частина перша статті 123 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як вбачається із наданих суду доказів, 01.07.2022 між адвокатом Чарухою Ростиславом Ростиславовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДімПро» (клієнт) укладений Договір про надання правової допомоги № 01/07/ОС за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в т.ч., за окремими письмовими дорученнями клієнта, які можуть бути оформлені у вигляді додаткових угод. Адвокат приймає на себе обов`язки представляти і захищати права і законні інтереси клієнта в суді та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника (захисника), які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України у зв`язку із зверненням/захистом клієнта, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

У п. 1.2 договору між сторонами погоджені надані клієнтом адвокату права.

Умовами п. 5.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025.

01.07.2022 між адвокатом Чарухою Ростиславом Ростиславовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДімПро» (клієнт) підписана Додаткова угода № 1 до Договору № 01/07/ОС від 01.07.2022, за якою сторони дійшли згоди щодо вартості наданих адвокатом послуг, зокрема:

ознайомлення з документами для підготовки позовної заяви (1) - 8 000,00 грн;

підготовка позовної заяви та здійснення розрахунків (1 шт) - 10 000,00 грн;

подача позовної заяви до суду (1 раз) - 2 000,00 грн;

направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу (1 раз) - 1 000,00 грн;

підготовка та подача відповіді на відзив на позовну заяву (в разі подачі відповідачем відзиву на позовну заяву) (1 шт) - 10 000,00 грн;

участь в одному судовому засіданні адвоката у справі (остаточна вартість в залежності від кількості засідань у справі) (1 шт) - 6 000,00 грн.

Між адвокатом та позивачем погоджена 100 % оплата визначених послуг, яка здійснюється клієнтом не пізніше 60 днів з моменту підписання між сторонами акта приймання-передачі наданої правової допомоги (п. 3.1 додаткової угоди).

Правова допомога вважається наданою після підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами (п. 4.1 договору).

Між адвокатом Чарухою Ростиславом Ростиславовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДімПро» (клієнт) підписаний Акт приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 23.08.2023, за яким адвокатом були надані, а клієнтом прийняті послуги, а саме:

ознайомлення з документами для підготовки позовної заяви (1) - 8 000,00 грн;

підготовка позовної заяви та здійснення розрахунків (1 шт) - 10 000,00 грн;

подача позовної заяви до суду (1 раз) - 2 000,00 грн;

направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу (1 раз) - 1 000,00 грн;

підготовка та подача відповіді на відзив на позовну заяву (1 шт) - 10 000,00 грн;

участь в судовому засіданні адвоката у справі (11 шт) - 66 000,00 грн;

Загальна вартість робіт (послуг) склала - 97 000,00 грн.

Для оплати наданих послуг адвокатом Чарухою Р.Р. був сформований та виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «ДімПро» рахунок № 1 від 23.08.2023 на суму 97 000,00 грн.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Водночас, суд звертається до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 за якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21тощо (п.п. 8.39.-8.41. постанови Верховного суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

В даному контексті суд звертається до правової позиції, зазначеній у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц. Так, Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);

2) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Поряд з цим відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».

Оцінюючи докази на підтвердження наданої позивачу правової допомоги вартістю 97 000,00 грн, суд керуючись зазначеними вище принципами обґрунтованості судових витрат, їх необхідності та неминучості для розгляду даної справи, з урахуванням наданого позивачем Акту приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 23.08.2023 вважає зазначити про наступне.

Так, укладаючи Додаткову угоду № 1 до Договору № 01/07/ОС від 01.07.2022 між адвокатом та клієнтом було обумовлено, що вартість наданих адвокатом послуг щодо участі в одному судовому засіданні у справі становить - 6 000,00 грн.

Надаючи докази понесення витрат на оплату послуг адвокат, позивачем наданий Акт приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 23.08.2023, з якого вбачається включення до витрат на професійну правничу допомогу участі адвоката Чарухі Р.Р. в 11 судових засіданнях, що становить 66 000,00 грн (11 засідань х 6 000,00 грн).

Проте, суд відзначає, що витрати у сумі 66 000, 00 грн не відповідають критерію «реальності» цих витрат, оскільки представник позивача адвокат Чаруха Р.Р. брав участь лише у 7 судових засіданнях, проведених 12.10.2022, 21.12.2022, 08.02.2023, 24.05.2023, 14.06.2023, 02.08.202 та 23.08.2023.

Поруч з цим, суд відзначає про те, що 23.11.2023 судове засідання у справі № 911/1690/23 не відбулось, у зв`язку із відсутності в приміщенні господарського суду світла, тобто не з вини представника позивача. З цього приводу суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 відповідно до якої зазначено, що такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

В той же час, судове засідання призначене на 09.11.2022 не відбулось, у зв`язку із оголошенням по місту Києву сигналу «повітряна тривога»; 23.01.2023 та 06.03.2023 представник позивача не з`являвся та надавав суду заяви від 22.01.2023 (вх. № 1210/23 від 23.01.2023), від 05.03.2023 (вх. № 4233/23 від 06.03.2023) про розгляд справи за відсутності його повноважного представника; в судові засідання 29.03.2023 та 03.05.2023 представник позивача адвокат Чаруха Р.Р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Тобто, суд констатує, що представник позивача адвокат Чаруха Р.Р. був присутній у 8 судових засіданнях, відповідне підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань.

В той же час, дії адвоката позивача, пов`язані з направленням копії позовної заяви відповідачу (поштовими засобами) не можуть бути віднесені до передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та кваліфіковані, як вид правничої допомоги, яка надається безпосередньо адвокатом клієнту.

Також, не може бути визнано судом обґрунтованим, неминучим та необхідним включення позивачем декілька разів до обсягу правничої допомоги: «ознайомлення з документами для підготовки позовної заяви», «підготовка позовної заяви та здійснення розрахунків», з огляду на фактичне дублювання правничої допомоги в частині підготовки, аналізу практики та формування правової позиції, що фактично включається й охоплюється діями адвоката з підготовки позовної заяви, у зв`язку з чим суд вважає визначення оплати вартості послуг в цій частині є неспівмірним з фактично наданим обсягом юридичної допомоги позивачу. При цьому, суд вважає, що ознайомлення з документами для підготовки позовної заяви є складовою частиною підготовки її у письмовому вигляді.

Ціна заявленого позову 107 528,80 грн. Рішенням Господарського суду Київської області від 23.08.2023 позовні вимоги були задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 48 406,48 грн заборгованості, 5 395,60 грн інфляційних нарахувань, 462,80 грн 3 % річних та 1 252,05 грн судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають 20 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладене, заява від 28.08.2023 (вх. № суду 16341/23 від 28.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ДімПро про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1690/22 підлягає частковому задоволенню, а судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн покладаються судом на Товариство з обмеженою відповідальністю «БД Рентал-5».

На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 73-74, 86, 123, 126, 129, 130, 221 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Заяву від 28.08.2023 (вх. № суду 16341/23 від 28.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ДімПро про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1690/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БД Рентал-5» (08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16, офіс 501, код ЄДРПОУ 41468900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Про» (01042, м. Київ, Тверський тупик, 7, код ЄДРПОУ 34355833) 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні заяви.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення підписано - 12.10.2023.

Суддя О.О. Христенко