Ухвала

від 13.10.2023 по справі 925/1387/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"13" жовтня 2023 р. м. Черкаси справа № 925/1387/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Чевгуза О.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» ( ПРАТ «СПМК № 595») від 11 жовтня 2023 року про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову з вимогою застосувати заходи забезпечення позову:

накласти арешт на прості іменні електронні акції Приватного акціонерного товариства «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» код ЄДРПОУ 05392140 загальною номінальною вартістю 487 347,74 грн, в кількості 1 949 391 (24,900252 % від загальної кількості) належні ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

зобов`язати ТОВ «БУЛ-СПРЕД» код ЄДРПОУ 30070412 внести зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на прості іменні акції Приватного акціонерного товариства «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» код ЄДРПОУ 05392140 міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів НОМЕР_2 , що обліковуються на рахунку в цінних паперах у депозитарній установі;

заборонити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відчужувати частку Приватного акціонерного товариства «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» код ЄДРПОУ 05392140 відчужувати частку засновника 24,900252 % акцій.

Запропоновані заходи заявник вважає співмірними, пов`язаними з предметом спору та такими, що забезпечать належне виконання судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що юридична особа Приватне акціонерне товариство «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» була створена 29.03.2000.

Згідно з статутом засновниками товариства були ОСОБА_2 24,900252 % акцій, ОСОБА_3 59,760614 % акцій, ОСОБА_4 14,940156 % акцій.

Керівником товариства був призначений ОСОБА_4 Наказом № 15-К від 29.07.2022.

Кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_3 з відсотковою часткою в статутному капіталі 59,7.

09 жовтня 2023 року заявнику стало відомо про продаж ОСОБА_2 свого пакету акцій, а саме 24,900252 % акцій заявника стали належати ОСОБА_1 .

Про свої наміри відчужувати частку в статутному капіталі він заявника не повідомив, жодних намірів продавати чи відчужувати іншим чином свої акції у нього не було.

Особа громадянина ОСОБА_1 товариству не відома, його немає і в числі контрагентів.

ОСОБА_1 , а саме юридичною фірмою, яка йому належить, на електронну адресу позивача та на всі інші юридичні особи де ОСОБА_2 був засновником, було направлено претензію про зупинення роботи підприємства, проведення аудиту, припинення противоправної діяльності та ін.

Заявник вважає, що всі дії відповідачів спрямовані на рейдерське захоплення товариства, що в свою чергу повинно бути зупинене, шляхом заборони вчинення дій та накладення арештів на частки в статутному капіталі.

Заявник зазначає, що буде звертатися з позовною заявою про визнання договору дарування удаваним, визнання договору купівлі-продажу та переведення прав покупця за договором купівлі-продажу частки.

Так, учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі, якщо інше не передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.

Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Якщо статутом ТОВ не встановлено інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства, то відчуження частки товариства здійснюється з дотриманням порядку, визначеного у статтях 20, 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Продаж учасником ТОВ частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки на підставі зазначеного Закону (постанова Великої Палати ВС від 01 червня 2021 року у справі № 910/2388/20 (провадження № 12-15гс21).

На підтвердження викладених обставин, заявником додано до заяви про забезпечення позову копії статуту, наказу про призначення директора, реєстру власників іменних цінних паперів, претензії, виписку з ЄДР.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

У частині дев`ятій статті 137 ГПК України визначено, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

Частиною десятою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.

Заявник вважає, що в разі невжиття заходів забезпечення позову, стороння особа може вчинити дії по рейдерському захопленню останніх часток співвласників, які зареєстровані за товариством, а заборона вчинення реєстраційних дій відносно зміни засновників, керівника, бенефіціара та накладення арештів на частки є співмірною до заявлених вимог.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища, невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання рішення суду у обраний позивачем спосіб захисту, оскільки у разі подальшого відчуження акцій позивач не зможе захистити своє порушене право в межах одного судового провадження без інших звернень до суду до нових власників цінних паперів, що потягне за собою також додаткові витрати.

У разі зміни власників цінних паперів у позивача виникне необхідність змінювати предмет позову та залучати до розгляду справи інших осіб, що у свою чергу призведе до того, що позивача буде позбавлено захисту та поновлення прав, які він вважає порушеними.

Застосування заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Статтею 7 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що арешт на цінні папери або інше обмеження прав на цінні папери конкретного власника (далі - обмеження стосовно конкретного власника) накладається (встановлюється) та скасовується (знімається) в порядку, встановленому цією статтею, на підставі рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадовою особою.

У разі встановлення або зняття обмеження стосовно конкретного власника суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов`язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах цьому власнику, та Центральному депозитарію або Національному банку України, які відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюють облік таких цінних паперів.

Депозитарна установа подає відповідно до Центрального депозитарію або до Національного банку України інформацію про отримання нею відповідного рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника протягом того самого робочого дня, коли отримано таке рішення.

Центральний депозитарій відповідно до компетенції щодо здійснення обліку цінних паперів, визначеної цим Законом, на підставі отриманої від особи, що провадить клірингову діяльність, або від фондової біржі інформації про вчинені на ній правочини щодо цінних паперів (у разі провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм або Національним банком України):

- встановлює з наступного дня обмеження щодо цінних паперів, стосовно яких Центральний депозитарій або Національний банк України отримав від депозитарної установи інформацію про отримання нею відповідного рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника - у разі відсутності в отриманій інформації від особи, що провадить клірингову діяльність, або від фондової біржі відомостей про вчинені на ній правочини щодо цінних паперів (у разі провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм або Національний банк України). При цьому Центральний депозитарій або Національний банк України інформує депозитарну установу про здійснення таких дій;

- інформує протягом того самого робочого дня депозитарну установу про наявність в отриманій інформації від особи, що провадить клірингову діяльність, або від фондової біржі відомостей про вчинені на ній правочини щодо цінних паперів ( у разі провадження клірингової діяльності Центральним депозитарієм або Національним банком України), стосовно яких депозитарною установою отримано відповідне рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, у разі наявності такої інформації.

Депозитарна установа цього ж робочого дня після отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті: - встановлює обмеження стосовно конкретного власника на його рахунку у цінних паперах - у разі отримання інформації, передбаченої абзацом другим частини четвертої цієї статті; - на підставі інформації, передбаченої абзацом третім частини четвертої цієї статті, встановлює обмеження стосовно конкретного власника на залишок цінних паперів, права на які обліковуються на його рахунку в цінних паперах за наслідком вчинення правочину, або залишає без виконання відповідне рішення суду або уповноваженого законом державного органу влади чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, у разі якщо такий залишок дорівнює нулю. Депозитарна установа повідомляє суд або уповноважений законом державний орган чи його посадову особу про дії, вчинені за результатами отримання відповідного рішення про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, протягом наступного робочого дня після отримання рішення.

Відповідно до поданих із заявою доказів спірні прості іменні акції обліковується на рахунку депозитарної установи ТОВ «БУЛ-СПРЕД».

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті заявлених вимог і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/8499/20).

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Суд зазначає, що відповідачі чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» від 11 жовтня 2023 року про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на прості іменні електронні акції Приватного акціонерного товариства «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» код ЄДРПОУ 05392140 загальною номінальною вартістю 487 347,74 грн, в кількості 1 949 391 (24,900252 % від загальної кількості) належні ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Зобов`язати ТОВ «БУЛ-СПРЕД» код ЄДРПОУ 30070412 внести зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на прості іменні акції Приватного акціонерного товариства «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» код ЄДРПОУ 05392140 міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів НОМЕР_2 , що обліковуються на рахунку в цінних паперах у депозитарній установі.

Заборонити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відчужувати частку Приватного акціонерного товариства «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595» код ЄДРПОУ 05392140 відчужувати частку засновника 24,900252 % акцій.

Стягувачем за даною ухвалою є Приватне акціонерне товариство «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 595», код ЄДРПОУ 05392140, 18001, м. Черкаси, вул. Десантників, 4.

Боржниками за даною ухвалою є:

ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 В.

ОСОБА_2 , код НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Ухвала набрала законної сили: 13 жовтня 2023 року.

Дата видачі ухвали: 13 жовтня 2023 року.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 13 жовтня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Чевгуз