Ухвала

від 06.10.2023 по справі 335/6877/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6877/23 2-з/335/98/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районнийсуд м.Запоріжжя ускладі головуючого судді Макарова В.О., розглянув заявупредставника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2023 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 , звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Згідно із заявленими вимогами позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в загальному розмірі 1211662,99 грн., з яких: 1097058,00 грн. сума позики (основного боргу); 114604,99 грн. 3% річних. Покласти судові витрати на відповідача.

06.10.2023 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої адвокат просить забезпечити позов ОСОБА_2 , шляхом накладення арешту в межах заявленої до стягнення суми на майно, що належить відповідачеві:

- квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 365025723101;

- частку у праві власності на нежитлове приміщення кафе прим. ІХ 9літ. А-5) за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1149400623101;

- частку в статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЙМ КОМПАНІ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43145874) в розмірі 305400,00 грн.;

- частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЙМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40713992) в розмірі 2000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач на численні прохання позивача сплатити борг в добровільному порядку відверто ігнорує, ухиляється від будь-яких розмов щодо повернення грошових коштів, що дає підстави вважати про навмисне ухилення відповідача від повернення позики та погашення боргу.

При цьому, позивачу достеменно відомо про зловживання відповідачем своїми правами та вжиття ним заходів, спрямованих на відчуження належного йому майна. Вважає, що вони об`єктивно свідчать про його намір ухилитися від виконання зобов`язань за договором позики. Так, у серпні-вересні 2023 року відповідач здійснив відчуження автомобілів: INFINITI QX80 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; INFINITI QX80 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 . Крім того, згідно з відкритими даними в мережі інтернет відповідач продає власне житлове приміщення квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 365025723101.

Вважає, що вказані обставини (факт відчуження нерухомого майна) явно свідчать про необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову та запобігання умисним спробам відповідача ускладнити аж до унеможливлення виконання рішення суду в поточній справі.

Враховуючи наведене, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або навіть унеможливити захист прав позивача, за яким він звернувся до суду в даній справі. Тобто в цьому випадку наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ч. 2 ст. 149 ЦПК України. З метою забезпечення можливості ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, вважає, що позов у даній справі має бути забезпечений шляхом накладення арешту на належне відповідачеві нерухоме майно та корпоративні права в межах заявленої до стягнення суми 1211662,99 грн. Такий спосіб забезпечення позову є адекватним та пропорційним заявленій у справі позовній вимозі, а також повністю відповідає характеру відносин, передбачених ст. 1046 ЦК України. Оскільки підстави, передбачені ст. 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, відсутні, пропозиції щодо нього не надаються. У цьому питанні представник покладається на розсуд суду.

Відповідно до частини першоїстатті 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2020 року у справі № 504/1028/16-ц (провадження № 61-46750св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Тому саме для досягнення вказаної мети учасники справи, в першу чергу відповідач, не повідомляються судом про розгляд заяви про забезпечення позову, адже тільки так може бути забезпечене реальне виконання рішення суду чи ефективне запобігання можливим зловживанням з боку відповідача».

Дослідивши матеріли справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Пунктами 1, 2 частини першоїстатті 150 ЦПК Українивизначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з частиною третьою статті 150ЦПК України,заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

У постанові Верховного Суду від 19.02.2021 року у справі № 643/12369/19 (провадження № 61-21685св19) установлено, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

В судовому засіданні встановлено, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором позики, зокрема з відповідача ОСОБА_3 в загальній сумі 1211662,99 грн.

Очевидно, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах ціни позову, є ризики, що в подальшому відповідачем можуть вчинятися дії щодо відчуження свого майна задля уникнення виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог. Указані дії необхідно попередити, оскільки існує спір щодо позики грошових коштів за борговою розпискою.

Заходи забезпечення позову, які просить вжити представник позивача, є співмірними заявленим позовним вимогам, цілком відповідають характеру спірних правовідносин і ніяким чином не порушать прав учасників спору, а навпаки, зможуть забезпечити рівність таких прав.

Ужиття заходів забезпечення позову захистить права позивача у випадку задоволення його позовних вимог. Інтереси та права відповідача таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені, оскільки заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер і після вирішення спору по суті, вони будуть скасовані і у випадку ухвалення рішення не на користь позивача, відповідач і надалі зможе реалізовувати свої права.

Стороною позивача належними та допустимими доказами доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у випадку ухвалення на його користь.

Таким чином, виконання у майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду. Відтак застосування заходу забезпечення позову в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов`язане з предметом позову.

З врахуванням наведеного, вважаю, що заява представника позивача адвоката Кукурудз Р.О. підлягає до задоволення, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, забезпечити поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Згідно частини першоїстатті 157 ЦПК України,ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 151,153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_2 у цивільній справі до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики шляхом накладення арешту в межах заявленої до стягнення суми на майно, а саме суми: 1211662,99 гривень (один мільйон двісті одинадцять тисяч шістсот шістдесят дві грн. 99 коп.), що належить відповідачеві ОСОБА_3 , а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 365025723101;

- частку у праві власності на нежитлове приміщення кафе прим. ІХ 9літ. А-5) за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1149400623101;

- частку в статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЙМ КОМПАНІ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43145874) в розмірі 305400,00 грн.;

- частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЙМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40713992) в розмірі 2000,00 грн.

Копію ухвали суду для виконання направити до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6) та заявнику для пред`явлення до виконання.

Стягувач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .

Строк пред`явлення судового рішення до виконаннятри роки з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 1ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.О. Макаров