Рішення

від 09.10.2023 по справі 483/1398/21

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1398/21

Провадження № 2/483/40/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2023 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.

за участю секретаря Гречки С.Є.,

прокурора Чехліної В.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїз використаннямпрокурором власнихтехнічних засобівпоза межамиприміщення судуза допомогоюсистеми «EasyCon» в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до Очаківської міської ради, ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, третя особа державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у користуванні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва, припинення права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

19серпня 2021року заступниккерівника Миколаївськоїмісцевої прокуратури№ 1звернулася досуду іззазначеним позовомв інтересахдержави вособі Миколаївськоїрайонної державноїадміністрації доОчаківської міськоїради, ОСОБА_1 ,Головного управлінняДержгеокадастру вМиколаївській області,третя особа державнепідприємство «Очаківськелісомисливське господарство».Свої вимогипрокурор обґрунтовувалатим,що прокуратуроюбуло встановленопорушення Покровськоюсільською радоювимог законодавствапри передачіземельної ділянки ОСОБА_1 ,якій рішеннямПокровської сільськоїради від09липня 2013року №6було затвердженопроект землеустроющодо відведенняу власністьземельної ділянкиплощею 0,2500га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . 12 вересня 2013 року на підставі вказаного рішення зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та останній видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 03 жовтня 2013 року. Посилаючись на те, що оскаржуване рішення Покровської сільської ради було прийнято без погодження з Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та, що оформлення права власності на земельну ділянку було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на момент її надання та на даний час земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду і перебуває у постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство», а також, що спірна земельна ділянка входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду «Кінбурнська коса», заступник керівника просила усунути перешкоди власнику Миколаївській районній державній адміністрації у користуванні землями державного лісового фонду: - шляхом визнання незаконним і скасування рішення Покровської сільської ради № 6 від 09 липня 2013 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в частині передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - шляхом визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 03 жовтня 2013 року № 10239769 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 по АДРЕСА_1 (запис № 2713026); - шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 по АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідачів сплачений судовий збір за подачу позовної заяви на користь Миколаївської обласної прокуратури.

Ухвалою від 07 вересня 2022 року державне підприємство «Миколаївське лісове господарство» було залучено до участі у справі в якості правонаступника третьої особи державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» (том 2 а.с. 75).

Ухвалою від 01 червня 2023 року до участі у справі було залучено державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в якості правонаступника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» (том 2 а.с. 125-126).

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник позивача Миколаївської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Очаківської міської ради Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без участі представника Очаківської міської ради, в якій крім того, зазначив, що відзив на позовну заяву, поданий ОСОБА_2 , підтримує.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому п. 2 ч.ч. 7, 11 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, до суду не з`явилася та не повідомила про причини своєї неявки.

Представник третьої особи державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, про причини неявки представника суд не повідомила.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 09липня 2013року № 6 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність громадянам України земельні ділянки, у тому числі відповідачці ОСОБА_1 площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:053:005:0008для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі спорудпо АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 24).

На підставівказаного рішеннявідповідачка ОСОБА_1 12вересня 2013року зареєструвалаза собоюправо власностіна вказануземельну ділянкуу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно(запис№ 2713026) та останній 03жовтня 2013рокувидано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 255932767 від 11 травня 2021 року (том 1 а. с. 25-26).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що земельна ділянка, надана у власність відповідачці, входить до складу земель державного лісового фонду Василівського лісництва ДП «Очаківське ЛМГ» в межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, відноситься до земель лісогосподарського призначення, перебуває у державній власності та у постійному користуванні державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (до реорганізацій ДП «Очаківське ЛМГ», ДП «Миколаївське лісове господарство»), що підтверджується роздруківкою з Публічної кадастрової карти України за вкладкою «ліси», роздруківкою з Публічної кадастрової карти України за вкладкою «Смарагдова мережа», інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 25 лютого 2021 року, інформацією ДП «Очаківське ЛМГ» від 01 лютого 2021 року (том 1 а.с. 28-36).

Зіставленням фрагментів з Публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталів 3-5, 10, 19-21, 26, 58, 114-116, 148-150, 174 Кінбурнського лісництва та кварталів 45-47, 56 Василівського лісництва ДП «Очаківське лісомисливське господарство» і межами їх таксаційних виділів, які долучено до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 25 лютого 2021 року № 158, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 була розташована у кварталі 47, виділі 10.

Факт належності земельної ділянки до земель державного лісового фонду підтверджується також і інформацією ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від 01 лютого 2021 № 31 та долученою до неї технічною документацією щодо інвентаризації земель державного лісового фонду державної власності, які знаходяться в користуванні державного підприємства (том 1 а.с. 35-36).

Відповідно допояснювальної запискиінженера-землевпорядниката перелікудокументації ізземлеустрою,що містятьсяу вказанійвищетехнічній документації, земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 належала до земель державного лісового фонду, які перебували у постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ».

За даними Публічної кадастрової карти (шари кадастру «лісовий кадастр») зазначена земельна ділянка на теперішній час накладається на землі державного лісового фонду.

Вказане свідчить, що надана у власність відповідачці земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 на момент її передачі та на даний час належить до земель державного лісового фонду та перебуває на теперішній час у постійному користуванні державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Згідно з інформацією Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 23 липня 2021 року вих. № 613 проект землеустрою або інша землевпорядна документація стосовно відведення вищезазначеної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 , зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, а також вилучення її зі складу земель ДП «Очаківське ЛМГ» на розгляд та погодження до Управління не надходили і, відповідно, висновки про погодження будь-якої документації не надавалися (том 1 а.с. 84).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 116 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що надання земельної ділянки, яка перебуває у власності чи користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 ЗК України визначено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 32 Лісового кодексу України (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень районних державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, зокрема, передачу у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припинення права користування ними.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, крім випадків, визначених ч. 7 цієї статті (ч. 3 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Вилучення спірної земельної ділянки в порядку ст. 149 ЗК України Миколаївською РДА не здійснювалося, що підтверджується листом голови Миколаївської районної державної адміністрації від 12 квітня 2021 року вих. № 449/02-19-21 (том 1 а.с. 74-75).

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», що діяло на час прийняття оскаржуваного рішення, з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері було заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення.

Отже, вилучення земель лісогосподарського призначення з передачею їх у власність громадян було заборонено.

Таким чином, розпорядження спірною земельною ділянкою не відносилось до повноважень Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, а тому земельну ділянку було надано у власність відповідачці булонадано зперевищеннямповноважень та поза волею належного розпорядника Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області, без вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» всупереч існування заборони на вилучення та передачу лісових ділянок у приватну власність громадян.

Оцінюючи доводи представника відповідача надані у відзиві на позовну заяву щодо відсутності доказів того, що спірна земельна ділянка розташована в межах території об`єкту природно-заповідного фонду РЛП «Кінбурнська коса», суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду належать, зокрема, регіональні ландшафтні парки.

Судом встановлено, що15 жовтня 1992 року Миколаївською обласною радою у в межах своєї компетенції було прийнято рішення № 16 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (том 1 а.с. 79-83), в якому визначено загальний розмір території цього парку та конкретні землі, що входять до складу створеного парку, надавши таким чином цим землям статусу території та об`єктів природно-заповідного фонду України. До складу територій цих земель увійшли землі Покровської сільської ради, до яких входять території с. Покровка, с. Покровське та с. Василівка, а відтак на ці землі також розповсюджується правовий режим земель природно-заповідного фонду.

Відповідно до цих рішень та проекту створення парку вся територія півострова в межах області та відповідно й спірна земельна ділянка входять в межі об`єкту природно-заповідного фонду «Кінбурнська коса».

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЗК України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Статтею 186-1 ЗК України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду, підлягають погодженню зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику Європейського суду з прав людини, яка згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Зокрема, у справі «Сєрков проти України» (рішення від 07 липня 2011 року) ЄСПЛ зазначив, що правомірність втручання держави у право на мирне володіння майном визначається за такими критеріями: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. При цьому, у зазначеній справі ЄСПЛ констатував, що недоліки законодавства, яке допускає більш ніж одне тлумачення правової норми, усуваються за допомогою сталого та послідовного її тлумачення національними судами.

Практика в даній категорії спорів є послідовною та сталою.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини, не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого Протоколу до ЄКПЛ.

Конституція України, зокрема ст.ст. 13, 14, визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в державі.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Покровської сільської ради в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд суперечить нормам ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), а тому є незаконним та у відповідності до ст. 21 ЗК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно зі статтею 18 зазначеного Закону за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, таким чином, визнанням з боку держави публічно-правового інтересу у встановленні належності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб`єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об`єкта.

Фактично реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Відповідно до ст. 26 вказаного Закону, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи викладене, одночасно із визнанням незаконним та скасуванням рішення Покровської сільської ради від 09 липня 2013 року № 6 підлягає визнанню недійсним та скасуванню свідоцтво про право власності від 03 жовтня 2013 року № 10239769 та припиненню право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 по АДРЕСА_1 , яке зареєстровано 12 вересня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис № 2713026.

Способи захисту цивільних прав визначаються статтею 16 ЦК України, і їх перелік не є вичерпним.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вирішуючи спір, суд враховує, що 26 березня 2021 року Миколаївською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 167-р, яким затверджено передавальний акт активів та зобов`язань Очаківської районної державної адміністрації до Миколаївської районної державної адміністрації.

Отже, власником спірної земельної ділянки є держава в особі Миколаївської районної державної адміністрації з правом постійного користування державним підприємством «Миколаївське лісове господарство» (після реорганізації державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України»), чиї права підлягають захисту шляхом усунення перешкод в їх реалізації.

Проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім цього, у порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь Миколаївської обласної прокуратури відшкодування сплаченого судового збору з відповідачів Очаківської міськоїради Миколаївськогорайону Миколаївськоїобласті врозмірі 1135 грн. за немайнову вимогу про визнання незаконним та скасування рішення, з ОСОБА_1 4540 грн. (за дві вимоги немайнового характеру (1135+ 2270) та за розгляд заяви про забезпечення позову(1135)), з Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області 2270 грн. за одну немайнову вимогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до Очаківської міської ради, ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, третя особа державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у користуванні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва, припинення права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки, задовольнити повністю.

Усунути перешкоди власнику Миколаївськійрайонній державнійадміністрації урозпорядженні землямидержавного лісовогофонду шляхом визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 09 липня 2013 року № 6 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 по АДРЕСА_1 .

Усунути перешкоди власнику Миколаївськійрайонній державнійадміністрації урозпорядженні землямидержавного лісовогофонду шляхом визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 03 жовтня 2013 року № 10239769 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 по АДРЕСА_1 (запис № 2713026).

Усунути перешкоди власнику Миколаївськійрайонній державнійадміністрації урозпорядженні землямидержавного лісовогофонду шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 4825183200:05:005:0008 по АДРЕСА_1 .

Стягнути з Очаківської міської ради на користь Миколаївської обласної прокуратури 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень в рахунок судового збору.

Стягнути з Головного управлінняДержгеокадастру вМиколаївській областіна користь Миколаївської обласної прокуратури 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень в рахунок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень в рахунок судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2023 року.

Головуючий: