КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2023 року м. Київ № 320/34385/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву Підприємства об`єднання громадян «Аввелум» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Підприємство об`єднання громадян «Аввелум» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2023 №00433410704 (форма «В1»);
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2023 №00433380704 (форма «Р»).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 3 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2023 - 2684,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивач звернувся до суду з позовом, з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2023 №00433410704 (форма «В1»), яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2023 року у розмірі 19250748,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4812687,00 грн. та від 22.06.2023 №00433380704 (форма «Р»), яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 250846,25 грн., у тому числі 43169,25 грн. штрафної (фінансової) санкції, що свідчить про подання юридичною особою позову з 2 (двома) окремими вимогами майнового характеру.
Суддя зауважує, що кожне таке повідомлення-рішення є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру, у зв`язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх податкових повідомлень-рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне повідомлення-рішення окремо.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 30602,69 грн. (за податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 №00433410704 (яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2023 року у розмірі 19250748,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4812687,00 грн.) - 26840,00 грн.; від 22.06.2023 №00433380704 (форма «Р») (яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 250846,25 грн., у тому числі 43169,25 грн. штрафної (фінансової) санкції - 3762,69 грн.).
Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як вбачається з ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Вимогами п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позові зазначається: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, до якого були додані такі додатки: копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказ «Про вступ до обов`язків директора ОСОБА_1 , протокол загальних зборів, свідоцтво про шлюб на 5 аркушах; додатки на ____ аркушах.
У той же час, при дослідженні позовної заяви, судом встановлено що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також відсунуті оскаржувані рішення.
Крім того, позивачем незазначені підстави які унеможливлюють позивача надати відповідні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд звертає увагу на те, що відсутність документів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, унеможливлює здійснення підготовки справи до судового розгляду та її розгляд протягом розумного строку.
У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також оскаржувані рішення.
Крім того, в силу положень ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Суддею встановлено, що позивачем, не додано до другий примірник позовної заяви для відповідача з відповідними додатками.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунені протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків з посиланням на номер даної справи, з долученням:
- оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 30602,69 грн.;
- належним чином засвідчених копій оскаржуваних рішень та інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- примірника позовної заяви з належним чином засвідченими додатками для відповідача.
Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» №28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -
у х в а л и в:
Позовну заяву Підприємства об`єднання громадян «Аввелум» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2023 |
Оприлюднено | 16.10.2023 |
Номер документу | 114161621 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Щавінський В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні