Рішення

від 22.05.2024 по справі 320/34385/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 року № 320/34385/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Чорного М.В., представника відповідача Гайдая В.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства об`єднання громадян «Аввелум» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Підприємство об`єднання громадян «Аввелум» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2023 №00433410704 (форма «В1»);

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2023 №00433380704 (форма «Р»).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 даний позов залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду:

- оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 30602,69 грн.;

- належним чином засвідчених копій оскаржуваних рішень та інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- примірника позовної заяви з належним чином засвідченими додатками для відповідача.

Від позивача 18.10.2023 до суду надійшло клопотання про долучення платіжної інструкції до якого долучено платіжну інструкцію від 22.09.2023 № 89 про сплату судового збору у розмірі 26840,00 грн. Проте, позивач не виконав всі вимоги ухвали суду від 11.10.2023, а саме не надав до суду: оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у належному розмірі; належним чином засвідчених копій оскаржуваних рішень та інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; примірника позовної заяви з належним чином засвідченими додатками для відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 продовжено Підприємству об`єднання громадян «Аввелум» строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

До суду 02.11.2023 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення контролюючого органу було прийнято за результатом проведеної перевірки, в ході якої відповідачем було неправомірно відмовлено позивачеві в праві на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за податковий період лютий 2023 року в розмірі 19250748 грн., хоча право на отримання позивачем відповідних сум підтверджується документально, наказ про проведення перевірки не відповідає вимогам статті 81 ПК України, а отримане Рішення ДПС України про розгляд скарги є немотивованим.

В подальшому позивачем подано додаткові пояснення, де позивач зауважує, що вся сума податкового кредиту, відображеного у податковій декларації за лютий 2023 року, була сформована за рахунок ПДВ, сплаченого при митному оформленні імпортованого товару, що підтверджується митними деклараціями та банківськими виписками.

Позивач зазначає, що висновок контролюючого органу про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку заснований на твердженнях про ненадання документів, які підтверджують ведення фінансово-господарської діяльності, формування від`ємного значення за червень 2021 року та лютий 2023 року. Натомість позивач вважає такий висновок необґрунтованим, оскільки позивачем під час перевірки були надані відповідачу митні декларації, на підставі яких здійснювалося ввезення товару через кордон України, та копії банківських виписок на підтвердження факту сплати ним митних платежів, а витребувані контролюючим органом документи взагалі не стосуються спірних питань, пов`язаних з формуванням податкового кредиту лютого 2023, який, як було вказано вище, складається з сум, сплачених при митному оформлені імпортованого товару.

Позивач також стверджує, що оскільки ПОГ «АВВЕЛУМ» у повному обсязі сплачено на митниці суми ПДВ, за рахунок яких сформовано податковий кредит та від`ємне значення, заявлене до бюджетного відшкодування у лютому 2023 року, у контролюючого органу, на думку позивача, відсутні підстави для витребування документів, які не стосуються таких обставин, та для визнання порушення вимог п.200.4 ст.200 ПК України та не підтвердження права ПОГ «АВВЕЛУМ» на отримання заявлених до відшкодування сум ПДВ у зазначений період, внаслідок чого оскаржуване податкове рішення підлягає скасуванню.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що в ході проведення перевірки ПОГ «АВВЕЛУМ» встановлено порушення позивачем вимог підпункту «б» пункту 200.4, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим позивачу було відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника податку в банку за звітний (податковий) період за лютий 2023 року у розмірі 19 250 748 грн., оскільки позивачем в ході перевірки не були надані такі документи як: звіти виробництва, звіти щодо калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); звіти технологічні карти на підставі яких здійснюється виробничий процес та бухгалтерський облік списання та використання сировини, матеріалів, запасів, товарів, готової продукції; акти приймання-передачі виробничого обладнання, технічні паспорта орендованого обладнання, що використовується у виробництві; допомоги); банківські виписки, оборотно-сальдові відомості. Вказане, на думку Відповідача, свідчить про неможливість підтвердження ведення позивачем фінансово-господарської діяльності, формування від`ємного значення за періоди червень 2021 року та лютий 2023 року.

Крім того, відповідач зауважив, що згідно з листа Офісу Генерального прокурора від 21.07.2023 №31/2/1-59505ВИХ-23 стало відомо, що позивач є фігурантом кримінального провадження №42022000000001401 від 13.10.2022.

В подальшому відповідачем з метою підтвердження позиції надано додаткові пояснення де зазначено, що контролюючим органом з облікової картки платника податків, відомості про об`єкти оподаткування, ТОВ «КОМПАНІЯ АЛТЕЙ ІНВЕСТ» взято на облік приміщення за адресою Полтавська обл., м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала 26/1 23.07.2021 року, тоді як договір підписаний 01.01.2021 року. Відповідач також зазначив, що станом на 30.11.2023 згідно даних ЄДР транспортних засобів, за ТОВ «БІГ СОФТ» транспортні засоби не зареєстровані.

З метою підтвердження позиції відповідачем також надано матеріали кримінального провадження № 42022000000001401 від 13.10.2022 (протокол огляду місцевості від 27.10.2023, протокол огляду місцевості від 07.11.2023, витяг Інформація про особу ОСОБА_1 , Копія протоколу огляду від 19.11.2023, копія протоколу допиту свідка ОСОБА_2 , копія протоколу огляду від 19.11.2023).

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, а підстави для задоволення позову відсутні.

Представник позивача у судових засідання позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити даний позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні даного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Підприємство об`єднання громадян «АВВЕЛУМ» (ідентифікаційний код 43564868, місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.60А) 13.03.2020 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексу ГУ ДПС, Відповідач) від 18.04.2023 № 1654-п та направлень від 28.04.2023 №6319/26-15-07-04-01 та №6320/26-15-07-04-01 посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства об`єднання громадян «АВВЕЛУМ» (далі по тексту Позивач, ПОГ «АВВЕЛУМ») з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за лютий 2023 року.

За наслідками перевірки складений Акт від 17.05.2023 №35562/26-15-07-04-01/43564868 (далі акт перевірки).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, абз. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Кодексу в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2023 року на 19250748 грн. та занижено податок на додану вартість на 172677 гривень.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем в порядку ст. 86 Податкового кодексу України (далі ПК України) подані заперечення, в яких останній просив скасувати висновки акту перевірки.

Листом від 15.06.2023 №23391/26-15-07-04-01-07 контролюючий орган повідомив позивача про залишення заперечень без задоволення.

В подальшому на адресу позивача надійшли оскаржувані податкові повідомлення рішення від 22.06.2023 №00433380704 за формою «Р», яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 250846,25 грн. (у тому числі 43169,25 грн. штрафної (фінансової) санкції); від 22.06.2023 №00433410704 за формою «В1», яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2023 року у розмірі 19 250 748 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4 812 687 грн.

Не погоджуючись із зазначеними ППР позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 29.08.2023 № 25108/6/99-00-06-01-04-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 22.06.2023 №00433380704 та №00433410704, Позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Пунктом 206.1 статті 206 Податкового кодексу України визначено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до пунктів 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві спірного податкового повідомлення-рішення є висновки контролюючого органу щодо неможливості підтвердити ведення позивачем фінансово-господарської діяльності, формування від`ємного значення за періоди охопленні перевіркою, а саме: за червень 2021 року та лютий 2023 року, у зв`яку з ненаданням документів до перевірки: виписки банку/платіжні доручення, що підтверджують факт сплати за лютий 2023 року; звіти виробництва, звіти щодо калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); звіти технологічні карти, на підставі яких здійснюється виробничий процес та бухгалтерський облік списання та використання сировини, матеріалів, запасів, товарів, готової продукції; акти приймання-передачі виробничого обладнання, технічні паспорта орендованого обладнання, що використовується у виробництві; договори позики (кредиту/фінансової допомоги); оборотно-сальдові відомості за червень 2021, лютий 2023 року по рахунках 10, 20, 23, 24, 26, 28 (аркуш 6 Акта перевірки) з приводу чого Суд зазначає настпуне

В акті перевірки вказано, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є: застосування нульової ставки оподаткування по ПДВ згідно з п.197.6 ст.197 та пункту 8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 05.04.2021 №189 про надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю та здійснення експортних операцій (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів).

В охопленому перевіркою звітному періоді платник податків не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ (зазначено на аркуші 3 Акта перевірки).

Факт наявності виробничих потужностей, працівників, обладнання Відповідачем в Акті перевірки не заперечується. В Акті перевірки на аркуші 2 зазначено «Відомості про загальну площу приміщень, що на початок перевірки використовується у господарській діяльності» зазначено: складське приміщення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року загальною площею 2600 м2 (м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала, 26/1), виробниче приміщення з 04.01.2021 року по 30.09.2021 року площею 300 м2 , офіс з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року загальною площею 20 м2 (м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52 Б, оф. 449.

Наявність працівників підтверджується штатним розписом на 1 червня 2021 року, розрахункова відомість з заробітної плати за червень 2021 року, табелем обліку використання робочого часу працівників за червень 2021 року, списком працюючих осіб з інвалідністю за червень 2021 року.

Імпортні операції здійснюються згідно договору комісії з комісіонером - ТОВ «Найдора».

Судом встановлено, що 04.01.2021 між Підприємством об`єднання громадян «АВВЕЛУМ» (Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Найдора» (Комісіонер) було укладено договір комісії №2-АВ-НД, за умовами якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлено договором винагороду такі дії:

- придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються у Додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною;

- укладає імпортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару з нерезидентами України;

- збереження та транспортування товару відповідно до базису поставки за контрактом;

- укладає необхідні договори митного оформлення товару при отриманні та за необхідності може виконувати всі необхідні митні платежі.

Відповідно до пункту 1.2 договору товар, що пройшов митне оформлення передається комісіонером комітенту, та є власністю комітента.

Товар, що є предметом цього договору, передається комісіонером комітенту за актом приймання-передачі у місці зберігання відповідними паріями товару та/або частинами партії товару згідно Додатку, який складається на кошту партію товару окремо, за адресою, зазначеною у відповідному додатку (пункт 1.3 договору).

Згідно з пунктом 1.4 договору сторони погодили, що вантажоодержувачем товару буде безпосередньо сам комісіонер.

Пунктом 3.1 договору визначено, що імпортна ціна товару вказується в Додатках до цього договору , які є невід`ємною частиною.

Комітент перераховує грошові кошти для оплати продавцям нерезидентам України за поставлений товар на поточний рахунок комісіонера, зазначений в п.8 цього договору, в національній валюті Україні - гривні. Купівлю валюти для розрахунків із нерезидентами продавцям за поставлений товар комісіонер здійснює самостійно та приймає на себе всі ризики щодо коливання курсі іноземної валюти (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору ціною цього договору є вартість наданих комісіонером послуг відповідно до Звітів комісіонера та актів прийому-передачі наданих послуг.

Судом встановлено, що між сторонами були підписані Додатки до договори, в яких сторони погодили найменування, валюту, кількість та вартість товару. Копії вказаних договорів долучені до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Найдора`як комісіонером було поставлено позивачу як комітенту за червень 2021 року товар (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів (SecondHand) - 1-ї. 2-ї, 3-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії; речи вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортимент: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін.), про що між сторонами були складені та підписані акти прийому-передачі, копії яких долучені до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Найдора» були складені звіти комісіонера за червень 2021 року. Копії вказаних звітів долучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що позивач розрахувався перед вказаним контрагентом за надані комісійні послуги, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії банківських виписок.

Судом встановлено, що компаніями Salvation Army Trading, RETAILCLOT Sp. z. o. o., Recycle Proline LTD, Texpower Sp. z.o.o., Польща, INTERCLOT Sp. z. o. o. було поставлено, а ПОГ «АВВЕЛУМ» прийнято товар (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів 1-ї. 2-ї, 3-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії; речи вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортимент: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін.), про що свідчать складені позивачем під час митного оформлення товару митні декларації UA209140/2021/065729, UA209140/2021/065733, UA209140/2021/065600, UA209140/2021/065599, UA209140/2021/065593, UA209140/2021/065591, UA209140/2021/065587, UA209140/2021/065584, UA209140/2021/065580, UA209140/2021/065568, UA209140/2021/065290, UA209140/2021/065285, UA209140/2021/065275, UA209140/2021/065594, UA209140/2021/065712, UA209140/2021/065687, UA209140/2021/065596, UA209140/2021/065690, UA209140/2021/065233, UA209140/2021/065239, UA209140/2021/065248, UA209140/2021/065257, UA209140/2021/065261, UA209140/2021/065213, UA209140/2021/064528, UA209140/2021/064176, UA209140/2021/063861, UA209140/2021/063671, UA209140/2021/063363, UA209140/2021/063300, UA209140/2021/063299, UA209140/2021/063247, UA209140/2021/063242, UA209140/2021/063224, UA209140/2021/062668, UA209140/2021/062681, UA209140/2021/062694, UA209140/2021/062718, UA209140/2021/062721, UA209140/2021/062729, UA209140/2021/062776, UA209140/2021/062732, UA209140/2021/062785, UA209140/2021/062790, UA209140/2021/062780, UA209140/2021/062831, UA209140/2021/062832, UA209140/2021/062847, UA209140/2021/062807, UA209140/2021/062769, UA209140/2021/062756, UA209140/2021/062747, UA209140/2021/061137, UA209140/2021/061139, UA209140/2021/061259, UA209140/2021/060683, UA209140/2021/060645, UA209140/2021/060746, UA209140/2021/060298, UA209140/2021/060292, UA209140/2021/060280, UA209140/2021/060271, UA209140/2021/060260, UA209140/2021/060219, UA209140/2021/060214, UA209140/2021/060198, UA209140/2021/060191, UA209140/2021/060174, UA209140/2021/059932, UA209140/2021/059805, UA209140/2021/059722, UA209140/2021/059703, UA209140/2021/059688, UA209140/2021/059670, UA209140/2021/059669, UA209140/2021/059662, UA209140/2021/059654, UA209140/2021/059639, UA209140/2021/059155, UA209140/2021/058940, UA209140/2021/058932, UA209140/2021/058705, UA209140/2021/057911, UA209140/2021/057772, UA209140/2021/057752, UA209140/2021/057750, UA209140/2021/057372, UA209140/2021/057336, UA209140/2021/057331, UA209140/2021/057287, UA209140/2021/057277, UA209140/2021/057275, UA209140/2021/057256, UA209140/2021/057255, UA209140/2021/057089, UA209140/2021/057040, UA209140/2021/056915, UA209140/2021/056887, UA209140/2021/056886, UA209140/2021/056861, UA209140/2021/056846, UA209140/2021/056842, UA209140/2021/056838, UA209140/2021/056834, UA209140/2021/056820, UA209140/2021/056813, UA209140/2021/056808, UA209140/2021/056798, UA209140/2021/056789, UA209140/2021/056773, UA209140/2021/056764, UA209140/2021/056756, UA209140/2021/056037, UA209140/2021/056197, UA209140/2021/055783, UA209140/2021/055617, UA209140/2021/055235, UA209140/2021/055231, UA209140/2021/055212, UA209140/2021/055206, UA209140/2021/055171, UA209140/2021/055118, UA209140/2021/054837, UA209140/2021/054772, UA209140/2021/054668, UA209140/2021/054654, UA209140/2021/054617.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2022 за №1372/21684 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок №651), який визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.

Згідно п. 47 розділу ІІ Порядку №651 графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (далі - єдиний збір), та/або сплати плати.

У графі наводяться відомості про нарахування митних платежів. Якщо за МД нараховуються та справляються єдиний збір та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі ЄАД. Якщо товар не є об`єктом оподаткування відповідним митним платежем, відомості про нараховування такого платежу в графі не наводяться.

У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами. другій колонці «Основа нарахування» зазначаються: при нарахуванні плати - кількість годин роботи посадової особи митного органу, витрачених на виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості оформлених МД; при нарахуванні мита: за адвалорною ставкою - митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД; за специфічною ставкою - кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку; при нарахуванні акцизного податку: у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок - відповідна база оподаткування (вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку);

у разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - відповідна база оподаткування (величина, визначена в одиницях виміру ваги, об`єму, кількості товару (продукції), об`єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках);

при нарахуванні податку на додану вартість:

митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком);

фактурна вартість товару, зазначена в графі 42 МД, перерахована у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком), якщо митна вартість товару менша, ніж фактурна вартість;

при нарахуванні єдиного збору - дані, на підставі яких здійснюється розрахунок суми єдиного збору (кількість залізничних вагонів, довжина маршруту тощо). Якщо єдиний збір складається з декількох складових (за проведення контролю, плати за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, плати за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням установлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів), відомості про нарахування таких складових зазначаються окремими рядками.

У третій колонці «Ставка» зазначаються: при нарахуванні мита - установлений законодавством розмір ставки мита; при нарахуванні акцизного податку - установлений законодавством розмір ставки акцизного податку; при нарахуванні податку на додану вартість - установлений законодавством розмір ставки податку на додану вартість; при нарахуванні плати - установлений законодавством розмір ставки плати; при нарахуванні єдиного збору - установлений законодавством розмір ставки цього збору.

У четвертій колонці «Сума» зазначається нарахована сума відповідного митного платежу. Розмір плати визначається залежно від кількості зазначених у колонці «Основа нарахування» годин з урахуванням установленого законодавством розміру плати за одну годину.

При декларуванні товарів з використанням комплектів додаткових аркушів права нижня частина графи 47 додаткових аркушів не заповнюється.

У п`ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку.

Відповідно до класифікатора видів надходження до бюджету, що контролюються митними органами, опублікований на офіційному сайті Державної податкової служби України код виду надходжень 020 - Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, а код виду надходжень 028 - Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я).

У графі зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.

Всі митні декларації містять заповнену графу 47 «Нарахування платежів» із визначенням виду надходжень 028, а саме: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я).

При цьому, згідно ч. 1 ст. 74 Митного кодексу України (далі - МК України) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що Позивачем здійснювався імпорт товарів, тобто в межах спірних правовідносин підлягав застосуванню митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Тобто, для ввезення імпортованого товару та випуску його у вільний обіг покупцем має бути сплачено всі митні платежі, встановлені законом на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей.

Як вбачається з Акта перевірки, митні декларації, які містяться в матеріалах справи були надані позивачем до перевірки. У свою чергу, Відповідачем жодних зауважень щодо їх форми та зазначених в них відомостей в акті перевірки не наведено.

Аналізуючи вищенаведені норми, Суд доходить висновку, що в даному випадку первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року справа № 640/21773/22.

Суд також зазначає, що імпортований товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності під час виробництва готової продукції, що підтверджується звітами про виробництво № 118 від 01 червня 2021 року, № 138 від 01 червня 2021 року, № 158 від 01 червня 2021 року, № 119 від 02 червня 2021 року, № 139 від 02 червня 2021 року, № 159 від 02 червня 2021 року, № 120 від 03 червня 2021 року, № 140 від 03 червня 2021 року, № 160 від 03 червня 2021 року, № 121 від 04 червня 2021 року, № 141 від 04 червня 2021 року, № 161 від 04 червня 2021 року, № 122 від 07 червня 2021 року, № 142 від 07 червня 2021 року, № 162 від 07 червня 2021 року, № 123 від 08 червня 2021 року, № 143 від 08 червня 2021 року, № 163 від 08 червня 2021 року, № 124 від 09 червня 2021 року, № 144 від 09 червня 2021 року, № 164 від 09 червня 2021 року, № 125 від 10 червня 2021 року, № 145 від 10 червня 2021 року, № 165 від 10 червня 2021 року, № 126 від 11 червня 2021 року, № 146 від 11 червня 2021 року , № 166 від 11 червня 2021 року, № 127 від 14 червня 2021 року, № 147 від 14 червня 2021 року, № 167 від 14 червня 2021 року, № 128 від 15 червня 2021 року, № 148 від 15 червня 2021 року, № 168 від 15 червня 2021 року, № 129 від 16 червня 2021 року , № 149 від 16 червня 2021 року, № 169 від 16 червня 2021 року, № 178 від 16 червня 2021 року, № 130 від 17 червня 2021 року, № 130 від 17 червня 2021 року, № 150 від 17 червня 2021 року, № 170 від 17 червня 2021 року, № 179 від 17 червня 2021 року, № 131 від 18 червня 2021 року, № 151 від 18 червня 2021 року, № 171 від 18 червня 2021 року, № 180 від 18 червня 2021 року, № 132 від 22 червня 2021 року, № 152 від 22 червня 2021 року, № 172 від 22 червня 2021 року, № 181 від 22 червня 2021 року , № 153 від 23 червня 2021 року, № 173 від 23 червня 2021 року, № 182 від 23 червня 2021 року, № 134 від 24 червня 2021 року, № 154 від 24 червня 2021 року, № 174 від 24 червня 2021 року, № 183 від 24 червня 2021 року, № 135 від 25 червня 2021 року, № 155 від 25 червня 2021 року, № 175 від 25 червня 2021 року, № 184 від 25 червня 2021 року, № 136 від 29 червня 2021 року, № 156 від 29 червня 2021 року, № 176 від 29 червня 2021 року, № 185 від 29 червня 2021 року, № 137 від 30 червня 2021 року, № 157 від 30 червня 2021 року, № 177 від 30 червня 2021 року № 186 від 30 червня 2021 року,

З наданих доказів вбачається, що подальшому вироблена продукція була реалізована дистриб`юторам, що підтверджується договорами поставки №02/02/21К від 02 лютого 2021 року, № 30221/01к від 03 лютого 2021 року, № бн від 24 червня 2021 року, № бн від 24 червня 2021 року, № 07/06-21 від 07 червня 2021 року, № бн від 01 квітня 2021 року, № 01/04-2 від 01 квітня 2021 року, видатковими накладними № 176 від 08 червня 2021 року, № 174 від 08 червня 2021 року, № 200 від 25 червня 2021 року, № 218 від 24 червня 2021 року, № 144 від 08 червня 2021 року, рахунком на оплату № 144 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 145 від 08 червня 2021 року, товарно-транспортною накладною № 272 від 08 червня 2021 року, рахунком на оплату № 145 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 146 від 08 червня 2021 року, товарно-транспортною накладною № 273 від 08 червня 2021 року, рахунком на оплату № 146 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 147 від 08 червня 2021 року, товарно-транспортною накладною № 274 від 08 червня 2021 року, рахунком на оплату № 147 від 08 червня 2021 року, товарно-транспортноюнакладною № 274 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 148 від 08 червня 2021 року, товарно-транспортною накладною № 275 від 08 червня 2021 року, рахунком на оплату № 148 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 149 від 08 червня 2021 року, товарно-транспортною накладною № 276 від 08 червня 2021 року, рахунком на оплату № 149 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 150 від 08 червня 2021 року, товарно-транспортною накладною № 277 від 08 червня 2021 року, рахунком на оплату № 150 від 08 червня 2021 року, довіреністю № 8 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 114 від 01 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 114 від 01 червня 2021 року, видатковою накладною № 149 від 01 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 149 від 01 червня 2021 року, видатковою накладною № 150 від 01 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 150 від 01 червня 2021 року, видатковою накладною № 151 від 01 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 151 від 01 червня 2021 року, видатковою накладною № 153 від 01 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 153 від 01 червня 2021 року, видатковою накладною № 154 від 01 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 154 від 01 червня 2021 року, видатковою накладною № 151 від 02 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 151 від 02 червня 2021 року, видатковою накладною № 152, актом приймання-передачі № 152 від 02 червня 2021 року, видатковою накладною № 155 від 02 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 155 від 02 червня 2021 року, видатковою накладною № 157 від 03 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 157 від 03 червня 2021 року, видатковою накладною № 159 від 03 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 159 від 03 червня 2021 року, видатковою накладною № 160 від 03 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 160 від 03 червня 2021 року, видатковою накладною № 161 від 03 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 161 від 03 червня 2021 року, видатковою накладною № 162 від 03 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 162 від 03 червня 2021 року, видатковою накладною № 163 від 03 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 163 від 03 червня 2021 року, видатковою накладною № 153 від 04 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 153 від 04 червня 2021 року, видатковою накладною № 164 від 04 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 164 від 04 червня 2021 року, видатковою накладною № 165 від 04 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 165 від 04 червня 2021 року, видатковою накладною № 167 від 04 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 167 від 04 червня 2021 року, видатковою накладною № 168 від 04 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 168 від 04 червня 2021 року, видатковою накладною № 169 від 04 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 169 від 04 червня 2021 року, видатковою накладною № 148 від 07 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 148 від 07 червня 2021 року, видатковою накладною № 148 від 07 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 148 від 07 червня 2021 року, видатковою накладною № 154 від 07 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 154 від 07 червня 2021 року, видатковою накладною № 171 від 07 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 171 від 07 червня 2021 року, видатковою накладною № 172 від 07 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 172 від 07 червня 2021 року, видатковою накладною № 173 від 08 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 173 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 175 від 08 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 175 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 177 від 08 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 177 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 179 від 08 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 179 від 08 червня 2021 року, видатковою накладною № 181 від 09 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 181 від 09 червня 2021 року, видатковою накладною № 182 від 09 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 182 від 09 червня 2021 року, видатковою накладною № 183 від 09 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 183 від 09 червня 2021 року, видатковою накладною № 184 від 09 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 184 від 09 червня 2021 року, видатковою накладною № 155 від 10 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 155 від 10 червня 2021 року, видатковою накладною № 186 від 10 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 186 від 10 червня 2021 року, видатковою накладною № 187 від 10 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 187 від 10 червня 2021 року, видатковою накладною № 189 від 10 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 189 від 10 червня 2021 року, видатковою накладною № 82 від 11 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 82 від 11 червня 2021 року, видатковою накладною № 82 від 11 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 82 від 11 червня 2021 року, видатковою накладною № 190 від 11 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 190 від 11 червня 2021 року, видатковою накладною № 191 від 11 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 191 від 11 червня 2021 року, видатковою накладною № 132 від 14 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 132 від 14 червня 2021 року, видатковою накладною № 192 від 14 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 192 від 14 червня 2021 року, видатковою накладною № 193 від 14 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 193 від 14 червня 2021 року, видатковою накладною № 194 від 14 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 194 від 14 червня 2021 року, видатковою накладною № 156 від 15 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 156 від 15 червня 2021 року, видатковою накладною № 195 від 15 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 195 від 15 червня 2021 року, видатковою накладною № 197 від 15 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 197 від 15 червня 2021 року, видатковою накладною № 198 від 15 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 198 від 15 червня 2021 року, видатковою накладною № 133 від 16 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 133 від 16 червня 2021 року, видатковою накладною № 201 від 16 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 201 від 16 червня 2021 року, видатковою накладною № 136 від 17 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 136 від 17 червня 2021 року, видатковою накладною № 202 від 17 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 202 від 17 червня 2021 року, видатковою накладною № 204 від 18 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 204 від 18 червня 2021 року, видатковою накладною № 205 від 18 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 205 від 18 червня 2021 року, видатковою накладною № 206 від 18 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 206 від 18 червня 2021 року, видатковою накладною № 207 від 18 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 207 від 18 червня 2021 року, видатковою накладною № 209 від 18 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 209 від 18 червня 2021 року, видатковою накладною № 137 від 22 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 137 від 22 червня 2021 року, видатковою накладною № 210 від 22 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 210 від 22 червня 2021 року, видатковою накладною № 143 від 22 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 143 від 22 червня 2021 року, видатковою накладною № 212 від 23 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 212 від 23 червня 2021 року, видатковою накладною № 212 від 23 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 212 від 23 червня 2021 року, видатковою накладною № 213 від 23 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 213 від 23 червня 2021 року, видатковою накладною № 87 від 24 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 87 від 24 червня 2021 року, видатковою накладною № 216 від 24 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 216 від 24 червня 2021 року, видатковою накладною № 218 від 24 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 218 від 24 червня 2021 року, видатковою накладною № 219 від 24 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 219 від 24 червня 2021 року, видатковою накладною № 220 від 24 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 220 від 24 червня 2021 року, видатковою накладною № 200 від 25 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 200 від 25 червня 2021 року, видатковою накладною № 95 від 25 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 95 від 25 червня 2021 року, видатковою накладною № 97 від 29 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 97 від 29 червня 2021 року, видатковою накладною № 113 від 29 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 113 від 29 червня 2021 року, видатковою накладною № 166 від 29 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 166 від 29 червня 2021 року, видатковою накладною № 119 від 30 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 199 від 30 червня 2021 року, видатковою накладною № 170 від 30 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 170 від 30 червня 2021 року, видатковою накладною № 222 від 30 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 222 від 30 червня 2021 року, видатковою накладною № 223 від 30 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 223 від 30 червня 2021 року, видатковою накладною № 224 від 30 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 224 від 30 червня 2021 року, видатковою накладною № 199 від 30 червня 2021 року, актом приймання-передачі № 199 від 30 червня 2021 року . Суд відмічає, що надані документи містять всі обов`язкові реквізити та відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повною мірою розкривають зміст господарської операції.

Суд відмічає, що жодних зауважень стосовно наданих документів, Відповідачем не наведено ні під час перевірки, ні під час розгляду справи в суді.

Факт транспортування підтверджується наданими товарно-транспортними накладними (далі ТТН), які наявні в матеріалах справи (Том 2 аркуш 192 220). Суд зауважує, що як вбачається з Акта перевірки, ТТН були надані до перевірки, жодних зауважень до їх змісту та оформлення Акт перевірки не містить.

Щодо посилання ГУ ДПС «що станом на 30.11.2023 згідно даних ЄДР транспортних засобів, за ТОВ «БІГ СОФТ» транспортні засоби не зареєстровані», суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 за №363 з наступними змінами і доповненнями - ці Правила визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.

Ці Правила встановлюють, що товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім цього, оформлення товарно - транспортної накладної є обов`язковим для учасників транспортного процесу (власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників).

Угода поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому її реальне виконання не повинно підтверджуватись товарно-транспортними накладними. Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": "первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення";

Товарно-транспортна накладна - це не первинний документ, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення для договорів поставки.

Отже, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.01.2024 у справі № 320/2332/19, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16.

Суд зазначає, жодного зауваження операцій між ТОВ «БІГ СОФТ» та ПОГ «АВВЕЛУМ», Акт перевірки не містить, господарські операції з ТОВ «БІГ СОФТ» під час здійснення перевірки ПОГ «АВВЕЛУМ» не ставилися під сумнів. Відповідач згідно норм чинного законодавства позбавлений можливості на стадії судового розгляду здійснювати проведення додаткової перевірки та встановлення інших порушень, ніж ті, які визначені Актом перевірки, жодних донарахувань стосовно взаємовідносин з ТОВ «БІГ СОФТ» не було здійснено.

Суд зауважує, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних і трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання такими платниками господарських операцій і не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, позаяк залучення інших субпідрядників (працівників чи організацій) є можливим за умови укладання відповідних договорів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, що свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі № 804/6909/17 та від 21.02.2020 у справі № 815/253/16, від у справі №810/1811/17

Щодо посилання відповідача на те, що контролюючим органом з облікової картки платника податків, відомості про об`єкти оподаткування, ТОВ «КОМПАНІЯ АЛТЕЙ ІНВЕСТ» взято на облік приміщення за адресою Полтавська обл., м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала 26/1 23.07.2021 року, тоді як договір підписаний 01.01.2021, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, як вбачається з наданих додаткових пояснень відповідачем, ГУ ДПС використано податкову інформацію для встановлення вищенаведеної обставини, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 у справі №804/939/16 сформував висновок, відповідно до якого: податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не вважається належним доказом у розумінні процесуального законодавства.

Відповідно до висновку Великої палата Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3055/19, висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані ТОВ «АТБ-маркет» до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону.

Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Суд звертає увагу, що Договір суборенди нежитлових приміщень № 21/01/04-4 від 01.01.2021 не визнаний в судовому нікчемним/недійсним. Слід також звернути увагу, що з Акту перевірки вбачається, що жодних зауважень до вищезазначеного договору оренди не наведено.

Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Відповідно до абзацу першого пункту 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків (абзац четвертий пункту 63.3 цієї статті).

Абзацом другим пункту 1.4 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300; далі - Порядок № 1588) передбачено, що платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Згідно з пунктом 8.1 розділу VIII Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку (пункт 8.3 розділу VIII Порядку №1588).

Абзацом першим пункту 8.4 розділу VIII Порядку №1588 передбачено, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Застосовуючи наведені норми права, Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 (справа № об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Враховуючи вкладене, неподання звітності за формою 20-ОПП не є безумовною підставою, яка свідчить про факт ненадання суборенди нежитлового приміщення або відсутності можливості такого надання.

Неподання такої звітності, лише свідчить про можливе порушення контрагентом Позивача вимог податкового законодавства, яке не має жодного відношення до діяльності Позивача.

Щодо посилань відповідача на ненадання документів до перевірки, то судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт про ненадання пояснень та їх документального підтвердження до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ «АВВЕЛУ» від 12.05.2023 №2469/26-15-07-04-01, в якому контролюючий орган зазначив, що позивачем не були надані на запит від 28.04.2023 №1 такі документи: звіти виробництва, звіти щодо калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); звіти технологічні карти на підставі яких здійснюється виробничий процес та бухгалтерський облік списання та використання сировини, матеріалів, запасів, товарів, готової продукції; акти приймання-передачі виробничого обладнання, технічні паспорта орендованого обладнання, що використовується у виробництві; допомоги); банківські виписки, оборотно-сальдові відомості. Дані обставини зазначені контролюючим органом в акті перевірки.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що підставою висновків контролюючого органу щодо вчинення позивачем відповідних порушень є не підтвердження позивачем факту ведення фінансово-господарської діяльності, формування від`ємного значення за періоди за червень 2021 року та лютий 2023 року через ненадання ПОГ «АВВЕЛУМ» документів, які вимагались відповідачем у відповідному запиті.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що матеріали справи свідчать про те, що від`ємне значення у розмірі 19250748 грн., яке було заявлено позивачем до бюджетного відшкодування у податковій декларації за лютий 2023 року, сформовано на підставі податкового кредиту, до складу якого включені суми сплаченого ПОГ «АВВЕЛУМ» податку на додану вартість під час митного оформлення імпортованого товару (одягу та взуття, що були у користуванні та текстильних матеріалів) за червень 2021 року.

При цьому, факт ввезенням позивачем на територію України відповідного товару підтверджується вищевказаними митними деклараціями, а факт оплати митних платежів - банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Дані обставини безпосередньо підтверджуються контролюючим органом в акті перевірки.

Таким чином, оскільки податковий кредит за червень 2021 року був сформований позивачем внаслідок сплати ним податку на додану вартість у складі митних платежів під час митного оформлення товару, суд вважає, що ПОГ «АВВЕЛУМ» правомірно набув право на отримання бюджетного відшкодування. До того ж будь-які зауваження до цих епізодів у контролюючого органу були відсутні.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні Заперечення до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 17.05.2023 № 3556/26-15-07-04-01/43564868 з яких вбачається, що Позивачем до заперечень було надано: копії платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість при ввезені імпортованих товарів; оборотно-сальдові відомості за червень 2021 року, лютий 2023 по рахунках 10, 20, 23, 24, 26, 28.

Так, положення пн. 44.1 статті 44 ПК України передбачають, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 44.3 статті 44 платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Проте, позивачем в порушення вимог ПК України такі докази не були враховані, про що свідчить акт перевірки, винесені податкові повідомлення-рішення, рішення ДПС України, відзив на позовну заяву.

Щодо посилань відповідача в відзиві на позовну заяву на лист Офісу Генерального прокурора від 21.07.2023 №31/2/1-59505ВИХ-23, в якому вказано, що ПОГ «АВВЕЛУМ» є фігурантом кримінального провадження №42022000000001401 від 13.10.2022, то суд не приймає їх до уваги, оскільки зазначені обставини не були вказані контролюючим органом в акті перевірки в якості підстав висновків щодо вчинення позивачем відповідних порушень Податкового кодексу України.

Більше того, ці обставини жодним чином не впливають на правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок податку, сплаченого при митному оформленні імпортованого товару, що підтверджується митними деклараціями та банківськими виписками.

Наявність кримінального провадження ніяким чином не спростовує факту здійснення господарських операцій.

Щодо наданого протоколу огляду місцевості від 27.10.2023 та протоколу огляду від 07.11.2023, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного пояснення, яке відношення мають протоколи огляду місцевості від 27.10.2023 та протоколу огляду від 07.11.2023 до господарської діяльності Позивача у червні 2021 року та лютому 2023 року. Суд також зазначає, що дані обставини не зафіксовані в Акті перевірки та не стали підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Щодо посилання Відповідача, що в ході досудового розслідування допитано свідка/працівника ПОГ «АВВЕЛУМ» ОСОБА_2 , який повідомив, що жодних робіт на підприємстві не виконував та був оформлений на підприємство формально.

Суд зазначає, що відповідно до табелю обліку використаного робочого часу працівників за червень 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 у період здійснення господарських операцій, а саме в червні 2021 року не був задіяний у господарській діяльності ПОГ «АВВЕЛУМ». Таким чином, Позивачем надано докази, що спростовують висновки Відповідача в цій частині, при цьому, жодних аргументів чи доказів, які б ставили під сумнів надані докази та пояснення Позивача, ГУ ДПС не надало.

Суд також відмічає, що ОСОБА_1 відповідно до табелю обліку використаного робочого часу працівників за червень 2021 року також не була задіяла в господарській діяльності ПОГ «АВВЕЛУМ» в червні 2021 року.

Суд скептично відноситься до посилань Позивача на порушення порядку оформлення наказу на проведення перевірки та невмотивованості Рішення ДПС України від 29.08.2023 № 25108/6/99-00-06-01-04-06.

Так, Суд зазначає, що відповідно до статті 81 ПК України, наказ на проведення перевірки повинен містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Наказ від 18.04.2023 № 1654-п містить всі обов`язкові реквізити, які передбачені ПК України.

Рішення ДПС України від 29.08.2023 № 25108/6/99-00-06-01-04-06 прийняте в межах компетенції та строк визначений чинним законодавством.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків, які зазначені в акті перевірки.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 №00433380704 та №00433410704

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 30602,69 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 22.09.2023 №89, від 01.11.2023 № 90. Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2023 №00433410704 (форма «В1»).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2023 №00433380704 (форма «Р»).

4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 30602 (тридцять тисяч шістсот дві) грн. 69 коп. на користь Підприємства об`єднання громадян «Аввелум» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 31 травня 2024 р.