Справа № 638/14768/23
Провадження № 1-кс/638/2541/23
У Х В А Л А
іменем України
13 жовтня 2023 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі
головуючої слідчої судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув клопотання сторони кримінального провадження, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023226240000613 від 09 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 275 КК України про арешт майна, -
встановив:
13 жовтня 2023 року до суду надійшло клопотання про арешт майна.
Із вказаним клопотанням звернувся дізнавач СД ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджено прокурором Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
В обґрунтуванні клопотання особа, яка звернулась з ним посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, впровадженні СДХРУП №3ГУ Національноїполіції Українив Харківськійобласті перебуває вказане вище кримінальне провадження. Під час огляду приміщень за адресою АДРЕСА_1 було виявлені факти, що невстановлені особи на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 проводять реконструкцію будівлі без будь-яких дозвільних документів.
Дізнавач зазначає, що вказана земельна ділянка є речовим доказом у справі, відносно якої вчиняються протиправні дії, що завдає шкоди інтересам суспільства.
Дізнавач просить накласти арешт на земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:01:012:0017, загальною площею 659,8 кв.м., заборонити власнику, та іншим особам вчиняти будь-які дії стосовно вказаної земельної ділянки.
Дослідивши зміст клопотання про арешт майна суд приходить до висновку про передчасність заявлення вказаного клопотання, виходячи з наступного.
Відповіднодо вимог частини 2 статті 171КПКУкраїни у клопотанні слідчого,прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2)перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною другою статті 170КПКУкраїни визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Приписами частини 3статті 172 КПК Українипередбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
При розгляді клопотання, судом встановлено, що в його змісті відсутнє належне обґрунтування підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Лише посилання на те, що вилучені речі можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні є недостатнім.
У клопотанні не зазначено детальних обставин кримінального правопорушення, тому з його змісту не зрозуміло, яке відношення до розслідуваних обставин має земельна ділянка, вказаної у клопотанні площі.
Суд акцентує та наголошує не лише на орфографічних та стилістичних помилках у вказаному процесуальному документі, а й ще на невідповідності вказаного рапорту даним з Витягу ЄРДР.
Суд вважає вказані та виявлені судом факти- фактами суттєвого впливу з боку правоохоронних органів на господарську діяльність господарюючого суб`єкту, втручанням в його підприємницьку діяльність.
Отже, суд приходить до висновку, що дізнавач у своєму клопотанні про арешт майна лише формально посилається на нормиКПК Українита зазначає, що земельна ділянка може бути використані як доказ у кримінальному провадженні, не вказуючи при цьому, який факт чи обставини вони можуть підтвердити.
Крім того суд зазначає, що площа земельної ділянки за вказаним кадастровим номером не 659,8 кв.м., що також ускладню розуміння суду про необхідність арешту земельної ділянки за вказаною у клопотанні адресою, яку саме ділянку необхідно арештовувати.
Суд особливо акцентує увагу на тому, що згідно витягу з ЄРДР від 13 жовтня 2023 року, обставини незаконного будівництва ТОВ « Лакі Траст» напівзруйнованої будівлі за вказаною адресою внесені до ЄРДР 09 серпня 2023 року. З цього приводу суд наголошує, на тому, що «будувати напівзруйновану будівлю» не можливо. Також у рапорті, відповідно до якого внесені відомості до ЄРДР зазначено про реконструкцію. Так що ж за вказаною адресою відбувається, суд не розуміє.
До клопотання також долучені довідки від 07 липня 2023 року, які також свідчать про повідомлення про проведення будівельних робіт за вказаною адресою, а також неналежним чином виготовлений протокол огляду місця події від 07 липня 2023 року ( протокол виготовлений одноособово слідчим ОСОБА_5 без залучення жодних осіб).
Тобто правоохоронним органам про проведення будівельних робіт за адресою м. Харків Бурсацький узвіз 6 було відомо ще з липня 2023 року.
За весь цей час органи досудового розслідування не вчинили жодних дій, спрямованих на припинення вказаних робіт, якщо вважали їх незаконними. Натомість у жовтні 2023 року ставлять питання щодо арешту земельної ділянки. Що може свідчити про втручання та штучне створення негативних наслідків для господарюючого суб`єкта.
Враховуючи, що у клопотанні про арешт майна не конкретизовано всіх обставин злочину, не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про необхідність у накладенні арешту та наявність реальних ризиків, суд, з урахуванням вимогКПК України, вважає необхідним повернути клопотання про арешт майна прокуророві для усунення недоліків.
При вирішенні питання про вказаний арешт, суд враховує відсутність підстав для арешту, недостатність доказів, що вказує на вчинення будь- якою особою кримінального правопорушення. Суду також не зазначено можливий розмір шкоди, завданої правопорушенням та цивільний позов. В клопотанні не зазначено про наслідки арешту майна для інших осіб, інтереси, яких можливо будуть порушені при вказаному арешті майна.
Суд акцентує увагу на відсутності в даному випадку критеріїв розумності.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 159, 163, 164, 165, 166, 372 КПК слідчий суддя,-
п о с т а н о в и в:
Клопотання стороникримінального провадження, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023226240000613 від 09 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 275 КК України про арешт майна повернути дізнавачу СД ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , надавши йому 72 години з часу отримання даної ухвали для усунення недоліків поданого клопотання та приведення його у відповідність до вимогстатті 171 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя: ОСОБА_7 .
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2023 |
Оприлюднено | 30.04.2024 |
Номер документу | 114163726 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Штих Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні