Ухвала

від 05.04.2024 по справі 638/14768/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/14768/23

Провадження № 1-кс/638/1418/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянув клопотаннясторони кримінальногопровадження, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023226240000613 від 09 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 275 КК України про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

05 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання про арешт майна.

Із вказаним клопотанням звернувся прокурор Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Опис документів до вказаного клопотання та додатки до клопотання склав та посвідчив старший дізнавач сектору дізнання ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області м. Галіщев.

В обґрунтуванні клопотання особа, яка звернулась з ним посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, впровадженні СДХРУП №3ГУ Національноїполіції Українив Харківськійобласті перебуває вказане вище кримінальне провадження. Під час огляду приміщень за адресою АДРЕСА_1 було виявлені факти, що невстановлені особи на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 проводять реконструкцію будівлі без будь-яких дозвільних документів.

Прокурор просить накласти арешт на нежитлову будівлю літ. « А-2», загальною площею 659,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ТОВ « Лакі Траст» код ЄДРПОУ 41866591 шляхом заборонити її розпорядження, відчуження та користування шляхом заборони проведення будь-яких будівельних робіт.

Дослідивши зміст клопотання про арешт майна суд приходить до висновку про передчасність заявлення вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Відповіднодо вимог частини 2 статті 171КПКУкраїни у клопотанні слідчого,прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2)перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною другою статті 170КПКУкраїни визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Приписами частини 3статті 172 КПК Українипередбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

При розгляді клопотання, судом встановлено, що в його змісті відсутнє належне обґрунтування підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Лише посилання на те, що вказана будівля може бути використана, як доказ у кримінальному провадженні є недостатнім.

У клопотанні не зазначено детальних обставин кримінального правопорушення, тому з його змісту не зрозуміло, яке відношення до розслідуваних обставин має будівля, вказаної у клопотанні площі.

Суд вважає вказані та виявлені судом факти- фактами суттєвого впливу з боку правоохоронних органів на господарську діяльність господарюючого суб`єкту, втручанням в його підприємницьку діяльність.

Отже, суд приходить до висновку, що прокурор у своєму клопотанні про арешт майна лише формально посилається на нормиКПК Українита зазначає, що земельна ділянка може бути використані як доказ у кримінальному провадженні, не вказуючи при цьому, який факт чи обставини вони можуть підтвердити.

Арешт майна, по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів власників або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя. Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Суд також зазначає, що заходи забезпечення кримінального провадження повинні бути співмірними із заявленою кваліфікацією дій. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення кримінального провадження, з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони власникам майна здійснювати певні дії.

Враховуючи, що у клопотанні про арешт майна не конкретизовано всіх обставин злочину, не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про необхідність у накладенні арешту та наявність реальних ризиків, суд, з урахуванням вимогКПК України, вважає необхідним повернути клопотання про арешт майна прокуророві для усунення недоліків.

При вирішенні питання про вказаний арешт, суд враховує відсутність підстав для арешту, недостатність доказів, що вказує на вчинення будь- якою особою кримінального правопорушення. Суду також не зазначено можливий розмір шкоди, завданої правопорушенням та цивільний позов. В клопотанні не зазначено про наслідки арешту майна для інших осіб, інтереси, яких можливо будуть порушені при вказаному арешті майна.

Окремо суд зазначає, що прокурор 20 жовтня 2023 року вже звертався з клопотання про накладення арешту на земельну ділянку за вказаною адресою. Судом було вирішене вказане клопотання та повернуто прокурору. З часу звернення пройшов тривалий час, проте досудове розслідування триває без обгрунтування його тривалого проведення. До матеріалів клопотання долучені пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протокол огляду місця події від 07 липня 2023 року з фототаблицями, знову пояснення ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протокол огляду місця події від 12.10.2023 року з фототаблицями, заяви ОСОБА_9 , протокол огляду місця події від 30 березня 2024 року з фототаблицями. Суд звертає увагу, на те, що зазначені заяви та пояснення не датовані. Суд не може зрозуміти станом на який час надані вказані пояснення та заяви. За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність активних дій, спрямований на проведення досудового розслідування якісно і в строки, натомість звернення з відповідними клопотаннями про арешт, розцінює, як створення штучних умов « активної діяльності» на тлі відсутності вживання дієвих заходів щодо проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню.

Також суд зазначає, що накладення арешту шляхом проведення будь- яких будівельних робіт не передбачено ч.1 ст. 170 КПК України.

Суд акцентує увагу на відсутності в даному випадку критеріїв розумності.

На підставі наведеного, керуючись ст. 70,171, 172,369 КПК слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання стороникримінального провадження, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023226240000613 від 09 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 275 КК України про арешт майна повернути прокурору Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_10 , надавши йому 72 години з часу отримання даної ухвали для усунення недоліків поданого клопотання та приведення його у відповідність до вимогстатті 171 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідча суддя: ОСОБА_11 ШТИХ