Рішення

від 12.10.2023 по справі 560/13821/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13821/23

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 періодів роботи у філіалі 6-го тролейбусного парку Державного унітарного підприємства "Мосміськтранс" з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12.2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2016-02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 та відмови у відновленні виплати пенсії з 03.05.2023.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 03.05.2023 з врахуванням періодів роботи у філіалі 6-го тролейбусного парку державного унітарного підприємства "Мосміськтранс" з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12,2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2016-02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не врахував до страхового стажу періоди роботи у філіалі 6-го тролейбусного парку державного унітарного підприємства "Мосміськтранс" з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12,2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2016-02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022, оскільки відсутнє підтвердження сплати страхових внесків за позивача. Просить позов задовольнити.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що управління переглянуло обчислення страхового стажу ОСОБА_1 та привело до норм чинного законодавства. Тривалість страхового стажу (без урахування періодів роботи на території російської федерації) становить 22 роки 7 місяців 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки не підтверджений факт сплати страхових внесків за ОСОБА_1 до Пенсійного фонду російської федерації з січня 2008 по грудень 2015 та з березня 2016 по 2020, тому, з 01.09.2021 виплату пенсії припинено. Просить позов задовольнити.

Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 31.07.2023 суд відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що 23.03.2021 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 8 частиини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) з врахуванням довідок про заробітну плату за періоди з січня 2008 по грудень 2015 та з березня 2016 по грудень 2020, виданих Північно-Східною філією Державного унітарного підприємства м.москви "Мосміськтранс" (російська федерація), де зазначено, що за період з 01.01.2001 проведена виплата єдиного соціального внеску в податкові органи Міністерства податків та зборів.

Страховий стаж позивача склав 34 роки 6 місяців 15 днів, в тому числі пільговий стаж 19 років 5 місяців 4 днів.

Листом державної установи - Головного управління Пенсійного фонду російської федерації від 17.06.2021 №206/15-06/23646, який надійшов на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 27.07.2021, не підтверджено факт сплати страхових внесків за ОСОБА_1 до Пенсійного фонду російської федерації з січня 2008 по грудень 2015 та з березня 2016 по грудень 2020.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області переглянуто обчислення страхового стажу ОСОБА_1 та приведено до норм чинного законодавства. Тривалість страхового стажу (без урахування періодів роботи на території Російської Федерації) становить 22 роки 7 місяців 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 01.09.2021 виплату пенсії припинено.

03.05.2023 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням довідок виданих російською федерацією.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.05.2023 повідомлено про підстави припинення пенсії.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закону) пенсія за віком на пільгових умовах призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності зазначеного страхового стажу у період з 01.04.2022 по 31.03.2023 пенсія за віком на пільгових умовах призначається чоловікам за наявності на дату досягнення 55 років не менше 24 років страхового стажу.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-IV, розмір пенсії за віком залежить від тривалості стажу, заробітної плати та показника середньої заробітної плати по Україні.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004).

Згідно статті статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення2 від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Загальний порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах в установах та організаціях, затвердженого постановою Держпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (далі Інструкція №162) та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудової договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (зі змінами) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 незалежно від перерв.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 2 статті 10 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 7 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (далі - Угода від 14.01.1993) встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Зі змісту наведених положень Угоди від 14.01.1993 суд дійшов висновку, що її положення розповсюджуються також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних і з їх перерахунком. Наведене також підтверджує, що діюче в Україні пенсійне законодавство визначає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески можуть сплачуватися в російській федерації. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.

Крім того, відповідно до статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, які входили до складу СРСР до 1 грудня 1991, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів" від 15.04.1994, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, обчислення стажу роботи позивача з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12,2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2016-02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 здійснюється згідно з законодавством російської федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.

Відповідно до абзацу 3 статті 3 федерального закону російської федерації від 17.12.2001 №173-ФЗ "Про трудові пенсії в російській федерації" (далі Закон рф №173-ФЗ), який застосовувався до 01.01.2015, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в російській федерації, мають право на трудову пенсію нарівні з громадянами російської федерації, за винятком випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором російської федерації.

Федеральним Законом "Про внесення змін в окремі законодавчі акти російської федерації з питань встановлення тарифів страхових внесків в державні позабюджетні фонди" від 03.12.2011 №379-ФЗ (далі - Закон №379-ФЗ) внесено зміни в статтю 7 федерального Закону "Про обов`язкове пенсійне страхування в російській федерації" №167-ФЗ від 15.11.2001, відповідно до яких, застрахованими особами є особи, на яких поширюється обов`язкове пенсійне страхування відповідно до цього закону.

При цьому, статтею 9 Закону №379-ФЗ передбачено, що він вступає в силу з 01.01.2012.

Разом з тим, суд зазначає, що відсутність інформації про сплату страхових внесків у період до 01.01.2012 пов`язана з відсутністю звітності щодо сплати таких внесків, оскільки обов`язок реєстрації в системі обов`язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та сплати за них страхових внесків виник з 01.01.2012 на підставі Закону №379-ФЗ.

При цьому суд наголошує, що записи спірного періоду роботи позивача з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12.2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 та врахування заробітної плати за періоди роботи в рф при обчисленні розміру пенсії, вказаний стаж та заробітна плата підтверджуються відповідними документами, що надавались позивачем Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зокрема:

- трудовими книжками серії НОМЕР_1 від 06.02.1984 та ВТ №1176779 від 11.11.2014,

- Довідкою Пенсійного фонду російської федерації від 17.06.2021 №206/15-06/23646, згідно якої підтверджена достовірність Довідок про заробітну плату ОСОБА_1 №03/06-497 та №03/06-498 від 04.06.2021 за періоди роботи 2008-2020, виданими організацією філіалом "Північно-Східний Мосгортранс".

Відповідно до вимог чинного на момент внесення записів законодавства, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять. Відповідач не ставить під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів про роботу позивача. Зазначені відомості також підтверджені наказами, наявними в матеріалах пенсійної справи позивача.

Водночас, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Так, відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12.2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 з єдиної підстави, такої як не підтвердження сплати страхових внесків роботодавцем, є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар за ймовірні порушення роботодавцем, а не працівником вимог законодавства.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 23.03.2019 у справі №688/947/17, від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а, від 31.10.2019 у справі №235/7373/16.

Крім того, невиконання страхувальником обов`язку зі сплати страхових внесків не може позбавляти особу соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, адже суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту населення.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі №688/947/17, у яких зроблено висновок, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

З урахуванням наведеного принципу пропорційності, суд дійшов висновку, що позивач не повинен зазнавати негативних наслідків від розбіжностей щодо сплати страхових внесків, які містяться в довідках.

Таким чином, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12,2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 у зв`язку з несплатою страхових внесків і, як наслідок, протиправно не взяв до уваги при розрахунку розміру пенсії заробітну плату, отриману позивачем за вказаний період.

Враховуючи встановлене, суд вважає, що позовні вимоги зобов`язального характеру необхідно задовольнити шляхом зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12,2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2016-02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 та відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 03.05.2023.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 періодів роботи у філіалі 6-го тролейбусного парку Державного унітарного підприємства "Мосміськтранс" з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12.2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 та відмови у відновленні виплати пенсії з 03.05.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 03.05.2023 з врахуванням періодів роботи у філіалі 6-го тролейбусного парку державного унітарного підприємства "Мосміськтранс" з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12.2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 жовтня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м.Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя В.В. Матущак