Постанова

від 26.02.2024 по справі 560/13821/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13821/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

26 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування при призначенні йому пенсії періодів роботи у філіалі 6-го тролейбусного парку Державного унітарного підприємства "Мосміськтранс" з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12.2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2016-02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 та відмови у відновленні виплати пенсії з 03.05.2023; зобов`язати відповідача відновити йому виплату з 03.05.2023 з врахуванням періодів роботи у філіалі 6-го тролейбусного парку державного унітарного підприємства "Мосміськтранс" з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12,2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2016-02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 періодів роботи у філіалі 6-го тролейбусного парку Державного унітарного підприємства "Мосміськтранс" з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12.2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 та відмови у відновленні виплати пенсії з 03.05.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 03.05.2023 з врахуванням періодів роботи у філіалі 6-го тролейбусного парку державного унітарного підприємства "Мосміськтранс" з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12.2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачу з 23.03.2021 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 8 частиини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) з врахуванням довідок про заробітну плату за періоди з січня 2008 по грудень 2015 та з березня 2016 по грудень 2020, виданих Північно-Східною філією Державного унітарного підприємства м.москви "Мосміськтранс" (російська федерація), де зазначено, що за період з 01.01.2001 проведена виплата єдиного соціального внеску в податкові органи Міністерства податків та зборів.

Страховий стаж позивача склав 34 роки 6 місяців 15 днів, в тому числі пільговий стаж 19 років 5 місяців 4 днів.

Листом державної установи - Головного управління Пенсійного фонду російської федерації від 17.06.2021 №206/15-06/23646, який надійшов на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 27.07.2021, не підтверджено факт сплати страхових внесків за ОСОБА_1 до Пенсійного фонду російської федерації з січня 2008 по грудень 2015 та з березня 2016 по грудень 2020.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області переглянуто обчислення страхового стажу позивача та приведено до норм чинного законодавства. Тривалість страхового стажу (без урахування періодів роботи на території Російської Федерації) становить 22 роки 7 місяців 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 01.09.2021 позивачу було припинено виплату пенсії.

Позивач, 03.05.2023 звернувся з заявою до відповідача щодо відновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням довідок виданих російською федерацією.

За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 25.05.2023 повідомив позивача про підстави припинення пенсії.

Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними,позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) пенсія за віком на пільгових умовах призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності зазначеного страхового стажу у період з 01.04.2022 по 31.03.2023 пенсія за віком на пільгових умовах призначається чоловікам за наявності на дату досягнення 55 років не менше 24 років страхового стажу.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-IV, розмір пенсії за віком залежить від тривалості стажу, заробітної плати та показника середньої заробітної плати по Україні.

За змістом статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004).

Положеннями статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. (пункт 1 Порядку №637)

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудової договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Нормами пункту 20 Порядку встановлено, що підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (зі змінами) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 незалежно від перерв.

За змістом пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Частиною 2 статті 10 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Згідно статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 7 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (далі - Угода від 14.01.1993) встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі.

Абзацами 2, 3 статті 6 Угоди від 14.01.1993 встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Таким чином, положення Угоди від 14.01.1993 розповсюджуються також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних і з їх перерахунком.

Наведене також підтверджує, що діюче в Україні пенсійне законодавство визначає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески можуть сплачуватися в російській федерації. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Отже, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.

Згідно статті 11 Угоди передбачено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, які входили до складу СРСР до 1 грудня 1991, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів" від 15.04.1994, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Відтак, обчислення спірного стажу роботи позивача здійснюється згідно з законодавством російської федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.

За змістом абзацу 3 статті 3 федерального закону російської федерації від 17.12.2001 №173-ФЗ "Про трудові пенсії в російській федерації" (далі Закон рф №173-ФЗ), який застосовувався до 01.01.2015, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в російській федерації, мають право на трудову пенсію нарівні з громадянами російської федерації, за винятком випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором російської федерації.

Федеральним Законом "Про внесення змін в окремі законодавчі акти російської федерації з питань встановлення тарифів страхових внесків в державні позабюджетні фонди" від 03.12.2011 №379-ФЗ (далі - Закон №379-ФЗ) внесено зміни в статтю 7 федерального Закону "Про обов`язкове пенсійне страхування в російській федерації" №167-ФЗ від 15.11.2001, відповідно до яких, застрахованими особами є особи, на яких поширюється обов`язкове пенсійне страхування відповідно до цього закону.

Однак, статтею 9 Закону №379-ФЗ передбачено, що він вступає в силу з 01.01.2012.

Проте, відсутність інформації про сплату страхових внесків у період до 01.01.2012 пов`язана з відсутністю звітності щодо сплати таких внесків, оскільки обов`язок реєстрації в системі обов`язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та сплати за них страхових внесків виник з 01.01.2012 на підставі Закону №379-ФЗ.

Записи спірного періоду роботи позивача та врахування заробітної плати за періоди роботи в рф при обчисленні розміру пенсії, вказаний стаж та заробітна плата підтверджуються відповідними документами, що надавались позивачем Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зокрема:

- трудовими книжками серії НОМЕР_1 від 06.02.1984 та ВТ №1176779 від 11.11.2014,

- Довідкою Пенсійного фонду російської федерації від 17.06.2021 №206/15-06/23646, згідно якої підтверджена достовірність Довідок про заробітну плату ОСОБА_1 №03/06-497 та №03/06-498 від 04.06.2021 за періоди роботи 2008-2020, виданими організацією філіалом "Північно-Східний Мосгортранс".

Згідно вимог чинного на момент внесення записів законодавства, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять. Відповідач не ставить під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів про роботу позивача. Зазначені відомості також підтверджені наказами, наявними в матеріалах пенсійної справи позивача.

Слід звернути увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12.2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 з єдиної підстави, такої як не підтвердження сплати страхових внесків роботодавцем, є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар за ймовірні порушення роботодавцем, а не працівником вимог законодавства.

Невиконання страхувальником обов`язку зі сплати страхових внесків не може позбавляти особу соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, адже суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту населення.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі №688/947/17, у яких зроблено висновок, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

Відтак, позивач не повинен зазнавати негативних наслідків від розбіжностей щодо сплати страхових внесків, які містяться в довідках.

Відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 02.02.2007 по 01.02.2008; з 12.03.2008 по 04.09.2009; з 04.04.2009 по 01.04.2010; з 29.04.2010 по 23.04.2011; з 18.05.2011 по 16.03.2012; з 24.04.2012 по 17.02.2013; з 20.03.2013 по 04.11.2013; з 11.12,2013 по 04.11.2014; з 13.11.2014 по 11.09.2015; з 16.11.2015 по 28.12.2015; з 20.03.2016 по 01.08.2016; з 01.08.2016 по 02.07.2019; з 02.07.2019 по 11.04.2022 у зв`язку з несплатою страхових внесків і, як наслідок, протиправно не взяв до уваги при розрахунку розміру пенсії заробітну плату, отриману позивачем за вказаний період.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.