Рішення

від 16.10.2023 по справі 755/10538/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/10538/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року позивачка ОСОБА_1 , через адвоката Денисенко І.І. (а.с.5,6), звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суду стягнути аліменти на своє утримання у розмірі 17% від усіх видів заробітку (доходів). Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її сином, не надає матеріальної допомоги як своїй матері; в силу того, що вона є пенсіонеркою, літньою людиною, вона не може забезпечити себе сама. Як стверджує позивачка, відповідач є достатньо забезпеченою особою: має транспортний засіб, у 2020 року купив собі квартиру, працює керівником департаменту у ТОВ «Теніс Україна». Разом з тим, відповідач не платить за квартиру, у якій зареєстровані двоє його дітей, коли позивач хворіла та лежала у лікарнях, син ніколи до неї не приходив, не приносив попоїсти. Позивач також повідомляє, що 14 вересня 1989 року уклала шлюб з ОСОБА_3 , але разом з чоловіком не проживає, допомоги чоловік їй також не надає. Не зважаючи на те, що має здорового сина, здорового чоловіка, єдиним її доходом є пенсія, (2000,00 грн), розмір якої є недостатнім для проживання. Позивачка просить визначати негайний порядок виконання рішення, стягнути судові витрати в сумі 1 073,60 грн.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правими спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін (а.с.28,29).

06 вересня 2023 року до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. У відзиві вказується, що позивачка отримає пенсію вищу за прожитковий мінімум в України по соціальним та демографічним групами, встановлених для осіб, що втратили працездатність за відповідний період. Мати одружена із ОСОБА_3 , який на даний час працює викладачем у Національному університеті біоресурсів і природокористування України; чоловік позивачки має 32 зареєстрованих патентних права, з яких 5 дійсних на даний час; позивачка та її чоловік є засновниками ТОВ «МІЛК ФЕМІЛІ», мають у приватній власності рухоме та нерухоме майно. Отже, чоловік позивача також повинен надавати матеріальну допомогу позивачу. Крім того, позивачка від шлюбу із ОСОБА_3 має доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, про що у позові вона не вказала. Відповідач вказує, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , від шлюбу мають двох малолітніх дітей, доньки - 2011 року і 2020 року народження, дружина з дітьми на даний час перебуває на території Федеральної Республіки Німеччина з квітня 2022 року, де отримали прихисток у зв`язку з агресією РФ проти України; на даний час ним сплачуються кредитні зобов`язання за кредитним договором. Також відповідач вказує, що безпідставно заявлено вимоги про стягнення аліментів у відсотковому відношенні, як просить позивака 17% від усіх видів заробітку (доходу), тоді як законодавцем чітко визначено правила стягнення - тверда грошова сума або частка від заробітку (а.с.36-105).

19 вересня 2023 року стороною позивачки до суду надійшли заперечення проти відзиву на позовну заяву, у яких зазначається, що пенсія позивачки у розмірі 2 307,38 грн. є меншою ніж мінімальний прожитковий мінімум, який становить 2 589,00 грн.; вказується, що позивачка не проживає із своїм чоловіком; відповідач, на думку позивача, ретельно приховує свої статки, оскільки придбав собі квартиру (а.с.107,108).

Від відповідача 29 вересня 2023 року на адресу суду надійшло заперечення проти відповіді на відзив позивача, в якому відповідач вказує на необхідність заслуховування свідчень чоловіка позивача ОСОБА_3 та їх спільної доньки ОСОБА_4 щодо проживання позивача разом зі своїм чоловіком. Пояснює, що ним вже було надано іпотечний та кредитний договір щодо придбаного нерухомого майна, транспортний засіб він придбав ще у 2014 році за кредитні кошти, проте надати кредитний договір не може через його втрату, а, отже, він не приховує свої статки. Відповідач вже надав квитанції про сплату за комунальні послуги та квитанції про сплату грошових коштів на рахунок позивача та її чоловіка, додатково надав скрін-шоти переписки відповідача та позивача з месенджера «Viber», які підтверджують з яких підстав просила позивач кошти у відповідача та на чиї рахунки вони перераховувались (а.с. 112-144).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року клопотання відповідача про виклик свідків залишено без розгляду, у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

На підставі положень ст.274-279 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем та відповідачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу, актовий запис № 1080, місце реєстрації: м. Київ, відділ ЗАГС Московського району, 10 червня 1978 року, між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 змінено на « ОСОБА_1 » (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис № 3534 від 17 вересня 1980 року, місце реєстрації: м. Київ, міський Палац новонароджених, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с.8).

Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , які є батьками відповідача, розірвано 23 серпня 1984 року, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, актовий запис № 871, Дарницького відділу ЗАГС м. Києва (а.с.9).

У 1989 році ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 , актовий запис № 2903 від 14 вересня 1989 року, місце реєстрації: м. Київ, Палац одруження «Дарницький». Прізвище ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 » (а.с.22).

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

За змістом ч. 1, 3 ст. 172 Сімейного Кодексу (СК) України, дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, відповідач є сином позивачки.

Згідно ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

За змістом ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Як роз`яснено в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання, стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.

Таким чином, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено частиною першою статті 204 СК України.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімум. Правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2018 року у справі № 759/1315/17.

Разом з тим, наявність доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, не свідчить про те, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги. Правовий висновок висловлений у постанові від 05 вересня 2019 року у справі №212/1055/18, у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №233/4252/18, у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №301/1359/16.

Судом встановлено, що позивачка є пенсіонеркою, має хронічні захворювання (а.с. 12-13), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район), отримує пенсію за віком, розмір пенсії станом на березень 2023 року становить 2 760,00 грн. Відповідно до довідки про доходи № 1481854352443413 розмір отриманої позивачем пенсії за період з березня 2022 року по березень 2023 року складає 30 448,56 грн. (а.с.15).

Позивач також має на праві спільної часткової власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 101), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 21).

Позивачкою надано суду виписки із медичної амбулаторної карти щодо стану її здоров`я, за медичними показниками остання потребує лікування (а.с.12,13).

Отже, суд, враховує обставини справи, зокрема, що позивач є пенсіонером за віком, хворіє та потребує медичного догляду, отримує пенсію у розмірі 2 760,00 грн., що є недостатньою для нормального життєзабезпечення, а тому позивач потребує утримання від свого сина.

За змістом ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Згідно довідки про доходи № 23-ЗП від 01 вересня 2023 року відповідачу ОСОБА_2 нарахована заробітна плата за червень, липень 2023 року у сумі 106 719,90 грн. (а.с. 66).

Водночас, суд зазначає, що відповідач має двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2011 року; доньку - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 від 18 квітня 2020 року (а.с.47,48).

Відповідач має зобов`язання щодо сплати за кредитом, що вбачається з наданого кредитного договору № іро15463 від 01 квітня 2020 року, укладеним відповідачем з АТ «КредоБанк», термін погашення кредитних зобов`язань - 31 березня 2025 рік (а.с.68-77).

Необхідно також зауважити на тому, що позивач перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_3 та не вказує про розмір заробітної плати чоловіка, при цьому у ст. 61 СК України визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Статтею 55 СК України визначено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Згідно положень ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилання позивача на те, що вона не має жодної матеріальної підтримки з боку свого чоловіка, не звільняє останнього від обов`язку матеріально забезпечувати сім`ю, та, відповідно, не повинно накладати додатковий тягар утримання на свого сина, що в силу ст. 205 СК України повинно враховуватися судом при вирішенні позову.

Крім того, посилання відповідача на те, що позивачка від шлюбу з ОСОБА_3 має доньку ІНФОРМАЦІЯ_5, а також що позивач та її чоловік є засновниками юридичної особи не підтверджується матеріалами справи.

Вказані твердження відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а сторона, яка доводить певну обставину має обов`язок підтвердити своє обґрунтування належними та допустимими доказами, яких в даному випадку не було надано суду. Відповідачем не подавалось й не заявлялось клопотання про витребування доказів у порядок та спосіб, визначений ч.ч. 1,2 ст. 84 ЦПК України, та у строки, передбачені ч. 3 ст. 83 ЦПК України - разом з поданням відзиву.

У позові вказується про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 17% від усіх видів заробітку (доходів), разом з тим за змістом ст. 205 СК України, суд може визначити розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи розмір пенсії, яку отримує позивачка, її стан здоров`я, сімейний стан, а також враховуючи дохід відповідача і те, що на його утриманні знаходяться дві неповнолітні дитини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача починаючи з 21 липня 2023 року і довічно.

Позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1 073,60 грн. (а.с.27).

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 50 відсотків судового збору у розмірі 536,80 грн.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. т. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 142, 206, 258, 259, 263-266, 268, 274, 354, , 430 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; ст. ст. 172, 202, 205 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти у розмірі 1/12 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 21 липня 2023 року та довічно.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено 16 жовтня 2023 року.

Суддя А.В. Слободянюк