Рішення

від 06.10.2023 по справі 604/76/22

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/76/22

Провадження № 2/604/16/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: с. Дорофіївка, Підволочиська ОТГ, Тернопільського району, Тернопільської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» (юридична адреса: м. Волочиськ, вул. Фридрихівська, 40, Хмельницький район, Хмельницька область), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Збаразька міська рада (юридична адреса: м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4, Тернопільського району, Тернопільської області), КП Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань (адреса реєстрації: м. Монастириська, вул. Шевченка, 34, Чортківський район, Тернопільська область), про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фільварочна О.Б. звернулась до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро», в якій просить: зобов`язати ТОВ «Волочиськ-Агро» не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 6124681800:01:001:0093, площею 3,0987 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підволочиської селищної ради, та повернути її власнику; скасувати державну реєстрацію іншого речового права оренди цієї ж земельної ділянки, проведену державним реєстратором Нижчелюб`янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області Ярошко А.В. на підставі додаткової угоди б/н, вид. 06.05.2019 між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 48650221 від 12.09.2019 з одночасним припиненням речового права оренди за ТОВ «Волочиськ-Агро»; зобов`язати ТОВ «Волочиськ-Агро» не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094, площею 3,1378 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підволочиської селищної ради, та повернути її власнику; скасувати державну реєстрацію іншого речового права оренди цієї земельної ділянки, проведену державним реєстратором Комунальним підприємством Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань Бунт Я.І. на підставі додаткової угоди б/н, вид. 31.12.2015 між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , додаткової угоди, вид. 31.12.2015 між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32483813 від 22.11.2016 з одночасним припиненням речового права оренди за ТОВ «Волочиськ-Агро».

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6124681800:01:001:0093, площею 3,0987 га та 6124681800:01:001:0094, площею 3,1378 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки він передав в оренду ТОВ «Волочиськ-агро» строком на п`ять років, однак примірники договорів в нього відсутні. У зв`язку із наведеним до ТОВ «Волочиськ-агро» було надіслано адвокатський запит, у відповідь на який були надані копії договору оренди землі б/н від 23 серпня 2011 року, додаткової угоди від 21 грудня 2015 року та додаткової угоди від 06 травня 2019 року. Із наведеної відповіді на адвокатський запит позивач дізнався про те, що від його імені було підписано додаткові угоди від 21 грудня 2015 року та 06 травня 2019 року, предметом яких є земельна ділянка із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094. Крім того, із інформаційної довідки №291133664, сформованої 17 грудня 2021 року адвокатом Фільварочною О.Б. він дізнався про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094 строком до 31 грудня 2030 року. Підставою для державної реєстрації зазначено договір оренди землі б/н від 23 серпня 2011 року, додаткову угоду до договору оренди землі від 31 грудня 2016 року, додаткову угоду до договору оренди землі від 06 травня2019 року. Підставою несення реєстрації є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32483813 від 22 листопада 2016 року. Того ж дня, 17 грудня 2021 року з інформаційної довідки №291134211, сформованої 17 грудня 2021 року адвокатом Фільварочною О.Б., позивач дізнався про проведення державної реєстрації права оренди також земельної ділянки 6124681800:01:001:0093 строком до 31 грудня 2030 року. Підставою для реєстрації речового права зазначено договір оренди землі б/н від 01 січня 2014 року та додаткову угоду до договору оренди землі від 06 травня 2019 року. Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 48650221 від 12 вересня 2019 року. Разом із цим, позивач стверджує, що жодних додаткових угод він не підписував, а підписи та записи на них у розділі «Реквізити сторін» графи «Орендодавець» від його імені виконані іншою особою. При цьому, повноважень на їх підписання та проведення державної реєстрації він нікому не надавав. Покликаючись на норми статей 202, 203, 205, 207, 215, 216, 387, 391, 627, 638, 640, 651 ЦК України, статті 90, 125, 152, 211 ЗК України та норми Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» просить позовні вимоги задоволити повністю.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 січня 2022 року відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами загального позовного провадження.

03.05.2022 року ухвалою суду призначено у цій справі судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

19.10.2022 року постановою Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Волочиськ-агро» задоволено частково та змінено ухвалу Підволочиського районного суду від 03.05.2022 року.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 09.01.2023 року поновлено провадження у справі.

02 лютого 2023 року ухвалою суду для проведення експертизи повторно витребувано у ТОВ «Волочиськ-Агро» додаткову угоду б/н від 31.12.2015 до договору оренди землі б/н від 23.08.2011 між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро», зареєстрованого 31.10.2011, та акт приймання передачі до неї.

08 березня 2023 року ухвалою суду для проведення експертизи витребувано у КП Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань додаткову угоду б/н від 31.12.2015 до договору оренди землі б/н від 23.08.2011 між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро», зареєстрованого 31.10.2011, та акт приймання передачі до неї.

24 квітня 2023 року ухвалою суду експерта повідомлено про відсутність оригіналу додаткової угоди б/н від 31.12.2015 до договору оренди землі б/н від 23.08.2011, зареєстрованого 31.10.2011 та акту приймання передачі до неї.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 02 серпня 2023 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначкно до судового розгляду.

Представники позивача адвокати Фільварочна О.Б. та Янкович І.Є. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Волочиськ-агро» Федючок В.М. в судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Так, представник відповідача зазначає, що згідно з відповіддю ГУ Держеокадастру у Тернопільській області від 11 січня 2011 року право оренди земельної ділянки зареєстровано 31 жовтня 2011 року строком на п`ять років. Однак, відповідно до зазначеної відповіді, повноваження органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин припинилося 01 січня 2013 року та інформація надана станом на вказану дату. Крім того, представник відповідача звертає увагу, що позивач отримував орендну плату після 31 жовтня 2016 року та 24 жовтня 2019 року, тобто після закінчення строку дії договорів оренди землі від 23 серпня 2011 року та від 01 січня 2014 року, що підтверджується відповідними документами. Крім того, позивач отримував мотивацію за укладення додаткових угод, а тому пред`явлення позивачем позову про повернення земельних ділянок суперечить його попередній поведінці та є недобросовісною поведінкою. Підпис ОСОБА_1 у позовній заяві та інших документах свідчить про варіаційність або викривлення підпису, що свідчить про різні підписи орендодавця у різних періодах та документах. Разом із цим відповідач зазначає, що укладаючи додаткові угоди від 21 грудня 2015 року та від 06 травня 2019 року з терміном дії до 2030 року ТОВ «Волочиськ-агро» здійснено розпланування та внесення відповідних мінеральних та інших добрив на земельних ділянках та здійснено їх передпосівний обробіток, внаслідок чого відповідач поніс додаткові матеріальні витрати.

Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро» було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 3,1378 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0094. Договір укладено на п`ять років.

01 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро» було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 3,0987 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0093. Договір укладено стоком на п`ять років.

У частині першій cт. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У ст. 6 зазначеного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 ЦК України).

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За правилами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 90 ЗК України передбачене право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з копії додаткової угоди, 31 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 23 серпня 2011 року зареєстрованого 31 жовтня 2011 року за №612468184002372, об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 3,1318 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0094. Строк дії договору - десять років. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 передав ТОВ «Волочиськ-агро» у платне строкове користування земельну ділянку площею 3,1378 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0094.

Відповідно до додаткової угоди від 06 травня 2019 року до договору оренди землі б/н від 31 грудня 2015 року зареєстрованого 17 листопада 2016 року за №17560437 ОСОБА_1 передав ТОВ «Волочиськ-агро» у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,1378 з кадастровим номером 6124681800:01:001:0094. Договір укладено строком до 31 грудня 2030 року. Із акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 06 травня 2019 року до додаткової угоди до договору оренди землі б/н, ОСОБА_1 передав ТОВ «Волочиськ-агро» земельну ділянку 6124681800:01:001:0094 площею 3,1378 га.

06 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 01 січня 2014 року зареєстрованого 24 жовтня 2014 року за №7614409, об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 3,0987 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0093. Договір укладено строком до 31 грудня 2030 року. Із акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 06 травня 2019 року до додаткової угоди до договору оренди землі б/н, ОСОБА_1 передав ТОВ «Волочиськ-агро» земельну ділянку 6124681800:01:001:0093 площею 3,0987 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №2911336641 від 17 грудня 2021 року, земельна ділянка із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094 належить на праві власності ОСОБА_1 . 17 листопада 2016 року щодо вказаної земельної ділянки зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки. Реєстрацію іншого речового права здійснено на підставі договору оренди землі б/н від 23 серпня 2011 року, додаткові угоди до договору оренди землі від 31 грудня 2015 року та від 06 травня 2019 року. Орендар - ТОВ «Волочиськ-агро». Строк дії до 31 грудня 2030 року з правом пролонгації.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №291134211 від 17 грудня 2021 року, земельна ділянка із кадастровим номером 6124681800:01:001:0093 належить на праві власності ОСОБА_1 . 24 жовтня 2014 року щодо вказаної земельної ділянки зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки. Реєстрацію іншого речового права здійснено на підставі договору оренди землі б/н від 01 січня 2014 року, додаткова угода до договору оренди землі від 06 травня 2019 року. Орендар - ТОВ «Волочиськ-агро». Строк дії до 31 грудня 2030 року.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з положеннями Закону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Окрім того, згідно зі ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Разом з тим, як пояснила адвокат Фільварочна О.Б. відповідач категорично заперечує укладення зазначених додаткових угод до договору оренди землі від 31.12.2015 року та від 06.05.2019 року.

Згідно із висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України В.Л. Кравця №СЕ-19/120-23/5805-ПЧ від 07.06.2023 року підписи від імені ОСОБА_1 у розділі «Реквізити сторін» після слова «Орендодавець» у обидвох примірниках додаткових угод від 06.05.2019 та актах передачі до них виконані не позивачем, а іншою особою.

Разом з тим, представник відповідача ввжає цей висновок експерта неналежним і недопустими доказом у справі через недотримання експертом Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, з наступними змінами.

Допитаний судом експерт В.Л. Кравець, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, пояснив, що є експертом в галузі почеркознавчих експертиз з 1994 року та наданий ним висновок №СЕ-19/120-23/5805-ПЧ від 07.06.2023 року підтримує повністю. Щодо нормативних актів, якими керувався при експертизі, повідомив, що методичні рекомендації носять рекомендаційний характер і при експертизі експерт має прерогативу у визначені достатності зразків підписів, що може залежати від його кваліфікації, вмінь та навиків. Повідомив, що в силу свого досвіду врахував можливі вікові зміни у почерку, а технічні характеристики паперу та розміщення підписів на сторінці не впливають на почерк.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів, то зважаючи на те, що зазначений висновок експерта містить інформацію щодо предмета доказування, тобто є належним (ст. 77 ЦПК України), не одержаний в порушення порядку, встановленого законом та на його підставі в сукупності з іншими доказами, можна встановити дійсні обставини справи, то суд при вирішенні справи вважає його допустимим та бере до уваги.

Висновок експерта, який був з цього приводу допитаний судом, №СЕ-19/120-23/5805-ПЧ від 07.06.2023 року є мотивованими, науково обгрунтованими, його достовірність підтверджується об`єктивними даними, а тому сумнівів щодо правильності цього висновку у суду немає.

На виконання ухвал суду для проведення експертизи ТОВ «Волочиськ-Агро» не надало оригінал додаткової угоди б/н від 31.12.2015 до договору оренди землі б/н від 23.08.2011 між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро», зареєстрованого 31.10.2011, та акт приймання передачі до неї, що суд розцінює як ухилення учасника справи від подання експертам необхідних документів, а тому суд визнає факт виконання у цій додатковій угоді підпису від імені позивача іншою особою, а не позивачем, що передбачено у ст. 109 ЦПК України.

Більш того, відповідачем жодними іншими доказами у справі не спростовано того факту, що підписи від імені ОСОБА_1 у зазначених вище додаткових угодах зроблені іншими особами.

Так, суду не надано доказів про час та місце укладення цих угод, як і не надано оригінал додаткової угоди б/н від 31.12.2015 до договору оренди землі б/н від 23.08.2011 між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро», зареєстрованого 31.10.2011.

Окрім того, заперечуючи проти позову, представник ТОВ «Волочиськ-агро» зазначав, що позивач отримував орендну плату за користування земельними ділянками, а отже знав про існування додаткових угод до договорів оренди та підтвердив їх.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, ст. 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Таким чином, зазначені твердження представника відповідача є помилковими.

При вирішенні спору, суд керується положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З врахуванням досліджених доказів суд визнає, що зазначені додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок не підписувались позивачем у справі - ОСОБА_1 .

Частинами першою та другою ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частина перша ст. 15 Закону України «Про оренду землі» кореспондується із положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні.

Водночас, відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Вимогами ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, такі додаткові угоди є неукладеними, однак ТОВ «Волочиськ-агро» продовжує користування землею, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном.

Беручи до уваги викладене, доводи представника позивача, висновки судової почеркознавчої експертизи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не отримував пропозицій щодо укладення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, не погоджував умови таких угод та не підписував їх, а тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов додаткових угод до договорів оренди землі, що передбачені у ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з ч. 4 cт. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до cт. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про право оренди земельних ділянок за відповідачем, які не ґрунтуються на додаткових угодах, порушують права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельними ділянками шляхом передання їх в оренду іншим особам, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування державної реєстрації прав оренди на земельні ділянки за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19.

Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, зокрема те, що при укладені договору, сторонами повинні бути узгодженні всі істотні умови, суд вважає, що порушення прав позивача як власника, у зв`язку із відсутністю додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, предметом яких є належні йому земельні ділянки, позбавляє можливості позивача вільно розпоряджатися та користуватися йошо земельними ділянками, зокрема передавати в оренду для обраних ним орендарів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються

у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись статтями 2-13, 77-80, 141, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: с. Дорофіївка, Підволочиська ОТГ, Тернопільського району, Тернопільської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» (юридична адреса: м. Волочиськ, вул. Фридрихівська, 40, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 33007668), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Збаразька міська рада (юридична адреса: м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4, Тернопільського району, Тернопільської області), КП Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань (адреса реєстрації: м. Монастириська, вул. Шевченка, 34, Чортківський район, Тернопільська область), про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задоволити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 6124681800:01:001:0093, площею 3,0987 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підволочиської селищної ради, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» повернути її власнику.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094, площею 3,1378 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підволочиської селищної ради, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» повернути її власнику.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6124681800:01:001:0093, площею 3,0987 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проведену державним реєстратором Нижчелюб`янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області Ярошко Андрієм Віталійовичем на підставі додаткової угоди б/н, вид. 06.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 48650221 від 12.09.2019 з одночасним припиненням речового права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро».

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094, площею 3,1378 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництві, проведену державним реєстратором Комунальним підприємством Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань Бунт Ярославою Іваною на підставі додаткової угоди б/н, вид. 31.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , додаткової угоди, вид. 31.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32483813 від 22.11.2016 з одночасним припиненням речового права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» (юридична адреса: м. Волочиськ, вул. Фридрихівська, 40, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 33007668) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: с. Дорофіївка, Підволочиська ОТГ, Тернопільського району, Тернопільської області) понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3969 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» (юридична адреса: м. Волочиськ, вул. Фридрихівська, 40, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 33007668) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: с. Дорофіївка, Підволочиська ОТГ, Тернопільського району, Тернопільської області) понесені судові витрати на оплату судової експертизи в розмірі 4077 (чотири тисячі сімдесят сім) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його нескасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.10.2023 року.

Суддя Сидорак Г.Б.