Постанова

від 23.01.2024 по справі 604/76/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/76/22Головуючий у 1-й інстанції Сидорак Г.Б. Провадження № 22-ц/817/112/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірський Б.О.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участю секретаря - Панькевич Т.І.

представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №604/76/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2023 року (ухвалене суддею Сидорак Г.Б., повний текст рішення складено 13 жовтня 2023 року) в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро», треті особи Збаразька міська рада та Комунальне підприємство Лазарівської міської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 6124681800:01:001:0093, площею 3,0987 га та 6124681800:01:001:0094, площею 3,1378 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які передав в оренду ТОВ «Волочиськ-агро» строком на п`ять років.

У зв`язку із відсутністю у нього примірників договорів, у відповідь на адвокатський запит Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Волочиськ-Агро» надіслало йому копії договору оренди землі б/н від 23 серпня 2011 року, додаткової угоди від 31 грудня 2015 року та додаткової угоди від 06 травня 2019 року.

Також із зазначеної відповіді на адвокатський запит він дізнався про те, що від його імені було підписано додаткові угоди від 31 грудня 2015 року та 06 травня 2019 року, предметом яких є земельна ділянка із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094.

Із інформаційної довідки №291133664, сформованої 17 грудня 2021 року адвокатом Фільварочною О.Б. він дізнався про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094 строком до 31 грудня 2030 року. Підставою для державної реєстрації зазначено договір оренди землі б/н від 23 серпня 2011 року, додаткову угоду до договору оренди землі від 31 грудня 2015 року, додаткову угоду до договору оренди землі від 06 травня 2019 року. Підставою внесення реєстрації є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32483813 від 22 листопада 2016 року.

Із інформаційної довідки №291134211, сформованої 17 грудня 2021 року адвокатом Фільварочною О.Б., він дізнався про проведення державної реєстрації права оренди також земельної ділянки 6124681800:01:001:0093 строком до 31 грудня 2030 року. Підставою для реєстрації речового права зазначено договір оренди землі б/н від 01 січня 2014 року та додаткову угоду до договору оренди землі від 06 травня 2019 року. Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 48650221 від 12 вересня 2019 року.

Стверджував, що жодних додаткових угод він не підписував, а підписи та записи на них у розділі «Реквізити сторін» графи «Орендодавець» від його імені виконані іншою особою. При цьому, повноважень на їх підписання та проведення державної реєстрації він нікому не надавав.

Таким чином позивач просив суд:

1) зобов`язати ТОВ «Волочиськ-Агро» не чинити йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 6124681800:01:001:0093 та повернути її власнику;

2) скасувати державну реєстрацію іншого речового права оренди цієї ж земельної ділянки, проведену державним реєстратором Нижчелюб`янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області Ярошко А.В. на підставі додаткової угоди б/н від 06.05.2019 року між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 48650221 від 12.09.2019 року з одночасним припиненням речового права оренди за ТОВ «Волочиськ-Агро»;

3) зобов`язати ТОВ «Волочиськ-Агро» не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094 та повернути її власнику;

4) скасувати державну реєстрацію іншого речового права оренди цієї земельної ділянки, проведену державним реєстратором Комунальним підприємством Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань Бунт Я.І. на підставі додаткової угоди б/н від 31.12.2015 року між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , додаткової угоди від 31.12.2015 року між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32483813 від 22.11.2016 року з одночасним припиненням речового права оренди за ТОВ «Волочиськ-Агро».

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2023 року позов задоволено.

Вирішено усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 6124681800:01:001:0093, шляхом зобов`язання ТОВ «Волочиськ-Агро» повернути її власнику.

Вирішено усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094, шляхом зобов`язання ТОВ «Волочиськ-Агро» повернути її власнику.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6124681800:01:001:0093, проведену державним реєстратором Нижчелюб`янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області Ярошко А.В. на підставі додаткової угоди б/н від 06.05.2019 року між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 48650221 від 12.09.2019 року з одночасним припиненням речового права оренди за ТОВ «Волочиськ-Агро».

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094, проведену державним реєстратором КП Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань Бунт Я.І. на підставі додаткової угоди б/н від 31.12.2015 року між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , додаткової угоди від 31.12.2015 року між ТОВ «Волочиськ-Агро» та ОСОБА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32483813 від 22.11.2016 року з одночасним припиненням речового права оренди за ТОВ «Волочиськ-Агро».

Стягнуто з ТОВ «Волочиськ-Агро» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3969, 60 грн. та на оплату судової експертизи в розмірі 4077, 72 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ «Волочиськ-Агро» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Звертають увагу на те, що орендна плата по договорах оренди землі від 23.08.2011 року та 01.01.2014 року (строки дії яких, згідно позиції позивача, закінчились 31.10.2016 року та 24.10.2019 року) отримувалась позивачем, що підтверджується доказами: довідками про доходи, платіжними дорученнями, а також довіреністю на повірену ОСОБА_2 . Також протягом 2020-2021 років орендна плата отримувалась позивачем на його картковий рахунок, відкритий у АТ Райффайзен Банк Аваль, згідно платіжних доручень.

Вважають, що дії позивача, який спершу отримав у 2019 році мотивацію за укладення додаткових угод та орендну плату, а згодом пред`явив позов про повернення земельних ділянок, суперечать його попередній поведінці та є недобросовісними.

Зазначають, що позивачем не спростовано фактів надходження на його картковий рахунок орендної плати та сплати відповідачем податків та зборів за виплачений позивачу дохід.

Звертають увагу, що на виконання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6124681800:01:001:0094, від 23.08.2011 року, який зареєстровано 31.10.2011 року, з урахуванням додаткових угод, орендна плата у 2016 році становила 5 745,26 грн. (6% від нормативної грошової оцінки земель), яку позивачем отримано в наступному вигляді: 1 300 кг. пшениці; 150 кг. цукру.

У 2017 році орендна плата становила 7 660,35 грн. (8 % від нормативної грошової оцінки земель), яку позивачем отримано в наступному вигляді: 50 кг. цукру; 1500,00 кг. зерна.

У 2018 році орендна плата становила 9 575,43 грн. (10 % від нормативної грошової оцінки земель), яку позивачем отримано в наступному вигляді: 50 кг. цукру; 7158,23 грн.

У 2019 році орендна плата становила 11 490,52 грн. (12 % від нормативної грошової оцінки земель), яку позивачем отримано в наступному вигляді: 9249,87 грн.

Також позивачем у 2019 року отримано мотивацію в розмірі 5 000 грн. за укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

У 2020 році орендна плата становила 11 490,52 грн. (12 % від нормативної грошової оцінки земель), яку позивачем отримано в наступному вигляді: 9 249,87 грн., які перераховано позивачу на його картковий рахунок відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль» платіжним дорученням від 23.07.2020 року №C8-17125.

У 2021 році орендна плата становила 11 490,52 грн. (12 % від нормативної грошової оцінки земель), яку позивачем отримано в наступному вигляді: 9 249,86 грн., які перераховано позивачу на його картковий рахунок відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль» платіжним дорученням від 25.05.2021 року №C8-10503.

Ha виконання договору земельної ділянки, кадастровий номер 6124681800:01:001:0093, від 01.01.2014 року, з урахуванням додаткової угоди, орендна плата у 2019 році становила 11 490,52 грн. (12% від нормативної грошової оцінки земель), яку позивачем отримано в наступному вигляді: 8 699,87 грн. та 50 кг. цукру.

Також, позивачем у 2019 року отримано мотивацію в розмірі 5 000 грн. за укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди.

У 2020 році орендна плата становила 11 490,52 грн. (12 % від нормативної грошової оцінки земель), яку позивачем отримано в наступному вигляді: 50 кг. цукру; 1700 кг пшениці; 12,37 грн., які перераховано позивачу на його картковий рахунок відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль» платіжним дорученням від 01.12.2020 року №С8-10503.

У 2021 році орендна плата становила 11 490,52 грн. (12 % від нормативної грошової оцінки земель), яку позивачем отримано в наступному вигляді: 9249,86 грн., які перераховано позивачу на його картковий рахунок відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль» платіжним дорученням від 25.05.2021 року №С8-10503.

Таким чином вважають, що відсутні підстави для кваліфікації додаткових угод неукладеними, оскільки вони виконувались обома сторонами орендар користувався майном та сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі.

Вказують на те, що в ні в якому разі не заперечують щодо укладення вищезазначених додаткових угод.

Вважають, що судом помилково визнано належним і допустимим доказом висновок експерта від 07.06.2023 року, оскільки ним не надано відповіді на всі поставлені перед експертом питання, зокрема - чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 під впливом збиваючих факторів (природних, штучних), а також особливих обставин їх виконання, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо).

Стверджують, що не ухилялись від надання оригіналу додаткової угоди від 31.12.2015 року, оскільки не змогли його знайти в архіві, через велику кількість договорів, тому клопотали перед судом про витребування оригіналу з органу, що здійснив державну реєстрацію і це клопотання було задоволено ухвалою від 08.03.2023 року. При цьому, вказаний оригінал міг і надати позивач, оскільки додаткова угода укладалась у трьох примірниках.

Звертають увагу, що вказана додаткова угода від 31.12.2015 року продовжувала термін дії договору оренди землі лише до 30.10.2021 року, тобто до моменту звернення позивача із позовом, а до договору оренди землі від 23.08.2011 року було укладено нову додаткову угоду від 06.05.2019 року.

Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що після закінчення строку оренди відповідач продовжив обробіток земельних ділянок позивача, та на його вимогу їх не повернув, чим створив перешкоди власнику у користуванні своїм майном.

Вважає, що відсутність відповіді у висновку експерта від 07.06.2023 року на питання чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 під впливом збиваючих факторів (природних, штучних), а також особливих обставин їх виконання, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо) не має правового значення, оскільки висновком зазначено, що підписи виконано не позивачем.

Вказує на те, що доказів про вчинення позивачем конклюдентних дій, які б свідчили про його волевиявлення на укладення додаткових угод в ході судового розгляду не було здобуто.

Долучені відповідачем відомості на отримання орендної плати не можна вважати доказом спрямованості волевиявленням позивача на укладення і виконання саме спірних додаткових угод, як і платіжні доручення, які не містять зазначеного прізвища позивача у графі отримувач.

В судовому засіданні представник відповідача - ТОВ «Волочиськ-Агро» Федючко В.М. апеляційну скаргу на рішення суду в її межах підтримав, посилаючись на доводи викладені в ній.

Представник позивача - адвокат Фільварочна О.Б. проти доводів апеляційної скарги заперечила, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступних висновків.

За ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 23 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро» було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 3,1378 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0094. Договір укладено на п`ять років.

01 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро» було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 3,0987 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0093. Договір укладено стоком на п`ять років.

Згідно копії додаткової угоди, 31 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 23 серпня 2011 року, який зареєстрований 31 жовтня 2011 року за №612468184002372 і об`єктом оренди якого є земельна ділянка загальною площею 3,1318 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0094. Строк дії договору - десять років. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 передав ТОВ «Волочиськ-агро» у платне строкове користування земельну ділянку площею 3,1378 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0094.

Відповідно до додаткової угоди від 06 травня 2019 року до договору оренди землі б/н від 31 грудня 2015 року, який зареєстрований 17 листопада 2016 року за №17560437 ОСОБА_1 передав ТОВ «Волочиськ-агро» у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,1378 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0094. Договір укладено строком до 31 грудня 2030 року. Із акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 06 травня 2019 року до додаткової угоди до договору оренди землі б/н, ОСОБА_1 передав ТОВ «Волочиськ-агро» земельну ділянку 6124681800:01:001:0094 площею 3,1378 га.

06 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Волочиськ-агро» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 01 січня 2014 року зареєстрованого 24 жовтня 2014 року за №7614409, об`єктом оренди якого є земельна ділянка загальною площею 3,0987 га з кадастровим номером 6124681800:01:001:0093. Договір укладено строком до 31 грудня 2030 року. Із акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 06 травня 2019 року до додаткової угоди до договору оренди землі б/н, ОСОБА_1 передав ТОВ «Волочиськ-агро» земельну ділянку 6124681800:01:001:0093 площею 3,0987 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №2911336641 від 17 грудня 2021 року, земельна ділянка із кадастровим номером 6124681800:01:001:0094 належить на праві власності ОСОБА_1

17 листопада 2016 року щодо вказаної земельної ділянки зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки. Реєстрацію іншого речового права здійснено на підставі договору оренди землі б/н від 23 серпня 2011 року, додаткові угоди до договору оренди землі від 31 грудня 2015 року та від 06 травня 2019 року. Орендар - ТОВ «Волочиськ-агро». Строк дії до 31 грудня 2030 року з правом пролонгації.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №291134211 від 17 грудня 2021 року, земельна ділянка із кадастровим номером 6124681800:01:001:0093 належить на праві власності ОСОБА_1

24 жовтня 2014 року щодо вказаної земельної ділянки зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки. Реєстрацію іншого речового права здійснено на підставі договору оренди землі б/н від 01 січня 2014 року, додаткова угода до договору оренди землі від 06 травня 2019 року. Орендар - ТОВ «Волочиськ-агро». Строк дії до 31 грудня 2030 року.

Згідно із висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України В.Л. Кравця №СЕ-19/120-23/5805-ПЧ від 07.06.2023 року підписи від імені ОСОБА_1 у розділі «Реквізити сторін» після слова «Орендодавець» у обидвох примірниках додаткових угод від 06.05.2019 року та актах передачі до них виконані не позивачем, а іншою особою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав неукладеними додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок і як наслідок скасував державну реєстрацію прав оренди на земельні ділянки за відповідачем з одночасним їх припиненням, усунув перешкоди позивачу у користуванні цими земельними ділянками та зобов`язавши орендаря повернути їх орендодавцю.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Згідно з частинами першою, третьою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Згідно ч.1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з положеннями Закону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до пункту 44 додаткових угод від 06.05.2019 року вони набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Так, позивач (орендодавець) стверджував, зокрема, що не підписував додаткову угоду б/н від 06.05.2019 року до договору оренди землі б/н від 31.12.2015 року, додаткову угоду б/н від 06.05.2019 року до договору оренди землі б/н від 01.01.2014 року та додаткову угоду б/н від 31.12.2015 року до договору оренди землі б/н від 23.08.2011 року.

Висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України В.Л. Кравця №СЕ-19/120-23/5805-ПЧ від 07.06.2023 року зазначено, що підписи від імені ОСОБА_1 у розділі «Реквізити сторін» після слова «Орендодавець» у обидвох примірниках додаткових угод від 06.05.2019 року та актах передачі до них виконані не позивачем, а іншою особою.

При цьому, згідно вказаного висновку експерта вирішити питання про те чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 у примірниках додаткових угод від 06.05.2019 року до договорів оренди земельних ділянок у розділі Підписи Сторін та в актах приймання передачі земельних ділянок до вказаних угод під впливом збиваючих факторів (природних, штучних), а також особливих обставин їх виконання, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо), не видалося можливим.

Судом першої інстанції був допитаний експерт ОСОБА_3 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність, зазначав, що є експертом в галузі почеркознавчих експертиз з 1994 року та наданий ним висновок №СЕ-19/120-23/5805-ПЧ від 07.06.2023 року підтримав повністю. Щодо нормативних актів, якими керувався при експертизі, вказував, що методичні рекомендації носять рекомендаційний характер і при експертизі експерт має прерогативу у визначені достатності зразків підписів, що може залежати від його кваліфікації, вмінь та навичків. Повідомив, що в силу свого досвіду врахував можливі вікові зміни у почерку, а технічні характеристики паперу та розміщення підписів на сторінці не впливають на почерк.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерта №СЕ-19/120-23/5805-ПЧ від 07.06.2023 року є мотивованим, науково обґрунтованим, його достовірність підтверджується об`єктивними даними, та жодних сумнівів щодо його правильності немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що вищезазначений висновок експерта є неналежним та недопустимим доказом, з мотивів того, що вирішити питання про те чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 у примірниках додаткових угод від 06.05.2019 року до договорів оренди земельних ділянок у розділі Підписи Сторін та в актах приймання передачі земельних ділянок до вказаних угод під впливом збиваючих факторів (природних, штучних), а також особливих обставин їх виконання, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо), не видалося можливим, не заслуговують на увагу та не впливають на правильність судового рішення.

На переконання колегії суддів, відсутність відповіді на вищезгадане питання, не дає підстав для визнання його недопустимим доказом, оскільки така відповідь не має правового значення для вирішення даної справи, з огляду на те, що як було встановлено цим висновком експерта, підписи від імені ОСОБА_1 у розділі «Реквізити сторін» після слова «Орендодавець» у обидвох примірниках додаткових угод від 06.05.2019 року та актах передачі до них виконані не позивачем, а іншою особою.

Також на виконання ухвал суду для проведення експертизи ТОВ «Волочиськ-Агро» не надало суду першої інстанції оригіналу додаткової угоди б/н від 31.12.2015 до договору оренди землі б/н від 23.08.2011 року та акту приймання передачі.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не наведено поважних причин не надання вищевказаних оригіналів документів.

Твердження відповідача про перебування ще одного оригіналу примірника у Лазарівській сільській раді з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань є безпідставними, оскільки не узгоджується із чинними на момент реєстрації нормами Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою КМУ від 17.10.2013 №868 в редакції від 05.04.2015 року, яка була чинною станом на 31.12.2015 року і який передбачав сканування оригіналу, а не його зберігання.

При цьому, за версією ОСОБА_1 він не підписував та не отримував жодного примірника зазначеної додаткової угоди, відтак посилання апелянта на наявність такого примірника в позивача, не заслуговує на увагу.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим визнання судом першої інстанції факту виконання у додатковій угоді б/н від 31.12.2015 року до договору оренди землі б/н від 23.08.2011 року підпису від імені позивача іншою особою, а не позивачем, в силу ст. 109 ЦПК України.

З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не підписував додаткову угоду б/н від 06.05.2019 року до договору оренди землі б/н від 31.12.2015 року, додаткову угоду б/н від 06.05.2019 року до договору оренди землі б/н від 01.01.2014 року та додаткову угоду б/н від 31.12.2015 року до договору оренди землі б/н від 23.08.2011 року.

Водночас колегія суддів відзначає, що додаткова угода від 31.12.2015 року до договору оренди землі б/н від 23.08.2011 року продовжувала термін дії договору оренди землі до 31.10.2021 року, тобто до моменту звернення позивача із позовом, а до договору оренди землі від 23.08.2011 року було укладено нову додаткову угод від 06.05.2019 року.

Так, колегія суддів відхиляє аргумент апеляційної скарги про необхідність застосування до вказаних правовідносин висновків, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, які знайшли своє подальше застосування в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №227/3760/19-ц з того приводу, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

У спірних відносинах та у наведених правовідносинах різними є предмет та підстави позову, а також їх матеріально-правове регулювання.

Верховним Судом у постанові від 15 січня 2021 року у справі №650/1331/18 розглядалось питання щодо застосування висновків Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц при вирішенні правовідносин, предметом яких є негаторний позов з приводу земельної ділянки, щодо якої договір оренди не укладався, разом із висновками Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

З тексту постанови Верховного Суду у справі №650/1331/18 вбачається, що в розрізі того питання, чи вважається спірний договір укладеним у разі вчинення конклюдентних дій (сплати орендної плати) підлягають застосуванню саме висновки пунктів 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц і аргументи щодо досягнення волевиявлення сторони на укладення такого договору внаслідок отримання орендної плати визнано необґрунтованими.

В пунктах 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц зазначено, що відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі. Між тим, статтею 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Доводи апелянта з посиланням на порушення позивачем принципу добросовісності, колегією суддів відхиляються, оскільки між сторонами не було укладено додаткових угод, відповідно не було узгоджено змінених істотних умов договору, а тому ОСОБА_1 не є стороною договору.

Отриману позивачем плату за період після закінчення строків договору оренди землі 31.10.2016 року та 24.10.2019 року, слід розцінювати як плату за фактичне користування відповідачем землею, яка є власністю ОСОБА_1 , оскільки земельні ділянки орендарем не були повернуті орендодавцю.

Також суд апеляційної інстанції вважає, що обраний позивачем, як орендодавцем, спосіб захисту порушених прав є належним, оскільки відсутнє право оренди земельної ділянки в особи - ТОВ «Волочиськ-агро», за якою воно зареєстроване, у зв`язку з тим, що додаткові угоди з позивачем не укладались, товариство без відповідних правових підстав використовує дані земельні ділянки, і цим будуть відновлені права власника землі у її володінні.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, порушень норм матеріального чи процесуального права судом не допущено. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в апеляційного суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» залишити без задоволення.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» в межах сум, ним понесених.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 30 січня 2024 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Хома М.В.

Костів О.З.