Рішення

від 04.10.2023 по справі 185/4910/20

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/4910/20

Провадження № 2/185/28/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Тітової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доПриватного акціонерного товариства '"ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання недійсним акта розслідування нещасного випадку від 11.01.2020 та зобов`язання скласти акт за формою Н-1, як нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, третя особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,

встановив:

У липні 2020 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку форми Н-1/НП від 26 травня 2020 року, а також зобов`язати відповідача скласти акт за формою Н-1 як нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом по факту травмування позивачки 11 січня 2020 року.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка тривалий час перебувала у трудових відносинах з відповідачем, і при виконанні робіт 11 січня 2020 року з нею стався нещасний випадок, внаслідок якого було завдано ушкодження її здоров`ю, а саме тілесне ушкодження у виді удару обличчя останньої. Позивачка не повідомила про вказаний нещасний випадок безпосередньо керівництву, натомість останнє надало їй вихідний 12 січня 2020 року для лікування самостійно вдома. Лише 13 січня 2020 року позивачка звернулася до Першотравенської міської лікарні за допомогою, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 13 по 22 січня 2020 року із діагнозом ЧМТ, проте вказала, що травму отримала в побуті, оскільки на неї було здійснено тиск на підприємстві з боку працівників її зміни. 12 лютого 2020 року відповідачем було складено акт за формою Н-1/НП з висновком, що травма не пов`язана з виробництвом, з яким позивачка не погодилася і звернулася із заявою про незгоду із вказаним висновком комісії до ГУ Держпраці Дніпропетровської області, яке надало відповідачу припис про проведення повторного розслідування нещасного випадку. 26 травня 2020 року відповідачем було виконано вказаний припис та проведено повторне розслідування нещасного випадку, результат якого залишився незмінним. Не погоджуючись із результатами останнього, позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 20 вересня 2023 року було замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Першотравенське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

У судове засідання з`явилися позивачка, представник позивача та представник відповідача. Представник третьої особи не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідачем надано до суду відзив на позов, відповідно до змісту якого зазначив, що позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Вказав, що розглядаючи в сукупності зібрані матеріали розслідування та пояснення свідків відсутня можливість об`єктивно встановити обставини, механізм та сам факт травмування позивачки, що свідчить про відсутність обмеженої в часі події або раптового впливу на останню небезпечного виробничого фактору, який знаходився б у причинно-наслідковому зв`язку з ушкодженням здоров`я позивачки, що виключає вину відповідача як роботодавця.

Представником Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надано пояснення по справі, де зазначено що підстави задоволення позову відсутні. Вважає, що факти, встановлені комісією, не дають правових підстав для висновку, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем. 11 січня 2020 року в робочий час позивач допомагала ОСОБА_2 очистити сітку, яка розташована над проходом.

Зі слів позивачки на неї впав шматок мачмали та вдарив її по голові, після чого вона пішла до кімнати та прийняла знеболювальне. Також позивач зазначила, що до медпункту вона не зверталась.

Відповідачем за зверненням позивача було надано вихідний - 12 січня 2020 року.

З листа лікарі вбачається, що позивач 13.01.2020 зверталась за допомогою до мед закладу з посиланням на побутову травму, яка з нею сталася 13.01.2020 року (зі слів пацієнтки впала вдома, вдарилася об брусся) (а.с.86, т.1).

Так, згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗ "ДОКЛ ім. І.І. Мечникова" з 30 січня 2020 року по 21 лютого 2020 року та з 24 лютого 2020 року по 06 березня 2020 року з діагнозом: органічний тривожний розлад, закрита ЧМТ (побутова 13.01.2020 року), струс мозку з цефалгічним синдромом, синдромом вегето-судинної дистонії.

03 лютого 2020 року позивачка вперше звернулася до відповідача із повідомленням про вказаний нещасний випадок.

Відповідно копії акта розслідування нещасного випадку від 12 лютого 2020 року, встановлено, що 03 лютого 2020 року на ім`я директора ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" відповідача надійшла заява від машиніста конвеєра дільниці технологічного комплексу поверхні №2, а саме позивачки з проханням розслідувати нещасний випадок на виробництві, який з нею трапився 11 січня 2020 року. З даної копії акта вбачається також, що при виконанні очисних робіт майстром ОСОБА_3 позивачка допомагала останньому, проте їй потрапила частина сухої гірничої речовини в око, у зв`язку з чим остання покинула робоче місце, щоб вмити обличчя. На пропозиції звернутися до пункту охорони здоров`я позивачка не відреагувала, до кінця зміни поводила себе як звичайно, відхилень у поведінці чи стані здоров`я свідки події не помітили, жодних саден чи синців на обличчі останньої помічено також не було. Як висновок вказано, що зазначений позивачкою нещасний випадок не є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки зазначені в сукупності факти виключають можливість травмування позивачки на виробництві відповідача.

Із вказаним актом розслідування позивачка не погодилася, у зв`язку з чим звернулася до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області із заявою про незгоду із вказаним актом розслідування нещасного випадку та просила видати припис із зобов`язанням відповідача провести повторне розслідування зазначеного вище нещасного випадку.

Так, згідно копії акта розслідування нещасного випадку від 26 травня 2020 року, що стався 11 січня 2020 року, встановлено, що 16 квітня 2020 року на ім`я директора ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" відповідача надійшов припис за формою Н-9 від ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №4/7 від 10 квітня 2020 року з вимогою провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 11 січня 2020 року з позивачкою. За результатами повторного проведення розслідування вказаного по справі нещасного випадку було скасовано акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП від 12 лютого 2020 року та в результаті зазначено, що вказаний нещасний випадок не є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки зазначені в сукупності факти виключають можливість травмування позивачки на виробництві відповідача.

У свою чергу позивачка не погодилася із результатом вказаного акта повторного розслідування нещасного випадку, що стався з нею 11.01.2020 року, у зв`язку з чим з метою установлення причинно-наслідкових зв`язків між отриманими позивачкою тілесними ушкодженнями та вказаним нещасним випадком було проведено судово-медичну експертизу.

Так, згідно висновку судово-медичної експертної комісії №115 від 19.08.2021 року, не було встановлено жодних підтверджень наявності причинно-наслідкових зв`язків між отриманими позивачкою тілесними ушкодженнями та вказаним нещасним випадком від 11.01.2020 року. При цьому згідно копії вказаного висновку, зазначено, що ЗЧМТ, струс головного мозку об`єктивно неврологічною симптоматикою в наданій медичній документації не підтверджений, тому в рахунок не сприймається, а психічний розлад у вигляді органічного тривожного розладу є самостійним захворюванням та в причинному зв`язку з її можливим травмуванням не знаходиться.

Також судом встановлено, що відповідно копії листа від 05.02.2020 року представником Першотравенського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області було зазначено, що позивачка зверталася до останнього 13.01.2020 року з посиланням на побутову травму, яка з нею сталася 13.01.2020 року у ході її падіння вдома та отримання удару об брусся.

При цьому згідно копіям протоколів опитування свідків та пояснювальних записок свідків події ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 06 лютого 2020 року останні підтвердили факт падіння на позивачку сухої гірничої породи та прийняття нею знеболювальних препаратів, також вказали, що остання на їх пропозиції звернутися до медичного пункту цього не зробила, весь інший залишок робочого дня жодної роботи не виконувала, скаржилася на головний біль, але при цьому жодних явних синців або інших ушкоджень обличчя позивачка не мала.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вказали, що позивачку знають, остання проходила у них лікування, зазначили, що позивачка скаржилася на головний біль після виписки зі стаціонару. Також ОСОБА_13 зазначила, що позивачка змінювала показання щодо того, яку саме травму отримала - виробничу чи побутову.

Так, свідок ОСОБА_3 , суду пояснив, що він чистив сітку над проходом. Йому допомагала позивачка тримаючи піддон для мачмали (сухого бруду та часток сухої породи), яку збивав з сітки ОСОБА_3 . Розмір вічка сітки складає близько 10 на 10 см. Свідок не бачив, щоб на ОСОБА_1 падала якась велика частина мачмали. Сітка розташована не високо над головою (близько 30-40 см). Після того, як позивач зазначила, що на неї щось впало, вона пішла до кімнати щоб вмитися. Жодних подряпин, скарг на стан здоров`я від неї не надходило.

У свою чергу свідок ОСОБА_11 вказав, що знає позивачку, приходяться один одному співмешканцями. Зазначив, що позивачка зателефонувала йому 11.01.2020 року, попросила зустріти її з автобусу, оскільки погано себе почувала у зв`язку з падінням на її обличчя сухої гірничої речовини. При особистій зустрічі помітив на її обличчі набряк, у побуті вона його отримати не могла. Вказане підтвердив також і свідок ОСОБА_12 , а також додав, що позивачка зазвичай сама доходила з автобусної зупинки додому, цей випадок був вперше, коли співмешканець її зустрічав особисто.

Згідно зі частиною першою статті3, частиною четвертою статті43 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частинами першою, третьоюстатті 13 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з частиною другоюстатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечнихі нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно о статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

У відповідності до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно достатті 22 Закону України «Про охорону праці», п. 33 Порядку, роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтересизі змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, який діяв на час нещасного випадку, що стався з позивачкою при виконанні трудових обов`язків.

Отже, за змістом вказаних норм роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків (стаття 7 Порядку).

Згідно із статтею 38 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених статтею 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.

Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою (стаття 14 Порядку).

Контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків, згідно статті 33 Порядку, здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Зазначені органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акту за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку. Посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов`язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, складання акта за формою Н-5 або Н-1. Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється (стаття 34 Порядку).

Отже, зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 05 грудня 2019 року у справі № 235/5301/16-ц (провадження № 61-7958св18) та від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17 (провадження № 61-45421св18).

Отже, суд дійшов висновку, що розслідування випадку, який стався з ОСОБА_1 11 січня 2020 року, проведено комісією що первісно, що повторно повно та об`єктивно на підставі зазначених позивачкою обставин та досліджених письмових показань свідків події. При цьому будь-яких належних та допустимих доказів щодо наявності обставин, що викликали б сумніви в неупередженості або об`єктивності складу комісії, або окремих її членів, позивачкою не зазначено та суду не надано.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1,5ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, суд вважає, що згідно пояснень свідків та інших матеріалів справи можна припустити, що на позивача щось впало під час чистки сітки разом з ОСОБА_2 . Так, з пояснень свідків можливо вважати, що позивачу в очі потрапив пил, що викликало необхідність умитись та привести себе в порядок. Проте, з матеріалів справи та пояснень свідків неможливо зробити висновок щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між подіями 11.01.2020 та наслідками, на які посилається позивач.

Отже, судом встановлено, що наданими позивачкою належними та допустимими доказами не підтверджено, що зазначені нею тілесні ушкодження перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із нещасним випадком, що начебто стався на підприємстві відповідача 11 січня 2020 року. Вказане підтверджується і показаннями низки свідків, даними ними при складанні спірних Актів розслідування нещасного випадку та в ході судових засідань.

Таким чином, беручи до уваги встановлені по справі обставини та досліджені на їх підтвердження докази, зважаючи на пояснення свідків, дані ними в ході низки судових засідань по справі, суд приходить до висновку, що завдана позивачці травма не є такою, що отримана останньою на виробництві, а отже, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог повністю у зв`язку з їх недоведеністю з боку позивачки належними та достатніми у своїй сукупності доказами.

Згідно зст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати - у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючисьст.2,12,13,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 доПриватного акціонерного товариства '"ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання недійсним акта розслідування нещасного випадку від 11.01.2020 та зобов`язання скласти акт за формою Н-1, як нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, третя особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", ідентифікаційний код 00178353,адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область,м.Павлоград,вул.Соборна,76.

Третя особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код: 21910427,адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область,вулиця Набережна Перемоги, 26.

Суддя М. М. Перекопський