Постанова

від 12.10.2023 по справі 916/3058/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3058/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

( склад суду змінено згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 у зв`язку з перебування у відпустці судді Принцевської Н.М.)

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача Асташенкової О.І. розпорядження №1702К від 24.12.2014, розпорядженя №421 від 18.05.2020, посадова інструкція від 19.02.2020

від відповідача Морозової О.С. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД№004232 від 15.07.2020, ордер серія ВН №1266665 від 17.07.2023

(третя особа не використала законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином /див. - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.08.2023 т.2, а.с.63/)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСБУДСЕРВІС

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023, проголошене о 13:14 суддею Степановою Л.В. у м. Одесі, повний текст якого складено 28.06.2023

у справі № 916/3058/22

за позовом Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСБУДСЕРВІС

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради

про стягнення 586 625,95 грн. та

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) ТРАНСБУДСЕРВІС про стягнення 586 625,95 грн., з яких 502 463,91 грн. борг з орендної плати за період з 1.04.2019 по 31.03.2022, 4 769,29 грн. пеня, 60 341,08 грн. інфляційні втрати та 19 051,67 грн. 3% річних. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, всупереч умовам договору оренди земельної ділянки від 03.03.2005, неналежно виконуються зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів, внаслідок чого Одеською міською радою нарахована заборгованість у зазначеному вище розмірі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 позов задоволено в повному обсязі з підстав його обґрунтованості та стягнуто з ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС на користь Одеської міської ради заявлені до стягнення суми та 8 799,39 грн. судового збору.

Із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погоджується відповідач, який звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було прийнято до уваги, що розмір орендної плати за умовами договору має обчислюватись у розмірі, передбаченому у договорі оренди та рішенні Господарського суду Одеської області від 27.10.2014 у справі №916.353/13-г, а нарахування орендної плати за відповідний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не надав оцінки належним чином доводам орендаря про те, що позивач не надав суду доказів законності та обґрунтованості зміни істотних умов договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати внаслідок індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, здійснення якої не передбачено ані за умовами первісної редакції договору оренди, ані згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 27.10.2014 у справі №916/353/13-г, оскільки за умовами договору оренди передбачено лише обчислення розміру орендної плати в розмірі 49 755,25 грн. на рік, що складало 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №264/С від 22.06.2012, що він вважає тотожним індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухала пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, перевірила правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права та дійшла до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 3637 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Векслера, 3, терміном на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу (далі- договір).

Відповідно до інформації у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.07.2014 за №НВ-5101228552014 вказаний договір зареєстровано у у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 20.01.2006 за № 040650500009.

Згідно з додатком до даного договору у користування орендаря передано земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:31:008:0013, площею 3637 кв.м.

Відповідно до п. 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 446 987,30грн.

Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі у розмірі: за земельну ділянку площею 3637кв.м: 1,23*3637=4473,51 грн на рік (на період будівництва) та 1,89*3637=6873,93 грн на рік (на період експлуатації), де 1,23 та 1,89 - ставки орендної плати за 1кв.м земельної ділянки на рік.

Згідно з п. 4.3 договору орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п. 4.4 договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладення відповідних додаткових угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами договору. Орендар має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку.

Згідно з п.п. 9.1.2 п. 9.1 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 12.1 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.10.2014 у справі №916/353/13-г внесено зміни до договору оренди землі від 03.03.2005, укладеного між ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС та Одеською міською радою, яким передано у строкове, платне користування терміном на 25 років земельну ділянку площею 3637кв.м. по провулку Векслера 3 у м. Одесі, для експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу та викладено: п. 2.3 у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1658508,37 грн згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №264/С від 22.06.2012, складеного управлінням Держкомзему у м. Одесі; п. 4.1 у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі за земельну ділянку площею 3637кв.м., у розмірі 49755,25 грн на рік, та розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Відповідачем у спірний період здійснено оплату у встановленому зазначеним рішенням суду розмірі орендної плати у повному обсязі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 №756-VII затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси, яка застосовується з 01.01.2017. Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, наданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області 29.10.2020 за №1687, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 3637кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Векслера, 3, за кадастровим номером 5110137600:31:008:0013, складає 8938169,66 грн.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що орендна плата за 2019 рік у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки складає 268 145,08 грн. на рік або 22 345,42 грн. на місяць.

Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради складений розрахунок заборгованості по орендній платі за вищевказаним договором наступним чином: 268145,08 грн.*1 (інд. 2019.)= 268145,08 грн (орендна плата за 2020 рік), 268145,08грн.*1 (інд. 2020)= 268145,08 грн (орендна плата за 2021 рік, 268145,08 грн./12 міс.= 22345,42 грн. щомісячно), 268145,08 грн.*1,1 (інд. 2021)= 294959,59 грн (орендна плата за 2021 рік, 294959,59грн/12 міс.= 24579, 97грн. щомісячно).

Також Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради на адресу ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС направлено претензію від 01.02.2022 №01-13/131 щодо необхідності сплатити заборгованість за договором оренди землі від 03.03.2005, проте товариство вимоги відповідної претензії не виконало, в зв`язку із чим утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості про стягнення якої, а також штрафних санкцій позивач і звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що відповідно до приписів статті 288.5.1. Податкового кодексу України (в редакції після 01.01.2017) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку (а не в розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки, як це передбачала попередня редакція зазначеної статті). При цьому, для земель загального користування встановлено обмеження - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінкою. Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру, земельна ділянка №5110137600:31:008:00 відноситься до земель громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування). Отже, щодо зазначеної земельної ділянки Законом встановлена максимальна та мінімальна орендна плата (яка збігається) та становить (дорівнює) 1% від нормативно-грошової оцінки (що складає 8938169,66грн.). З такого розрахунку орендна плата має сплачуватись щомісячно у розмірі: 7448,47грн (8938169,66 * 1% /12) у 2019-2021 роках та 8193,32 грн - у 2022 році (враховуючи коефіцієнт індексації 1,1).

Відповідач зазначає, що наведений позивачем перелік оплат ТОВ ТРАНСБУДСЕРВІС за договором є вірним, однак не містить належного рознесення платежів за відповідними періодами. Відповідачем надано перелік оплат в табличному вигляді, на підтвердження якого додані платіжні доручення з яких вбачається, що 2019-2021 роках ним сплачувалось щомісячно орендна плата у розмірі 7866,29грн., а у 2022 році - 8652,86грн.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

За змістом статті 21 Закону України "Про оренду землі", плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами 1- 3 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (стаття 30 Закону України "Про оренду землі").

Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, із вищеописаного вбачається, що орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу- капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII ПК України.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

У пункті 288.4 статті 288 Податкового кодексу України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, зокрема п.4.4 передбачено, яким саме чином та у який спосіб мають вноситися зміни до договору, а саме сторони узгодили, що умови цього договору можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладення відповідних додаткових угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 викладено висновок про те, що з аналізу нормативно-правових норм Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", вбачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

При цьому відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.01.2022 у справі № 907/651/18, факт зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати за згодою сторін, а у випадку не досягнення згоди - за рішенням суду.

Тобто, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути врахована під час визначення розміру орендної плати лише за згодою сторін та у разі укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не надано доказів укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 03.03.2005 з іншою нормативною грошовою оцінкою ніж визначена рішенням Господарського суду Одеської області від 27.10.2014 у справі №916/353/13-г, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність врахування для визначення розміру орендної плати нової нормативної грошової оцінки землі згідно витягу від 29.10.2020 №1687, оскільки нормативна грошова оцінка землі була визначена відповідним рішенням суду, а тому у разі непогодження сторонами іншого для визначення розміру орендної плати повинна застосовуватися саме ця нормативна грошова оцінка, до моменту внесення змін до договору оренди.

При цьому той факт, що відповідачем самостійно з 2019 обчислено суму орендної плати виходячи з нової нормативної грошової оцінки землі та протягом 2019/2022 здійснювалася сплата орендної плати у розмірі 1% від неї з урахуванням приписів статті 288.5.1 Податкового кодексу України в редакції після 01.01.2017, не спростовує той факт, що сторони не вирішили питання про внесення відповідних змін до договору щодо розміру орендної плати з метою приведення його положень у відповідність до вимог чинного законодавства. Тому, на думку судової колегії, звернення позивача до суду із даним позовом фактично є намаганням покласти лише на відповідача несприятливі правові наслідки через невиконання, зокрема і самим позивачем обов`язку щодо зміни умов договору про розмір орендної плати, від чого залежить існування або відсутність заборгованості по орендній платі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період за період 01.04.2019 по 31.03.2022 у визначеному позивачем розмірі, а відтак і про відмову у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Також приймаючи до уваги те, що вимога про нарахування штрафних санкцій є похідною від вимоги про стягнення орендної плати у заявленому позивачем розмірі, в задоволенні якої слід відмовити, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як нарахування пені, 3% та інфляційних втрат.

Зазначені обставини безпідставно не були враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 пункту 2 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що рішення господарського суду щодо задоволення позовних вимог прийнято при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСБУДСЕРВІС задовольнити, рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 у справі №916/3058/22 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСБУДСЕРВІС 13 199,08 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Одеської області.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.10.2023 о 10.45

Головуючий суддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов

СуддяЯ.Ф. Савицький