ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
"09" жовтня 2023 р.Cправа № 902/1174/23
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротал" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130)
про визнання недійсним договору оренди та стягнення 184 000,00 гривень
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
За участю представників сторін:
позивача: Мусулевський А.А.
відповідача 1: Кришталь О.О.
відповідача 2: не з`явився
В С Т А Н О В И В :
08.09.2023 Фермерське господарство "Нік-Вет" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротал" до Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 01-06-20 від 01.06.2020 та стягнення 184 000,00 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1174/23) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 12.09.2023 відкрито провадження у справі 902/1174/23 . Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.10.2023.
На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротал".
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 12.09.2023.
В судовому засідання судом було розглянуто клопотання (вх. № канц. 01/349488/23 від 09.10.2023) представника позивача про витребовування доказів, за наслідками чого суд залишив дане клопотання без розгляду, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротал" в судовому підтримав клопотання (вх. № канц. 01-34/9468/23 від 06.10.2023) про залишення позову без розгляду, оскільки, позивач з аналогічними позовними вимогами звертався до ТОВ "Агротал", що були предметом розгляду в справі Господарського суду Вінницької області № 902/758/23, де за наслідками розгляду справи залишено позов без розгляду.
Представник позивача проти даного клопотання заперечив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про наступне.
Предметом розгляду у цій справі є матеріально-правові вимоги Фермерського господарство "Нік-Вет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротал" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №01-06-20 від 01.06.2020, укладений між ТОВ "Агротал" (ідентифікаційний код юридичної особи: 30468531; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, 7) та ФГ «Нік-Вет» (ідентифікаційний код юридичної особи; 41613588; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт Браїлів, вул. Центральна, буд. 20) та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору відповідального зберігання №ЗВ-10/2019 від 25.10.2019, застосування наслідків недійсності договору оренди нежитлового приміщення №01-06-20 від 01.06.2020, - стягнути з ТОВ «Агротал» (ідентифікаційний код юридичної особи: 30468531; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, 7) на користь ФГ «Нік-Вет» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41613588; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт Браїлів, вул. Центральна, буд. 20) 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок, у рахунок повернення коштів, безпідставно сплачених в якості орендної плати по договору оренди нежитлового приміщення №01-06-20 від 01.06.2020.
Судом встановлено, що 01.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротал" та Фермерським господарством "Нік-Вет" укладено договір оренди нежитлового приміщення №01-06-20.
Положеннями пункту 11.2. цього договору сторони погодили, що усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення підлягають остаточному розгляду в Третейському суді при Рівненській торгово - промисловій палаті, місцезнаходження якого за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 19 (далі - Третейський суд) відповідно до регламенту зазначеного суду.
Так, судом також враховано, що на підставі погодженої сторонами третейської угоди на розгляд третейського передаються усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення, а також будь - які інші суперечки між сторонами, які не виникають з зазначеного у попередньому абзаці цього пункту договорі, але є наслідком визнання цього договору недійсним, або таким, що не був укладений.
Укладаючи третейську угоду сторони передбачили передачу до третейського суду усіх спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого договору, оскільки, такий спір прямо не виключений зі сфери третейського застереження.
З огляду на встановлене за доводами суду сам зміст третейської угоди охоплює зокрема і спори стосовно дійсності договору та наслідків визнання його недійсним.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Приписами статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Статтею 12 Закону України "Про третейські суди" унормовано, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Згідно з частиною п`ятою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України) встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено у частині 1 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
У разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті. Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди. Суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великою Палатою Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16.
Зі змісту договору вбачається, що фактично в пункті 11.2 договору сторонами укладена третейська угода у вигляді третейського застереження, викладена в письмовій формі, підписана сторонами та скріплена їх печатками, містить вказівку про конкретно визначений третейський суд.
Обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання угоди сторін про передачу даного спору на вирішення третейського суду при Рівненській торгово промисловій палаті судом не встановлено.
У зв`язку з викладеним, суд звертає увагу, що принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.
Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справи № 920/241/19 та постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 824/198/19.
У пункті 7 частини 1 статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Викладені приписи ГПК України передбачають саме імперативний обов`язок суду залишити позов без розгляду не просто по факту, що сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду, а саме, якщо будь-яка із сторін цієї угоди, зокрема і відповідач, попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору і не пізніше початку розгляду справи по суті.
Тобто, фактично законодавець дає сторонам можливість як за волевиявленням всіх сторін укласти арбітражу угоду, так і за їх спільним волевиявленням розглядати справу у відповідному господарському суді України, яке виражається в тому, що одна зі сторін угоди передає спір до такого суду і жодна зі сторін вказаної арбітражної угоди не заявляє заперечень проти цього до подання своєї першої заяви щодо суті спору і до початку розгляду справи по суті.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Тому, в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус судів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011.
Таким чином, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист.
Як уже зазначалось судом, предметом розгляду у цій справі є матеріально-правові вимоги Фермерського господарство "Нік-Вет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротал" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №01-06-20 від 01.06.2020, укладений між ТОВ "Агротал" (ідентифікаційний код юридичної особи: 30468531; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, 7) та ФГ «Нік-Вет» (ідентифікаційний код юридичної особи; 41613588; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт Браїлів, вул. Центральна, буд. 20) тому враховуючи те, що договір № 01-06-20 від 01.06.2020 містить третейське застереження, а від відповідача 1 не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору, надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України.
Поряд з цим, суд надаючи оцінку заявленим вимогам в цілому врахував, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору відповідального зберігання №ЗВ-10/2019 від 25.10.2019, застосування наслідків недійсності договору оренди нежитлового приміщення №01-06-20 від 01.06.2020, - стягнути з ТОВ «Агротал» (ідентифікаційний код юридичної особи: 30468531; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, 7) на користь ФГ «Нік-Вет» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41613588; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт Браїлів, вул. Центральна, буд. 20) 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок, у рахунок повернення коштів, безпідставно сплачених в якості орендної плати по договору оренди нежитлового приміщення №01-06-20 від 01.06.2020 є похідною від першої вимоги, з огляду на що охоплює правовідносини, що склались у відповідності до договору № 01-06-20 від 01.06.2020, щодо яких судом здійснено оцінку, про що зазначено вище.
Частиною 2 статті 226 ГПК України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Так, згідно приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на вказане, суд відзначає, що позивач не позбавлений права звернення до суду із відповідним клопотання про повернення суми сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов Фермерського господарство "Нік-Вет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротал" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №01-06-20 від 01.06.2020, укладений між ТОВ "Агротал" (ідентифікаційний код юридичної особи: 30468531; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, 7) та ФГ «Нік-Вет» (ідентифікаційний код юридичної особи; 41613588; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт Браїлів, вул. Центральна, буд. 20) та вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору відповідального зберігання №ЗВ-10/2019 від 25.10.2019, застосування наслідків недійсності договору оренди нежитлового приміщення №01-06-20 від 01.06.2020, - стягнути з ТОВ «Агротал» (ідентифікаційний код юридичної особи: 30468531; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, 7) на користь ФГ «Нік-Вет» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41613588; місцезнаходження юридичної особи: 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт Браїлів, вул. Центральна, буд. 20) 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок, у рахунок повернення коштів, безпідставно сплачених в якості орендної плати по договору оренди нежитлового приміщення №01-06-20 від 01.06.2020 - залишити без розгляду.
2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
3. За приписами п.14 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.
4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дата складання повного тексту ухвали 16.10.2023.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Центральна, буд. 20, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницьтка обл., 23130)
3,4 - відповідачам (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130) (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2023 |
Оприлюднено | 18.10.2023 |
Номер документу | 114183948 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними оренди |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Яремчук Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні