Рішення

від 05.10.2023 по справі 910/6550/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2023Справа № 910/6550/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хард Мед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна-Світ»

про стягнення 1974022,81 грн та розірвання договору

за участі представників:

від позивача - Солтисюк А.П. (уповноважений представник);

від відповідача - Халупко В.М. (уповноважений представник)

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хард Мед» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна-Світ» про стягнення 1974022,81 грн та розірвання договору.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання з виконання робіт за Договором підряду №03/12 від 03.12.2021 та Додатковою угодою №1 від 28.09.2022, внаслідок чого, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 606125 грн та розірвати Договір підряду №03/12 від 03.12.2021. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 17875 грн, штраф у розмірі 1227909 грн, інфляційні втрати у розмірі 106392 грн та 3% річних у розмірі 15721,81 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що сума здійсненої позивачем оплати не відповідає сумі, яка вказана в Договорі та не можливо встановити, що оплата зроблена саме за спірним Договором, а також відсутні підстави вважати, що Договір є укладеним, оскільки сторони не погодили всі умови договору та не підписали вказаний договір. При цьому визнав, що сторони мали намір укласти договір на виконання робіт та відповідач отримав аванс на виконання таких робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін сторонами було досягнуто згоди щодо виконання відповідачем робіт з виготовлення та встановлення вікон.

Так, відповідач, як підрядник, зобов`язався виконати роботи з виготовлення та монтажу конструкцій (далі - роботи), а позивач, як замовник, в свою чергу прийняти та оплатити вказані роботи. Вказане не заперечується представниками обох сторін. Разом з тим сторонами не було підписано письмового примірника договору, а на виконання домовленостей позивачем було оплачено виставлений відповідачем рахунок. Вказане дає підстави вважати, що сторонами було укладено договір у спрощеній формі.

В подальшому сторони додатково узгодили умови укладеного договору та підписали додаткову угоду №1 від 28.09.2022 до договору підряду №03/12 від 03.12.2021, в якій визначили ціну договору, строки виконання робіт та відповідальність за порушення умов вказаного договору.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 від 28.09.2022 сторони погодили, шо ціна робіт становить 748725 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 124787,50 грн.

Відповідно до п.5. Додаткової угоди №1 від 28.09.2022 термін виконання робіт 20 робочих днів з моменту перерахування авансу.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем було здійснено попередню оплату на загальну суму 606125 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №287 від 03.12.2021 на суму 357500 грн та №469 від 03.10.2022 на суму 248625 грн.

Таким чином, згідно п.5 Додаткової угоди №1 від 28.09.2022 ТОВ «Вікна-Світ» повинно було виконати роботи до 31.10.2022 (включно).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань роботи не виконав.

Стаття 846 Цивільного кодексу України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу претензію №2-01/23 від 06.02.2023, у якій позивач вимагав повернути сплачені грошові кошти в сумі 606125 грн, сплатити неустойку та штраф.

Так, оскільки вказану претензію відповідачем отримано 13.02.2023, враховуючи положення ст.530 ЦК України, відповідач повинен був повернути суму попередньої оплати до 20.02.2023 (включно), проте матеріали справи не містять ані відповіді відповідача на вказану претензію, ані доказів повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки виконання зобов`язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 Цивільного кодексу України), то виконання боржником, у даному випадку ТОВ «Вікна-Світ» як підрядником (зобов`язаною стороною за Договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.

Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних та вірогідних доказів в розумінні ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікна-Світ» робіт у визначені строки.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).

Частинами першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки, як встановлено судом вище, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання у частині виконання робіт та у визначені строки, суд дійшов висновку, що на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем суми попередньої оплати, так само як і не містять доказів виконання відповідачем робіт, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору підряду №03/12 від 03.12.2021 та стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 606125 грн підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1227909 грн, інфляційних втрат у розмірі 106392 грн та 3% річних у розмірі 15721,81 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Пунктом 5 Додаткової угоди №1 від 28.09.2022 передбачено штраф у сумі 1% від вартості робіт за кожен день прострочення.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Так, враховуючи, що першим днем прострочення строку виконання відповідачем робіт було 01.11.2022, а останнім днем для повернення відповідачем грошових коштів було 20.02.2023, вірними періодами нарахування 1% штрафу є період з 01.11.2022 по 20.02.2023, а для 3% річних та інфляційних втрат є вірним період з 21.02.2023 по 13.04.2023.

Здійснивши власний розрахунок 1% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1% штраф у розмірі 838572 грн, 3% річних у розмірі 2590,56 грн та інфляційні втрати у розмірі 9091,87 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 17875 грн, нарахованої на підставі пункту 6.2. Договору №03/12 від 03.12.2021, суд зазначає, що оскільки Договір підряду №03/12 від 03.12.2021 не підписано обома сторонами у справі, вказане не може свідчити про те, що сторонами погоджено інші умови Договору крім предмету договору, в тому числі щодо порядку нарахування пені за порушення строку виконання робіт, як не було погоджено і строк виконання зазначених робіт до укладення Додаткової угоди, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення та стягнення з відповідача заявленої пені.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати Договір підряду №03/12 від 03.12.2021 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хард Мед» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікна-Світ».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна-Світ» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 3; ідентифікаційний код 43575436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хард Мед» (43020, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Відродження, 2; ідентифікаційний код 42175871) заборгованість у розмірі 606125 (шістсот шість тисяч сто двадцять п`ять) грн, 1% штрафу у розмірі 838572 (вісімсот тридцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн, 3% річних у розмірі 2590 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто) грн 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 9091 (дев`ять тисяч дев`яносто одна) грн 87 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 24529 (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн 69 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 16.10.2023

Суддя Я.В. Маринченко