ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04.10.2023Справа № 910/11084/23
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рікон-Лайн"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Зелена долина полісся"простягнення 1697814,17 грн Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники сторін:
від позивачаАрхипенко О.А.від відповідачане з`явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікон-Лайн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена долина полісся" про стягнення 1697814,17 грн основного боргу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена долина полісся" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікон-Лайн" заборгованість у розмірі 1697814,17 грн та судовий збір у розмірі 12733,66 грн.
При цьому, 14.09.2023 в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України позивачем було подано клопотання, в якому позивач повідомив про намір подати докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення суду.
19.09.2023 позивач через систему «Електронний суд» направив заяву про прийняття додаткового рішення у справі № 910/11084/23 про стягнення з відповідача 80000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
20.09.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат та відмову в їх стягненні з відповідача на користь позивача. Відповідач вказав про неспівмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також зауважив, що необхідності у поданні позову та, відповідно, у понесенні витрат на правничу допомогу у позивача не було, оскільки відповідач неодноразово повідомляв позивача про визнання факту наявності заборгованості та не відмовлявся від її погашення у добровільному порядку. Крім цього, відповідач зауважив, що рішення було ухвалене судом на стадії підготовчого провадження у справі у зв`язку із визнанням відповідачем позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначено на 04.10.2023.
27.09.2023 від відповідача в системі «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні 04.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 надано можливість відповідачу брати участь у судовому засіданні 04.10.2023 в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом».
Позивач у судове засідання 04.10.2023 з`явився, подану заяву підтримав.
Відповідач у судове засідання 04.10.2023 в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом» участі не взяв, представників у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.ч.3 - 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До заяви про ухвалення додаткового рішення позивач надав: додаткову угоду №1-1 від 27.06.2023 до договору публічної оферти(приєднання) про надання юридичних послуг та правової допомоги, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рікон-Лайн" та Адвокатським бюро "Архипенка", акт приймання-передачі послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.09.2023 на суму 150000 грн, рахунок-фактуру №1 від 27.06.2023 на суму 150000, платіжну інструкцію №832 від 29.06.2023 на суму 40000,00 грн, платіжну інструкцію №1019 від 15.08.2023 на суму 40000,00 грн.
Предметом договору згідно п.1 додаткової угоди №1-1 від 27.06.2023 є представництво інтересів клієнта у господарському спорі в суді першої та апеляційної інстанції про стягнення на користь клієнта із Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена долина полісся" заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції на суму 1697814,17 грн.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1-1 від 27.06.2023 визначена плата адвокатського бюро з урахуванням прейскуранту цін та ґрунтується на часові, який буде присвячено вирішенню справи. Вартість години роботи Адвокатського бюро складає 0,25 мінімальної заробітної плати. Визначити загальну кількість часу заздалегідь - неможливо. Клієнту встановлюється рахунок за весь час, витрачений на вирішення справи, включно з конференціями, телефонними дзвінками, підготовкою до суду, підготовкою процесуальних та інших документів, листів, запитів, звернень та заяв, веденням переговорів, проведенням юридичного розслідування, участю в судових засіданнях, часом, витраченим на проїзд та роботу поза офісом, вимушеним очікуванням та іншими обставинами, пов`язаними із виконанням зобов`язань за договором. Вартість юридичних послуг встановлена сторонами за вивчення матеріалів, підготовку процесуальних документів до суду, ведення справи в суді першої та, за потреби, апеляційної інстанції; клієнт сплачує виконавцю фіксовану суму гонорару у розмірі 150000 грн.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у заявленому розмірі підтверджені документально та підлягають розподілу між сторонами у відповідності до ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зауважує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).
Суд зазначає, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Однак, із наданих позивачем документів не вбачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі, що розглядається є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).
Враховуючи фактичні обставини даної справи, її незначну складність, предмет та підстави позовних вимог, а також з огляду на те, що відповідач визнав позов, і рішення було ухвалене судом на стадії підготовчого провадження, суд погоджується з доводами відповідача, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та спів розмірності, становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
У зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
Керуючись ст.ст.124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Заяву позивача про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена долина полісся" (01024, місто Київ, вул. Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 27, ідентифікаційний код 40944008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікон-Лайн" (20922, Черкаська обл., Черкаський р-н, село Трушівці, вул.Черкаська, будинок 90, ідентифікаційний код 36782866) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви позивача про розподіл судових витрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.10.2023
Суддя Ю.М. Смирнова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 18.10.2023 |
Номер документу | 114185382 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні