Рішення

від 27.09.2023 по справі 914/2618/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2023 Справа № 914/2618/22

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБТОРГ»

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ ПАК»

відповідача-3: ОСОБА_1

відповідача-4: Приватного підприємства «ВЛАДОКС»

про: стягнення 2 357 854,80 грн.,

представники

позивача: Мочульський Л.Б.

відповідача-1: не з`явився

відповідача-2: не з`явився

відповідача-3: Нецкар Ю.І.

відповідача-4: Нецкар Ю.І.

ВСТАНОВИВ:

19.10.2022р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБТОРГ», відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ ПАК», відповідача-3: ОСОБА_2 , відповідача-4: ОСОБА_1 , відповідача-5: Приватного підприємства «ВЛАДОКС» про стягнення 2 357 854,80 грн.

24.10.2022р. Господарським судом Львівської області, в порядку ст.176 ГПК України, було сформовано запит та надіслано 24.10.2022р. до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМСУ у Львівській області та органу місцевого самоврядування стосовно надання відомостей щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Станом на 07.11.2022 р. надійшли відповіді на вказані запити.

09.11.2022р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 30.11.2022р.

Хід справи викладено в ухвалах та протоколах суду.

Протокольною ухвалою від 14.12.2022р. суд ухвалив: продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів, оголосити перерву до 11.01.2023р.

10.01.2023р. на адресу суду від представника відповідачів 3-4 надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№576/23).

27.04.2023р. на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№574/23).

Протокольною ухвалою від 11.01.2023р. суд ухвалив: визнати причини пропуску строку на подання відзиву поважними, поновити строк на подання відзиву і приєднати відзив до матеріалів справи.

19.01.2023р. на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив (вх.№1356/23), до якої долучено банківські виписки по рахунках (станом на момент подання позовної заяви).

24.01.2023р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№298/23).

25.01.2023р. на адресу суду від представника відповідачів 3-4 надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№1790/23).

Протокольною ухвалою від 25.01.2023р. суд ухвалив: задовольнити заяву представника відповідачів 3-4 про залишення клопотання про витребування доказів без розгляду, відкласти вирішення наступного клопотання про витребування доказів, прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, оголосити перерву в судовому засіданні до 15.02.2023р.

Подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

13.02.2023р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№3536/23).

Протокольною ухвалою від 15.02.2023р. суд ухвалив: залишити клопотання представника відповідачів 3-4 про витребування доказів без розгляду, оголосити перерву в судовому засіданні до 01.03.2023р.

15.02.2023р. на адресу суду від представника відповідачів 3-4 надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій (вх.№645/23).

27.02.2023р. на адресу суду від позивача надійшло заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій (вх.№4969/23).

28.02.2023р. через систему «Електронний суд» від представника відповідачів 3-4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

28.03.2023р. представником відповідача 3-4 на електронну адресу суду подано клопотання, в якому останній просив суд звернутися із запитом про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відносно ОСОБА_2 та зупинити провадження у даній справі до залучення правонаступників (вх.№7735/23).

Також представником відповідача 3-4 подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії лікарського свідоцтва про смерть №42/2023 від 27.03.2023р. (вх.№7888/23).

29.03.2023 судом було сформовано та надіслано Пустомитівському Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції письмовий запит про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відносно ОСОБА_2 (на той час відповідача-3 у даній справі).

14.04.2023р. судом отримано відповідь на вказаний запит разом з копією Актового запису про смерть №65 від 30.03.2023р., що стосується ОСОБА_2 (на той час відповідача-3 у даній справі).

19.04.2023р. позивачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 (на той час відповідача-3 у даній справі) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку із його смертю (вх.№9670/23).

26.04.2023р. в підготовчому засіданні суд постановив ухвалу, відповідно до якої, зокрема, ухвалив: відмовити у задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи, відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, провадження у справі №916/2618/22 щодо відповідача 3: ОСОБА_2 - закрити, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 10.05.2023р.

09.05.2023р. на електронну адресу суду від представника відповідачів 3-4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№11548/23).

Через відділ діловодства Господарського суду Львівської області 16.05.2023р. надійшов запит від Західного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів даної справи до суду апеляційної інстанції у зв`язку із надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.04.2023р. у справі №914/2618/22 від Приватного підприємства «ВЛАДОКС» (вх.№12242/23).

Ухвалою від 22.05.2023 року суд зупинив провадження у справі №914/2618/22 до повернення матеріалів справи з Західного апеляційного господарського суду до Господарського суду Львівської області.

15.08.2023р. матеріали справи №914/2618/22 повернуто на адресу Господарського суду Львівської області.

Враховуючи, що провадження у справі №914/2618/22 було зупинено, суд 22.08.2023р. постановив ухвалу про поновлення провадження у справі та призначив судове засідання з розгляду спору по суті на 13.09.2023р.

Позиція позивача:

Позивач з підстав неналежного виконання відповідачем 1 кредитних зобов`язань, що виникли на підставі Генерального договору Кредитної лінії №276/В/2018 від 18.12.2018р. та Додаткового договору від 05.11.2019р. №276/В/2018-2 (Кредитний договір-1), Додаткового договору від 17.01.2020р. №276/В/2018-4 (Кредитний договір-2), договорів поруки, враховуючи забезпечення вимог позивача, як кредитора, за такими договорами іпотекою, на підставі укладеного 25.11.2019р. між позивачем та відповідачем 4 Договору іпотеки (реєстр. №6107), просить суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 (на момент подання позовної заяви відповідача-3 у даній справі), стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумах 2 266 784,01 грн. з яких: 2 193 618,53 грн. - сума заборгованості за кредитом, 73 165,48 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Також, позивач просить в рахунок погашення вищевказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу 4. При цьому, способом реалізації предмета іпотеки визначити - шляхом проведення електронного аукціону предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження із визначенням початкової ціни предмета іпотеки при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позиція відповідача 1:

Вважає заборгованість, що нарахована позивачем, такою, що не відповідає умовам кредитного договору.

Позиція відповідача 2:

Відзиву на позов не подав.

Позиція відповідача 3-4:

Підтримує позицію відповідача 1.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів та матеріалів справи, пояснень представників позивача та відповідача 3-4, суд встановив наступне:

18.12.2018р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів», повним правонаступником якого є Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» (скорочене офіційне найменування АТ АКБ «Львів») (надалі Позивач, Кредитор, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОБТОРГ» (надалі Відповідач-1, Позичальник) було укладено Генеральний договір № 276/В/2018 (надалі Генеральний договір, Кредитний договір, Договір).

Відповідно до умов цього Генерального договору, Банк зобов`язується встановити Позичальнику максимальний ліміт заборгованості (кредитування), в межах якого надавати йому кредити, овердрафти, гарантії, відкривати кредитні лінії (надалі разом іменуються Кредити) у розмірі та на умовах, обумовлених Генеральним договором та Додатковими Договорами до нього, а Позичальник зобов`язується виконувати свої обов`язки по поверненню Кредитів, в тому числі по сплаті процентів, комісій за користування ними, а також інших платежів, передбачених Генеральним договором та Додатковими Договорами до нього (п. 1.1 Генерального договору).

Конкретні умови кредитування, зокрема: тип Кредиту, сума, валюта, процентна ставка, комісія, порядок видачі Кредиту, строк повернення, цільове призначення Кредиту, визначаються Додатковими Договорами, що укладаються між Сторонами, та є невід`ємною частиною Генерального договору (п. 1.2 Генерального договору).

Відповідно до п. 2.1 (п.п. 2.1.1, п.п. 2.1.2) Генерального договору, максимальний ліміт заборгованості був встановлений у розмірі 15 000 000,00 грн., із строком дії включно до 17.12.2028р.

Згідно п. 2.2 Генерального договору, в межах максимального ліміту заборгованості, передбаченого п. 2.1.1 Генерального договору, Позичальнику надаються Кредити на строк не більше 60 місяців. Кожна видача Кредиту в межах максимального ліміту заборгованості оформляється Додатковим Договором до Генерального договору, в якому вказуються тип Кредиту, сума, валюта, процентна ставка, порядок видачі, строк повернення, цільове призначення Кредиту, рахунки для обліку Кредиту та відсотків за його користування.

Згідно п. 4.9 Генерального договору, Банк, у випадках, передбачених п. 2.7 Генерального договору, має право вимагати дострокового повернення Кредиту/Кредитів, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Генеральним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Пунктом 4.10 Генерального договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п. 4.9) достроково повернути Кредити, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Генеральним договором.

Між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ ПАК» (надалі Поручитель, Відповідач 2) 18.12.2018р. було укладено Договір поруки №276/В/2018/Р-1 (надалі Договір поруки-1), згідно з яким Поручитель зобов`язався відповідати перед Позивачем за належне, своєчасне та повне виконання Позичальником усіх зобов`язань за Генеральним договором та Додатковими договорами до нього, в тому числі зобов`язань, які можуть виникнути у майбутньому, в зв`язку зі зміною умов Генерального договору, включаючи випадки збільшення кредитних зобов`язань Позичальника, пов`язані зі збільшенням ліміту кредитування, збільшенням розміру відсотків за користування кредитними коштами, збільшення терміну кредитування та інше (п. 1.2 Договору поруки).

Між Позивачем та ОСОБА_2 (надалі Поручитель, Відповідач-3 до моменту закриття провадження в частині позовних вимог щодо нього) 18.12.2018р. було укладено Договір поруки №276/В/2018/Р-3 (надалі Договір поруки-2), згідно з яким Поручитель зобов`язався відповідати перед Позивачем за належне, своєчасне та повне виконання Позичальником усіх зобов`язань за Генеральним договором та Додатковими договорами до нього, в тому числі зобов`язань, які можуть виникнути у майбутньому, в зв`язку зі зміною умов Генерального договору, включаючи випадки збільшення кредитних зобов`язань Позичальника, пов`язані зі збільшенням ліміту кредитування, збільшенням розміру відсотків за користування кредитними коштами, збільшення терміну кредитування та інше (п. 1.2 Договору поруки).

Між Позивачем та ОСОБА_1 (надалі Поручитель, Відповідач-3) 25.11.2019р. було укладено Договір поруки №276/В/2018/Р3 (надалі Договір поруки-2), згідно з яким Поручитель зобов`язався відповідати перед Позивачем за належне, своєчасне та повне виконання Позичальником усіх зобов`язань за Генеральним договором та Додатковими договорами до нього, в тому числі зобов`язань, які можуть виникнути у майбутньому, в зв`язку зі зміною умов Генерального договору, включаючи випадки збільшення кредитних зобов`язань Позичальника, пов`язані зі збільшенням ліміту кредитування, збільшенням розміру відсотків за користування кредитними коштами, збільшення терміну кредитування та інше (п. 1.2 Договору поруки).

Згідно п. 2.2 кожного із Договорів поруки, Поручитель та Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Відповідно до п.2.3 кожного із Договорів поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Поручитель приймає на себе зобов`язання у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Генеральним договором погасити в повному обсязі заборгованість по Генеральному договору, нараховані відсотки, неустойку (штраф, пеню), передбачені умовами Генерального договору, а також інші боргові зобов`язання, що виникають з умов Генерального договору та додатків до нього, які укладені чи будуть укладені в майбутньому (п. 2.1 кожного із Договорів поруки).

У випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Генеральним договором в цілому чи в будь-якій його частині, Кредитор має право пред`явити вимогу до Поручителя про погашення Поручителем заборгованості в об`ємі боргових зобов`язань Позичальника перед Кредитором, що обумовлені Генеральним договором (п. 2.5 кожного із Договорів поруки).

Відповідно до п.3.1 кожного із Договорів поруки, за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків по цьому Договору, Поручитель відшкодовує Кредитору завдані йому збитки та, крім того, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в цей період, за кожен день прострочення.

25.11.2019 року з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника по вказаному вище Генеральному договору та додаткових договорів до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому, між АТ АКБ «Львів» та Приватним підприємством «ВЛАДОКС» (надалі Відповідач 4, Іпотекодавець, Майновий поручитель) був укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за №6107, згідно якого Іпотекодавець передав в іпотеку Позивачу належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме:

Нежитлові приміщення ІІ-го поверху: 11; 12; 30; 31; 32; І; ІІІ, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 6 (шість), загальною площею 1379,3 кв.м., які належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору №1755 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, посвідченого 29 березня 2007 року, Попович Г.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за р.№312, Акту приймання-передачі № 1755 укладеного 27 квітня 2007 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Приватним підприємством «ВЛАДОКС», що підтверджується також даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; номер запису про право власності: 34131114, дата державної реєстрації: 07.11.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1960296346101, надалі за текстом Предмет іпотеки (надалі Договір іпотеки).

Узгоджена заставна вартість Предмету іпотеки визначена Сторонами в сумі 3 451 200,00 грн. (п. 1.5 Договору іпотеки).

Відповідно до п.3.1.4 Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право, у випадку невиконання/неналежного виконання Іпотекодавцем та/або Позичальником зобов`язань за Договором іпотеки та/або за Генеральним договором, достроково звернути стягнення на Предмет іпотеки в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією Предмета іпотеки.

Відповідно до п. 5.1 Договору іпотеки, у разі порушення Позичальником зобов`язань за Основним зобов`язанням та/або Іпотекодавцем умов Договору іпотеки, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.2 Договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання Основного зобов`язання, якщо у момент настання строку виконання Позичальником хоча б однієї з умов Основного зобов`язання, вона не буде виконана, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Основним зобов`язанням строк суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Основним зобов`язанням строки сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Основним зобов`язанням строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Відповідно до п. 5.4 Договору іпотеки, звернення стягнення на Предмет іпотеки за цим Договором на розсуд Іпотекодержателя може здійснюватись на підставі, зокрема, рішення суду.

05.11.2019р. між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір № 276/В/2018-2 про надання кредиту до Генерального договору № 276/В/2018 від 18.12.2018р. (надалі Кредитний договір-1).

Відповідно до п. 1 Кредитного договору-1, Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених Кредитним договором-1, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним. Відповідно до умов Кредитного договору-1, Банк зобов`язався видати Позичальнику Кредит у розмірі 400 000,00 грн. (п. 2.1.1 Кредитного договору-1), із процентною ставкою в розмірі 23% річних (п.2.1.3 Кредитного договору-1), із датою повернення Кредиту у повному обсязі 04.11.2022р. (п. 2.1.4 Кредитного договору-1).

Прийняті на себе зобов`язання по Кредитному договору-1 Банк виконав у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок Позичальника кошти в розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 105028 від 05.11.2019р., копія якого долучена до позовної заяви.

Відповідно до п. 2.1.6 Кредитного договору-1, повернення Кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту оформленого додатком №1 до Кредитного договору-1, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 4.1 Кредитного договору-1, Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Кредитним договором-1 та/або Додатками до нього. Повернення Кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку (п. 4.2 Кредитного договору-1).

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору-1, проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1.3 Кредитного договору-1 з моменту видачі Кредиту до терміну, вказаному в п. 2.1.4 Кредитного договору-1.

Відповідно до п.2.8 Кредитного договору-1, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених Кредитним договором-1 та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за Кредитним договором-1, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення Кредиту або його частини.

Згідно п. 4.8 Кредитного договору-1, Банк, у випадках, передбачених п. 2.8 Кредитного договору-1, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором-1, про що письмово повідомляє Позичальника.

Пунктом 4.9 Кредитного договору-1 передбачено, що Позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п. 4.8) достроково повернути Кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором-1.

В п.6.1 Кредитного договору-1, Сторони погодили, що за невиконання/несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення Кредиту/Кредитів, оплати процентів, комісій, інших платежів за Кредитним договором-1) Банк вправі вимагати в Позичальника сплату пені: - за зобов`язаннями у національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Згідно п. 6.2 Кредитного договору-1, при неповерненні або несвоєчасному поверненні суми Кредиту (його частини), Позичальник, на вимогу Банку, повертає цю суму Кредиту, збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення.

На виконання вимог Кредитного договору-1, зважаючи на те, що по даному кредитному зобов`язанню є наявна заборгованість і з метою вирішення даного спору у позасудовому порядку, Відповідачам направлялися листи з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором-1, однак дані вимоги залишилась без відповідного реагування зі сторони Відповідачів (копії листів-вимог № 407/0-05 від 16.06.2022р., № 409/0-05 від 16.06.2022р., № 410/0-05 від 16.06.2022р., № 411/0-05 від 16.06.2022р., копія Списку №2357 згрупованих відправлень Укрпошта Експрес від 21.06.2022р. та копії описів вкладення у листи долучено до позовної заяви).

17.01.2020р. між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір № 276/В/2018-4 про надання кредиту до Генерального договору № 276/В/2018 від 18.12.2018р. (надалі Кредитний договір-2).

Відповідно до п.1 Кредитного договору-2, Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених Кредитним договором-2, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним. Відповідно до умов Кредитного договору-2, Банк зобов`язався видати Позичальнику Кредит у розмірі 3 070 000,00 грн. (п. 2.1.1 Кредитного договору-2), із процентною ставкою в розмірі 23% річних (п. 2.1.3 Кредитного договору-2), із датою повернення Кредиту у повному обсязі 24.11.2024р. (п. 2.1.4 Кредитного договору-2).

Прийняті на себе зобов`язання по Кредитному договору-2 Банк виконав у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок Позичальника кошти в розмірі 3 070 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 347203 від 17.01.2020р., копія якого долучена до позовної заяви.

Відповідно до п. 2.1.6 Кредитного договору-2, повернення Кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту оформленого додатком №1 до Кредитного договору-2, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 4.1 Кредитного договору-2, Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Кредитним договором-2 та/або Додатками до нього. Повернення Кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку (п. 4.2 Кредитного договору-2).

Відповідно до п.3.2 Кредитного договору-2, проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1.3 Кредитного договору-2 з моменту видачі Кредиту до терміну, вказаному в п. 2.1.4 Кредитного договору-2.

Відповідно до п.2.8 Кредитного договору-2, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених Кредитним договором-2 та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за Кредитним договором-2, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення Кредиту або його частини.

Згідно п. 4.8 Кредитного договору-2, Банк, у випадках, передбачених п. 2.8 Кредитного договору-2, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором-2, про що письмово повідомляє Позичальника.

Пунктом 4.9 Кредитного договору-2 передбачено, що Позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п. 4.8) достроково повернути Кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором-2.

В п. 6.1 Кредитного договору-2 Сторони погодили, що за невиконання/несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення Кредиту/Кредитів, оплати процентів, комісій, інших платежів за Кредитним договором-2) Банк вправі вимагати в Позичальника сплату пені: - за зобов`язаннями у національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Згідно п. 6.2 Кредитного договору-2, при неповерненні або несвоєчасному поверненні суми Кредиту (його частини), Позичальник, на вимогу Банку, повертає цю суму Кредиту, збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення.

На виконання вимог Кредитного договору-2, зважаючи на те, що по даному кредитному зобов`язанню є наявна заборгованість і з метою вирішення даного спору у позасудовому порядку, Відповідачам направлялися листи з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором-2, однак дані вимоги залишились без відповідного реагування зі сторони Відповідачів (копії листів-вимог № 408/0-05 від 16.06.2022р., № 409/0-05 від 16.06.2022р., № 410/0-05 від 16.06.2022р., № 411/0-05 від 16.06.2022р., копія Списку №2357 згрупованих відправлень Укрпошта Експрес від 21.06.2022р. та копії описів вкладення у листи долучено до позовної заяви).

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, 18.12.2018р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційним банком «Львів» (Банк), правонаступником якого є позивач, та відповідачем 1 (Позичальник) укладено Кредитний договір. При цьому, 05.11.2019р. та 17.01.2020р., між Банком та Позичальником укладено Додаткові договори (Кредитний договір-1 та Кредитний договір-2), які є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів розірвання Кредитного договору, отже, на підставі такого у позивача та відповідача 1 виникли відповідні права та обов`язки.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч.2 ст. 553 ЦК України - Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Тому, виходячи із п.1, п. 2, п. 3 кожного із вищевказаних Договорів поруки та ст. 554 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ ПАК», ОСОБА_1 виступають співвідповідачами по даному зобов`язанню.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 13 березня 2018 року по справі № 415/2542/15-ц (Провадження № 14-40 цс 18) в п. 43 зазначила, що право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання. Спільний розгляд позовних вимог кредитора до боржника за основним зобов`язанням і кількох поручителів не створює солідарного обов`язку для останніх.

Проте, як слідує із матеріалів справи, зобов`язання Позичальником не виконувались, щомісячні платежі не сплачувались, що є порушенням ст. 526 ЦК України, в якій зазначено про те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та ст. 1054 ЦК України, в якій передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного Кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з тим, що Позичальник систематично не виконує взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором-1 у визначені Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2 терміни, Позивач, керуючись положеннями ст. 1050 Цивільного кодексу України та умовами Кредитного договору-1, набув право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2.

У поданій відповіді на відзив, позивач спростував та надав відповідні пояснення щодо покликань представника відповідачів 3-4 щодо розбіжностей у розрахунках сум заборгованості. Звернув увагу суду і на те, що відсотки за кредитними договорами нараховуються виключно за період фактичного користування кредитними коштами.

Натомість, Відповідач 1 жодних своїх розрахунків суду не надав, а також не заперечував проти правильності зарахування коштів Банком.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання Відповідачами зобов`язань за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2, що є підставою для стягнення заборгованості по кредиту з Відповідачів (в тому числі на дострокове стягнення).

Щодо звернення стягнення на Предмет іпотеки, суд зазначає наступне:

Згідно з ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.2 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання (ч.2 ст.7 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Як вже було встановлено, відповідно до п.3.1.4. Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпотекодавцем та/або Позичальником зобов`язань за цим та/або Кредитним договором, достроково звернути стягнення на Предмет іпотеки в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією Предмета іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 5.1. Договору іпотеки передбачено, що у разі порушення Позичальником зобов`язань за Основним зобов`язанням та/або Іпотекодавцем умов цього договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання Основного зобов`язання, якщо у момент настання строку виконання Іпотекодавцем хоча б однієї з умов Основного зобов`язання, вона не буде виконана, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Основним зобов`язанням строк суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Основним зобов`язанням строки сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Основним зобов`язанням строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій) (п.5.2. Договору іпотеки).

На виконання вимог Кредитного договору-1 та Кредитного договору-2, зважаючи на те, що по даному кредитному зобов`язанню є наявна заборгованість і з метою вирішення даного спору у позасудовому порядку, Відповідачам направлялися листи з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2, однак дані вимоги залишилась без відповідного реагування зі сторони Відповідачів.

Беручи до уваги викладене вище, позивач набув право звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку»).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст.193 ГК України.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про звернення стягнення в рахунок погашення вищевказаної заборгованості на Предмет іпотеки, що належить відповідачу є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому, наявні підстави визначити способом реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження із визначенням початкової ціни предмета іпотеки при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, хоч їм було створено усі можливості для надання заперечень, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З урахуванням наведеного, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 05.06.2019р. у справі №922/928/18, текст якої розміщено за наступною веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82528154).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту «Конвенція»). У пункті 145 рішення від 15.11.1996р. у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (надалі по тексту «ЄСПЛ») зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені у правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині таку міру правового захисту на національному рівні, що дозволило б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Отже, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором та звернення стягнення на Предмет іпотеки в рахунок погашення такої заборгованості є ефективним способом захисту і призводить до реального відновлення порушеного права позивача.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

В підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду позивачем надано меморіальний ордер №472208 від 14.10.2022р. на суму 35 367,82 грн.

Однак, зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено також вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У даному випадку вимога позивача про звернення стягнення на майно є вимогою майнового характеру і ціна позову має визначатися розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна - 2 266 784,01 грн.

Відповідно, оскільки матеріали справи не містять доказів сплати судового збору за позовною вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, з позивача за звернення з даною позовною заявою слід достягнути 34001,76 грн. судового збору.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати по розгляду справи, а саме, 68 003,52 грн. судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, необхідно покласти на відповідачів в рівних частинах пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме по 17 000,88 грн.

Згідно п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, позивач вправі звернутися з клопотанням про повернення судового збору в частині зменшення позовних вимог в сумі 1 366,06 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86,129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБТОРГ» (місцезнаходження: Україна, 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Зимна Вода, ВУЛИЦЯ МИРУ, будинок 63; ідентифікаційний код: 40398377) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ ПАК» (місцезнаходження: Україна, 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Зимна Вода, ВУЛИЦЯ РОКСОЛАНИ, будинок 10; ідентифікаційний код: 39804934) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СЕРБСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) заборгованості за Генеральним договором № 276/В/2018 від 18.12.2018р. в загальному розмірі 2 266 784,01 грн., яка складається із:

-заборгованості за Додатковим договором №276/В/2018-4 про надання кредиту від 17.01.2020р. до Генерального договору №276/В/2018 від 18.12.2018р. в розмірі 2266784,01 грн., з яких: 2 193 618,53 грн. - сума заборгованості за кредитом, 73 165,48 грн. - сума заборгованості за відсотками.

3.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБТОРГ» (місцезнаходження: Україна, 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Зимна Вода, ВУЛИЦЯ МИРУ, будинок 63; ідентифікаційний код: 40398377) та з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СЕРБСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) заборгованості за Генеральним договором № 276/В/2018 від 18.12.2018р. в загальному розмірі 2 266 784,01 грн., яка складається із:

-заборгованості за Додатковим договором №276/В/2018-4 про надання кредиту від 17.01.2020р. до Генерального договору №276/В/2018 від 18.12.2018р. в розмірі 2 266 784,01 грн., з яких: 2 193 618,53 грн. - сума заборгованості за кредитом, 73 165,48 грн. - сума заборгованості за відсотками.

4.Звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 25.11.2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н.О. та зареєстрованим в реєстрі за №6107, а саме:

-нежитлові приміщення ІІ- го поверху: 11; 12; 30; 31; 32; І; ІІІ, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 6 (шість), загальною площею 1379,3 кв.м., які належать Приватному підприємству «ВЛАДОКС» (місцезнаходження: Україна, 79040, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОНЮШИННА, будинок 6; ідентифікаційний код: 31730462) на праві власності на підставі Договору №1755 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, посвідченого 29 березня 2007 року, Попович Г.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за р.№312, Акту приймання-передачі № 1755, укладеного 27 квітня 2007 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Приватним підприємством «ВЛАДОКС», що підтверджується також даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; номер запису про право власності: 34131114, дата державної реєстрації: 07.11.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1960296346101 в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБТОРГ» (місцезнаходження: Україна, 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Зимна Вода, ВУЛИЦЯ МИРУ, будинок 63; ідентифікаційний код: 40398377) перед Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СЕРБСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) за Генеральним договором №276/В/2018 від 18.12.2018р. в загальному розмірі 2 266 784,01 грн., яка складається із:

-заборгованості за Додатковим договором №276/В/2018-4 про надання кредиту від 17.01.2020р. до Генерального договору № 276/В/2018 від 18.12.2018р. в розмірі 2 266 784,01 грн., з яких: 2 193 618,53 грн. - сума заборгованості за кредитом, 73 165,48 грн. - сума заборгованості за відсотками.

5.Встановити спосіб реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження із визначенням початкової ціни предмета іпотеки при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

6.Стягнути з Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СЕРБСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) на користь Державного бюджету України 34001,76 грн. судового збору.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБТОРГ» (місцезнаходження: Україна, 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Зимна Вода, ВУЛИЦЯ МИРУ, будинок 63; ідентифікаційний код: 40398377) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СЕРБСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) 17 000,88 грн. судового збору.

8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ ПАК» (місцезнаходження: Україна, 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Зимна Вода, ВУЛИЦЯ РОКСОЛАНИ, будинок 10; ідентифікаційний код: 39804934) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СЕРБСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) 17 000,88 грн. судового збору.

9.Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СЕРБСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) 17 000,88 грн. судового збору.

10.Стягнути з Приватного підприємства «ВЛАДОКС» (місцезнаходження: Україна, 79040, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОНЮШИННА, будинок 6; ідентифікаційний код: 31730462) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СЕРБСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) 17 000,88 грн. судового збору.

11.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 16.10.2023р., у зв`язку із перебуванням судді Король М.Р. на навчанні в Національній школі суддів України з 09.10.2023р. по 13.10.2023р.

Суддя Король М.Р.