Ухвала

від 16.10.2023 по справі 278/5131/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/5131/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав.

При вирішені питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що даний позов не підсудний Житомирському районному суду Житомирської області.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тлумачення статей27,28 ЦПК Українисвідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів.

Статтею 28 ЦПК Українипередбачено, що підсудність справ за вибором позивача, встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю. Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.

Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин (стан здоров`я, малолітні діти тощо) позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.

Відповідно доЗакону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»документом, який підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи є довідка про реєстрацію місця проживання, яка видається органом реєстрації особі.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2023/004945084 від 03.07.2023 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 1397 від 14.09.2023 року ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, з матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що відповідач є громадянкою Російської Федерації.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогоюстатті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивачу, місце реєстрації та проживання відповідача не відомо; відомо лише, що у 2012 році остання виїхала до Російської Федерації, натомість неповнолітня дитина проживає з позивачем у смт Пулини, де територіально знаходиться і третя особа.

Відповідно до пп. 6 п. 3постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», яка набралачинності 19.07.2020року,у Житомирськійобласті Пулинськийрайон ліквідовано.Згідно абзацу2пп.6п.1зазначеної постанови у Житомирській області утворено Житомирський район (з адміністративним центром у місті Житомир) у складі територій Андрушківської сільської, Березівської сільської, Брусилівської селищної, Високівської сільської, Вишевицької сільської, Вільшанської сільської, Волицької сільської, Глибочицької сільської, Городоцької селищної, Житомирської міської, Квітневої сільської, Корнинської селищної, Коростишівської міської, Курненської сільської, Любарської селищної, Миропільської селищної, Новоборівської селищної, Новогуйвинської селищної, Оліївської сільської, Попільнянської селищної, Потіївської сільської, Пулинської селищної, Радомишльської міської, Романівської селищної, Станишівської сільської, Старосілецької сільської, Тетерівської сільської, Харитонівської сільської, Хорошівської селищної, Черняхівської селищної, Чуднівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3-1 розділуXIIПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинностіПостановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Суд також враховує позицію, висловлену в листі Верховного Суду України від 16.03.2021 р. № 176/0/158-21, де зазначено, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів.

За такого, суддя доходить висновку, що для справедливого та упродовж розумного строку розгляду даного спору та для уникнення затягування процесу, слід передати дану позовну заяву за підсудністю до Червоноармійського районного суду Житомирської області.

Статтею 187 ЦПК Українивизначено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, на підставі частини 9 цієї ж статті, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленомустаттею 31 ЦПК України.

Згідно п.1 ч.1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень», застосування практики Європейського суду з прав людини , інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд , тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також, що позивачем обрано альтернативну підсудність справи, суд приходить до висновку, що справа належить до підсудності Червоноармійського районного суду Житомирської області, тобто за місцем реєстрації позивача.

Згідно ч. ч. 1-2ст. 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.31,353,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали цивільної справи № 278/5131/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, направити за підсудністю до Червоноармійського районного суду Житомирської області..

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Дубовік