Рішення

від 02.10.2023 по справі 922/1040/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2023м. ХарківСправа № 922/1040/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243)

до фізичної особи-підприємця Жорника Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 1 189 358,88 грн., -

за участю представників учасників справи:

позивача - Жилко С. Е.,

відповідача - Рижкова І. П.,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач по справі) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Жорник Олександра Миколайовича (відповідач по справі) про стягнення 1 189 358,88 грн. безпідставно збережених коштів (орендної плати) за використання земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 ФО-П Жорник О.М. використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові без документів, що посвідчують право власності або право користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 ЗК України; ФО-П Жорник О.М. у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не сплачував за користування земельною ділянкою по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно грошові кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1040/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 26.04.2023; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу згідно статті 166 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу згідно статті 167 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання; повідомлено учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 про відкриття провадження у справі 23.03.2023 була отримана позивачем, 24.03.2023 була отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 6102272074401 та 6102272075971 відповідно, які містяться в матеріалах судової справи.

Протокольною ухвалою суду від 26.04.202323 відкладено підготовче судове засідання на 17.05.2023 року в зв`язку з неявкою в призначене судове засідання відповідача та/чи представника відповідача, неповідомлення суду про причини неявки та неотримання позовної заяви в зв`язку з поверненням її позивачеві.

09.05.2023 (вх. № 11465/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи. 09.05.2023 фізична особа-підприємець Жорник Олександр Миколайович особисто ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відміткою про ознайомлення відповідача з матеріалами справи.

16.05.2023 (вх. № 12233/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи доказів повторного направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

17.05.2023 (вх. № 12320/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи в зв`язку з необхідністю відповідачу укласти договір з адвокатом на представництво інтересів відповідача в господарському суді по даній справі.

В судовому засіданні 17.05.2023 за участю представника позивача та особисто відповідача суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з метою надання часу відповідачу на укладення угоди з адвокатом на представництво інтересів відповідача в господарському суді по даній справі та надання суду відзиву на позовну заяву, також суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче судове засідання на 07.06.2023.

07.06.2023 (вх. № 14485/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника відповідача адвоката Рижкова І. П. про відкладення підготовчого засідання. В обґрунтування клопотання представник послався на те, що адвокат не має можливості взяти участь в призначеному судовому засіданні через участь в іншому судовому засіданні. Водночас представник відповідача зазначив, що особисто фізична особа-підприємець Жорник Олександр Миколайович не прийматиме участь в підготовчому судовому засіданні та в подальшому під час розгляду справи, оскільки не є фахівцем у галузі права та внаслідок погіршення стану здоров`я через загострення тяжкої хвороби.

Протокольною ухвалою суду від 07.06.2023 суд за участю представника позивача відклав підготовче судове засідання на 21.06.2023.

20.06.023 (вх. № 15774/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву на позов відповідач послався на те, що:

- Департаментом земельних відносин Харківської міської ради порушено вимоги Порядку, пункту 1.4 Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради в редакції рішення Харківської міської ради від 22.12.2021 №217/21, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо обов`язкової досудової процедури врегулювання;

- згідно з експертним висновком № 2 від 12.06.2023 (який наданий відповідачем) щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, якою користується ФО-П Жорник О. М. за адресою: Харківська область, м. Харків, Основ`янський район, вул. Рибасівська, буд. 8, кадастровий номер 6310138800:03:004:0018 (загальна площа 0,5040 га) при розрахунку орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою доцільно застосовувати коефіцієнт К1=0,73 виходячи з наступного: - сучасні інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки визначені як складні; - відповідно до Положення рекомендується застосовувати понижуючий коефіцієнт К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов за «наявності ґрунтових вод на глибині до 2,0 м.».

- в долученому до позовної заяви розрахунку безпідставно збережених коштів за 2020 рік розмір безпідставно збережених коштів за 11 місяців дорівнює 521 440,70 грн., що пов`язано з незастосуванням коефіцієнту К1, відтак розмір безпідставно збережених коштів за 11 місяців 2020 року розрахований позивачем з порушенням вимог Положення про орендну ставку та Порядку і є більшим в порівнянні з правильним розрахунком на 140 789,00 грн.;

- в долученому до позовної заяви розрахунку безпідставно збережених коштів за 2021 рік розмір безпідставно збережених коштів за 2021 рік дорівнює 568 844,44 грн., що пов`язано з незастосуванням коефіцієнту К1, відтак розмір безпідставно збережених коштів за 2021 рік розрахований позивачем з порушенням вимог Положення про орендну ставку та Порядку і є більшим в порівнянні з правильним розрахунком на 153 588,04 грн.;

- в долученому до позовної заяви розрахунку безпідставно збережених коштів за 2022 рік розмір безпідставно збережених коштів за січень-лютий 2022 року дорівнює 99 073,74 грн., що пов`язано з незастосуванням коефіцієнту К1, відтак розмір безпідставно збережених коштів за січень-лютий 2022 року розрахований позивачем з порушенням вимог Положення про орендну ставку та Порядку і є більшим в порівнянні з правильним розрахунком на 26 749,92 грн.;

- загалом загальна сума помилково нарахованих безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 року дорівнює 321 126,96 грн.

Протокольною ухвалою суду від 21.06.2023 суд за участю представників сторін на підставі ст. 119 ГПК України поновив пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву і на підставі ст. 165 ГПК України прийняв до розгляду відзив відповідача на позовну заяву; одночасно для забезпечення конституційних прав учасників справи суд вийшов за межі процесуального строку підготовчого провадження і на підставі ст. 183 ГПК України з метою забезпечення захисту конституційних прав учасників судового процесу постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.07.2023, оскільки визнав, що строк підготовчого провадження, визначений нормами ГПК України, не є розумним за даних обставин справи.

28.06.2023 (вх. № 16724/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив Харківської міської ради.

Мотивуючи відповідь на відзив позивач зазначив про те, що:

- досудове врегулювання спору є саме правом а не обов`язком, внаслідок чого Харківська міська рада і звернулася до суду із позовом до ФО-П Жорник О.М. про стягнення 1 189 358,88 грн.;

- рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові; на підставі вказаного Положення № 41/08 Харківською міською радою розраховувалася сума безпідставно збережених ФО-П Жорник О. М. коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Рибасівській, 8 у м. Харкові;

- пунктом 2.4 Положення № 41/08 встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо);

- коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов К1 застосовується в зоні залягання ґрунтових вод на глибині менше 2 м при будівництві або реконструкції будівель і споруд; вказана редакція Положення № 41/08 діяла до 31.12.2021;

- відповідачем не надано доказів того, що ним у 2020 та 2021 році здійснювалось будівництво чи реконструкція на земельній ділянці загальною площею 0,5040 га по вул. Рибасівській, 8 у м. Харкові;

- крім того, наданий відповідачем висновок взагалі не може застосовуватися при розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Рибасівській, 8 у м. Харкові, оскільки він виконаний 12.06.2023, а Харківська міська рада звернулась із позовом про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

05.07.2023 на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника відповідача про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив позивача, в якому відповідач просить суд продовжити ФО-П Жорнику О. М. строк на подання до суду заперечення на відповідь на відзив на один календарний день. В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що фізична особа-підприємець Жорник Олександр Миколайович отримав відповідь на відзив 26.06.2023, відтак встановлений судом строк подання заперечень спливає 04.07.2023. Разом із тим позивач, фізична особа-підприємець Жорник Олександр Миколайович, має тяжке захворювання і постійно отримує лікувальні процедури, а також мешкає в м. Люботин, через що відповідь на відзив була передана адвокату-представнику відповідача лише 03.07.2023. Зазначені обставини спричинили неможливість для представника відповідача своєчасно у встановлений господарським судом строк надати суду заперечення на відповідь на відзив позивача.

05.07.2023 (вх. № 17437) на адресу Господарського суду Харківської області через канцелярію суду надійшли заперечення фізичної особи Жорник О. М. на відповідь на відзив позивача в порядку статті 167 ГПК України.

В обґрунтування заперечень відповідач послався на те, що:

позивачем не вжито досудового механізму відшкодування безпідставно збережених грошових коштів;

- загальна сума безпідставно збережених грошових коштів за спірний період дорівнює 868 231,91 грн., що підтверджується контррорахунком відповідача (контррозрахунок здійснено відповідачем з врахуванням понижуючого коефіцієнту на складність інженерно-геологічних умов за наявності ґрунтових вод на глибині до 2,0 м).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 продовжено на один календарний день фізичній особі-підприємцю Жорник О. М. строк на подання до суду заперечень на відповідь на відзив та прийнято до розгляду заперечення відповідача на відповідь на відзив (вх. № 17437 від 05.07.2023); призначено судове засідання на 19.07.2023 в зв`язку з відпусткою судді 05.07.2023.

В судовому засіданні 19.07.2023 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до розгляду по суті на 31.07.2023.

Судове засідання, призначене на 31.07.2023 не відбулось в зв`язку з відпусткою судді, ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2023 призначено судове засідання на 28.08.2023.

В судовому засіданні 28.08.2023 суд за участю представників сторін перейшов до розгляду справи по суті та протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 20.09.023, в судовому засіданні 20.09.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.10.2023.

В судовому засіданні 02.10.2023 представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

22.01.2013 ФО-П Жорник О.М. звернувся до Харківської міської ради з заявою про продаж земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1041/13 надано ФО-П Жорник О.М. дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею 0,5040 га за адресою: АДРЕСА_2 , для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. Розмір авансового внеску встановлено 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Пунктом 2.1 рішення Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1041/13 попереджено Жорника О.М., що не пізніше ніж у шестимісячний термін з дня прийняття цього рішення він повинен звернутися до управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельних ділянок; у термін один рік з дня прийняття цього рішення оформити договори про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельних ділянок.

Пунктом 2.3 рішення Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1041/13 вирішено, що земельні ділянки будуть продані окремими рішеннями після проведення експертної грошової оцінки, в порядку визначеному діючим законодавством України.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2020 № НВ-0006115832020 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 складає 0,5040 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 27.06.2013. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. Форма власності комунальна.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310138800:03:004:0018) від 26.05.2020 № 4146, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 14 221 111 грн.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради 05.12.2022 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що з 27.06.2013 по теперішній час ФО-П Жорник О.М. використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 по АДРЕСА_2 площею 0,5040 га для експлуатації та обслуговування літ. "Р-1", літ. "Н-1", літ. "И-1", літ. "З-1", літ. "Г-1" площею 49,9 кв.м, та нежитлові приміщення №1,2,2а,2б,3,5,6,8 в літ. "К-1", належних йому на праві власності. Станом на теперішній час договір про внесення авансового внеску або договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладено. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2 від 05.12.2022.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.02.2023 № 322364233 за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 4047 від 30.10.2007 з 18.05.2013 зареєстровані наступні нежитлові приміщення та будівлі по АДРЕСА_2 , а саме: нежитлові будівлі: літ. "Р-1" площею 107,9 кв.м; літ. "Н-1" площею 163,7 кв.м; літ. "И-1" площею 275,0 кв.м; літ. "З-1" площею 80,4 кв.м; літ. "Г-1" площею 49,9 кв.м, та нежит. прим. №1,2,2а,2б,3,5,6,8 в літ. "К-1" площею 339,2 кв.м.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.01.2023 Жорник Олександр Миколайович зареєстрований як фізична особа підприємець з 02.06.2005. Основним видом діяльності є лісопильне та стругальне виробництво. Також видами діяльності ФО-П Жорник Р.М. є: роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.02.2023 № 322366764 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018.

Таким чином, ФО-П Жорник О.М. з 27.06.2013 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,5040 га (кадастровий номер 6310138800:03:004:0018) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Р-1", літ. "Н-1", літ. "И-1", літ. "З-1", літ. "Г-1" площею 49,9 кв.м, та нежитлові приміщення №1,2,2а,2б,3,5,6,8 в літ. "К-1" по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав користування на земельну ділянку по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 у період з 01.01.2020 по 28.02.2022, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,5040 га з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Таким чином суд констатує, що ФО-П Жорник О.М., набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, використовував земельну ділянку без оформленого та зареєстрованого речового права на неї, зокрема, у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 ФО-П Жорник О.М. використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові без документів, що посвідчують право власності або право користування та без державної реєстрації цих прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ «Про оренду землі»).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинному законодавству України зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відтак відсутність укладеного між Харківською міською радою та ФО-П Жорник О. М. договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов`язання.

Відсутність неправомірних дій відповідача ФО-П Жорник О. М. або інших осіб означає відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі в Україні також не вважається правопорушенням.

Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов`язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований.

Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та інші заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного орендаря. Так, встановленим Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затв. рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 №960/12 визначено, що ініціатива у розробці та укладенні договору оренди земельної ділянки виходить від орендодавця. Згідно цьому порядку усі дії особи, котра має інтерес в укладенні договору оренди земельної ділянки перебувають в залежності від дій орендодавця та інших осіб. За таких умов не укладення ФО-П Жорник О. М. у спірний період договору не може бути інкриміновано відповідачеві, як його противоправна бездіяльність.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема статтями 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Суд окремо зауважує на неможливості застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди ст. ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не містять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці норми поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

По-перше, судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018, яка складає 0,5040 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 27.06.2013 по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові. Земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомості, що належить на праві приватної власності відповідачеві, є сформованою з 27.06.2013, має кадастровий номер 6310138800:03:004:0018 та чітко визначені межі і площа - 0,5040 га. Відповідні дані містяться в Державному земельному кадастрі. Тобто зазначена земельна ділянка є окремим об`єктом цивільних прав.

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття останнім права власності на нежитлову будівлю по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові.

Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель узгоджується з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18). Тому оформлення відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність укладеного в період з 01.01.2020 по 28.02.2022 договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки в спірний період була територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію виправдане очікування, що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини.

Очевидно, що такий стан речей не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу грошові кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018, яка складає 0,5040 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 27.06.2013 по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові, на якій розташовані об`єкт нерухомості, що належить відповідачу за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

Всупереч вимог ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано наведені позивачем обставини.

При цьому, під час ухвалення рішення у цій справі судом враховано, що Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладання правовстановлюючих документів, та без державної реєстрації прав на неї, встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якої міська рада просить стягнути безпідставно збереженні кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, яким є, зокрема, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№922/3780/17, №922/536/18 від 29.01.2019, №922/391/18 від 11.02.2019, №922/981/18 від 12.04.2019, №922/902/18 від 12.06.2019).

Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Крім того, в даних постановах Верховний суд наголосив на тому, що розрахунок розміру безпідставно збережених фактичним землекористувачем коштів повинен здійснюватися на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки відповідно до частини 2 статі 20 і частини 3 статті 32 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В даному випадку, спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягом з Держземкадастру. А отже, відповідач використовує земельну ділянку по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові і факту невикористання ним доведено не було.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Стосовно розрахунку безпідставно збережених коштів.

Позивач зазначає, що розрахунок розміру безпідставно збережених ФО-П Жорник О. М. коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:004:0018) від 26.05.2020 № 4146, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області та відповідно до розрахунку позивача розмір безпідставно збережених коштів складає 1 189 358,88 грн.

Так, Пунктом 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов містить пункт 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, в редакції введеною в дію з 01.01.2022.

Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках, позивачем було застосоване базове значення 1.

Додатком до Положення № 41/08 «Коефіцієнти умов використання земельної ділянки» (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв. м. площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1. Аналогічний розмір коефіцієнту, який ураховує розмір земельної ділянки, визначено п. 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, в редакції введеною в дію з 01.01.2022. Додатком до рішення № 41/08 «Коефіцієнти умов використання земельної ділянки» (в редакції введеною в дію з 01.01.2022) встановлено, що для земельних ділянок розміром 0,1000га-0,9999га застосовується коефіцієнтне значення 0,95.

Разом із тим, матеріали справи містять експертний висновок № 2 від 12.06.2023 щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, якою користується ФО-П Жорник О.М. за адресою: Харківська область, м. Харків, Основ`янський район, вул. Рибасівська, буд. 8, кадастровий номер 6310138800:03:004:0018 (загальна площа 0,5040 га) та при розрахунку орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою доцільно застосовувати коефіцієнт К1=0,73 виходячи з наступного: сучасні інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки визначені як складні; відповідно до Положення рекомендується застосовувати понижуючи коефіцієнт К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов за "наявності ґрунтових вод на глибині до 2,0 м". Відповідне значення коефіцієнту К1 закріплене в додатку до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08.

При цьому суд зауважує, що в будь-якому випадку сама по собі наявність ґрунтових вод на глибині до 2,0 м., яка є на спірній замельній ділянці як встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до Положення № 41/08 «Коефіцієнти умов використання земельної ділянки» та Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, є безпосередньою підставою для застосування відповідного понижуючого коефіцієнту К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов.

Таким чином, при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання території м. Харкова з порушенням вимог законодавства земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:03:004:0018, має бути застосований саме коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов К1= 0,73.

Відтак здійснений розрахунок безпідставно збережених коштів позивачем із невірним застосуванням коефіцієнту К1 (без врахування понижуючого коефіцієнту К1=0,73) стало наслідком помилкове нарахування позивачем відповідачу безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 року в сумі 321 126,96 грн., в зв`язку з чим в даній частині позовних вимог суд позивачу відмовляє.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача спростовано лише частково.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи документальними доказами частково, в зав`язку із чим суд в позові відмовляє частково.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про відмову в позові частково, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Жорника Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (ІВАN) UA698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 868 231,92 грн. за використання земельної ділянки по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця Жорника Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, р/р UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 13 023,48 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В зв`язку з відпусткою судді Новікової Н. А. повний текст рішення складено та підписано 16.10.2023.

СуддяН.А. Новікова