Постанова

від 15.01.2024 по справі 922/1040/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/1040/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта): Жилко С.Є., посвідчення №2663, положення про Департамент земельних відносин ХМР, витяг з ЄДР;

від відповідача: Рижков І.П., ордер серія ВІ № 1148257 від 07.06.2023;

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради, м.Харків (вх. №2378 Х/1),

на рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 (повний текст складено 16.10.2023) у справі № 922/1040/23 (суддя Новікова Н.А.),

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до Фізичної особи-підприємця Жорника Олександра Миколайовича, м.Люботин, Харківська область,

про стягнення 1189358,88грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Жорника Олександра Миколайовича, в якому просила стягнути з відповідача кошти в сумі 1189358,88грн, набуті без достатньої правової підстави, як несплачена орендна плата за користування земельною ділянкою площею 0,5040 га, кадастровий номер 6310138800:03:004:0018, комунальної форми власності, розташованої за адресою: м.Харків, вул. Рибасівська, 8, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у визначений період ФОП Жорник О.М. використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові без документів, що посвідчують право власності або право користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим, відповідач у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не сплачував за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно грошові кошти у розмірі орендної плати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у справі №922/1040/23 в позові відмовлено частково.

Стягнуто з ФОП Жорника О.М. на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 868231,92грн за використання земельної ділянки по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, а також 13023,48грн витрат зі сплати судового збору.

Місцевий господарський суд, дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог, прийняв до уваги наданий відповідачем експертний висновок ДП "УкрНДІІНТВ" від 12.06.2023 №2 щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, якою користується ФОП Жорник О.М. за адресою: м.Харків, вул. Рибасівська, 8, кадастровий номер 6310138800:03:004:0018 (загальна площа 0,5040 га), у зв`язку з чим дійшов висновку, що наявність на спірній земельній ділянці ґрунтових вод на глибині до 2,0м, відповідно до Додатку "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (таблиці) до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, є безпосередньою підставою для застосування відповідного понижуючого коефіцієнту К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції зазначив, що здійснений Харківською міською радою розрахунок безпідставно збережених коштів із невірним застосуванням коефіцієнту К1 (без врахування понижуючого коефіцієнту К1=0,73) призводить до помилкового нарахування відповідачу безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 року в сумі 321126,96грн, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог суд відмовив. Позовні вимоги про стягнення решти заявлених безпідставно збережених коштів в сумі 868231,92грн, за висновком суду є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у справі №922/1040/23 та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши з ФОП Жорника О.М. на свою користь 1189358,88грн; судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на незаконність та необґрунтованість рішення місцевого господарського суду, що полягає у неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, і порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Зокрема, Харківська міська рада не погоджується з висновками місцевого суду відносно того, що при розрахунку розміру безпідставно збережених відповідачем коштів потрібно враховувати понижуючий коефіцієнт щодо наявність складних інженерно-геологічних умов на ділянці (К1= 0,73), у зв`язку з наступним:

- відповідно до Додатку "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (таблиці) до Положення №41/08 від 27.02.2008 в редакції, яка діяла до 31.12.2021, коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов К1 застосовується в зоні залягання ґрунтових вод на глибині менше 2,00м при будівництві або реконструкції будівель і споруд. Однак, у даному випадку відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ним у 2020 та 2021 році здійснювалось будівництво чи реконструкція на земельній ділянці загальною площею 0,5040 га по вул. Рибасівській, 8 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:004:0018);

- наданий відповідачем висновок не повинен братися судом до уваги, оскільки він не відповідає державними будівельними нормам ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.02.2008 № 56;

- крім того, в експертному висновку ДП "УкрНДІІНТВ" від 12.06.2023 №2 не зазначається, що експертом здійснювалися польові роботи, а саме виїзд на місцевість - земельну ділянку по вул. Рибасівській, 8 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018, а лише вказано, що ним використовувалася література. Також, експертом у висновку не зазначено до якого саме рівня відповідальності відносяться будівлі, розташовані на земельній ділянці, тоді як саме від рівня відповідальності будівель залежить розмір понижуючого коефіцієнту, який може бути застосований при розрахунку розміру орендної плати;

- з урахуванням наведеного, Харківська міська рада вважає, що наданий відповідачем експертний висновок ДП "УкрНДІІНТВ" від 12.06.2023 №2 щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, якою користується ФОП Жорник О.М., не може застосовуватися при розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Рибасівській, 8 у м. Харкові, оскільки він складений з порушенням ДБН та без врахування відповідної документації.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у справі №922/1040/23 залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до суду докази сплати судового збору у сумі 7225,36грн.

У строк, визначений судом, скаржник надіслав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків (вх.№14471 від 23.11.2023), до якої додано платіжні інструкції Держказначейської служби України №1205 від 15.11.2023 на суму 5539,44грн та №1212 від 16.11.2023 на суму 1685,92грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 відкрито апеляційне провадження за скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у справі №922/1040/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/1040/23 на 15.01.2024 о 10:30 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 01.01.2024 від ФОП Жорника О.М., відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін. Свою позицію обґрунтовує наступним:

- у Додатку (таблиця Коефіцієнтів умов використання земельної ділянки) до Положення №41/08 від 27.02.2008 як у редакції до 01.01.2022, так і після застосування коефіцієнту К1 не залежить від будівництва або реконструкції на земельній ділянці, а сама по собі наявність ґрунтових вод на глибині до 2,00м, що має місце на спірній земельній ділянці, відповідно до цього Положення №41/08 є безпосередньою підставою для застосування відповідного понижуючого коефіцієнту К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов;

- відповідачем на підтвердження наявності залягання ґрунтових вод на глибині менше 2,00м було надано експертний висновок ДП "УкрНДІІНТВ" від 12.06.2023 №2, тоді як позивачем не було надано суду жодного доказу, який би спростовував цей факт;

- в інших судових справах Харківська міська рада тлумачила норми Положення №41/08 аналогічно тому, як і першої інстанції в оскаржуваному рішенні у цій справі №922/1040/23; зокрема у справі №922/1336/21, яка переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанції, Харківська міська рада зменшила розмір позовних вимог після подання відповідачем до суду експертного висновку, відповідно до якого до земельної ділянки підлягав застосуванню коефіцієнт К1 з показником "Зона залягання ґрунтових вод на глибині менше 2 м", тоді як будівництво або реконструкція у спірний період не здійснювалася.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2024, у зв`язку з відпустками судді Гетьмана Р.А. та судді Россолова В.В. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 15.01.2024 приймали участь представники позивача (апелянта) та відповідача.

Представник позивача (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги повінстю.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.01.2013 ФОП Жорник О.М. звернувся до Харківської міської ради із заявою про продаж земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 №1041/13 надано ФОП Жорнику О.М. дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею 0,5040 га за адресою: м.Харків, вул. Рибасівська, 8, Червонозаводський район, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. Розмір авансового внеску встановлено 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Пунктом 2.1 рішення Харківської міської ради від 27.02.2013 №1041/13 попереджено Жорника О.М., що не пізніше ніж у шестимісячний термін з дня прийняття цього рішення він повинен звернутися до управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельних ділянок; у термін один рік з дня прийняття цього рішення оформити договори про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельних ділянок.

У відповідності до п. 2.3 рішення Харківської міської ради від 27.02.2013 №1041/13 вирішено, що земельні ділянки будуть продані окремими рішеннями після проведення експертної грошової оцінки, в порядку визначеному діючим законодавством України.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2020 № НВ-0006115832020 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 складає 0,5040 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 27.06.2013. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. Форма власності комунальна.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:03:004:0018) від 26.05.2020 № 4146, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 14 221 111 грн.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради 05.12.2022 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що з 27.06.2013 по теперішній час ФОП Жорник О.М. використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 по АДРЕСА_1 площею 0,5040 га для експлуатації та обслуговування літ. "Р-1", літ. "Н-1", літ. "И-1", літ. "З-1", літ. "Г-1" площею 49,9 кв.м, та нежитлові приміщення №1, 2, 2а, 2б, 3, 5, 6, 8 в літ. "К-1", належні відповідачу на праві власності. Станом на теперішній час договір про внесення авансового внеску або договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладено. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові від 05.12.2022.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.02.2023 № 322364233 за Жорником О.М. на праві приватної власності, що виникло на підставі договору купівлі-продажу №4047 від 30.10.2007 з 18.05.2013 зареєстровані наступні нежитлові приміщення та будівлі по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові, а саме: нежитлові будівлі: літ. "Р-1" площею 107,9 кв.м; літ. "Н-1" площею 163,7 кв.м; літ. "И-1" площею 275,0 кв.м; літ. "З-1" площею 80,4 кв.м; літ. "Г-1" площею 49,9 кв.м, та нежит. прим. № 1, 2, 2а, 2б, 3, 5, 6, 8 в літ. "К-1" площею 339,2 кв.м.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.01.2023 Жорник Олександр Миколайович зареєстрований як фізична особа-підприємець з 02.06.2005. Основним видом діяльності є лісопильне та стругальне виробництво. Також видами діяльності ФОП Жорника Р.М. є: роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.02.2023 № 322366764 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018.

Таким чином, ФОП Жорник О.М. з 27.06.2013 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,5040 га (кадастровий номер 6310138800:03:004:0018) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Р-1", літ. "Н-1", літ. "И-1", літ. "З-1", літ. "Г-1" площею 49,9 кв.м, та нежитлові приміщення №1, 2, 2а, 2б, 3, 5, 6, 8 в літ. "К-1" по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав користування на земельну ділянку по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 у період з 01.01.2020 по 28.02.2022, та, з урахуванням положень ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 0,5040 га з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

З наведеного слідує, що ФОП Жорник О.М., набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, використовував земельну ділянку без оформленого та зареєстрованого речового права на неї, зокрема, у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 ФОП Жорник О.М. використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові без документів, що посвідчують право власності або право користування та без державної реєстрації цих прав.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню останнім за період користування земельною ділянкою з 01.01.2020 по 28.02.2022 становить 1189358,88грн.

Позивач вважає, що грошові кошти в зазначеному розмірі відповідач зобов`язаний відшкодувати на користь позивача на підставі ст.ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Як вже зазначалося, за результатом розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 02.10.2023 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/1040/23, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 868231,92грн з підстав, зазначених раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є вимоги Харківської міської ради про стягнення з ФОП Жорника О.М. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди. Підставою позову є користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке користування.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Як вбачається з матеріалів справи, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 загальною площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові розташовані нежитлові приміщення літ. "Р-1", літ. "Н-1", літ. "И-1", літ. "З-1", літ. "Г-1" площею 49,9 кв.м, та нежитлові приміщення №1, 2, 2а, 2б, 3, 5, 6, 8 в літ. "К-1", право власності на які з 27.06.2013 зареєстровано за ФОП Жорником О.М.

У свою чергу, ФОП Жорник О.М. платником за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 загальною площею 0,5040 у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не значиться.

Оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки, тому єдиною формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України встановлено, що право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

За змістом ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, ФОП Жорник О.М. з 01.01.2020 по 28.02.2022 використовував земельну ділянку з кадастровим номером з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 загальною площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 тощо.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини регулюються ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

У даному випадку, як встановлено судом, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 загальною площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові.

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності за нежитлову будівлю за вказаною адресою.

При цьому, відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна у даному випадку відсутні, оскільки реалізація речового права на земельну ділянку, згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п. 14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.

Як також встановлено судом, власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 загальною площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові є територіальна громада міста Харкова в особі позивача - Харківської міської ради, відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності.

Відтак, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача, за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати ним за користування земельною ділянкою протягом спірного періоду з 01.01.2020 по 28.02.2022, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання).

Отже, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача становить 1189358,88грн, виходячи з розміру орендної плати за землю, що було обґрунтовано враховано місцевим господарським судом.

Верховним Судом у постановах від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі 922/981/18, від 12.06.2019 у справі №922/902/18 наголошено, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладання правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові, та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами.

Згідно із ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Господарським судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав 27.06.2013, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2020 №4146 та витягом з Держземкадастру від 03.12.2020 №НВ-0006115832020.

Таким чином, відомості про земельну ділянку площею 0,5040 га, яка розташована по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера, з огляду на що вказана земельна ділянка є сформованою у розумінні положень Земельного кодексу України.

А отже, відповідач використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові і факту невикористання ним доведено не було.

Враховуючи, що внаслідок використання ФОП Жорником О.М. земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів за використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 площею 0,5040 га по вул. Рибасівська, 8 у м. Харкові.

З поданого розрахунку слідує, що в період з 01.01.2020 по 28.02.2022 загальний розмір безпідставно збережених коштів складає 1189358,88грн, який розрахованого з урахуванням нормативної грошової оцінки у розмірі 14221111грн, ставки річної орендної плати - 4%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнт розміру земельної ділянки - 1.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 (надалі - Положення №41/08).

Пунктом 2.4. Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою:

О=Ц*Б*К1*К2

де:

Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.;

Б - єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці);

К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення;

К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.

Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов містить п. 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, в редакції з 01.01.2022.

Пунктом 4.1. Положення №41/08 встановлено особливості визначення орендної плати для окремих категорій орендарів, зокрема, землі, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати є землі промисловості, до яких застосовується ставка річної орендної плати (відсоток від нормативно грошової оцінки) в розмірі 4 %.

Додатком до Положення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1.

Аналогічний розмір коефіцієнту, який ураховує розмір земельної ділянки, визначено п. 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, в редакції з 01.01.2022.

У даному випадку, оскільки відповідачем у порядку досудового врегулювання спору не було надано Харківські міській раді доказів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, тому позивачем у розрахунках застосоване базове значення 1.

Разом цим, місцевим господарським судом було враховано, що відповідачем в ході розгляду справи було надано експертний висновок ДП "УкрНДІІНТВ" від 12.06.2023 №2 щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, якою користується ФОП Жорник О.М. за адресою: Харківська область, м.Харків, Основ`янський район, вул. Рибасівська, буд. 8, кадастровий номер 6310138800:03:004:0018 (загальна площа 0,5040 га).

У вказаному висновку експерт зазначив, що за сукупністю факторів потенційної затоплюваності високими водами в періоди максимальної водності, постійного підтоплення в звичайних умовах і наявності потужного шару насипних ґрунтів, які не можуть бути використані (без попередньої підготовки відповідно до результатів польових і лабораторних випробувань) у якості природних основ фундаментів проектованих будівель і споруд:

- сучасні інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки визначені як складні;

- відповідно до "Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові" (затв. XIX сесією Харківської міськради V скликання від 27.02.2008 №41/08) рекомендується застосувати понижуючий коефіцієнт К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов за "наявністю ґрунтових вод на глибині до 2,0м".

При розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138800:03:004:0018 (загальна площа 0,5040 га), розташованого по вул. Рибасівській, 8 в Основ`янському районі м. Харкова, доцільно застосувати коефіцієнт К1=0,73.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада вважає неправомірним прийняття місцевим судом до уваги вказаного висновку експерта, посилаючись на те, що відповідно до Положення №41/08 від 27.02.2008 в редакції, яка діяла до 31.12.2021, коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов К1 застосовується в зоні залягання ґрунтових вод на глибині менше 2,00м виключно при будівництві або реконструкції будівель і споруд. Проте, відповідачем не було надано доказів здійснення у 2020-2021 роках будівництва чи реконструкції на спірній земельній ділянці.

Судовою колегією встановлено, що Додаток "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (таблиці) до Положення від 27.02.2008 №41/08 (у відповідній редакції) передбачає застосування до значення коефіцієнту К1 при показниках зони залягання ґрунтових вод на глибині менше 2,00м при будівництві або реконструкції будівель і спору при рівнях відповідальності: нормальний та підвищений - значення К1=0,73; знижений 0,90; зона дії: частка земельної ділянки в межах зони.

Колегія суддів зазначає, що принцип правової визначеності є важливою складовою принципу верховенства права. У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового положення людини шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №911/1521/18, від 09.11.2020 у справі №904/2404/18.

Колегія суддів звертає увагу, що безпосередньо в самому Додатку "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" до Положення від 27.02.2008 №41/08 (у редакції до 31.12.2021) коефіцієнт К1 залежно від показника та зони дії має різні значення.

Водночас цей показник коефіцієнта К1 "Зона залягання ґрунтових вод на глибині менше 2 м при будівництві або реконструкції будівель і споруд при рівнях відповідальності" не містить будь-якої вказівки щодо його застосування саме і виключно на період будівництва або реконструкції.

Разом з тим, у вказаному показнику в таблиці зоною дії коефіцієнту К1 визначено частку земельної ділянки в межах зони, а не межі ділянки будівництва або реконструкції.

У Додатку "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (таблиці) до Положення від 27.02.2008 №41/08 в редакції, яка почала діяти з 01.01.2022, коефіцієнт К1 має такі ж самі показники, однак частково було змінено назву вказаного вище показника на нову "Зона залягання ґрунтових вод на глибині менше 2 м при рівнях відповідальності".

Тобто, в редакції Додатку "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки", яка почала діяти з 01.01.2022, було виключено застосування понижуючого коефіцієнту при будівництві та реконструкції, чим також підтверджується обґрунтованість позиції відповідача та висновків місцевого господарського суду про те, що застосування коефіцієнту К1 з даним показником не залежить від будівництва або реконструкції на такій земельній ділянці.

У свою чергу, інший показник коефіцієнту К1 - "Залягання ґрунтів із специфічними властивостями в зоні активної взаємодії для будівель і споруд при рівнях відповідальності" (значення 0,76, 0,90 в залежності від рівнів відповідальності) як в редакції до 01.01.2022, так і після застосовується виключно у межах ділянки нового будівництва або реконструкції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що понижуючий коефіцієнт К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов у зв`язку з наявністю ґрунтових вод на глибині до 2,0м є, по суті, пільгою від органу місцевого самоврядування, яка може розповсюджуватися на юридичних та фізичних осіб як на етапі будівництва або реконструкції через додаткове ускладнення проведення відповідних робіт, так само після введення об`єктів в експлуатацію, оскільки такі ж самі ускладнення (негативні наслідки) пов`язані також з експлуатацією та обслуговуванням вже побудованих об`єктів нерухомості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що в будь-якому випадку сама по собі наявність ґрунтових вод на глибині до 2,0м, що має місце на спірній земельній ділянці, як було встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до Додатку "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (таблиці) до Положення №41/08 та Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, є безпосередньою підставою для застосування відповідного понижуючого коефіцієнту К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що наданий відповідачем експертний висновок не відповідає державними будівельними нормам ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва", затверджених наказом Мінрегіонбуд від 05.02.2008 №56, оскільки наявність ґрунтових вод на глибині до 2,0м є підставою для застосування відповідного понижуючого коефіцієнту К1=0,73, незалежно від наявності будівництва або реконструкції.

Що стосується посилання апелянта на неналежність як доказу у справі експертного висновку ДП "УкрНДІІНТВ" №2 від 12.06.2023, то колегія суддів зазначає, що вказаний висновок оцінювався судом першої інстанції в сукупності з іншими наданими доказами та підставами позову, у тому числі з урахуванням відсутності заперечень Харківської міської ради та будь-якого об`єктивного спростування зі сторони позивача наявності на спірній земельній ділянці ґрунтових вод на глибині до 2,0м, що є підставою для застосовування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем на підтвердження наявності на спірній земельній ділянці залягання ґрунтових вод на глибині менше 2,00м було надано експертний висновок ДП "УкрНДІІНТВ"від 12.06.2023 №2, на підставі якого встановлено наявність на спірній земельній ділянці складних інженерно-геологічних умов - залягання ґрунтових вод на глибині до 2,00м.

У вказаному експертному висновку міститься посилання на науково-технічні матеріали, а саме: Схема розміщення берегозахисних споруд річок м. Харкова (розчищення річок, гідротехнічні споруди. СоюзВодоканал Проект арх. № ГС 3199/43-ПЗ.З, Харків, 1981); Технічний звіт про інженерно-геологічні дослідження на об`єкті: Пробивка вул. Плехановській (від вул. Урицького до автовокзалу) арх. №46931, Харківпроект, 1973; Звіт про інженерно-геологічні дослідження на ділянці будівництва Харківського міжрайонного виробничого управління газового господарства по вул. Жовтневої Революції у м. Харкові арх. №17330, УкрвостокДІІПТІЗ, 1981; Технічний звіт з топографо-геодезичних робіт на об`єкті: Санепідемстанція на вул. Рибасівській у м. Харкові. арх. № 061, "Топокарт", 1989; Технічний звіт про інженерно-геологічні дослідження на ділянці будівництва боксів гаражів на території Управління по вул.Жовтневої Революції, 57/59 у м. Харкові арх. № 0563, "Антей", 1990; Кадастровий план земельної ділянки із кадастровим номером № 6310138800:03:004:0018; Ситуаційна схема розташування об`єкта.

Колегія суддів зазначає, що вказані матеріали (документи) були складені профільними фахівцями у галузі інженерно-геологічні досліджень для оцінки стану земельних ділянок у м. Харкові, а також для виявлення ґрунтів зі специфічними властивостями (насипних), які мають низьку несучу спроможність і залягають на глибинах закладення фундаментів та інженерних мереж.

Тобто, по суті зазначені матеріали (документи) стосуються безпосереднього обстеження земельних ділянок та є окремими офіційними, загальнодоступними технічними звітами профільних спеціалістів, які надають висновки щодо інженерно-геологічних умов земельних ділянок, у тому числі й спірної.

У відповідності до п. 2.4 Положення №41/08 для підтвердження наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки будь-який юридична або фізична особа може надати один з таких документів:

- експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій;

- довідки державних та інших уповноважених органів;

- висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо.

Водночас, норми зазначеного Положення №41/08 не містять будь-яких спеціальних вимог до таких висновків, у тому числі не передбачають необхідності безпосереднього виїзду експертам для дослідження об`єкту за місцезнаходження земельної ділянки, а лише передбачають чітко визначений перелік документів, якими особа (юридична або фізична) може підтвердити наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що експерт не здійснював безпосередній виїзд на місцезнаходження земельної ділянки, а використовував лише літературу.

Наданий відповідачем експертний висновок ДП "УкрНДІІНТВ" №2 від 12.06.2023 у повній мірі відповідає саме тим документам, які передбачені п 2.4 Положення №41/08, а також його складених у тому числі з урахуванням технічних звітів та документів, які формувались на підставі довідок та висновків спеціалізованих установ, перелічених у цьому пункті.

Отже, вищевказаний експертний висновок є саме тим документом, який подається відповідачем до Харківської міської ради на виконання вимог п. 2.4 Положення №41/08.

Суд також зауважує, що Харківська міська рада є не лише власником та розпорядником спірної земельної ділянки, а також є уповноваженим контролюючим органом з питань дотримання використання належного йому майна, який в силу закону зобов`язаний володіти повною інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, розташовані в межах населеного пункту.

Колегія суддів враховує, що окрім самого лише заперечення щодо належності висновку експерта відповідача, Харківська міська рада взагалі не спростувала цього факту, і не доводила суду будь-яким чином відсутності на спірній земельній ділянці складних інженерно-геологічних умов у зв`язку із заляганням ґрунтових вод на глибині до 2,0м.

Позивач для підтвердження чи спростування застосування спірного понижуючого коефіцієнту К1=0,73 взагалі не надав суду будь-яких доказів, на підставі яких можливо було встановити інший рівень ґрунтових вод на спірній земельній ділянці, зокрема міською радою не було надано власних висновків експертів або технічних звітів тощо.

Фактично позивач не заперечує наявності ґрунтових вод на спірній земельній ділянці на глибині до 2,0м, однак не підтверджує належними та допустимими у розумінні вимог ст.ст. 76 77 ГПК України доказів відсутності підстав для застосування понижуючого коефіцієнту.

Також позивачем не було надано та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач нараховував, а відповідач сплачував за користування земельною ділянкою у попередні періоди до 01.01.2020 із розрахунку К1 без понижуючого коефіцієнту.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано враховано поданий відповідачем експертний висновок №2 від 12.06.2023 як належний доказ у справі та оцінено його в сукупності з іншими наданими доказами, зокрема судом прийнято до уваги відсутність будь-якого документального підтвердження від Харківської міської ради на спростування наявності на спірний земельній ділянці ґрунтових вод на глибині до 2,00м.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не було спростовано наявності на спірній земельній ділянці складних інженерно-геологічних умов, що є підставою для застосування відповідного понижуючого коефіцієнту, судова колегія погоджується з обґрунтованим висновком місцевого суду, що при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання території у м. Харкові з порушенням вимог законодавства земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:03:004:0018, має бути застосований саме коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов К1= 0,73.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, встановивши вищенаведені обставини та застосувавши відповідні нормативні акти, дійшов обґрунтованого висновку, що розрахунок безпідставно збережених коштів позивачем здійснено із невірним застосуванням коефіцієнту К1 (без врахування понижуючого коефіцієнту К1=0,73), що стало наслідком помилкового нарахування відповідачу безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 на загальну суму 321126,96грн, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Отже, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 правильний розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача на користь позивача становить 868231,92грн, виходячи з розміру орендної плати за землю з урахуванням понижуючого коефіцієнту К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов.

З огляду на викладене, колегія апеляційної інстанції зазначає, що твердження позивача про неналежність та недостовірність наданих відповідачем доказів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Харківської міської ради задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у справі №922/1040/23 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у справі №922/1040/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у справі №922/1040/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.01.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко