Рішення

від 11.10.2023 по справі 927/1187/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1187/23

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження, в відкритому судовому засіданні, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясмін С",

вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, м. Київ, 02094; e-mail: demhunt@ukr.net;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адам Компані",

вул. Промислова, 2А, с. Новий Биків, Бобровицький район, Чернігівська область, 17452;

e-mail: adam.co@ukr.net;

предмет спору: про стягнення 162455,76 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Яценко С. - керівник;

від відповідача: не прибув.

УСТАНОВИВ:

29.08.2023, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясмін С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адам Компані" про стягнення 162455,76 грн боргу за товар поставлений за видатковими накладними: № 124 від 29.10.2019, № 44 від 13.03.2020, № 52 від 23.03.2020, № 88 від 26.06.2020, № 89 від 26.06.2020, № 103 від 29.07.2020. Позов мотивований порушенням відповідачем грошових зобов`язань по розрахунку за отриманий товар на підставі перерахованих видаткових накладних.

Ухвалою від 01.09.2023 суд прийняв дану позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/1187/23 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; учасникам справи встановлений строк для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог.

Відповідач клопотав закрити провадження в справі на підставі п. 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що в межах справи № 927/981/22, Господарський суд Чернігівської області ухвалив рішення від 19.01.2023, яким вирішений спір між сторонами з цим самим предметом, заявлений з цих самих підстав.

Суд установив, що в провадженні Господарського суду Чернігівської області знаходилася справа № 927/981/22 за позовом ТОВ "Ясмін С" до ТОВ "Адам Компані" про стягнення 163455,76 грн боргу, який обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати товару, поставленого на підставі Договору № 0111ПП від 01.11.2018, за видатковими накладними: № 124 від 29.10.2019, № 44 від 13.03.2020, № 52 від 23.03.2020, № 88 від 26.06.2020, № 89 від 26.06.2020 та № 103 від 29.07.2020 (спірні).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.01.2023 у справі № 927/981/22 у позові ТОВ "Ясмін С" до ТОВ "Адам Компані" про стягнення 163455,76 грн боргу, відмовлено в повному обсязі. Суд, при вирішенні справи № 927/981/22 дійшов висновку, що позивач не довів факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання по розрахунку за спірний товар (позов пред`явлений передчасно). Судове рішення в указаній справі не оскаржувалось, набуло законної сили 09.02.2023.

Суд установив, що підстави позовних вимог у справах № 927/981/22 та № 927/1187/23 є різними, оскільки в межах справи № 927/981/22 позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 0111П від 01.11.2018 та невиконанням претензії-вимоги № 01/12-20-1 від 01.12.2020. Натомість у справі № 927/1187/23 позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов`язань по розрахунку за товар, отриманий виключно на підставі перелічених вище видаткових накладних, та невиконанням претензії-вимоги № 2203-1 від 22.03.2023.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в справі та призначив судове засідання по розгляду спору по суті 02.10.2023 о 12:40, у яке викликав повноважних представників обох сторін, про що постановив ухвалу від 11.09.2023.

Відповідач у належний строк подав відзив на позов, яким проти задоволення позову заперечив. Звертав увагу, що в спірних видаткових накладних сторонами зроблена відмітка про їх складання на виконання умов договору № 0111ПП від 01.11.2018 (який до матеріалів справи не наданий). Заперечував факт часткової оплати на 1000,00 грн, перерахованих 28.02.2023 у рахунок вартості товару за видатковою накладною № 124 від 29.10.2019. На його думку, позивач умисно створює штучні докази з метою введення суду в оману відносно дійсних обставин справи, а тому просив суд вжити до нього заходи щодо запобігання зловживанню процесуальними правами згідно зі статтею 43 ГПК України. За його поясненнями, між сторонами існували правовідносини щодо виготовлення, на замовлення позивача (з наданих ним відповідачу комплектуючих), безалкогольних напоїв, зокрема, під торгівельною маркою « 4U», про що в тому числі свідчить асортимент товару, що поставлений за спірними видатковими накладними. При цьому звертав увагу, що спірні видаткові накладні оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять посади та прізвища осіб відповідальних за здійснення господарських операцій, зі сторони відповідача, що унеможливлює їх ідентифікацію; крім того, в матеріалах справи відсутні копії довіреностей на отримання відповідальними особами відповідача спірного товару. Вважає, що позивач не довів факт настання строку по розрахунку за спірний товар, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

02.10.2023, на виклик, в судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, натомість, письмово клопотав вирішити спір за відсутності його представника.

Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважного представника позивача, який позов підтримав.

Суд відклав розгляд справи на 11.10.2023 о 12:30, про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України засобами поштового та електронного зв`язку.

11.10.2023, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду повторно не прибув, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлений належним чином засобами електронного зв`язку.

Суд продовжив розгляд справи та оглянув оригінали видаткових накладних: № 124 від 29.10.2019, № 44 від 13.03.2020, № 52 від 23.03.2020, № 88 від 26.06.2020, № 89 від 26.06.2020, № 103 від 29.07.2020.

Суд установив, що перелечені видаткові накладні складені в двосторонньому порядку, за підписом обох сторін, що посвідчені печатками юридичних осіб.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. За частиною 1 вказаної статті до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 ГК України).

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає про існування між сторонами правовідносин з поставки товару, що виникли на підставі видаткових накладних: № 124 від 29.10.2019, № 44 від 13.03.2020, № 52 від 23.03.2020, № 88 від 26.06.2020, № 89 від 26.06.2020, № 103 від 29.07.2020 (оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні 11.10.2023), згідно з якими ним поставлений відповідачу товар загальною вартістю 163455,76 грн.

Суд установив, що в перелічених видаткових накладних міститься посилання на договір № 0111ПП від 01.11.2018 (як вірно звертав увагу відповідач), натомість, цей договір у сторін у формі єдиного письмового документа, відсутній.

Видаткові накладні № 124 від 29.10.2019, № 44 від 13.03.2020, № 52 від 23.03.2020, № 88 від 26.06.2020, № 89 від 26.06.2020, № 103 від 29.07.2020 (спірні) є документами первинного бухгалтерського обліку, що складені в двосторонньому порядку та засвідчені печатками обох юридичних осіб.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У силу вимог статті 205 цього Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлене законом. За частиною 2 цієї статті, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За частинами 1 та 2 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

У силу частини 1 статті 639 цього Кодексу договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Суд, здійснивши аналіз матеріалів справи, дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини на підставі укладеного в спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким позивач (продавець) передав, а відповідач (покупець) прийняв товар на загальну суму 163455,76 грн, частина якого оплачена на суму 1000,00 грн.

31.03.2023, позивач, у досудовому порядку, звертався до відповідача з претензією - вимогою № 2203-1 від 22.03.2023 щодо оплати вартості спірного товару (номер поштового відправлення: 0420200788639).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Видаткові накладні № 124 від 29.10.2019, № 44 від 13.03.2020, № 52 від 23.03.2020, № 88 від 26.06.2020, № 89 від 26.06.2020, № 103 від 29.07.2020 складені сторонами в двосторонньому порядку, є самостійними підставами виникнення в відповідача обов`язку здійснити повний розрахунок за отриманий товар, не пізніше наступного дня після його отримання в силу прямої норми Закону.

Печатки на документах первинного бухгалтерського обліку дають змогу ідентифікувати юридичних осіб, які брали участь у здійсненні поставки товару. Відтак, судом відхилені заперечення відповідача про відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження факту вчинення сторонами спірних господарських операцій.

У ході судового розгляду, відповідачем не були надані докази на підтвердження того, що печатка в спірному періоді була загублена, викрадена або в інший спосіб вибула з володіння Товариства, через що цією печаткою могла протиправно скористатись інша особа.

За висновком суду, відповідачем вчинені конклюдентні дії, що свідчать про взяття зобов`язань з оплати вартості отриманого ним товару за спірними видатковими накладними. Недоліки в оформлені цих накладних, зокрема не зазначення посад, прізвища та ініціалів осіб, які прийняли товар від імені відповідача, не спростовують установлених судом обставин.

З урахуванням наведеного, суд установив, що відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість за поставлений товар у сумі 162455,76 грн, строк по розрахунку за який настав. На момент ухвалення рішення в справі відповідач належних доказів на підтвердження його оплати до суду не надав.

Доводи відповідача про створення позивачем штучних доказів з метою введення суду в оману (заперечував часткову оплату в сумі 1000,00 грн), не підтверджені в ході вирішення цього спору, відтак залишені судом поза увагою.

Наявність між сторонами неврегульованих питань в ході виконання іншого правочину (на що звертав увагу відповідач) не впливає на вирішення цього спору.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Частинами 2 та 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, в їх сукупності, довів порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо розрахунку за отриманий товар в сумі 162455,76 грн.

З урахуванням зазначеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За частиною 1 статті 129 ГПК України в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, суд поклав витрати позивача в вигляді судового збору, понесені при зверненні до суду в розмірі 2684,00 грн, на відповідача, з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 178, 202, 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясмін С" (вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, м. Київ, 02094; код ЄДРПОУ 37688076) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адам Компані" (вул. Промислова, 2А, с. Новий Биків, Бобровицький район, Чернігівська область, 17452; код ЄДРПОУ 35920729) про стягнення 162455,76 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адам Компані" (вул. Промислова, 2А, с. Новий Биків, Бобровицький район, Чернігівська область, 17452; код ЄДРПОУ 35920729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясмін С" (вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, м. Київ, 02094; код ЄДРПОУ 37688076) 162455,76 грн боргу та 2684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс судового рішення складений та підписаний 16.10.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко