Ухвала

від 10.10.2023 по справі 923/760/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 923/760/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

ОГП: Томчук М.О.,

позивача-1: не з`явились,

позивача-2: не з`явились,

відповідача: Абовян К.С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023

та рішення Господарського суду Херсонської області від 29.10.2021

у справі № 923/760/21

за позовом керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі: Асканія-Нова селищної ради та Біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт"

про внесення змін до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року Керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Асканія-Нова селищної ради та Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України (далі - Заповідник «Асканія-Нова») до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» (далі - ТОВ «ЮТС-Агропродукт»), у якому просив внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ «ЮТС-Агропродукт», право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18351443, шляхом викладення змісту пункту 8.1 договору у такій редакції: «На орендовану земельну ділянку встановлені наступні обмеження: - зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору; - організація території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив та використання засобів захисту рослин наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних, санітарно-оздоровчих заходів здійснювати відповідно до законодавства за погодженням із адміністрацією Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна. Також на земельну ділянку встановлено обмеження у вигляді заборон: - будівництва промислових та інших об`єктів; - розвитку господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу; - прокладання доріг і трубопроводів, розміщення нових населених пунктів, промислових підприємств і господарських об`єктів; - штучного зрошення полів ближче 1000 м від заповідної зони; - застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин літальними апаратами; - мисливства та полювання, відстрілювання і відловлювання тварин; - влаштування місць для масового відпочинку населення; - випалювання стерні, бур`янів, інших видів господарської діяльності, які можуть спричинити негативний вплив на заповідну зону».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельна ділянка площею 234,3000 га, передана в оренду ТОВ «ЮТС-Агропродукт» за договором, межує із заповідною зоною Заповідника «Асканія-Нова», знаходиться в межах буферної зони, проте обмеження щодо її використання, що передбачено чинним законодавством, у зазначеному договорі оренди землі відсутні. З огляду на положення Закону України «Про природно-заповідний фонд», Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України «Про оренду землі», Положення про Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України, є необхідність у внесенні змін до зазначеного договору оренди землі в частині встановлення обмежень у використанні орендованої земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.10.2021 позов задоволено частково. Внесено зміни до договору від 07.12.2016 оренди землі, укладеного між Асканія-Нова селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", в частині земельної ділянки з кадастровим номером 6525455300:13:012:0001, що знаходиться в буферній зоні Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України, право оренди якої зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18351443, виклавши пункт 8.1. даного договору у наступній редакції:

"На орендовану земельну ділянку встановлені наступні обмеження:

- зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору,

- організація території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив та використання засобів захисту рослин наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних, санітарно-оздоровчих заходів здійснювати відповідно до законодавства за погодженням із адміністрацією Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України.

Також на земельну ділянку встановлено обмеження у вигляді заборон:

- будівництво промислових та інших об`єктів,

- розвитку господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу,

- прокладання доріг і трубопроводів, розміщення нових населених пунктів, промислових підприємств і господарських об`єктів,

- штучного зрошення полів ближче 1000 м від заповідної зони,

- застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин літальними апаратами,

- мисливства та полювання, відстрілювання і відловлювання тварин,

- влаштування місць для масового відпочинку населення,

- випалювання стерні, бур`янів, інших видів господарської діяльності, які можуть спричинити негативний вплив на заповідну зону".

Відмовлено в задоволенні позову в іншій частині.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 рішення Господарського суду Херсонської області від 29.10.2021 скасовано. Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Заповідника «Асканія-Нова» до ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про внесення змін до договору оренди землі залишено без розгляду. Відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Асканія-Нова селищної ради до ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про внесення змін до договору оренди землі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2023 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 923/760/21 у частині відмови в задоволенні позовних вимог Керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Асканія-Нова селищної ради до ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про внесення змін до договору оренди землі скасовано; справу № 923/760/21 у частині позовних вимог Керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Асканія-Нова селищної ради до ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про внесення змін до договору оренди землі передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; у решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 923/760/21 залишено без змін.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційним судом не було враховано положення законодавства та Положення про Біосферний заповідник «Асканія-Нова» щодо режиму буферної зони, не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, у тому числі кадастровій документації щодо обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду, функціонального зонування території заповідника у сукупності з кадастровим планом спірної земельної ділянки, планом її розташування, схемою функціонального зонування території Заповідника «Асканія-Нова» та землекористування у межах селищної ради станом на 01.01.2021, погодженій спеціальною адміністрацією Заповідника «Асканія-Нова» та затвердженій головою Асканія-Нова селищної ради, проектом організації території та охорони природних комплексів Біосферного заповідника, що затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.01.2004 № 24. Крім того, судом апеляційної інстанції не надано оцінки обставинам та наявним у матеріалах справи доказам, поданим прокурором і позивачами на підтвердження позовних вимог, стосовно масової загибелі червонокнижних птахів, які перебувають під особливою охороною держави, від неконтрольованої господарської діяльності при здійсненні сільськогосподарських робіт на земельних ділянках, розташованих в буферній зоні заповідника, а відтак не надано оцінки обставинам щодо необхідності встановлення певних умов, у тому числі щодо дотримання режиму охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановлення обмежень щодо окремих видів господарської діяльності, що можуть спричинити негативні наслідки на заповідні екосистеми тощо.

За результатами нового розгляду справи судом апеляційної інстанції (колегія суддів у складі: Колоколов С.І. - головуючий, Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.) винесено постанову від 12.06.2023, якою рішення Господарського суду Херсонської області від 29.10.2021 у справі № 923/760/21 скасовано частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

« 1.Позовні вимоги Прокурора-керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е.Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" про внесення змін до договору оренди землі залишити без розгляду.

2.Позовні вимоги Прокурора-керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Асканії-Нової селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" про внесення змін до договору оренди землі задовольнити частково.

3. Внести зміни до договору від 07.12.2016 оренди землі, укладеного між Асканія-Нова селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", в частині земельної ділянки з кадастровим номером 6525455300:13:012:0001, що знаходиться в буферній зоні Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України, право оренди якої зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18351443, виклавши пункт 8.1. даного договору у наступній редакції:

"На орендовану земельну ділянку встановлені наступні обмеження:

- зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору,

- організація території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив та використання засобів захисту рослин наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних, санітарно-оздоровчих заходів здійснювати відповідно до законодавства за погодженням із адміністрацією Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України.

Також на земельну ділянку встановлено обмеження у вигляді заборон:

- будівництво промислових та інших об`єктів,

- розвитку господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу,

- прокладання доріг і трубопроводів, розміщення нових населених пунктів, промислових підприємств і господарських об`єктів,

- штучного зрошення полів ближче 1000 м від заповідної зони,

- застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин літальними апаратами,

- мисливства та полювання, відстрілювання і відловлювання тварин,

- влаштування місць для масового відпочинку населення,

- випалювання стерні, бур`янів, інших видів господарської діяльності, які можуть спричинити негативний вплив на заповідну зону".

В решті рішення Господарського суду Херсонської області від 29.10.2021р. у справі №923/760/21 залишити без змін».

Судами встановлено, що Заповідник «Асканія-Нова» створено відповідно до Указу Президента України від 26.11.1993 № 563 «Про біосферні заповідники України» і наказу Української академії аграрних наук від 24.05.1995 № 70 «Про приведення статусу Біосферного заповідника «Асканія-Нова» у відповідність з чинним законодавством України» на базі приватного з 1898 року заповідника Ф.Е. Фальц-Фейна та заснованого Декретами Ради Народних Комісарів УРСР від 01.04.1919 і 08.02.1921 Державного степового заповідника «Чаплі» та реорганізованого Постановою Президії Південного відділення ВАСГНІЛ від 13.04.1983 в Біосферний заповідник.

У грудні 1984 року VIII сесією координаційної ради ЮНЕСКО з програми «Людина і біосфера» ухвалено включення Біосферного заповідника до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15.02.1985).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 213 назву Біосферного заповідника визначено як Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна. Біосферний заповідник перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України та є природоохоронною, науково-дослідною установою міжнародного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України.

За Біосферним заповідником закріплені земельні ділянки, які надані йому на праві постійного користування землею, що посвідчується державним актом та витягами з державного земельного кадастру про земельні ділянки.

07.12.2016 між ГУ Держгеокадастру у Херсонській області (орендодавець) та ТОВ «Агротекс-Миколаїв» (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець за результатами земельних торгів передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 234,3000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів на території Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області. Кадастровий номер земельної ділянки 6525455300:13:012:0001 (пункт 1); договір укладено на 7 років (пункт 3.1); цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (пункти 5.2, 5.3).

За змістом пункту 5.4 договору орендована земельна ділянка повинна використовуватися способами, що не суперечать екологічним вимогам, не допускати забруднення радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищати її від водної та вітрової ерозії, дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

У пункті 8.1 договору визначено, що на орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження - зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору.

Відповідно до пункту 9.4.6 договору орендар зобов`язався: використовувати земельну ділянку відповідної до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил. Не допускати під час здійснення господарської діяльності забруднення земельної ділянки радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищаючи її від водної та вітрової ерозії.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (пункт 12.1).

Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки проведено 26.12.2016, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис за № 18351443.

Зазначена земельна ділянка була передана орендодавцем у користування орендареві ТОВ «Агротекс-Миколаїв», що підтверджується відповідним актом приймання-передачі об`єкта оренди без реквізитів (номера акту та дати його складання).

У подальшому цю земельну ділянку було передано з державної до комунальної власності, проведено державну реєстрацію права комунальної власності Асканія-Нова селищної ради на земельну ділянку площею 234,3000 га з кадастровим номером 6525455300:13:012:0001, запис про реєстрацію права комунальної власності від 23.06.2018 № 26818842, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за інформаційною довідкою № 256307226 з цього реєстру).

16.10.2020 між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ «ЮТС-Агропродукт» укладено додаткову угоду до зазначеного договору оренди землі від 07.12.2016, за умовами якої до договору внесено зміни, а саме, визначено орендодавцем земельної ділянки за цим договором Асканія-Нова селищну раду та змінено орендаря, з визначенням ТОВ «ЮТС-Агропродукт» новим орендарем земельної ділянки за цим договором.

Каховською окружною прокуратурою Херсонської області при вивченні стану законності у сфері використання земель та опрацюванні інформації з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, зокрема, що зміст договору оренди земельної ділянки площею 234,3000 га з кадастровим номером 6525455300:13:012:0001, що укладений між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ «ЮТС-Агропродукт», не відповідає вимогам чинного природоохоронного та земельного законодавства, у зв`язку із чим потребує внесення змін у частині встановлення обмежень у користуванні зазначеною земельною ділянкою.

Підстави звернення до господарського суду за захистом інтересів держави прокурор обґрунтовував тим, що уповноваженим органом - Асканія-Нова селищною радою не вжито жодних заходів до усунення порушень інтересів держави, у тому числі щодо внесення відповідних змін до договору, ініціювання питання щодо реєстрації обмежень на використання земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки, яка є об`єктом оренди за договором, укладеним між сторонами у справі, через їх розташування в буферній зоні Заповідника «Асканія-Нова». Зазначене вказує на усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого органу та є підставою для пред`явлення відповідного позову прокурором в інтересах держави.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково і дійшов висновку про те, що з огляду на положення Закону України «Про природно-заповідний фонд», Положення про Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.01.2021 № 1, встановлено необхідність у внесенні змін до договору оренди землі, укладеного між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ «ЮТС-Агропродукт», щодо встановлення обмежень у використанні земельної ділянки сільськогосподарського призначення, саме в частині, що знаходиться в межах буферної зони заповідника, з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону, у тому числі на представників тварин та птахів, що занесені до Червоної книги України.

Суд апеляційної інстанції за результатами нового розгляду справи рішення місцевого господарського суду скасував, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Заповідника «Асканія-Нова» залишив без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК, оскільки прокурором не доведено наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів цієї юридичної особи у спірних правовідносинах у суді. В частині вирішення спору по суті суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про задоволення позову.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами не було звернуто увагу на доводи відповідача про те, що при укладанні вищезгаданого договору оренди земельної ділянки, сторони договору керувалися чинним законодавством, були обізнані про основні (істотні) умови договору, а також про специфіку діяльності ТОВ «ЮТС- Агропродукт». Однак на момент погодження основних умов, сторони дійшли згоди про достатність всіх умов договору, та з огляду на те, що сторони при повному розумінні своїх дій, не прийшли до погодження окремих умов (обмежень) щодо специфіки господарської діяльності Відповідача (сільськогосподарське товаровиробництво), всі умови були достатніми та не суперечили законодавству. Також судами попередніх інстанцій не було застосовано ст. 18 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», яка чітко регламентує, що саме Проект організації території біосферного заповідника з доданими картографічними матеріалами - є єдиним належним документом, який може обґрунтувати межі зон. Судами попередніх інстанцій не було правильно розтлумачено норми земельного законодавства, щодо внесення змін до договору оренди землі. Аналогічна практика висвітлюється в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17: « ..на розгляд суду можуть передаватися вимоги про внесення змін до договору чи його розірвання не з будь-яких підстав, а у випадках передбачених законом або договором».

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.10.2023 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 22.09.2023.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про закриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)

При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.

Так у вказаній справі Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Міська оренда» (далі - ПП «Міська оренда»), в якому просило внести зміни до договору оренди нежитлових приміщень від 15.10.1997 № 4280 (далі - Договір), укладеного Управлінням комунального майна Львівської міської ради (на сьогодні - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) та Відкритим акціонерним товариством «Львівський хлібокомбінат» (правонаступником якого у частині, що стосується цього договору, є ПП «Міська оренда») щодо встановлення ринкової вартості об`єкта оренди станом на 30.06.2017, нового розміру орендної плати та методики її обчислення, а також строку оплати та наслідків прострочення сплати орендної плати у вигляді дострокового розірвання договору, зміни розміру пені, що належить до стягнення. Відповідно просило викласти в редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви, абзац 1 розділу 1.1., пункт 1.1, пункт 4 Договору.

Господарський суд Львівської області рішенням у задоволенні позову відмовив повністю. Суд вказав, що єдиною правовою підставою розгляду по суті запропонованих позивачем змін до правочину може бути лише наявність спору між сторонами, а оскільки позивач не надсилав відповідачу пропозиції щодо внесення змін у договір, то спір між сторонами щодо таких змін не виникав. Тому, враховуючи положення частини першої статті 638, частини другої статті 652 ЦК України, статті 181, частин другої та четвертої статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) правові підстави для розгляду судом запропонованих змін по суті відсутні, а позов заявлений передчасно.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Львівської області скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Управління задоволено, внесено зміни у договір. Суд апеляційної інстанції зазначив, що за рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп-2002 право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно-правовими актами; за правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2012 року у справі № 28/5005/640/2012, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГК України не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 зазначила, що на розгляд суду можуть передаватися вимоги про внесення змін до договору чи його розірвання не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором. При цьому Велика Палата Верховного Суду розглядала спір щодо внесення зміни до договору оренди нежитлових приміщень і враховувала, що майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, зокрема, регулює Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Таким чином, правовідносини у справі № 914/2649/17 та № 923/67021 не є подібними за встановленими судами фактичними обставинами та матеріально-правовим регулюванням відносин.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Суд нагадує, що вирази "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним.

Крім того, суттєвим є той факт, що застосовне національне право відповідає поняттю "законність", визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Diya 97 v. Ukraine").

Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п. 31).

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (правова позиція, викладена в ухвалі ОП КГС від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

В свою чергу, інші доводи скаржника не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, па тому Верховним Судом не переглядаються. Положення ГПК України покладають обов`язок з визначення підстав касаційного оскарження, а також відповідного обґрунтування касаційної скарги (мотивів незгоди з конкретними висновками суду), саме на заявника касаційної скарги, що має своїм наслідком, відповідно до ст. 300 ГПК України, розгляд касаційної скарги в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та відповідним зазначенням підстави відкриття провадження у справі, яку не визначив сам скаржник. У іншому випадку, вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальності та диспозитивності.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 287, 296 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 та рішення Господарського суду Херсонської області від 29.10.2021 у справі № 923/760/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.