Рішення

від 04.10.2007 по справі 43/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/255

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.10.07 р.                                                                               Справа № 43/255                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь

до відповідача Приватного підприємства “Віспа”, м. Маріуполь

про стягнення  8 408грн. 81коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Курибло В.А. – довіреність б/н від 22.02.2007р. (юрисконсульт);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:          

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства “Віспа”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 8 408грн. 81коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 7 402грн.37коп., суми інфляційних витрат у розмірі 269грн.31коп., суми 3% процентів річних у розмірі 107грн.43коп. та пені в розмірі 629грн.80коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №522/2006-263 від 25.10.2006р., акт №ТУ-0000030 від 31.01.2007р., рахунок-фактуру №ТУ-0000033 від 31.01.2007р., лист-претензію №236 від 12.06.2007р.

29.08.2007р. через канцелярію господарського суду позивач надав доповнення до позовної заяви, відповідно до яких збільшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та суми пені в розмірі 18 608грн.81коп.

В обґрунтування збільшених позовних вимог позивач посилається на акт №ТУ-0000044 від 12.02.2007р., акт №ТУ-000470 від 17.07.2007р., рахунок-фактури №ТУ-0000050 від 12.02.2007р., №ТУ-0000502, лист-претензію №384 від 21.08.2007р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 08.08.2007р., заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/2683 від 30.08.2007р. Приватне підприємство “Віспа”, м.Маріуполь станом на 30.08.2007р. значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа.

Суд розглядає збільшені позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

26.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс” та Приватним підприємством “Віспа” був укладений договір про надання транспортних послуг №522/2006-263, відповідно до якого виконавець (позивач) надає замовнику (відповідачу) транспортні послуги, у вигляді виділення останньому, згідно до заявок, автомобілів для доставки та подання бетону / розчину, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх у порядку та на умовах, визначених даним договором та додатками до нього, які є його невід`ємною частиною (п.1.1 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з доставки бетону автомобілем КАМАЗ АБС на загальну суму 13 495грн.68коп., що підтверджується актом №ТУ-0000030 від 31.01.2007р. та рахунком-фактурою №ТУ-0000033 від 31.01.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, відповідач частково оплатив надані послуги, у зв`язку з чим сума заборгованості за вказаним актом становить 7 402грн.37коп.

Як зазначено вище, позивач збільшив розмір позовних вимог. Суд бере до уваги доводи позивача з огляду на наступне.

Відповідно до талону замовника до подорожнього листа №014013 від 10.02.2007р., копія якого залучена до матеріалів справи, ПП „Віспа” від ТОВ ПБП „Азовінтекс” були отримані послуги бетононасосу ДЕУ на загальну суму 10 200грн.00коп., що підтверджується актами №ТУ-0000044 від 12.02.2007р., №ТУ-000470 від 17.07.2007р., та відповідними рахунками-фактурами №ТУ-0000050 від 12.02.2007р., №ТУ-0000502, копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що кінцевий розрахунок здійснюється після підписання акту виконаних робіт та надання копій відмічених талонів замовника або інших документів, що підтверджують роботу транспорту шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, протягом 5-ти банківських днів, з моменту виставлення рахунку.

За твердженням позивача, сума боргу за надані послуги в розмірі 17 602грн.37коп. (з урахуванням акту №ТУ-0000030 від 31.01.2007р.) відповідачем не сплачена до теперішнього часу.

13.08.2007р. позивач направляв на адресу відповідача лист-претензію №319 з проханням погасити заборгованість за надані послуги з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені на загальну суму 18 608грн.81коп. 21.08.2007р. відповідачу було повторно направлено аналогічну вимогу. Однак претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості за договором №522/2006-263 від 25.10.2006р. в сумі 17 602грн.37коп., суд робить висновок, що дана заборгованість не погашена до теперішнього часу.

Факт заборгованості відповідача в сумі 17 602грн.37коп. підтверджено матеріалами справи, на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, доведеними належними чином та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.2 договору за порушення строків оплати, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

На підставі зазначеного позивачем нараховано пеню в розмірі 629грн.80коп. за прострочення платежу за період з 01.02.2007р. по 27.07.2007р. відповідно до рахунку-фактури №ТУ-0000033 від 31.01.2007р.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену позивачем суму пені з огляду на таке.

Як зазначено вище, пункт 4.5 договору передбачає, що кінцевий розрахунок здійснюється протягом 5-ти банківських днів, з моменту виставлення рахунку.

Оскільки рахунок-фактура №ТУ-0000033 був виставлений 31.01.2007р., то строк оплати за даним рахунком настає 05.02.2007р. Таким чином нарахування пені повинно здійснюватися з 05.02.2007р.

На підставі зазначеного, суд встановив, що сума пені за період з 05.02.2007р. по 27.07.2007р. становить 584грн.88коп.

З огляду на викладене, враховуючи наявність основного боргу, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення пені такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 584грн.88коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цього, за розрахунком позивача, сума інфляційних витрат становить 269грн.21коп. та 3% річних становить суму в розмірі 107грн.43коп. (нарахування здійснено позивачем на суму 7 402грн.37коп. відповідно до рахунку-фактури №ТУ-0000033 від 31.01.2007р.).

Розглянувши розрахунок суми збільшення боргу внаслідок інфляції та суми 3 процентів річних, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми збільшення боргу внаслідок інфляції у розмірі 269грн.21коп. та суми 3% річних у розмірі 107грн.43коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.525, 526, 549, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                             ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь до Приватного підприємства “Віспа”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 18 608грн. 81коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 17 602грн.37коп., суми інфляційних витрат у розмірі 269грн.31коп., суми 3% процентів річних у розмірі 107грн.43коп. та пені в розмірі 629грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Віспа” (за адресою: вул.Морських Десантників, 13-11, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, р/р 26008010549100 в філії ЗАТ „Донгорбанк” в м.Маріуполі, МФО 335786, код ЄДРПОУ 24311377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс” (за адресою: пр-т Леніна, 68-а, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, р/р 260059904 в ДОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль” м.Донецька, МФО 335076, код ЄДРПОУ 24155428, ІПН 241554205818) суму основного боргу в розмірі 17602грн.37коп., суму інфляційних витрат у розмірі 269грн.31коп., суму 3% процентів річних у розмірі 107грн.43коп. та пеню в розмірі 584грн.88коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 185грн.64коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн.71коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 04.10.2007р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Марченко О.А.