Рішення

від 21.08.2023 по справі 208/4191/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/4191/22

№ провадження 2/208/319/23

РІШЕННЯ

Іменем України

21 серпня 2023 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого, судді Івченко Т.П.,

секретаря судового засідання Паталахи І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів», -

встановив:

1.Позиція позивача.

У серпні 2022 року до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов позов, за яким позивач ОСОБА_1 , просить:

-стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь неї - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 53455 грн. 97 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.;

- судовий збір покласти на Відповідача.

В обґрунтування позову адвокат Донець В.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 зазначив, що Позивач та Відповідач перебували у шлюбі у період часу з 17.07.2004 року по 29.01.2021р.. Сімейні відносини фактично припинилися між сторонами у вересні 2020р.; шлюб було розірвано на підставі Рішення від 29.01.2021р. по справі №208/6221/20 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська. У період шлюбу у сторін народилися двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовим наказом від 23.09.2020 р. Заводського районного суду м. Дніпродзержинська по справі №208/6360/20, було вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,на утриманнянеповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти урозмірі 1/3часткиз усіхвидів йогозаробітку(доходу),але неменше50відсотківмінімального прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку щомісяця,та небільше десятипрожиткових мінімумівна дитинувідповідного віку,починаючи з«23»вересня 2020р.,і додосягнення дітьмивіку повноліття.Судовий наказ було подано на примусове виконання до Заводського відділу ДВС у місті Кам?янське ПСМУМЮ (м.Дніпро) за місцем мешкання боржника. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.10.2020р. було відкрито виконавче провадження №63352432 про стягнення аліментів на підставі судового наказу від 23.09.2020р. по справі №208/6360/20.

З розрахунку, наданого відділом ДВС, вбачається наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 53455грн. 97коп.. У даному розрахунку міститься також інформація про оплату Відповідачем аліментів: у грудні 2020р. 4800грн., у березні та квітні 2021р. по 4200грн., у червні 2021р. 3320грн., у вересні 2021р. 3300грн., у жовтні 2021р. 2400грн., у січні 2022р. 4000грн. Дані платежі були меншими від необхідної суми нарахованих аліментів. Також повідомлено, що Відповідач 07.07.2022р. звернувся до відділу ДВС із заявою та повідомив, що починаючи з 22.04.2022р.він працює в ТОВ «Алюмосплав» на посаді «Вантажник, підсобний робітник»; також до заяви він долучив довідку про працевлаштування та нарахований дохід. Також у заяві Відповідач просив направити постанову про утримання боргу за місцем його роботи.

У відповіді навідзив адвокат Донець В.В. зазначив, що як вбачається зі змісту відзиву суть заперечень Відповідача полягає у тому, що він не згоден із розрахунком неустойки (пені) яка була нарахована позивачем виходячи із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та формули, затвердженої Постановою від 03.04.2019р. по справі №333/6020/16-цВерховного суду у складі Великої палати.

Відповідачем не оскаржуються обставини справи щодо несвоєчасності та не у повному обсязі сплати ним аліментів згідно рішення суду. З вищенаведеного вбачається, що Відповідач виявивши, що сума пені є меншою від сум боргу просить на цій підставі ще більше зменшити розмір пені, при цьому взявши за підставу те, що пеня і так є меншою за розмір боргу по аліментам.

Адвокат Донець В.В. зазначив, що утримання по аліментам проводяться через виконавчу службу, на депозитний рахунок якої надходять кошти, які стягуються із заробітної плати боржника і потім перераховуються на рахунок. Розрахунок заборгованості, було проведено виконавчою службою станом на 18.08.2022р. а отже ним було враховано всі кошти, які було стягнуто з боржника на користь стягувача станом на дату розрахунку. Також вбачається, що державним виконавцем було враховано те, що Відповідач працевлаштований та обізнаний про розмір його доходу а тому дані обставини справи враховані при проведенні розрахунку заборгованості, який міститься у матеріалах справи. На підставі вищенаведеного вбачається, що відсутні підстави для зменшення розміру пені на підставі наведених у відзиві міркувань Відповідача.

Відповідач стверджуючи про наявність підстав для зменшення розміру пені не врахував той факт, що розмір пені, яку заявив до стягнення Позивач у позові є значно меншим ніж розмір нарахованої пені. Так зі змісту позову та розрахунку пені вбачається, що розмір нарахованої пені складає 156070грн. 04коп. в той час як позивачем виставлено до стягнення суму, яка становить не більше 100% розміру боргу станом на час подання позову. Отже, сума пені, яку заявив до стягнення Позивач у три разі менша ніж сума фактично нарахованої пені і коливання суми пені за травень та червень на декілька тисяч гривень взагалі не впливають і не можуть вплинути на остаточний розмір неустойки, яка підлягає до стягнення, зважаючи на незначний обсяг таких сум.

Відповідачем жодним чином не доведено та не обгрунтовано поважності не сплати аліментів у визначені строки та порядку, згідно рішення суду про стягнення аліментів. Розмір боргу не оскаржується, рішення про стягнення аліментів не оскаржується Відповідачем.

У поясненнях посправі адвокат зазначив, що з урахуванням поданої заяви про застосування строків позовної даності до вимог Позивачки, пояснень, наданих Відповідачем, у тому числі квитанцій про оплату аліментів та після звірки даних платежів із відділом ДВС, у якому перебуває на виконанні рішення суду про стягнення аліментів виникла необхідність надати оновлений розрахунок пені (неустойки) яка підлягає стягненню з відповідача та Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП №63352432 наданий 24.04.2023р. на його заяву відділом ДВС.

Згідно даних розрахунків вбачається наявність у Відповідача наступної заборгованості перед Позивачкою за період з 01 серпня 2021р. по 30 серпня 2022р.: Сума нарахованих аліментів: 48914грн. 20коп.; Сплачено Відповідачем: 13932грн. 50коп.; Борг: 33981грн. 70 коп.; Кількість прострочених днів: 342; Розмір нарахованої пені: 71438 грн. 48коп.

Таким чином, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством, з Відповідача підлягає до стягнення сума пені, яка не може перевищувати суму його боргу а саме: 33981грн. 70 коп.

2. Позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що як доказ наявної заборгованості зі сплати аліментів та розміру пені, позивачка надала розрахунок пені (неустойки), яка підлягає стягненню з відповідача. Цей розрахунок містить помилки, які впливають на результат. У розрахунку загальна сма боргу визначена у розмірі 53455,97 грн. Саме таку суму позивачка вимагає стягнути з відповідача. Відповідно до ст.. 196 СК України, розмір пені може дорівнювати сумі боргу лише у випадку перевищення розміру пені над сумою боргу. Якщо сума нарахованої пені менше, ніж розмір боргу, то в розрахунок береться саме сума пені без врахування розміру боргу.

Позивачка вважає, що розмір пені перевищує суму боргу і розмір пені визначається за розміром боргу. Однак:

- у рядку за квітень 2022 року вказана сума боргу 3458,50 грн. У той же час вказано, що розмір пені складає 3423,92 грн. Тобто різниця складає 3458,50-3423,92=31,58 грн.;

- у рядку за травень 2022 року сума боргу 2359,00 грн. сума пені 1604,12 грн., різниця 2359,00 1604,12= 754,88 грн.;

- у рядку за червень 2022 року сума боргу 2359,00 грн., сума пені - 896,42грн., різниця 2359,00-896,42 = 1462,58 грн.

Загальний розмір перевищення боргу над розміром пені складає: 31,58+754,88+1462,58=2249,04 грн.

Відповідно до довідки про доходи, виданої ТОВ «Алюмосплав» від 13.09.202 року, аліменти з ОСОБА_2 утримувались у липні 2022 року у розмірі 2616,25 грн. та у серпні 2022 року у розмірі 2616,25 грн., а усього 5232,50 грн.

Саме на цю суму, а також на суму перевищення боргу над розміром пені слід зменшити позовні вимоги. Підсумковий розмір пені складає 45974,43 грн.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що розрахунок, складений та підписаний адвокатом Донцем В.В. на підставі сформованого розрахунку головним державним виконавцем Моренко Ольгою Володимирівною станом на 18.08.2022 року. Розмір нарахованої пені адвокатом становить 156070,04 грн. Сформований розрахунок державного виконавця Моренко О.В. відповідно сукупного розміру заборгованості станом на 18.08.2022 рку складає 53455,97 грн. Відповідач вважає, що в розрахунку зазначені суми аліментів, які підлягають стягненню не відповідають розмірам та періодам фактично сплачених сум. Відповідач зазначив, що нараховані аліменти за вересень 2020 року 556,93 грн. та жовтень 2088,50 грн. разом 2645,43 грн., ним сплачено від 26.11.2020 року 2700 грн.; за листопад 2020 року нарахована сума аліментів 2088,50 грн. сплачена 21 грудня 2020 року сума 2100 грн.; але ці суми значаться як не сплачені відповідачем.

І так по кожній сплаченій сумі за кожний місяць до першого січня 2022 року, нараховані аліменти за :

Грудень 2020 року 2158,00 грн. та січень 2021 року 1258,00 грн., сплачені 10.03.2021 року по 2100,00 грн.;

Лютий 2021 року 2158,00 грн. та березень 2158,00 грн., сплачені 23.04.2021 року по 2100,00 грн. Проведена сплата по розрахунку виконавчою службою по 4200,00 грн. за березень та квітень відповідно.

Квітень 2021 року 2622,44 грн. та травень 4230,43 грн., сплачені 22.06.2021 року 2160,00 за квітень та травень 1160 грн. Проведена сплата по розрахунку за червень 2021 року - 3320,00 грн.

Травень 4230,43 грн. та червень 4230,43 грн. сплачені за травень - 1000,00 грн. та червень 2021 року - 2300,00 грн., 02.09.2021 року. Проведені по розрахунку за вересень 2021 року 3300,00 грн.

Липень 2021 року 4230,43 грн., сплачені 2400,00 грн 15.11.2021 року. Проведені по розрахунку за жовтень 2021 року 2400,00 грн.

Серпень та вересень 2021 року нараховані аліменти по 4230,43 грн., сплачені 31.12.2021 року по 800,00 грн. відповідно за серпень та вересень 2021 року.

Жовтень, листопад та грудень 2021 року нарховані аліменти по 4555,33 грн. , сплачені 31.12.2021 поку по 800,00 грн. відповідно за жовтень, листопад та грудень 2021 року. Проведені по розрахунку за серпень, вересень, жовтень, листоад та грудень по 800,00 грн. відповідно за січень 2022, в сумі 4000,00 грн.

За липень, серпень та до кінця 2022 року відповідачу далось можливим взяти на підприємстві оновлені довідки про заробітну плату.

У клопотанні дописьмових пояснень ОСОБА_2 зазначив, що ідентично сформовані розрахунки заборгованості державним виконавцем відповідно до сукупного розміру заборгованості, а саме: 18.10.2022 року та 03.02.2023 року нічого не змінилось, окрім доповнення періодами нарахування та сплати аліментів.

За даними розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 23.09.2020 року по 01.09.2022 року, загальний розмір перевищення боршу над розміром пені складає 8898 гривень 96 копійок. Відповідно до довідки про доходи, виадної ТОВ «Алюмосплав» від 13.09.2022 року, аліменти відповідача утримувалисьу липні 2022 року у розмірі 2616,25 грн. та у серпні 2022 року у розмірі 2616,25 грн., а в рахунок заборгованості зі сплати аліментів Заводським відділом держаної виконавчої служби у місті Ка`мянське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_5 до сплаченої суми не включено. А тому відповідач вважає необхідним зменшити позовні вимоги. Підсумковий розмір пені складає 32009,60 гривень.

3. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

31 серпня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів» (а.с. 1-3).

31 серпня 2022 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 17).

07 вересня 2022 року Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів», постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 20).

22 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 28-29).

03 жовтня 2022 року на електронну пошту суду адвокат Донець В.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав відповідь на відзив (а.с. 31-33).

06 жовтня 2022 року адвокат Шишкін В.М., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , подав до суду заяву про залучення третьої особи та необхідність витребування документів про сплату аліментів (а.с. 37).

06 жовтня 2022 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, згідно до змісту якої просить надати час для ознайомлення зі справою (а.с. 39).

06 грудня 2022 року адвокат Шишкін В.М. подав до суду заяву, у якій зазначив про обов`язковість явки третьої особи (а.с. 46).

16 січня 2023 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 47).

07 лютого 2023 року до суду подано відповідачем ОСОБА_2 письмові пряснення (а.с. 55-57).

13 лютого 2023 року адвокат Донець В.В. на електронну пошту суду подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 89).

21 лютого 2023 року адвокат Донець В.В. на електронну пошту суду подав заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 91).

22 лютого 2023 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання до письмових пояснень (а.с. 93-95).

24 квітня 2023 року адвокат Донець В.В. подав до суду пояснення по справі до якого додав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 24 квітня 2023 рік (а.с. 101-104).

24 квітня 2023 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення судового засідання (а.с. 105).

15 травня 2023 року адвокат Шишкін В.М., який є представником відповідача ОСОБА_2 подав до суду заяву, згідно до змісту якої просить відкласти засідання у зв`язку із зайняттістю (а.с. 111).

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

5. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області серії НОМЕР_3 , актовий запис № 836, батьками якого зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, зареєстрований Заводським районим у місті Кам`янське відділм державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_4 , актовий запис № 1160, батьками якого зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

23 вересня 2020 року суддею Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено судовий наказ яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого тамешкаючого заадресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрованої тамешкаючої заадресою: АДРЕСА_1 на утриманнянеповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , аліменти урозмірі 1/3частки зусіх видівйого заробітку (доходу),але неменше 50відсотків мінімальногопрожиткового мінімумудля дитини відповідного вікущомісяця, танебільше десятипрожиткових мінімумівна дитинувідповідного віку, починаючи з «23» вересня 2020 р., і до досягнення дітьми віку повноліття (а.с. 9).

22 жовтня 2020 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Моренко Ольгою Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчог провадження на підставі судового наказу № 208/6360/20 від 23.09.2020 року, де боржником є ОСОБА_2 (а.с. 10).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 станом на 18.08.2022 року сукупнй розмір заборгованості складає 53455,97 гривень (а.с. 11).

6. Мотиви, з яких виходить суд при вирішенні спору та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно достатті 51 Конституції Українитастатті 180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відтак, обов`язок утримувати дитину це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків. Обов`язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.

Відповідно дост. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В частині 2ст.141 СК Українизазначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення уСК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Отже, обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у ч.4ст.155 СК України.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третястатті 181 Сімейного кодексу України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, наслідком чого є відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 196 Сімейного кодексу Україниу разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першоюстатті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 Цивільного процесуального кодексу Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тлумаченнястатті 196 Сімейного кодексу Українисвідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ятастатті 7 Сімейного кодексу України).

Згідно зістаттею 8 Сімейного кодексу України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормамиЦивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до частини першоїстатті 9 Цивільного кодексу Україниположення цьогоКодексузастосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумаченнястатті 8 Сімейного кодексу Українита частини першоїстатті 9ЦивільногокодексуУкраїни дозволяє зробити висновок, що положенняЦивільного кодексуУкраїни субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та другастатті 614 Цивільного кодексу України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першоїстатті 196 Сімейного кодексу України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

УСімейним кодексом Українине передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19, провадження № 61-16670сво19.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першоюстатті 189 Сімейного кодексу України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження»визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, а саме виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченогоСК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомуСК України.

Визначаючи розмір пені за прострочення сплати аліментів, суд враховує вимоги чинного законодавства України та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц про те, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першоїстатті 196 Сімейного кодексу Українипені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Судом встановлено, що відповідач, який зобов`язаний, згідно судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 вересня 2020 року, сплачувати аліменти на утримання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не в повному обсязі виконує рішення суду у передбаченому порядку та внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, утворилася заборгованість зі сплати аліментів за вказаним рішенням, що підтверджено розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданої державним виконавцем Заводського відділу ДВС у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Моренко О.В.

За останнім розрахунком позивача пеня за несплачені аліменти за період з вересня 2020 рік по березень 2023 року, включно, складає 33981 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 70 копійок.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства. Відповідач, у свою чергу, наведений позивачем розрахунок не спростував.

Крім того, Відповідачем не надано доказів того, що він був позбавлений у праві на працю у спірний період, як і не надано доказів того, що за станом здоров`я він є обмеженим певними видами діяльності, а тому не міг виконувати будь-яку оплачувану роботу задля забезпечення себе та дитини.

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти в повному розмірі, або доказів, що заборгованість по аліментам виникла з незалежних від нього причин, відповідач відповідно до вимог ст. ст.12,81 Цивільного процесуального кодексу Українисуду не надав.

Разом з тим, згідно ч. 1ст. 196 СК Україниодержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), але не більше 100 відсотків заборгованості.

Отже, враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів в розмірі 33981, 70 гривень.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Отже, враховуючи зазначені позивачем обставини та надані нею докази в обґрунтування позову в їх сукупності, враховуючи баланс інтересів дитини, та матеріальних можливостей батька, приймаючи до уваги, що позивачем надано належні і допустимі докази, які свідчать про обов`язок відповідача своєчасно сплачувати аліменти на утримання дитини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають часткрврму задоволенню з урахуванням наведеного.

7. Розподіл судових витрат.

Статтею 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимогст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.

Отже, з відповідачана користь держави підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто 630 (шістсот тридцять) гривень 86 копійок.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - другастатті 133 ЦПК України).

При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує:1)чипов`язаніці витратизрозглядомсправи; 2)чиєрозмір такихвитратобґрунтованимта пропорційнимдопредметаспору зурахуваннямцінипозову,значення справидля сторін,втомучислі чиміг результатїївирішеннявплинути нарепутаціюсторониабо чивикликаласправа публічнийінтерес; 3)поведінку сторонипідчасрозгляду справи,щопризвела дозатягування розглядусправи,зокрема,подання стороноюявнонеобґрунтованих заяві клопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороноюпевних обставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачемпозовних вимогтощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених сум витрат на правничу допомогу позивачем надано:

-Копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1132254 від 29 серпня 2022 року;

-Копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5328;

-Копію договору на надання професійної правової допомоги (адвокатських послуг) № 39-22 від 12 серпня 2022 року;

-Копію акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №39-22 від 12.08.2022 року, згідно до якого було виконано: консультації правового характеру, вивчення природи спірних правових відносин та судової практики, збирання необхідних доказів; складання позовної заяви; супроводження спарви у суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті справи. Згідно до пункту 3 даного акту загальна вартість робіт складає 5000,00 гривень, які повністю сплачені клієнтом на користь адвоката у момент підписання цього акту.

Квитанція до прибуткового касового ордера № 39 від 29 серпня 2022 року підтверджує сплату ОСОБА_1 на підставі Договору № 39-22 від 12.08.2022 року на надання правової допомоги суми у розмірі 5000,00 гривень.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

У Постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Витрати на правничу допомогу, викладені в акті приймання-передавання, можуть зменшити, проаналізувавши адвокатські послуги та витрачений час. Відповідні правові висновки викладені у Додатковій Постанові Верховного суду від 11 березня 2021 року справа № 911/2681/19.

Проаналізувавши наведений опис наданих позивачу послуг правничої допомоги, у сукупності з наданими документами на понесення позивачем заявлених витрат, суд приходить до висновку що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та є співмірною зі складністю справи, її обсягом, виходячи з наступного.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, обсяг позовної заяви, додатків до неї, що розгляд справи проведено у письмовому провадженні, без участі сторін, в порядку спрощеного позовного провадження, кількість призначених судових засідань - два.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10,76, 141, 259, 260,263-268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: : АДРЕСА_1 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 33981 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 630 (шістсот тридцять) гривень 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: : АДРЕСА_2 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок в оплату судових витрат, понесених ОСОБА_1 з оплати професійної правничої допомоги, за Договором про надання правової допомоги (адвокатських послуг) № 39-22 від 12 серпня 2022 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Третя особа-Заводський відділдержавної виконавчоїслужби умісті Кам`янськеКам`янського районуДніпропетровської областіПівденно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро),юридична адреса:область Дніпропетровська,місто Кам`янське,вулиця Васильєвська,будинок №64.

Суддя Івченко Т. П.