Ухвала

від 12.10.2023 по справі 641/19457/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 641/19457/19

н/п 1-кп/953/716/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження № 22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України,-

встановив :

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, виклавши його також письмово (т. 2 а.с. 40-47), в якому просить: кримінальне провадження №22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 закрити на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а саме, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України в редакції на день вчинення процесуальної дії: скасувати арешт майна обвинуваченого ОСОБА_7 , накладений в межах кримінального провадження, зокрема, арешт майна вилученого, в ході обшуку, встановлений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.01.2017 року (справа № 640/795/17); повернути заставодавцю заставу, встановлену ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.01.2017 (справа № 640/795/17).

На обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_6 посилається на ст. 219 (чинну на день правопорушення), п. 10 ч. 1 ст. 284, ст. 294, 314, ч. 1 ст. 290 (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії), ст. ст. 113, 28, 7, ч. 6 ст. 9 КПК України, ст. 58 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/201 щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп щодо роз`яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, на судову практику Верховного Суду щодо застосування приписів п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме, зазначає постанови Верховного Суду від 07.12.2022 у справі N 681/1033/20 (провадження N 51-717км22), від 26.05.2020 у справі №556/1381/18, від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, від 15.03.2021 у справі № 676/6116/18, від 05.04.2021 у справі № 676/804/20, від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20 та постанову від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19, а також на судову практику числі Вищого антикорупційного суду, а саме, зазначає ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020 та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020 у справі № 991/6516/20, а також на ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» від 02.06.2016 про обов`язковість висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, для всіх суб`єктів владних повноважень.

Клопотання про закриття кримінального провадження захисник ОСОБА_6 мотивує, зокрема, вказуючи наступне.

18.02.2016 слідчим відділом УСБУ в Харківській області до ЄРДР за №22016220000000056 внесені відомості за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.305 КК України.

18.01.2017 слідчим УСБУ в Харківській області до ЄРДР за №22017220000000016 внесено відомості стосовно ОСОБА_7 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

18.01.2017 слідчим УСБУ в Харківській області до ЄРДР за №22017220000000017 внесено відомості стосовно ОСОБА_7 за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною ч.1 ст.309 КК України, проте витяг з ЄРДР за цим внесенням відсутній в матеріалах кримінального провадження і в подальшому відомості за цим номером лише згадуються в матеріалах кримінального провадження як «18.01.2017 слідчим відділом УСБУ в Харківській області (слідча ОСОБА_8 ) до Єдиного Реєстру Досудового Розслідування за №№ 22017220000000016, 22017220000000017 були внесені відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.307 КК України» (постанова про об`єднання кримінальних проваджень, а також п.13 сторінка 8 Реєстру матеріалів досудового розслідування). Проте ОСОБА_7 притягується до відповідальності за злочин за ст.307 ч.2 КК України, відомості про який не було внесено до ЄРДР.

18.01.2017 постановою прокурора відділу 04\4 прокуратури Харківської області визначена підслідність кримінальних правопорушень №№ 22017220000000016, 22017220000000017 та об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №№ 22017220000000016, 22017220000000017 з №22016220000000056.

18.01.2017 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №22016220000000056 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.

20.06.2017 слідчим УСБУ в Харківській області ОСОБА_9 (який не був членом слідчої групи і слідчим в цій справі) до ЄРДР за №22017220000000159 було внесено відомості стосовно ОСОБА_7 за ч.1 ст.307 КК України, витяг з ЄРДР підписано слідчим УСБУ ОСОБА_8 за ч.1.ст.306 КК України.

21.06.2017 постановою Прокурора прокуратури Харківської області відділу 04/4 прийнято рішення про об`єднання кримінального провадження №22017220000000159 від 20.06.2017 та №22016220000000056 від 18.02.2016 в одне провадження, об`єднаному провадженню надано №22016220000000056.

13.07.2017 ОСОБА_7 та його захисника повідомлено про завершення досудового розслідування в провадженні №22016220000000056. З 14.07.2017 по 21.07.2017 ОСОБА_7 та захисник були ознайомленні з матеріалами кримінального провадження.

24.07.2017 прокурором прокуратури Харківської області відділу 04/4 ОСОБА_10 був затверджений обвинувальний акт в кримінальному провадженні №22016220000000056 від 18.02.2016.

28.08.2017 обвинувальний акт було спрямовано до Комінтернівського районного суду м. Харкова та згідно звіту про автоматизований розподіл кримінальному провадженню було надано єдиний унікальний номер: 640/11939/17 і по справі було визначено склад колегії судді: головуючий суддя ОСОБА_11 , судді ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ..

05.10.2017 в цій справі було проведено підготовче судове засідання, в ході якого стороною захисту було заявлено клопотання про витребування речей і документів, про виклик 17 осіб у якості свідків, долучено докази, на які сторона захисту буде посилатися, обґрунтовуючи свою правову позицію, оригінали документів і повідомлень, які свідчать про відкриття своїх доказів стороною захисту прокурору, інші письмові матеріали, документи, відеофайли на флешносії загальною ємкістю в 23 позиції та було визначено дату судового розгляду справи. З 05.10.2017 до 07.06.2018 було проведено кілька судових засідань, в ході яких було допитано декілька свідків, досліджено письмові докази сторони обвинувачення, на клопотання сторони захисту судом було отримано низку документів зокрема від компанії «Майкрософт Україна» та від Харківського апеляційного суду тощо.

10.10.2018 у зв`язку з звільненням з посади головуючого судді ОСОБА_11 , відповідно до звіту автоматичного розподілу по справі № 640/11939/17 від 28.08.2017, було обрано іншого головуючого суддю ОСОБА_14 , судді ОСОБА_12 та ОСОБА_13 залишились у складі колегії.

19.03.2019 Комінтернівським районним судом м. Харкова по справі № 640/11939/17 було ухвалено рішення про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України. На ухвалу суду до Харківського апеляційного суду була подана апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку на подачу апеляції.

03.09.2019 ухвалою Харківського апеляційного суду за участю прокурора ОСОБА_16 в поновленні строку на подачу апеляції було відмовлено і ухвала Комінтернівського райсуду м. Харків від 19.03.2019 вступила в дію.

05.12.2019 прокурором відділу ОСОБА_10 було складено новий обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 22016220000000056 від 18.02.2016, який було вручено ОСОБА_7

16.12.2019 обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 22016220000000056 від 18.02.2016 було передано до Комінтернівському райсуду м. Харків, згідно звіту про автоматизований розподіл головуючим суддею по справі була ОСОБА_17 , а в подальшому суддя ОСОБА_18

10.01.2020 в підготовчому судовому засіданні колегія суддів Комінтернівського районного суду м. Харкова у складі: головуючого ОСОБА_17 , суддів ОСОБА_19 та ОСОБА_12 ухвалила рішення про повернення обвинувального акту прокурору Харківської області.

24.11.2020 ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.01.2020 року про повернення прокурору обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 306 КК України було скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

10.12.2020 кримінальне провадження №22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 повернулось до Комінтернівського райсуду м.Харкова та згідно автоматизованого розподілу було обрано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_18 , судді ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , єдиний унікальний номер: 641/10457/19, номер провадження: 1-кп/641/884/2020.

10.03.2022 Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова, Комінтернівського районного суду м.Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

16.08.2022 кримінальне провадження №22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 було прийнято до провадження Ленінського районного суду, декілька разів справа призначалася до розгляду в підготовче судове засідання. 02.02.2023 року прокурор ОСОБА_22 звернувся до Касаційного кримінального суду Верховного суду з клопотанням про зміну підсудності в цьому кримінальному провадженні з Ленінського райсуду м. Полтави до Київського районного суду м.Харкова.

06.02.2023 колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду винесла ухвалу в справі № 641/10457/19 провадження № 51-668 впс 23, якою задовольнила клопотання прокурора і змінила підсудність в кримінальному провадженні з Ленінського районного суду м.Полтава до Київського районного суду м.Харкова.

Захисник ОСОБА_6 зазначає, що за змістом матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 було повідомлено про підозру 18.01.2017.

17.03.2017 строк досудового розслідування продовжено до 4-х місяців, тобто до 17.05.2017.

13.05.2017 постановою заступника прокурора Харківської області у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за №22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 , строк досудового розслідування був продовжений до 6 місяців, тобто до 17.07.2017.

Проте, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 був складений після закінчення строків досудового розслідування 24.07.2017, переданий до суду 28.08.2017, тобто останній термін законного процесуального рішення обмежується датою 17.07.2017.

Після того, як ухвалою Харківського апеляційного суду від 03.09.2019 в справі № 641/10457/19 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 був повернений прокурору, новий обвинувальний акт був складений 05.12.2019, переданий до суду 16.12.2019.

Процесуальні дії, вчинені прокурором у період між поверненням обвинувального акту та направленням нового обвинувального акту, вчинено поза межами положень КПК і строку досудового розслідування.

Захисник зазначає, що в кримінальному провадженні №22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 прокурор склав і направив обвинувальний акт поза межами строку досудового розслідування. В той же час повернення обвинувального акту не передбачає поновлення закінченого досудового розслідування.

Відсутність поновлення закінченого досудового розслідування та можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту кримінального процесуального кодексу і актуальної судової практики. У разі повернення судом обвинувального акту, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК України (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Саме звернення до суду з обвинувальним актом, а не лише його складання, затвердження чи вручення стороні захисту, має бути вчинено в рамках строку досудового розслідування. Строк досудового розслідування може бути продовжений із підстав та в порядку, передбаченому КПК України (ст. 219 КПК України).

Згідно матеріалів кримінального провадження за №22016220000000056 від 18.02.2016 останній термін законного процесуального рішення для сторони обвинувачення обмежується датою 17.07.2017. І це свідчить, на думку сторони захисту, про очевидне порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після повернення обвинувального акту дії прокурора були спрямовані лише тільки на усунення його недоліків, про які було зазначено в ухвалі місцевого суду.

Таким чином, якщо сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду не в межах строку досудового розслідування, однак його було повернуто, то період між поверненням обвинувального акту і направленням до суду нового обвинувального акту не входить до строку досудового розслідування, адже його закінчено зверненням до суду з обвинувальним актом вперше.

Положення КПК не містять конкретного строку, у який прокурор повинен усунути встановлені судом недоліки обвинувального акту, а тому такі недоліки повинні бути усунуті в межах розумного строку, тобто такого, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень відповідно до постанови ВС від 07.12.2022 у справі N 681/1033/20 (провадження N 51-717км22).

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК, чинної на момент скоєння правопорушення, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. 5 ст. 219 КПК).

Захисник зазначає в клопотанні, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК (чинної на день скоєння правопорушення), з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом 6 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №556/1381/18, від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, від 15.03.2021 у справі № 676/6116/18, від 05.04.2021 у справі № 676/804/20, від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20 та постанова від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19.

На обґрунтування клопотання захисник також вказує, що, за викладених обставин, враховуючи, що злочин, який інкримінується ОСОБА_7 , не відноситься до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, підлягають застосуванню приписи п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів статті 219 КПК в частині направлення обвинувального акту у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до частини 1 статті 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд.

Захисник ОСОБА_6 , посилаючись на вказані вище рішення Конституційного Суду України, зазначає також, під час здійснення кримінального провадження щодо ОСОБА_7 має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення правовідносин.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_7 підтримала заявлене клопотання, просили закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Прокурор ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, підтримала раніше подані заперечення прокурора (т. 2 а.с. 88-89), згідно яких, в провадженні слідчих СВ УСБУ в Харківській області перебували кримінальні провадження №22016220000000056 від 18.02.2016 за ч. 1 ст. 305 КК України, № 22017220000000016 від 18.01.2017 за ч. 1 ст. 307 КК України, 22017220000000017 від 18.01.2017 за ч. 1 ст. 309 КК України, №22017220000000159 від 20.06.2017 за ч. 1 ст. 306 КК України, які під час досудового розслідування об`єднані в одне провадження з привласненням єдиного номеру №22016220000000056. Прокурор зазначає, що частину 1 ст. 284 КПК України доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, при цьому зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальні правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Кримінальні правопорушення у зазначених кримінальних провадженнях внесені до введення в дію норм п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме, до 03.10.2017, у зв`язку з чим, підстави для закриття провадження №22016220000000056 відсутні. Крім того, у разі повернення судом обвинувального акту , який не відповідає вимогам КПК України, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акту. Також положення КПК України не містять конкретного строку, упродовж якого прокурор повинен усунути встановлені судом недоліки обвинувального акту, а тому це потрібно робити в межах розумного строку, тобто такого, який об`єктивно необхідний для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Таким чином, якщо сторона обвинувачення направить обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування, однак його було повернуто, то період між поверненням обвинувального акту і направленням до суду нового обвинувального акту не входить до строку досудового розслідування, адже його закінчено зверненням до суду з обвинувальним актом вперше і не може йтися про будь-яке досудове розслідування в цей період.

Колегія суддів, вислухавши думки учасників процесу, дослідивши надані данні, встановила наступне.

16.12.2019 до Комінтернівського районного суду м. Харкова з прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України (т. 1 а.с. 1).

15.08.2022 відповідно до розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 №4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» до Ленінського районного суду м. Полтави з Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла вказана справа (т. 1 а.с. 177).

02.02.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_22 про зміну підсудності в порядку ст. 34 КПК України, в якому він просив вирішити питання про направлення кримінального провадження №22016220000000056 від 18.02.2016 за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України стосовно ОСОБА_7 з Ленінського районного суду м. Полтави на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова (т. 1 а.с. 205-208).

Ухвалою колегії суддів Верховного суду від 06.02.2023 клопотання прокурора ОСОБА_22 задоволено; кримінальне провадження, дані про яке внесено до ЄРДР за №22016220000000056 за обвинуваченням ОСОБА_7 направлено з Ленінського районного суду м. Полтави до Київського районного суду м. Харкова (т. 1 а.с. 223-225).

01.03.2023 до Київського районного суду м. Харкова з Ленінського районного суду м. Полтави надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України (т. 2 а.с. 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України, за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 12), кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, визначених відповідно протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 (т. 2 а.с. 1) та протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.03.2023 (т. 2 а.с. 15).

З наданих в ході підготовчого судового засідання даних для розгляду клопотання про закриття кримінального провадження встановлено наступне.

18.02.2016 слідчим відділом УСБУ в Харківській області до ЄРДР за №22016220000000056 внесені відомості за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.305 КК України (т. 2 а.с. 90).

18.01.2017 слідчим УСБУ в Харківській області до ЄРДР за №22017220000000016 внесені відомості за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України (т.2 а.с. 91).

Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області від 18.01.2017 визначено підслідність кримінальних правопорушень за ч. 1 ст.307 і ч. 1 ст. 309 КК України у кримінальних провадженнях № 22017220000000016 від 18.01.2016 і № 22017220000000017 від 18.012017 за СВ УСБ України в Харківській області, та об`єднано матеріали досудових розслідувань №22016220000000056 від 18.02.2016, № 22017220000000016 від 18.01.2017 і № 22017220000000017 від 18.01.2017 в одне провадження, залишивши №22016220000000056 (т.2 а.с. 93-95).

18.01.2017 старшим слідчим в особливо важливих справах 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області у кримінальному провадженні №22016220000000056 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України (т.2 а.с. 96-99).

Постановою першого заступника прокурора Харківської області від 17.03.2017 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016220000000056 від 18.02.2016 за підозрою ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, а також за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, продовжено до 4 (чотирьох) місяців - до 17.05.2017 (т.2 а.с. 102-105).

Постановою заступника прокурора Харківської області від 13.05.2017 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016220000000056 від 18.02.2016 за підозрою ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, а також за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, продовжено до 6 (шести) місяців - до 17.07.2017 т.2 (а.с. 106-109).

20.06.2017 слідчим УСБУ в Харківській області до ЄРДР за №22017220000000159 внесені відомості з правовою кваліфікацію за ч.1 ст.306 КК України (т.2 а.с. 92).

Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області від 21.06.2017 визначено підслідність у кримінальному провадженні №22017220000000159 від 20.06.2017, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 306 КК України, за СВ УСБ України в Харківській області, та об`єднано матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №22016220000000056 від 18.02.2016 та №22017220000000159 від 20.06.2017 в одне провадження, залишивши №22016220000000056 (т.2 а.с. 100-101).

28.08.2017 до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22016220000000056 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 306 КК України (т.2 а.с. 116-121).

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

У постанові від 11.09.2023 (справа № 711/8244/18) Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила наступні висновки щодо набрання чинності положеннями п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та щодо зворотної дії п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147) ч. 1 ст. 284 КПК України доповнено пунктом 10.

Пунктом 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII (далі - пункт 4 §2) визначено, що п. 10 і ряд інших змін до КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Відповідно до розділу 6 «Прикінцеві положення» Закону № 2147 він набрав чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Відповідно до ч. 5 ст.115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.

Таким чином, у цьому випадку положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України почали діяти із 16 березня 2018 року, оскільки в разі обліку тримісячного строку з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року) такий строк закінчується 15 березня 2018 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Об`єднаної палати ККС прийшла до висновку, що виходячи із положень КПК, які визначають алгоритм обчислення процесуальних строків, датою введення в дію положень, згаданих у пункті 4 § 2, у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, є 16 березня 2018 року.

Щодо зворотної дії п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень, встановлює кримінальну процесуальну форму, зокрема підстави, умови і порядок здійснення процесуальних дій, види, зміст і форму процесуальних рішень, які можуть бути прийняті під час кримінального провадження.

При внесенні змін до кримінального процесуального закону, які стосувалися його доповнення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, законодавець чітко висловився стосовно того, що досліджувані положення КПК не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Водночас ст. 5 КПК України визначено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Як уже зазначалося, пункт 4 § 2 разом із моментом набуття чинності відповідними положеннями встановлює також і умову їх застосування: не мають зворотної дії в часі, застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Таким чином, законодавець чітко визначив свою позицію щодо дії положень, які визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у часі, передбачивши виключно їхню пряму дію.

Фактично йдеться про формулювання законодавцем спеціальної норми, яка стосується застосування цього пункту.

Колегія суддів Об`єднаної палати ККС погодилася з аргументами, наведеними в ухвалі про передачу цього провадження на розгляд палати, про те, що пункт 4 § 2 є спеціальною нормою щодо ст. 5 КПК України і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі ст. 5 КПК України (lex specialis derogat legi generali).

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 3 ст. 1 КПК України).

Відтак норма пункту 4 § 2 є складовою кримінального процесуального законодавства України, яку слід застосувати з тією особливістю, яка нею прямо визначена.

Наведене дозволяє зробити висновок про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Таким чином, Об`єднана палата ККС в постанові від 11.09.2023 зробила Висновок щодо застосування положень п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України:

1. Датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, є 16 березня 2018 року.

2. Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати (справа № 711/8244/18).

Як встановлено вище колегією суддів, в даному кримінальному провадженні об`єднано матеріали досудових розслідувань за №22016220000000056 від 18.02.2016, № 22017220000000016 від 18.01.2017 і № 22017220000000017 від 18.01.2017 в одне провадження, залишивши №22016220000000056 (т.2 а.с. 93-95), та №22017220000000159 від 20.06.2017 в одне провадження, залишивши №22016220000000056 (т.2 а.с. 100-101).

Таким чином, враховуючи викладене, пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до 16 березня 2018 року, тому клопотання захисника про закриття кримінального провадження №22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України задоволенню не підлягає.

Прийшовши до висновку про відсутність підстав до закриття кримінального провадження, клопотання захисника про скасування арешту майна обвинуваченого ОСОБА_7 , накладеного в межах кримінального провадження, зокрема, арешту майна, вилученого, в ході обшуку, встановленого ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.01.2017 (справа № 640/795/17), повернення заставодавцю застави, встановленої ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.01.2017 (справа № 640/795/17), колегія суддів вважає передчасними та такими, що задоволенню не підлягають. На теперішній час розгляд кримінального провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, що не позбавляє сторону захисту заявити вказані клопотання повторно за наявності процесуальних підстав.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно положень ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Керуючись ст. 314 КПК України, колегія суддів -

Ухвалила :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №22016220000000056 від 18.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.01.2017 (справа № 640/795/17), повернення заставодавцю застави, встановленої ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.01.2017 (справа № 640/795/17) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3