Постанова

від 16.10.2023 по справі 464/3899/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/3899/21 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 22-ц/811/2461/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Суди В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова громада», на ухвалу Сихівського районногосуду міста Львова від 16 серпня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сихівськогорайонногосуду містаЛьвова від10серпня 2023року у справі № 464/3899/21 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову до Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку (ОСББ) «Нова громада», за участю третіх осіб: ОСББ «Троянда», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, ТОВ «Львів-Буд» і ОСОБА_5 , про зобов`язання усунути порушення прав (том 2, а.с. 231-239).

14серпня 2023року до суду від представника ОСББ «Нова громада» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій відповідач просив стягнути з позивачів на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 250 грн. (том 2, а.с. 253-256).

16серпня 2023року ухвалоюСихівського районногосудуміста Львовавідмовлено узадоволенні заявивідповідача проухвалення додатковогорішення простягнення зпозивачіввитрат на професійну правничу допомогу (том 2, а.с. 266-269).

Вищезгадану ухвалу оскаржив представник відповідача.

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про ухвалення додаткового рішення, покликаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та на порушення норм процесуального права.

Вважає помилковим висновок суду про те, що відповідачем у першій заяві по суті спору викладено не заяву про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, подання якого передбачено частиною 1 статті 134 ЦПК України.

Також проситьрозглянути заявуза відсутностівідповідача тайого представника (том 2, а.с. 276-280).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, і що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини 1 та 3 статті 133);

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягаєсплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору пронадання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137);

- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бутиспівмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137);

- суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137);

- обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137);

- якщо сторона з поважнихпричин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 1 статті 246).

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18.

Статтею 134 ЦПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (частина 1), і у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2).

Відтак, неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат може бути підставою для відмови у відшкодування відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Вищенаведена правовапозиція знайшласвоє відображенняу постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 12листопада 2019року усправі №904/4494/18 (том 2, а.с. 38) і в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України є обов`язковою для судів першої та апеляційної інстанцій.

Матеріалами справи стверджується наступне.

Відзив-клопотання відповідача на позовну заяву від 30 липня 2021 року не міститьпопереднього (орієнтовного)розрахунку сумисудових витрат,які відповідачпоніс іякі очікуєпонести взв`язку ізрозглядом справи,а лишемістить твердженняпро те,що вже «відповідачпоніс витрату сумі10000грн.» (том 1, а.с. 183).

Однак, цей Відзив-клопотання не містить розрахунку цих вже понесених відповідачем «витрат у сумі 10000 грн.», а також доказів про таке «понесення».

Крім цього, згадані вже понесені «витрати у сумі 10000 грн.» не ввійшлиу розрахунок32250грн.витрат на професійну правничу допомогу, прохання про стягнення яких міститься у заяві представника відповідача про ухвалення додаткового рішення від 14.08.2023 року.

З урахуванням вищенаведеного доводи апеляційної скарги з посиланням на наявність у Відзиві-клопотанні попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, до уваги прийматися не можуть.

08.12.2021року Відповідачуклав задвокатом ЯнчакомП.О.Договір пронадання правової(правничої)допомоги ще08.12.2021року (том 2, а.с. 257-258), однак цей Договір (як і Додаткову угоду до нього) згаданим представником було подано до суду лише 14.08.2023 року вже після ухвалення судом оскаржуваного рішення.

Заява про ухвалення додаткового рішення не міститьжодних пояснень з приводу причин не подання до суду такого доказу стосовно розміру понесених відповідачем судових витрат, як Договору про надання правової (правничої) допомоги від 08.12.2021 року протягом 20 місяців після його укладення,хоча (зазмістом частини1статті 246ЦПК України)сторона повиннанавести поважніпричини не подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

Тобто, як вбачається з вищенаведеного, на стадії розгляду справи судом першої інстанції позивачі були позбавлені можливості подати до суду аргументоване клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, або навести свої доводи щодо неспівмірності цих витрат (частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України).

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування цієї ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої не спростовують висновків оскаржуваної ухвали, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова громада», залишити без задоволення, а ухвалуСихівського районногосудуміста Львовавід 16серпня 2023року- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повну постанову складено 16 жовтня 2023 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.