Ухвала

від 03.10.2023 по справі 753/11330/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11330/22

провадження № 1-кс/753/3159/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12022100020002579, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

до Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотанняпрокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12022100020002579, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 25 вересня 2023 року клопотання було передано судді ОСОБА_1 .

Звертаючись із клопотанням до суду прокурор обґрунтовує його наступним.

У провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020002579 18 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що частка державної власності у ПАТ «Київський радіозавод» складає 50 % -1 акція в особі Державного Космічного агентства України. Протягом тривалого часу посадові особи ПАТ «Київський радіозавод» (код ЄДРПОУ 30722314), а саме голова правління ОСОБА_4 , заступник ОСОБА_5 та члени наглядової ради, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб здійснили відчуження приблизно 30 об`єктів нерухомості загальною площею 24200 кв.м., що належить ПАТ «Київський радіозавод» по заниженій вартості, що призвело до недоотримання бюджетних коштів.

07 березня 2023 року Дарницьким УП ГУНП в м. Києві отримано відповідь та рецензію від Фонду державного майна України, відповідно до якого звіт про оцінку майна від 13 червня 2019 року корпус 73А площею 1517,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, вартість якого складає 2124 360, 00 гривень (78 063 доларів США) не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Крім того, відповідно до вказаної відповіді звіт про оцінку майна разом з рецензією передані Фондом державного майна України на розгляд до Екзаменаційної комісії. За результатами розгляду матеріалів Екзаменаційна комісія прийнята рішення позбавити (анулювати) ОСОБА_6 спеціалізації "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), в тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 132, виданого 31 травня 2014 року Фондом та ТОВ "Українська комерційна школа".

Відповідно до відповіді Державного Космічного агентства України, частка державної власності у ПАТ «Київський радіозавод» станом на 14 липня 2017 року і по теперішній час складає 50 % -1 акція.

19 травня 2023 року слідчим Дарницького УП ГУ НП в м. Києві винесено постанову про призначення оціночно-будівельної експертизи по об`єкту: корпус 73А площею 1517,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.

У клопотанні зазначено, що вище вказане майно містить на собі ознаки вчинення злочину, має вважливе значення для проведення досудового розслідування, та у органів досудового розслідування є підстави вважати, що вказане майно, а саме - корпус 73А площею 1517,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, набуте кримінально-протиправним шляхом і містить на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження.

Відповідно до відомостей з ДРРП від 23 вересня 2023 року право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ "КОН-ТІКІ" 31 серпня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу майна, що продане на аукціоні.

Постановою слідчого Дарницького УП ГУ НП в м. Києві від 22 вересня 2023 року нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1517,4 кв.м. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100020002579.

Прокурор просив накласти арешт на приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1517,4 кв.м. з метою збереження речового доказу, шляхом заборони права відчуження вказаним майном.

Судове засідання призначене на 02 жовтня 2023 року було відкладено на 03 жовтня 2023 року.

У судове засідання призначене на 03 жовтня 2023 року з`явився прокурор, просив клопотання задовольнити на накласти арешт на зазначену будівлю, окрім того просив долучити до матеріалів клопотання копію протоколу № 1 про хід торгів від 31 серпня 2023 року та копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31 серпня 2021 року, які підтверджують факт заниження вартості об`єкта нерумості.

Представник власника майна ТОВ "КОН-ТІКІ" у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, а саме шляхом надсилання повістки про виклик до суду на юридичну адресу товариства.

Суд, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, дослідивши надані докази, дійшов висновку про задоволення клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до відомостей, що містяться в ЄРДР, 14 липня 2017 року посадові особи ПАТ "Київський радіозавод", за попередньою змовою осіб розтратили майно за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.

Як визначено частиною другою статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною третьою статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором суду для дослідження матеріалами кримінального провадження, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак злочину, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України.

Згідно із частиною третьою статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

На думку слідчого судді, прокурором доведено відповідність майна, а саме нежитлового приміщення корпус 73-а, загальною площею 1517,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям, визначеним ч. 2 ст. 170 КПК України.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що нежитлове приміщення корпус 73-а, загальною площею 1517,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Як передбачено частиною четвертою статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Частиною одинадцятою статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оцінивши доводи клопотання, врахувавши наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження прав власника майна завданнями кримінального провадження, з метою недопущення можливого перетворення, передачі майна, враховуючи обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, які на разі встановлені органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню шляхом заборони відчуження зазначеного майна.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України , слідчий суддя

УХВАЛИВ:

клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арештмайна,подане врамках кримінальногопровадження №12022100020002579,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 18серпня 2022року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого частиноютретьою статті191КК України - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1517,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2412015980000), що на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КОН-ТІКІ" (код ЄДРПОУ 43375457), для забезпечення його зберігання як речового доказу у даному кримінальному провадженні.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "КОН-ТІКІ" (код ЄДРПОУ 43375457) відчужувати нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 73-А, площею 1517,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2412015980000).

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до статті 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1