Постанова

від 16.10.2023 по справі 5015/5121/11

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. Справа №5015/5121/11

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп від 12.07.2023 вих№0712/3/23 (вх. суду від 17.07.2023 №01-05/2306/23)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.06.2023, повний текст ухвали складено 04.07.2023 (суддя Березяк Н.Є.)

про залишення без розгляду скарги на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу

у справі №5015/5121/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк Надра, Київ (правонаступник: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп, м. Дніпро),

до відповідача: Фермерського господарства Хлібороби, с. Поляна,

про стягнення 173 869,69 грн

ВСТАНОВИВ:

22.05.2023 ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі) з ПАТ КБ "Надра" на ТзОВ "Фінансова компанія" Дніпрофінансгруп".

Ухвалою суду 01.06.2023 суд замінив стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Львівської області від 07.03.2012 у справі №5015/5121/11 з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінанструп».

20.06.2023 ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії державного виконавця. Разом з поданням скарги на дії державного виконавця стягувачем подано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови ВП №32281340 від 28.12.2017. Подане клопотання мотивоване тим, що заявник отримав інформацію про постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 за №32281340 лише 12.06.2023, відтак подав скаргу на дії державного виконавця в строк передбачений 4.1 ст. 341 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.06.2023 у справі №5015/5121/11 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 за №32281340. Скаргу ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп на дії державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 за №32281340 залишено без розгляду.

При прийнятті ухвали суд першої інстанції виходив з того, вирішуючи питання щодо дотримання скаржником процесуального строку передбаченого законом для оскарження дій або бездіяльності виконавця, суд врахував, зокрема, висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2022 №925/308/13-г., про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. Суд вказав, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчий документ скеровано стягувачу ПАТ КБ «Надра» 29.12.2017 року, що підтверджується списком №61 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Суд дослідивши матеріали справи, встановив, що між ПАТ КБ «Надра» та ТзОВ «Дніпрофінансгруп» (правонаступник) було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_Ur_4 від 13.08.2020 і згідно пункту 5 Договору про відступлення прав вимоги новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього Договору отримав від Банку усі наявні в Банку Документи, що підтверджують право вимоги до Боржників. Відтак, скаржнику 13 серпня 2020 року (день підписання Договору про відступлення прав вимоги №GL48N719070_Ur_4) вже повинно було бути відомо про наявність оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 за №32281340, яку відповідно до Договору про відступлення прав вимоги правонаступник повинен був отримати від ПАТ «КБ «Надра». З урахуванням того, що позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, суд першої інстанції залишив без розгляду скаргу позивача на дії державного виконавця, як таку, що подана з порушенням встановленого законом строку оскарження.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 12.07.2023 вих№0712/3/23 (вх. суду від 17.07.2023 №01-05/2306/23), у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.06.2023 у справі № 5015/5121/11 та направити для розгляду Господарського суду Львівської області скаргу ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп на дії державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 за №32281340

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що згідно пункту 5 Договору про відступлення прав вимоги новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього Договору отримав від Банку усі наявні в Банку Документи, що підтверджують право вимоги до Боржників. Вказує, що дане свідчить про те що скаржнику станом на 13 серпня 2020 року (день підписання Договору про відступлення прав вимоги №GL48N719070_Ur_4) вже повинно було бути відомо про наявність оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 за №32281340, яку відповідно до Договору про відступлення прав вимоги правонаступник повинен був отримати від ПАТ «КБ «Надра».

18.08.2023 від Фермерського господарства Хлібороби надійшов відзив від 11.08.2023 б/н (вх. №01-04/5521/23) на апеляційну скаргу, в якому відповідач, не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» подало заяву про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі) лише 22.05.2023 року, тобто через три роки після укладення договору про відступлення прав вимоги з ПАТ «Комерційний банк «Надра» від 13.08.2020 року.

31.08.2023 від ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп надійшла відповідь на відзив ФГ Хлібороби, в якому позивач , не погоджується з доводами наведеними у відзиві, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що в апеляційній скарзі позивачем наведено обґрунтовані доводи що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб фактично був позбавлений можливості знати про закінчення виконавчого провадження та повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Доводи боржника спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання покладених на нього рішенням суду яке є обов`язковим до виконання, та у подальшому можуть спричинити порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінанструп» як правонаступника.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2023 у справі № 5015/5121/11 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.06.2023 у справі № 5015/5121/11.

Ухвалою суду від 21.08.2023 призначено справу №5015/5121/11 до розгляду у судовому засіданні на 29.08.2023.

Ухвалою суду від 21.08.2023 відкладено розгляд справи на 12.09.2023.

В судове засідання 12.09.2023 сторони у справі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

У серпні 2010 року ВАТ КБ "Надра" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фермерського господарства "Хлібороби" про стягнення 173 869,69 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Фермерським господарством "Хлібороби" як позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №258/МБ-ЦВ від 20.12.2007.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.11.2011 у справі №5015/5121/11 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Фермерського Господарства «Хлібороби» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» 173 869,69 грн - заборгованості, 1739,00 грн державного мита та 236,00 грн - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2011 у справі №5015/5121/11 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

На примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду видано наказ від 07.03.2012.

Вищенаведений виконавчий документ був направлений для виконання до Миколаївського відділу ДВС і 20.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В ході вчинення виконавчих дій державним виконавцем вживались заходи щодо виконання вимог виконавчого документа, в тому числі зверталось стягнення на майно належне боржнику. В межах виконавчого провадження проводилась реалізація даного майна, однак аукціони, призначені на 04.06.2015 не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. Державним виконавцем 19.06.2015 керуючись ст. 62 Закону, запропоновано стягувачу залишити за собою нереалізоване майно, згода не надана.

28.12.2017 державним виконавцем, керуючись п.3 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в зв?язку із неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення. 29.12.2017 виконавцем вищезазначену постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, разом з оригіналом виконавчого документа, надіслано на адресу стягувача рекомендованою кореспонденцією.

13.08.2020 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_Ur_4.

Згідно з додатком № 1 до Договору до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги до Фермерського господарства «Хлібороби» за договором №35462141 від 20.12.2007 у загальному розмірі 155 238,82 грн (тіло кредиту та нараховані проценти) та у розмірі заборгованості по нарахованим пені, штрафу відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.

Згідно Акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 11.02.2021, затвердженим начальником Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного МУ МЮ (м. Львів) Гармадієм М.Т. 11.02.2021 виконавче провадження №32281340 з виконання наказу №5015/5121/11 виданого 07.03.2012 Господарським судом Львівської області про стягнення з ФГ "Хлібороби" на користь ПАТ КБ "Надра" 173869,69 грн боргу, 1739 грн держмита та 236 грн витрат на ІТЗ знищено.

22.05.2023 ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» подало заяву про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі) з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника: ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Ухвалою суду 01.06.2023 суд замінив стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Львівської області від 07.03.2012 у справі №5015/5121/11 з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

06.06.2023 року представником скаржника на електронну адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) направлено запит з проханням надати інформацію про виконавчі провадження відносно боржника Фермерське господарство «Хлібороби» про стягнення з Фермерського господарства «Хлібороби» на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №258/МБ-ЦВ від 20.12.2007 року у розмірі 173 869,69 грн., державне мито 1739 грн. та 236 витрати на ІТ3, з направленням на адресу ТОВ ФК «Дніпрофінанструп» копій матеріалів виконавчих проваджень і відповідних постанов.

12.06.2023 року на електронну адресу представника скаржника надійшла відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 12.06.2023 за №3838/6-23/1974. В зазначеній відповіді повідомлено, що оскільки документи знищено у зв?язку із закінченням терміну зберігання, надати детальнішу інформацію щодо виконання вищевказаного виконавчого провадження неможливо.

20.06.2023 ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії державного виконавця.

При перегляді ухвали місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Відповідно до положень статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із частинами першою та другою ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону піддягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII та Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до аналізу положень Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, норми даної Інструкції доповнюють та/або розширюють умови та порядок здійснення заходів примусового виконання.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - ЗУ Про виконавче провадження ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; інші заходи примусового характеру.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Пунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях 341 , суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

У цьому висновку суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій 341 , необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

А тому стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі № 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі №918/333/13-г.

Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчий документ скеровано стягувачу ПАТ КБ «Надра» 29.12.2017 року, що підтверджується списком №61 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.

Згідно із матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (правонаступник) було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_Ur_4 від 13.08.2020.

Відповідно до пункту 5 Договору про відступлення прав вимоги новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього Договору отримав від Банку усі наявні в Банку Документи, що підтверджують право вимоги до Боржників.

Отже, вищенаведене вказує, що на момент підписання Договору про відступлення прав вимоги №GL48N719070_Ur_4, який підписаний 13.08.2020, скаржнику повинно було бути відомо про наявність постанови від 28 грудня 2017 року №32281340 про повернення виконавчого документа стягувачу, яка передбачалася до отримання правонаступником згідно з умовами Договору про відступлення прав вимоги від ПАТ "КБ "Надра", а тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відмовлення у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на дії державного виконавця від 20.06.2023.

Однак, ухвалою суд першої інстанції залишив скаргу на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без розгляду з підстав передбачених ст.118 ГПК України, а саме подання скарги після закінчення процесуальних строків.

Також, постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №5015/5121/11 скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.06.2023 про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі) у даній справі.

Згідно із статтею 339 ГПК України лише сторонам виконавчого провадження надано право на звернення до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, ухвала Господарського суду Львівської області від 29.06.2023 підлягає скасуванню, оскільки скарга на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу подана особою, яка не є стороною виконавчого провадження.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати,а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп від 12.07.2023 вих№0712/3/23 (вх. суду від 17.07.2023 №01-05/2306/23) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.06.2023 про залишення без розгляду скарги на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у справі №5015/5121/11 скасувати.

3. В задоволені скарги ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп на дії державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2017 за №32281340 - відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 16.10.2023

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець