Постанова
від 10.10.2023 по справі 916/1595/22
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1595/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: В.О. Лисенко

від відповідача: С.В. Панченко

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 (суддя Ю.І. Мостепаненко, м.Одеса, повний текст рішення складено 14.04.2023)

у справі №916/1595/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

про стягнення 2197608,19 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог. Процесуальні дії суду першої інстанції

18.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради, в якій просило стягнути з відповідача 2674252,03 грн заборгованості, у тому числі: 2314133,12 грн основної заборгованості, 118390,18 грн пені, 17776,51 грн 3% річних та 223952,22 грн інфляційних втрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі також НКРЕКП), №2501 від 30.09.2015, в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ в період з 01.11.2021 по 24.12.2021, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати у зазначеному вище розмірі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2022 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степанівської сільської ради про стягнення 2674252,03 грн та відкрито провадження у справі № 916/1595/22 за правилами загального позовного провадження.

14.12.2022 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№28455/22), в якій позивач зазначив, що у період з 01.05.2022 по 30.11.2022 відповідачем були здійснені платежі в рахунок оплати суми основного боргу на загальну суму 920533,32грн, тому сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем зменшилась на 920533,32 грн і станом на 30.11.2022 складає 1393599,80грн, розрахунок якої викладено у додатку до вказаної заяви. Одночасно позивач у вказаній заяві збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат та надав оновлений розрахунок, який включає нарахування пені, 3% річних по 30.11.2022 (включно) та інфляційних втрат за період січень-жовтень 2022 року. Відтак, згідно вказаної заяви позивачем остаточно заявлено до стягнення заборгованість в загальній сумі 2197608,19 грн, у тому числі: основний борг у сумі 1393599,80 грн; пеню в сумі 306915,32 грн; 3% річних в сумі 46867,50грн; інфляційні втрати в сумі 450225,57 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до участі у справі №916/1595/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

В підготовчому засіданні 25.01.20203 Господарським судом Одеської області розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та прийнято до розгляду вимоги позивача, викладені в редакції вказаної заяви.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1393599,80 грн основної заборгованості, 3013,78 грн пені, 45979,74 грн 3% річних, 450225,57 грн інфляційних витрат та 32867,76 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, вказав, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальником, та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради, як споживачем, 01.11.2021 було укладено договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», розробленого з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок природного газу», Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496.

Стосовно суми основного боргу суд зазначив, що позивачем цілком правомірно визначено вартість спожитого відповідачем природного газу, яка підлягає сплаті останнім, з огляду на що дійшов висновку про правомірність доводів позивача щодо існування у відповідача невиконаного зобов`язання з оплати за поставлений позивачем природний газ на суму 1393599,80 грн, адже докази сплати відповідачем цієї суми в матеріалах справи відсутні.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат місцевий господарський суд виходив з того, що виконанню передбаченого у пункті 4.4. договору обов`язку споживача оплатити рахунок до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, передує виконання постачальником передбаченого в пункті 4.3 цього договору обов`язку щодо вручення споживачу такого рахунка. Натомість у даному випадку має місце прострочення виконання обов`язку саме з боку кредитора з огляду на невиконання позивачем обов`язку з надання відповідачу рахунку на оплату за спожитий природний газ за листопад 2021 року.

За висновками місцевого господарського суду, з огляду на отримання відповідачем у січні 2022 року рахунку № 1435 від 10.01.2022 на оплату природного газу за період 01.12.2021 24.12.2021 на загальну суму 2314133,12 грн, що включає в себе суму боргу в розмірі 348422,26 грн за спожитий газ у листопаді 2021 року, строк оплати відповідачем поставленого позивачем природного газу за листопад і грудень 2021 року за умовами пункту 4.4. договору настав саме в січні 2022 року, і цей строк сплив 31.01.2022. В свою чергу, порушення вказаного строку оплати розпочалось з 01.02.2022, і з цього моменту можливе нарахування штрафних санкцій на всю суму боргу за поставлений природний газ, яка вказана в рахунку № 1435 від 10.01.2022, що був отриманий відповідачем.

Врахувавши початок строку порушення відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого природного газу згідно рахунку, судом здійснено власний перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За розрахунком суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 301378,75 грн.

Водночас місцевий господарський суд, врахувавши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, керуючись частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені на 90% до суми 3013,78грн.

Крім того, згідно із здійсненим судом розрахунком загальний розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 45979,74 грн, а не 46867,50грн, як заявлено позивачем.

Також суд першої інстанції, здійснивши перерахунок інфляційних витрат, зазначив, що загальна сума інфляційних втрат складає в розмірі 466 701,83 грн, але оскільки заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є меншою, ніж розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, стягнув з відповідача суму інфляційних втрат, заявлену позивачем в розмірі 450 225,57 грн.

При цьому судом не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що в кошторисі не передбачено видатків на сплату боргу, пені, інфляційних витрат та 3% річних, з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та рішення від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України», а також постанови Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у даній справі скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 303901,54 грн і 3% річних в розмірі 887,76 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що оскільки товар (природний газ) був отриманий відповідачем у листопаді 2021 року, що встановлено судом першої інстанції на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів, строк оплати товару у відповідача настав, тоді як нездійснення оплати товару за отриманий товар є порушенням договірних зобов`язань. Тобто, обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статті 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, частина перша статті 265 Господарського кодексу України) та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату.

Отже, на переконання позивача, незважаючи на те, що в договорі зазначено, що «відповідач зобов`язаний оплатити рахунок», однак за змістом статті 692 Цивільного кодексу України та пункту 4.4. договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Тобто визначальним для обрахунку перебігу строку оплати є місяць, в якому мав місце факт постачання газу. Неотримання рахунку на оплату товару не впливає на обов`язок відповідача своєчасно оплатити товар та не є простроченням позивача у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України і статті 221 Господарського кодексу України.

Відтак, як зазначив апелянт, враховуючи відсутність прострочення позивача, як кредитора, а також невиконання відповідачем умов договору щодо оплати отриманого природного газу в строки, визначені типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», позивачем було правомірно здійснено нарахування пені та 3% річних по зобов`язаннях листопада 2021 року з 01.01.2022, а по зобов`язаннях грудня 2021 року з 01.02.2022.

Щодо зменшення судом розміру пені скаржник зазначив, що беручи до уваги те, що бюджетне фінансування відповідача не є винятковим випадком та підставою для уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором, а також те, що суд не надав жодної оцінки майновому стану та інших інтересів сторін, які беруть участь у зобов`язанні, то має місце неправильне застосування судом першої інстанції норм статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.

З урахуванням наведеного, скаржник зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норми статей 212, 613 Цивільного кодексу України та статті 221 Господарського кодексу України, порушено приписи статей 73, 74, 77, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності, та прийнято необґрунтоване судове рішення.

Позиція Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№1200/23/Д1 від 21.06.2023) відповідач просив у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити у повному обсязі.

Відповідач зазначив, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що оскільки рахунок позивача про оплату природного газу за листопад 2021 року було отримано відповідачем тільки в січні 2022 року, то і прострочення останнього не могло наступити у січні 2022 року, а розпочалось тільки в лютому 2022 року.

Сільська рада зазначила, що неодноразово наголошувала в суді першої інстанції, що до отримання в січні 2022 року від позивача рахунку на оплату природного газу за листопад 2022 року навіть не знала про те, що з нею укладено договір з позивачем, а тому за таких фактичних обставин нарахування штрафних санкцій не відповідає частині першій статті 614 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Також відповідач вважає обґрунтованим висновок суду щодо зменшення пені.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради

Відповідач також не погодився з ухваленим рішенням суду, у зв`язку з чим подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у даній справі скасувати у повному обсязі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що 18.11.2021 за результатами процедури закупівлі між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було укладено договір № 13-1226/21-БО-Т, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зобов`язалось поставити відповідачу природний газ для власних потреб відповідача за ціною 16554,00 грн (включаючи ПДВ) за 1000 куб.м. Також за умовами пунктів 2.3., 6.4. зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зобов`язалось забезпечити відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи своєчасну реєстрацію відповідача у Реєстрі споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Натомість, як зазначив відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», в порушення умов договору, не забезпечило своєчасну реєстрацію відповідача у такому Реєстрі, а здійснило її лише 25.12.2021, внаслідок чого в період з 01.11.2021 по 24.12.2021 відповідач був зареєстрований в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», тобто позивача. Це, в свою чергу, призвело до того, що вартість природного газу, спожитого відповідачем, була розрахована не за ціною, встановленою у договорі, а за ціною, визначеною постачальником «останньої надії», яка змінювалася майже щодня і була набагато вищою, ніж ціна, зазначена в договорі.

Також відповідач вказав, що 30.09.2021 було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр. Відповідно до пункту 10 цього Меморандуму ціна природного газу для бюджетних установ має складати 13659,63 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м.

При цьому відповідач зауважив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» є пов`язаними особами, які мають єдиного власника та керівника і знаходяться за однією адресою.

Таким чином, на думку відповідача, внаслідок порушення укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (яке повністю знаходиться під контролем Кабінету Міністрів України), відповідач має сплачувати вартість природного газу на користь позивача (який також повністю знаходиться під контролем Кабінету Міністрів України) за значно вищими тарифами, ніж передбачено договором та підписаним Кабінетом Міністрів Меморандумом, що є явно несправедливим по відношенню до відповідача. А тому суд першої інстанції, задовольнивши позов, неправильно застосував статтю 3 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що справедливість є однією із засад цивільного законодавства, та пункт 10 Меморандума.

Окрім того, на переконання відповідача, висновок суду про укладення між позивачем та відповідачем договору постачання природного газу зроблено із неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, статей 92, 203 Цивільного кодексу України, частини десятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Обґрунтовуючи зазначений довід апеляційної скарги відповідач зазначив, що враховуючи, що повноважний представник відповідача ніякого договору з позивачем не підписував, законом прямо передбачено укладення такого роду договорів без проведення процедури закупівлі, то відповідач не має цивільної дієздатності на укладення такого договору, а отже, не міг його укласти «автоматично», як на цьому наполягав відповідач та встановив суд першої інстанції. Позивачем у своїй позовній заяві не доведено ані факту укладення між ним та відповідачем договору постачання природного газу, ані об`ємів газу, спожитих відповідачем.

В якості ще одного доводу апеляційної скарги відповідачем зазначено, що оскільки даний спір виник не з вини відповідача, а з вини третьої особи, яка не забезпечила своєчасну реєстрацію відповідача у Реєстрі споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», в діях відповідача відсутня вина, та як наслідок, відсутній повний склад цивільного правопорушення, а відтак, місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення, неправильно застосував статтю 614 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором.

Одночасно відповідачем заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо апеляційної скарги Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№1218/23/Д1 від 19.06.2023) позивач просив апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради залишити без задоволення .

Позивач вважає, що надані відповідачем документи не підтверджують факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» природного газу відповідачу у період з 01.11.2021 по 24.12.2021, оскільки об`єми природного газу, спожитого відповідачем у вказаний період, у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

При цьому в матеріалах справи відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у період з 01.11.2021 по 24.12.2021, натомість наявні докази включення відповідача в означений період саме до Реєстру споживачів позивача.

Також позивач зауважив, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують постачання природного газу іншим постачальником у період з 01.11.2021 по 24.12.2021, тоді як відповідач визнав факт споживання природного газу з ресурсу позивача у вказаний період.

За твердженнями позивача, питання правомірності чи неправомірності дій третьої особи у взаємовідносинах із відповідачем, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не входить у предмет доказування у цій справі та може бути предметом окремого позову.

Аргументи відповідача щодо розповсюдження дії Меморандуму на правовідносини між позивачем та відповідачем, а також щодо права відповідача на споживання природного газу з ресурсу постачальника «останньої надії» за ціною 13659,63 грн (без ПДВ) за 1000куб.м, є лише безпідставними припущеннями відповідача, які не відповідають ані нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України, ані умовам типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

На переконання позивача, обставини, на які посилається відповідач за змістом апеляційної скарги, не звільняють останнього від обов`язку здійснити своєчасний розрахунок із позивачем, а також сплатити на користь позивача пеню та нарахування, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, наданого відповідачем, позивач вказав про неспівмірність таких витрат складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витраченому часу та обсягу виконаних робіт (наданих послуг) та ціні позову.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 04.05.2023 за допомогою засобів поштового, яка надійшла на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду 08.05.2023 та зареєстрована за вх.№1200/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради також не погодився з рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у даній справі, у зв`язку з чим 04.05.2023 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка надійшла на адресу суду 08.05.2023 та зареєстрована за вх.№1218/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка.

У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційних скарг матеріали справи №916/1595/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 15.05.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційних проваджень за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/1595/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1595/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

26.05.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/1595/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/1595/22. Встановлено учасникам справи строк до 19.06.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

Іншою ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/1595/22. Встановлено учасникам справи строк до 19.06.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради об`єднано з апеляційним провадженням за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради постановлено розглянути одночасно з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

19.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшов відзив на апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у даній справі (вх.№1218/23/Д1 від 19.06.2023).

19.06.2023 Відділом освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради надіслано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», який надійшов до суду 21.06.2023 та зареєстрований за вх.№1200/23/Д1.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 постановлено розглянути апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі № 916/1595/22 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк; розгляд справи №916/1595/22 призначено на 01.08.2023 о 12:30год.

Ухвалами суду від 26.06.2023 та від 24.07.2023 заяви представників скаржників про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та постановлено провести судове засідання 01.08.2023 о 12:30 год. у справі №916/1595/22 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» за посиланням на офіційний веб-портал судової влади України https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 клопотання Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради про відкладення розгляду справи № 916/1595/22 задоволено. Розгляд справи відкладено на 06.09.2023 о 14:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.09.2023, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 10.10.2023 о 12:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про дату, час та місце судового засідання, а також задоволено клопотання сторін про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Третя особа про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлялась належним чином, проте не скористалася своїм правом участі у жодному судовому засіданні апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційних скарг, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзивів на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

При цьому слід зазначити, що 24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Оператором ГРМ (Миколаївгаз) надано позивачу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» за формою № 10, від 02.11.2021. Згідно вказаного Реєстру за формою № 10 відповідач був зареєстрований в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

Також надані позивачем відомості з інформаційної платформи оператора газотранспортної системи (оператор ГТС) щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001 (у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС) свідчать про перебування Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» у позивача.

Факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом оператора ГТС від 21.02.2022 № ТОВВИХ-22-2365, в якому вказано про закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001, що належить відповідачу, у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 за постачальником «останньої надії» - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та про віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії». До вказаного листа оператором ГТС надано інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором ГТС, за участю оператора газорозподільних систем, об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 по 24.12.2021, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, відповідно до умов якого:

-цей Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (далі - постачальник) (пункт 1.1.);

-умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України (пункт 1.2.);

-цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 1.3.);

-за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 2.1.);

-обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (пункт 2.2.);

-постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1);

-підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання (пункт 3.2.);

-період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (пункт 3.3.);

-постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (пункт 4.1.);

-об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2.);

-постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3.);

-споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4.);

- у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5.);

-споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору (підпункт 1 пункту 5.2.);

-постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природній газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених правилами постачання та цим договором (підпункт 3 пункту 6.2.);

-за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 8.1.);

-постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків - в розмірі фактичних збитків постачальника (пункт 8.2.);

-договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (пункт 11.1).

-всі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. У разі отримання постачальником від споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг, усі документи і повідомлення за цим договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа (пункт 11.5).

На виконання умов договору про постачання природного газу постачальником «останньої надії», Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» поставлено у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 відповідачу природний газ в об`ємі 54,79365 тис. куб.м, у тому числі за листопад 2021 року - в обсязі 20,73942 тис.м.куб, за період 01.12.2021 24.12.2021 3405423 тис.м.куб, про що свідчать надані відповідачем до відзиву на позов копії акту приймання передачі природного газу № 18544 за листопад 2021 року та коригуючого акту № 24341 від 23.12.2021 до акту приймання передачі природного газу № 18544 від 30.11.2021, а також копія акту приймання передачі природного газу № 30805 за грудень 2021 року.

Також листом оператора ГТС (Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України») від 21.02.2022 № ТОВВИХ-22-2365 підтверджується факт постачання позивачем відповідачу у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 природного газу в об`ємі 54,79365 тис. куб.м.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» сформувало рахунок № 31372 від 10.12.2021 на оплату природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 348422,26 грн, а також рахунок № 1435 від 10.01.2022 на оплату природного газу за період 01.12.2021 24.12.2021 на загальну суму 2314133,12грн, що включає в себе суму боргу за спожитий газ у листопаді 2021 року.

На підтвердження направлення вказаного рахунку № 1435 від 10.01.2022 позивачем надано список згрупованих відправлень № 12.01.2022 (юріки) (Ф. 103) з фіскальним чеком від 15.01.2022, копії яких додано до позову. Разом з тим, отримання відповідачем вказаного рахунку 17.01.2022 підтверджується трекінгом про відстеження поштового відправлення з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Вказані обставини відповідач визнав у відзиві на позов.

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу окремо рахунку №31372 від 10.12.2021 на оплату природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 348422,26 грн.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, у січні 2022 року позивач в листі №119/4.3-1532-2022 від 25.01.2022 пред`явив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ в сумі 2314133,12 грн.

Як зазначається відповідачем у відзиві на позов, на вказану вимогу позивача відповідач надав відповідь в листі № 78 від 04.02.2022, в якому погодився з тим, що за листопад 2021 року ним було спожито природний газ у кількості 20,73942 тис.куб.м на загальну суму 348422,26грн, і зобов`язався оплатити цю суму. Зазначений лист № 78 до суду відповідачем надано не було.

Вказана сума в розмірі 348422,26 грн за спожитий у листопаді 2021 року природний газ була оплачена відповідачем в повному обсязі фактично 30.06.2022 згідно платіжних доручень від 28.06.2022 № 966 на суму 241667,72 грн та від 28.06.2022 № 968 на суму 106754,54 грн.

Щодо суми в розмірі 1965710,86 грн за поставлений природний газ у грудні 2021 року відповідач зазначив, що частково погодився з нею, при цьому відповідачем було частково її сплачено фактично 30.06.2022 в сумі 572111,06 грн, про що свідчать платіжні доручення від 28.06.2022 № 965 на суму 497444,92 грн та від 28.06.2022 № 967 на суму 74666,14 грн.

Відтак, залишок несплаченої суми вартості поставленого позивачем відповідачу природного газу на момент розгляду справи в суді першої інстанції становить 1393599,80грн (2314133,12 грн 348422,26 грн 572111,06 грн), яка заявлена позивачем до стягнення. Вказана сума боргу значиться також в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.11.2021- 22.07.2022, копію якого надано відповідачем до відзиву на позов. Однак вказаний акт підписаний лише представником постачальника та скріплено печаткою постачальника.

Відтак, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, спрямовано на стягнення з відповідача основного боргу у сумі 1393599,80 грн, пені в сумі 306915,32 грн, 3% річних в сумі 46867,50 грн та інфляційних втрат в сумі 450225,57 грн.

Поряд з цим, матеріали справи свідчать про те, що 18.11.2021 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради, як споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як постачальником, укладено договір постачання природного газу № 03-1226/21-БО-Т, за умовами пунктів 1.1., 2.1., 4.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зобов`язалось поставити відповідачу природний газ для власних потреб для опалення шкіл та дитячих садочків у селах територіальної громади за ціною 16554 грн (з ПДВ) за 1000 куб.м у період з 01.11.2021 по грудень 2022 року у кількості 361,946 тис. куб.м, зокрема, у листопаді 2021 року 42,846тис. куб.м, а у грудні 2021 року 40,000 тис. куб.м.

Згідно із пунктом 3.1. договору від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі, а у пункті 3.5. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.

Відповідно до пункту 2.3. договору від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т підписанням цього договору відповідач дає згоду Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на включення його до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Згідно із пунктом 6.4 договору від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зобов`язалося забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію відповідача у Реєстрі при дотриманні відповідачем умов цього договору.

Постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС (пункт 3.2. договору від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т).

Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових пояснень третьої особи, при реєстрації Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради 18.11.2021 на інформаційній платформі оператора ГТС, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» отримало повідомлення, що ЕІС-код відповідача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об`єктів споживання). У зв`язку з цим, як пояснила третя особа, інформаційна платформа оператора ГТС надає можливість реєстрації таких споживачів виключно окремо по кожному об`єкту (вузлу обліку газу) із зазначенням ЕІС-коду споживача та відповідного ЕІС-коду вузла обліку газу.

В матеріалах справи наявний лист Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради від 21.12.2021 №361, скерований Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», яким надано перелік об`єктів, за якими здійснюється постачання природного газу відповідно до умов договору, згідно додатку.

Третя особа пояснила, що інформацію від споживача (Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради) щодо переліку об`єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу, за якими буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» отримано на електронну пошту 21.12.2021, а 22.12.2021 ним подано запит на інформаційній платформі оператора ГТС щодо зміни постачальника.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради було зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання 25.12.2021, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо реєстрації в комерційному портфелі Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001 відповідача у справі

Постачання Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» природного газу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради за договором від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т здійснювалось з 25.12.2021, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо остаточних відборів природного газу споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001 відповідача у справі.

Позиція суду апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери постачання природного газу.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначені Законом України «Про ринок природного газу».

За змістом статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» (зараз і надалі в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин):

-постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;

-постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;

-оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

-оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);

-споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з частинами першою, третьою статті 12 Закону «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2)забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання, зараз і надалі в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин), ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Пунктом 3 розділу І Правил постачання визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Правил постачання, підставою для постачання природного газу споживачу є:

-наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

-наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

-наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

-включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

-відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про ринок природного газу» у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії», та на умовах типового договору постачання постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (пункт 26 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу».

Як вже зазначалось, за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Розділом VI Правил постачання природного газу урегульовано правила для постачальника «останньої надії».

Пунктом 1 розділу VI Правил постачання передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Пунктом 3 розділу VI Правил постачання визначено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи в таких випадках:

банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу;

зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника;

відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи);

відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).

Поряд з цим, правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1378/27823 (далі - Кодекс газотранспортної системи).

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (зараз і надалі в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин):

Реєстр споживачів постачальника це перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді;

інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи).

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником останньої надії здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України Про ринок природного газу та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

-відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГTC.

Згідно із пунктом 2 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102, яка набула чинності 26.10.2021, визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником. Так, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

При цьому 24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити:

-ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача;

-прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів);

-назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими);

-поштову адресу об`єкта споживача.

Згідно із пунктом 2 розділу VI Правил постачання за договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».

За умовами пунктів 4, 8 розділу VI Правил постачання постачальник «останньої надії» зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника «останньої надії».

Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника «останньої надії».

Розрахунок за поставлений постачальником «останньої надії» природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін.

Отже, є правильним висновок суду першої інстанції, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 15 Закону України «Про ринок природного газу», розділу VI Правил постачання постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання природного газу та відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу, а факт приєднання споживача до публічного договору постачання природного газу від постачальника «останньої надії» відбувається внаслідок фактичного постачання природного газу такому споживачу.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 Цивільного кодексу України).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Встановлені у цій справі обставини стосовно відсутності відповідача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС, а також включення об`єму природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 по 24.12.2021, до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», свідчать про те, що ці обставини є такими, що визначені у частині першій статті 15 Закону України «Про ринок природного газу», розділу VI Правил постачання, та, відповідно, підставою для постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

А тому у відповідності до положень статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України між позивачем (постачальником) і відповідачем (споживачем) був укладений договір про постачання природного газу постачальником «останньої надії» шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах, визначених Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Отже, є правильним висновок Господарського суду Одеської області, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальником, та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради, як споживачем, 01.11.2021 було укладено договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», розробленого з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок природного газу», Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, є публічним договором постачання природного газу та є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За приписами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору про постачання природного газу постачальником «останньої надії», Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» поставлено у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 відповідачу природний газ в об`ємі 54,79365 тис. куб.м, у тому числі за листопад 2021 року - в обсязі 20,73942 тис.м.куб, за період 01.12.2021 24.12.2021 3405423 тис.м.куб, про що свідчать надані відповідачем до відзиву на позов копії акту приймання передачі природного газу № 18544 за листопад 2021 року та коригуючого акту № 24341 від 23.12.2021 до акту приймання передачі природного газу № 18544 від 30.11.2021, а також копія акту приймання передачі природного газу № 30805 за грудень 2021 року.

Вартість природного газу розрахована шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована / оприлюднена на сайті позивача за посиланням https:// gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача від 07.02.2022 № 18-Д, відповідно до якої ціна природного газу, що постачався Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальником «останньої надії», для споживачів, що є бюджетними установами (у значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенними підприємствами та/або державними установами тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальними некомерційними підприємствами та/або комунальними установами, та/або спільними комунальними підприємствами тощо), становила:

у період з 1 по 31 жовтня 2021 року 16,8 грн за 1 куб. м з ПДВ;

у період з 1 по 30 листопада 2021 року 16,8 грн за 1 куб. м з ПДВ;

у період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року і надалі ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102, та становила значення, які наведені позивачем у довідці за кожен день грудня 2021 року та січня 2022 року.

Отже, вартість поставленого позивачем відповідачу у період з 01.11.2021 року по 24.12.2021 року природного газу в об`ємі 54,79365 тис. куб.м становить 2314133,12 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» сформувало рахунок № 31372 від 10.12.2021 на оплату природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 348422,26 грн, а також рахунок № 1435 від 10.01.2022 на оплату природного газу за період 01.12.2021 24.12.2021 на загальну суму 2314133,12 грн, що включає в себе суму боргу за спожитий газ у листопаді 2021 року.

Судом першої інстанції на підставі досліджених у цій справі доказів вірно встановлено часткову оплату відповідачем суми заборгованості за поставлений природний газ у сумі 920533,32 грн, у зв`язку з чим залишок несплаченої суми вартості поставленого позивачем відповідачу природного газу на момент розгляду справи в суді першої інстанції становить 1393599,80 грн (2314 133,12 грн 920533,32 грн), яка заявлена позивачем до стягнення.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради, звертаючись із апеляційною скаргою, послався на те, що висновок суду про укладення між позивачем та відповідачем договору постачання природного газу зроблено із неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, статей 92, 203 Цивільного кодексу України, частини десятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки означеним Законом прямо заборонено укладення такого роду договорів без проведення процедури закупівлі, у зв`язку з чим, на думку відповідача, у останнього відсутня цивільна дієздатність на укладення такого роду договорів, а отже, він не міг його укласти автоматично, як на цьому наполягає позивач та встановив суд першої інстанції.

На переконання відповідача, позивачем не доведено ані факту укладення між ним та відповідачем договору постачання природного газу, ані об`ємів газу, спожитих відповідачем.

Колегія суддів відхиляє такі доводи відповідача, з огляду на наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.

Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, укладення договору з постачальником «останньої надії» на постачання електричної енергії або природного газу (стаття 40 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Крім того, відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Водночас, дотримання наведених вище принципів у спірних правовідносинах забезпечується через процедуру проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії» та нормативного регулювання умов постачання природного газу постачальником «останньої надії», адже відповідний договір на постачання природного газу укладається на умовах і в порядку, що визначені нормативними приписами, а ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

Колегія суддів зауважує, що модель ринку постачання природного газу передбачає, що будь-який споживач має мати постачальника, і споживач не може залишитися без постачання природного газу. Постачальник «останньої надії» здійснює газопостачання у визначених законом випадках, а договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. А відтак, замовник, почавши споживати природний газ, має оформити свої дії з постачальником «останньої надії» у межах Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на викладене вище, оскільки у спірних правовідносинах відповідач не впливає на можливість самостійного обрання суб`єкта, на якого будуть покладені обов`язки постачальника газу «останньої надії» та на визначення ціни природного газу, який ним фактично споживається, за відсутності інших постачальників газу, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для проведення переговорної процедури для укладення договору постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем про постачання природного газу у кількості 54793,65 куб.м на загальну суму 2314133,12 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2022 замовником - Відділом освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради було проведено переговорну процедуру щодо закупівлі 54793,65 куб.м у Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» природного газу на загальну суму 2314133,12 грн. Також з матеріалів справи вбачається, що 24.02.2022 між сторонами укладено типовий договір №41 постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Таким чином, доводи Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради про те, що позивачем не доведено ані факту укладення між ним та відповідачем договору постачання природного газу, ані об`ємів газу, спожитих відповідачем, спростовуються вище наведеним.

Крім того, відповідач у відзиві на позов посилався на те, що 18.11.2021 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради, як споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як постачальником, укладено договір постачання природного газу № 03-1226/21-БО-Т, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зобов`язалось поставити відповідачу природний газ для власних потреб за ціною 16554 грн (з ПДВ) за 1000 куб.м у період з 01.11.2021 по грудень 2022 року у кількості 361,946 тис. куб.м, зокрема, у листопаді 2021 року 42,846 тис. куб. м, а у грудні 2021 року 40,000 тис. куб. м.

Відхиляючи посилання відповідача на укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» договір постачання природного газу від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т, місцевий господарський суд правильно виходив з того, що цей договір від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т, звіт про результати проведення закупівлі від 19.11.2021, лист відповідача від 20.01.2021 № 30, акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 між відповідачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», рахунок-фактура Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» № 13-1226/21-БО-Т/12/21 на оплату природного газу за грудень 2021 року не підтверджують факт постачання природного газу відповідачу у спірний період з 01.11.2021 по 24.12.2021 саме з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Так, матеріалами справи підтверджується, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради було зареєстровано в Реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання 25.12.2021, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо реєстрації в комерційному портфелі Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001 відповідача у справі

Крім того, згідно п. 3.1 договору постачання природного газу від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. У пункті 3.5. цього ж договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.

Однак, відповідні акти, які б підтверджували факт постачання третьою особою природного газу відповідачу за договором саме в період 01.11.2021 по 24.12.2021 в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, Господарський суд Одеської області дійшов правильного висновку, що у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 саме позивачем, як постачальником «останньої надії», здійснювалось постачання природного газу відповідачу, натомість у зазначений період на інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в період з 01.11.2021 по 24.12.2021 з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», позаяк останнє розпочало здійснювати постачання природного газу відповідачу лише з 25.12.2021. В свою чергу, типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», до якого відповідач приєднався, діяв саме по 24.12.2021 включно, незважаючи на укладення відповідачем 18.11.2021 з третьою особою договору №03-1226/21-БО-Т, тому у відповідача за вказаний період дії типового договору з 01.11.2021 по 24.12.2021 виникли відповідні права і обов`язки, у тому числі обов`язок з оплати позивачу поставленого природного газу.

Доводи відповідача про те, що на підставі пункту 10 Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр ціна спожитого природного газу має складати не більше 13659,63 грн. (без ПДВ) за 1000 куб.м, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний Меморандум передбачає можливість укладання договору постачання природного газу за ціною природного газу на рівні 13659,63 грн за 1000 куб.м (без ПДВ та без урахування тарифу на послуги транспортування природного газу) для установ та організацій, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів виключно з Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не розповсюджується дія пункту 10 Меморандуму та останнє не мало підстав для укладання договору постачання природного газу на умовах зазначеного документу, про що було правильно зазначено судом першої інстанції.

Посилання Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», в порушення умов договору від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т, не забезпечило своєчасну реєстрацію відповідача Реєстрі споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а здійснило її лише 25.12.2021, внаслідок чого в період з 01.11.2021 по 24.12.2021 відповідач був зареєстрований в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», тобто позивача, що, в свою чергу, призвело до того, що вартість природного газу, спожитого відповідачем, була розрахована не за ціною, встановленою у договорі, а за ціною, визначеною постачальником «останньої надії», яка є значно вищою, ніж ціна, зазначена в договорі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки питання правомірності чи неправомірності дій третьої особи у взаємовідносинах із відповідачем, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не входить у предмет доказування у цій справі та може бути предметом окремого позову.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність доводів позивача щодо існування у відповідача невиконаного зобов`язання з оплати за поставлений позивачем природний газ на суму 1393599,80 грн, адже докази сплати відповідачем цієї суми в матеріалах справи відсутні.

Спірним у цій справі є питання стосовно того, в який строк у відповідача виник обов`язок з оплати поставленого природного газу.

Суд першої інстанції виходив з того, що виконанню передбаченого у пункті 4.4. договору обов`язку споживача оплатити рахунок до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, передує виконання постачальником передбаченого в пункті 4.3 цього договору обов`язку щодо вручення споживачу такого рахунка. Пункт 4.4 договору передбачає, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, а не вартість спожитого природного газу.

Як було зазначено судом, позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 1435 від 10.01.2022 на оплату природного газу за період 01.12.2021 24.12.2021 на загальну суму 2314133,12 грн, що включає в себе суму боргу в розмірі 348422,26 грн за спожитий газ у листопаді 2021 року. Факт отримання вказаного рахунку відповідачем 17.01.2022 підтверджується матеріалами справи та сторонами.

В той же час, суд першої інстанції взяв до уваги, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу і отримання останнім окремо рахунку № 31372 від 10.12.2021 на оплату природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 348422,26грн.

З урахуванням викладеного, Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що в даному випадку має місце прострочення виконання обов`язку саме з боку кредитора з огляду на невиконання позивачем обов`язку з надання відповідачу рахунку на оплату за спожитий природний газ за листопад 2021 року.

Врахувавши відсутність доказів надання позивачем відповідачу рахунку на оплату природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 348422,26 грн, місцевий господарський суд погодився з позицією відповідача про відсутність підстав для здійснення позивачем нарахування санкцій на вказану суму, починаючи з 01.01.2022.

Таким чином, з огляду на отримання відповідачем у січні 2022 року рахунку № 1435 від 10.01.2022 на оплату природного газу за період 01.12.2021 24.12.2021 на загальну суму 2314133,12 грн, що включає в себе суму боргу в розмірі 348422,26 грн за спожитий газ у листопаді 2021 року, відповідно суд першої інстанції дійшов висновку, що строк оплати відповідачем поставленого позивачем природного газу за листопад і грудень 2021 року за умовами пункту 4.4. договору настав саме в січні 2022 року, і цей строк сплив 31.01.2022. В свою чергу, порушення вказаного строку оплати розпочалось з 01.02.2022, і з цього моменту можливе нарахування штрафних санкцій на всю суму боргу за поставлений природний газ, яка вказана в рахунку № 1435 від 10.01.2022, що був отриманий відповідачем.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком Господарського суду Одеської області, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 4.3. договору постачання постачальником «останньої надії» постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4. договору).

Враховуючи зазначене, відповідач за отриманий у листопад 2021 року газ повинен був розрахуватися до 31.12.2021 включно.

Колегія суддів зауважує, хоча в договорі й зазначено, що «споживач зобов`язаний оплатити рахунок», однак за змістом статті 692 Цивільного кодексу України та пункту 4.4. типового договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується «до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу», а не до закінчення місяця, наступного за місяцем, в якому отримано рахунок.

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, від 27.03.2023 у справі № 920/1343/21, від 04.04.2023 у справі № 44/258-б (910/15426/20).

Таким чином, неотримання рахунку на оплату товару не впливає на обов`язок відповідача своєчасно оплатити товар та не є простроченням позивача у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України та статті 221 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем 1393599,80 грн за спожитий ним природний газ у передбачені договором строки.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував.

Відтак, у спірних правовідносинах відповідачем порушено умови договору про постачання природного газу постачальником «останньої надії» та положення законодавства в частині повноти та своєчасності сплати за поставлений природний газ.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що невиконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором є його порушенням у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.

За змістом частини першої та другої статті 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно із частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами пункту 4.5 типового договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 758/1303/15-ц (пункт 26)).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільний кодекс України).

Враховуючи викладені приписи чинного законодавства та умов договору, а також відсутність прострочення позивача та невиконання відповідачем умов договору щодо оплати отриманого природного газу у строк, визначені типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», позивачем було правомірно здійснено нарахування пені та 3% річних за зобов`язаннями листопада 2021 року, починаючи з 01.01.2022, а за зобов`язаннями грудня 2021 року починаючи з 01.02.2022.

Здійснивши перевірку розрахунку розміру пені на суму заборгованості 1393599,80 грн за період 01.01.2022 по 30.11.2022, судом апеляційної інстанції встановлено правильність розрахунку розміру у загальному розмірі 306915,32 грн та 3% річних у загальному розмірі 46867,50 грн.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд оскаржуваного рішення суду відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог апеляційних скарг, враховує, що скаржники не оскаржували рішення суду в частині здійснених судом розрахунків інфляційних втрат, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду в частині стягнення з відповідача 450225,57 в цій частині не переглядається.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.

Тобто, обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але Господарський кодекс України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як Цивільний кодекс України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Наведені засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20.

Прийнявши до уваги заявлене відповідачем клопотання про зменшення пені, зважаючи на ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором (часткового його виконання), а також обставини відсутності в матеріалах справи доказів завдання позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань, суд апеляційної інстанції вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшити розмір пені до 10% до суми 30691,53 грн (306915,32 грн х 10%).

Зменшуючи розмір пені колегія суддів також враховує, що у цій справі позивачем заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 804008,39грн, що складає майже 58% від суми основного боргу (1393599,80 грн).

Апеляційний суд вважає, що зменшення розміру пені до 10% до суми 30691,53 грн забезпечує дотримання балансу інтересів сторін та принципів розумності, справедливості та пропорційності, оскільки позивач, як кредитор, не позбавляється можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення суми процентів річних та інфляційних втрат у тому розмірі, який відповідно до обставин справи виконує компенсаційну функцію для кредитора, та, в той же час, деякою мірою відновлює майнову сферу боржника.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 303901,54 грн та 3% річних в розмірі 887,76грн з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та неправильного застосування норм матеріального права, та ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 30691,53 грн та задоволення у повному обсязі позовної вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 46867,50грн.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/1595/22 слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради не спростовують висновків Господарського суду Одеської області, викладених у оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються з відповідача у повному обсязі (пункт 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України»).

Відтак, відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за правомірно заявлені позовні вимоги покладається на відповідача у сумі 32964,12 грн, виходячи із задоволеної вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2197608,19 грн, з яких: 1393599,80 грн сума основного боргу, 46867,50 грн - 3% річних, 306915,32 грн - пеня, 450225,57 грн - інфляційні втрати.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», судовий збір за апеляційний перегляд справи покладається на відповідача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради, витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково.

3.Рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/1595/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 303 901,54 грн та 3% річних в розмірі 887,76грн. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити частково в розмірі 30691,53 грн, позовні вимоги про стягнення 3% річних задовольнити у повному обсязі в розмірі 46867,50 грн.

4.В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/1595/22 залишити без змін.

5.Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/1595/22 в наступній редакції:

« 1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 1393599 (один мільйон триста дев`яносто три тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 80 коп - основної заборгованості, 30691 (тридцять тисяч шістсот дев`яносто одну) грн 53коп. пені, 46867 (сорок шість тисяч вісімсот шістдесят сім) грн 50 коп 3% річних, 450225 (чотириста п`ятдесят тисяч двісті двадцять п`ять) грн 57 коп інфляційних витрат та 32964 (тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят чотири) грн 12 коп витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити».

5.Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 6857 /шість тисяч вісімсот п`ятдесят сім/ грн 76 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/1595/22.

6.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.10.2023.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяІ.Г. Філінюк


Суд	Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	10.10.2023
Оприлюднено	18.10.2023
Номер документу	114218449
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Поліщук Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 10.10.2023 по справі 916/1595/22ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —916/1595/22

Постанова від 10.10.2023

Постанова
від 10.10.2023 по справі 916/1595/22
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД