Ухвала

від 05.12.2023 по справі 916/1595/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1595/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "Нафтогаз України", позивач, скаржник)- Лисенко В.О. (адвокат),

відповідача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради

(далі - Відділ, відповідач) - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг") - не з`явився,

у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою ТОВ "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 (головуючий - суддя Мостепаненко Ю.І.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 (головуючий - суддя Поліщук Л.В., судді: Богатир К.В., Філінюк І.Г.)

у справі №916/1595/22

за позовом ТОВ "Нафтогаз України"

до Відділу,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ "Нафтогаз Трейдинг"

про стягнення 2 197 608,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом, який мотивовано наявністю підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2501 в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ за період з 01.11.2021 по 24.12.2021, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 393 599,80 грн основної заборгованості, 3 013,78 грн пені, 45 979,74 грн - 3% річних, 450 225,57 грн інфляційних витрат та 32 867,76 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 303 901,54 грн та 3% річних в розмірі 887,76 грн. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задоволено частково в розмірі 30 691,53 грн, позовні вимоги про стягнення 3% річних задоволено у повному обсязі в розмірі 46 867,50 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

5. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Нафтогаз України" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду 10.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/1595/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 276 223, 79 грн скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Нафтогаз України" щодо стягнення пені в розмірі 276 223, 79 грн, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити.

6. З посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України скаржник вважає за необхідне, при розгляді цієї справи, відступити від висновків щодо застосування статті 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України при зменшенні пені, які викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц, від 26.09.2018 у справі №752/15421/17 та від 26.01.2021 у справі №916/880/20, на які посилається суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, у зв`язку із тим, що порушується питання справедливості та рівності учасників перед законом. Відповідач не надавав жодних належних доказів, згідно з яких можливо було встановити майновий стан відповідача та об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання зобов`язання, а тому без детального аналізу всіх зазначених обставин порушення господарського зобов`язання суди не мали права зменшувати пеню посилаючись лише на ту обставину, що інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін та принципів розумності порушеного зобов`язання.

7. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі №916/1595/22 за касаційною скаргою ТОВ "Нафтогаз України" на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.

8. Під час підготовки справи до розгляду, в контексті доводів і підстав касаційної скарги, Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 справу №911/2269/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

9. Предметом розгляду справи № 911/2269/22 є стягнення 5 240 319,60 грн, з яких: 5 140 368,00 грн пені та 99 951,00 грн штрафу.

10. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання в частині виконання робіт.

11. Передаючи справу №911/2269/22 на розгляд об`єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів в ухвалі від 04.10.2023, зазначила, зокрема, таке.

11.1. Зменшуючи розмір заявленої до стягнення пені на 99%, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач дійсно порушив своє зобов`язання за наведеним договором і не виконав визначені ним роботи у встановлений строк. Разом з тим, беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів понесення позивачем збитків у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання у спірних правовідносинах, а також враховуючи неспівмірність заявленої до стягнення суми пені, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення відповідного клопотання ТОВ "Укртехнобез" та зменшення в порядку частини першої статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України розміру заявленої до стягнення пені до 51 403,68 грн.

11.2. Перевіряючи обґрунтованість висновків судів про наявність підстав для суттєвого зменшення заявленої до стягнення суми пені, колегія суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 зазначила, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

11.3. Колегія суддів погодилась з такими висновками, оскільки зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені на 99%, фактично не просто зменшує розмір штрафних санкцій, а звільняє останнього від їх сплати, що не відповідає наведеним вище правовим нормам, судовій практиці та суті відповідальності, яку сторони передбачають при укладенні відповідного правочину.

11.4. Разом з тим, під час касаційного перегляду справи №922/2141/21 колегія суддів з`ясувала, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 підтримав зменшення судом апеляційної інстанцій заявленої до стягнення суми пені на 99% та зазначив, що апеляційним судом було встановлено наявність обставин, за наявності яких господарський суд може зменшити неустойку (частина третя статті 551 ЦК України), зокрема, що порушення відповідачем у вказаній справі своїх зобов`язань за договором не призвело до безповоротних негативних наслідків для позивача, а доводи останнього про звільнення відповідача від відповідальності є безпідставними та зводяться до нічим не підтверджених припущень, а також до бажання позивача застосувати до відповідача відповідальність у надмірному розмірі. Таким чином, Верховний Суд у зазначеній справі фактично дійшов висновку про те, що можливість зменшення заявленої до стягнення пені на 99% залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін.

11.5. Однак, колегія суддів не погодилась з вказаними висновками, оскільки, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань. При цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

11.6. Так, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 28.09.2022 у справі №916/2302/21.

11.7. Отже, зменшення розміру пені на 99% від заявленої позивачем суми порушує баланс інтересів сторін, оскільки таке зменшення не стимулює боржника до належного виконання покладених на нього договірних зобов`язань та позбавляє позивача можливості отримати передбачену укладеним між сторонами договором компенсацію за невиконання його умов.

11.8. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №920/437/22 про можливість зменшення заявленої пені до 1%, оскільки у такому разі фактично відбувається звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій, що не відповідає вищенаведеним правовим нормам та усталеній судовій практиці.

12. Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2023, зокрема, прийнято до розгляду справу №911/2269/22 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2023.

13. Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

14. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

15. У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

16. Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

17. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

18. Враховуючи предмет та підстави позову у цій справі, підстави касаційного оскарження (щодо відступу від висновків щодо застосування статті 551 ЦК України та 233 ГК України при зменшенні пені) та доводи скаржника, факт прийняття до провадження об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/2269/22, а також з огляду на те, що правові висновки Верховного Суду у справі №911/2269/22 (стосовно наявності/відсутності підстав для відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №920/437/22) можуть мати суттєве значення для вирішення питання у справі, що розглядається, щодо застосування приписів статей 551 ЦК України та 233 ГК України, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, та принцип "jura novit curia" ("суд знає закони") колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №916/1595/22 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/2269/22.

Керуючись статтями 228, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі №916/1595/22 зупинити до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/2269/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос