Постанова

від 09.10.2023 по справі 910/5483/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. Справа№ 910/5483/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання: Новосельцеві О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вінниченко О.О.;

від відповідача: Гаврищук Е.В.;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі №910/5483/22 (суддя Головкіна К.І.)

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022

за позовом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр"

про стягнення зборгованості у сумі 6 821 760,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст судових рішень у даній справі

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (далі-позивач, АРМА) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (далі-відповідач, ТОВ «Алтаюр») про стягнення штрафних санкцій за договором № ПК1/21 від 05.11.2021 у сумі 6 821 760,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" на користь Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів пеню в сумі 702 240,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 10 533,60 грн. У решті вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/5483/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/5483/22 залишено без змін.

Після ухвалення зазначеного судового рішення, представник відповідача (ТОВ "Алтаюр") подав докази понесення судових витрат на правничу допомогу на підтвердження заяви про розподіл судових витрат, зробленої ним у судовому засіданні до закінчення судових дебатів, у якій просив стягнути з АРМА на користь ТОВ "Алтаюр" витрати на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 17.01.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" витрати на правничу допомогу у сумі 13 455,88 грн. У решті вимог заяви - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/5483/22, залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/5483/22 залишено без змін.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

03.07.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтаюр» (Носик Богдана) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд апеляційної інстанції стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 193 585,60 грн.

В обґрунтування клопотання, заявником дотримано порядку, який передбачений статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, тобто, зроблено відповідну заяву із врахуванням зазначених вище норм та обставин справи, та завчасно подано її до суду через службу документального діловодства, заявник обґрунтувавши понесені судові витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст.ст. 126, 129 ГПК України.

Також заявник зазначає, що ТОВ «Алтаюр» понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 193 585,60 грн, на підтвердження чого подано усі необхідні первинні документи, які підтверджують розмір таких витрат та докази її сплати. Отже, вважає витрати на правничу допомогу адвоката понесені у даній справі були необхідними, розумними, співмірними зі складністю справи та часом витраченим адвокатом.

Короткий зміст заперечення АРМА щодо ухвалення додаткового рішення

29.08.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на заяву відповідача щодо ухвалення додаткового рішення, де він просив суд апеляційної інстанції відмовити відповідачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

У своїх запереченнях АРМА зазначає, що договір про надання правничої допомоги від 30.08.2023 підписано тимчасово виконуючим обов`язки директора ТОВ «Алтаюр» Мартиненко М.В., який є не уповноваженою особою, оскільки строк, вказаний у наказі № 107-к від 01.07.2022 про його призначення т.в.о. сплив.

Крім того, позивач посилається на те, що він не міг подати до суду першої інстанції свої заперечення щодо сум судових витрат на гонорар успіху, оскільки разом з відзивом на позовну заяву позивачу не було надано документи, які посвідчують повноваження представника.

Також АРМА вказує, що представником ТОВ «Алтаюр» було несвоєчасно подано зустрічний позов, що свідчить про неналежне виконання представником своїх договірних зобов`язань.

Позивач звертає увагу, що АО «Віннер Лекс» не виконало в суді першої інстанції в повному обсязі свої зобов`язання, тому не має права на повну оплату своїх послуг за договором, у тому числі гонорару успіху.

В своїх запереченнях АРМА також стверджує, що договір про надання правничої допомоги від 30.08.2023 є «рамковою угодою» і не містить жодного посилання на конкретний спір у межах якого надається правова допомога. Також, на думку АРМА, згідно з п.1.2 договору вартість гонорару успіху повинна бути включена до відповідної специфікації. Крім того, АРМА стверджує, що п. 4.4 договору, яким визнано порядок обчислення гонорару успіху, є «рамочним», а дійсний розмір гонорару успіху повинен визначатись окремо.

Позивач також зазначає, що надані відповідачем документи не містять детального опису робіт послуг, які надані в межах справи, не містять визначення часу, який було витрачено представниками відповідача, отже документи є неналежними.

Крім того, позивач звертає увагу, що фінансове забезпечення АРМА здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому з метою недопущення нецільового використання бюджетних коштів просить відмовити у задоволенні зазначеної вище заяви відповідача.

Короткий зміст відповіді ТОВ «Алтаюр» на заперечення АРМА щодо ухвалення додаткового рішення

09.10.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на заперечення АРМА щодо ухвалення додаткового рішення, в якому він просив суд апеляційної інстанції задовольнити заяву ТОВ «Алтаюр» про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, відповідач зазначає, що договір про надання правничої допомоги від 30.08.2023 підписано уповноваженою особою, оскільки, крім наказу № 107-к від 01.07.2022 про призначення тимчасово виконуючим обов`язки директора ТОВ «Алтаюр» Мартиненко М.В., були видані інші накази про покладення на Мартиненко М.В. обов`язків, зокрема накази № 108-К від 01.08.2022 та № 114-К від 01.05.2023, яким передбачалось виконання Мартиненко М.В. обов`язків директора у період укладення договору від 30.08.2023 та підписання актів приймання-передачі послуг від 20.06.2023.

Щодо посилання АРМА на те, що воно не могло подати до суду першої інстанції свої заперечення щодо суми судових витрат на гонорару успіху, оскільки разом з відзивом на позовну заяву позивачу не було надано документи, які посвідчують повноваження представника, відповідач зазначає, що повноваження адвоката підтверджуються ордером на надання правничої допомоги, копія якого була додана до відзиву на позов, направленому АРМА, що підтверджується описом вкладення в цінний лист про направлення позивачу відзиву. Вказаний опис було надано господарському суду разом з відзивом на позов. При цьому, копія договору про надання правничої допомоги від 30.08.2022 р. була надана АРМА разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/5483/22 щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу, розгляд якої відбувся 17.01.2023. Таким чином, позивач був обізнаний про наявність гонорару успіху та мав можливість надати свої заперечення щодо нього під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Також, відповідач вказує , що посилання АРМА на неналежне виконання представником своїх договірних зобов`язань щодо несвоєчасного подання зустрічного позову не відповідає дійсності, оскільки своє твердження АРМА обґрунтовує посиланням на ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №910/54838/22 від 28.11.2022, в якій вказано, що у прийнятті зустрічного позову відмовлено у зв`язку з поданням його з пропуском встановленого строку. Проте, строк на подання зустрічного позову (п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали) визначено ухвалою господарського суду від 22.07.2022. Ухвала господарського суду була отримана ТОВ «Алтаюр» 27.07.2022, отже строк на подання зустрічного позову сплив 11.08.2022, в той час, договір про надання правничої допомоги між ТОВ «Алтаюр» та АО «ВіннерЛекс» було укладено 30.08.2022, через 19 днів після спливу строку на подання зустрічного позову. При цьому, відповідач зазначає, що працівниками АО «ВіннерЛекс» було підготовлено відзив на позовну заяву АРМА та прийнято участь у судових засіданнях за результатами яких рішення господарського суду від 13.12.2022, залишеним без змін апеляційною інстанцією, де було відмовлено у стягнені 99,8% суми штрафу.

Відповідач вказує, що незгода позивача зі сплатою відповідачем гонорару успіху в обумовленому розмірі не має юридичного значення, оскільки умови виплати гонорару успіху встановлені п. 4.3. договору від 30.08.2022, яким передбачено, що розмір гонорару успіху обчислюється у відсотковому відношенні до суми позовних вимог, в задоволені яких було відмовлено. Факт надання відповідачу послуг з правової допомоги в повному обсязі підтверджується актом приймання-передачі послуг до договору від 30.08.2022 від 15.12.2022, який був долучений до матеріалів справи. Факт здійснення ТОВ «Алтаюр» витрат в суді першої інстанції було підтверджено відповідними доказами, на підставі яких господарський суд виніс додаткове рішення від 17.01.2023, яким стягнув на користь ТОВ «Алтаюр» витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам. Вказане рішення було залишено без змін судом апеляційної інстанції. Ніяких інших умов визначення розміру цього гонорару, на думку відповідача, договір не містить.

Також, у п. 4.4. договору зазначено формулу розрахунку розміру гонорару успіху та у цьому пункті сторони погодили, що у випадку перегляду рішення у справі №910/5483/22 судом апеляційної інстанції значення змінної «У» (сума задоволених господарським судом міста Києва позовних вимог у справі № 910/5483/22) корегується відповідно до результатів такого перегляду за умови, якщо представництво в суді апеляційної інстанції здійснює Адвокатське об`єднання. Тобто, у п. 4.4. договору від 30.08.2022 вказано, що він регулює обрахування гонорару успіху саме у справі №910/5483/22. З огляду на це, твердження АРМА про те, що вказаний пункт договору є «рамочним» прямо суперечать дійсності та не заслуговують на увагу.

Крім того, відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що в акті приймання-передачі послуг та у звіті про надану правничу допомогу від 20.06.2023 не відображений гонорар успіху є безпідставним, оскільки умови виплати гонорару успіху встановлені спеціальними пунктами 4.3., 4.4 договору, які визначають умовою оплати факт винесення рішення про відмову в задоволені позовних вимог повністю або частково та набуття вказаним рішенням законної сили. Розмір гонорару обчислюється, як відсоток від розміру позовних вимог у задоволені яких відмовлено. Складання актів та звітів для підтвердження настання факту винесення рішення на користь ТОВ «Алтаюр» вказаними пунктами договору не передбачено. Тому, як зазначає відповідач, в акті приймання-передачі послуг та у звіті про надану правничу допомогу від 20.06.2023 були зазначені послуги, які надавались на підставі окремої специфікації, а не були прямо передбачені договором.

Відповідач звертає увагу, що, як вказувалось в заяві від 26.06.2023 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 910/5483/22 щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу, вартість послуг про надання професійної правничої допомоги визначена сторонами в Специфікації №6 в сумі 10 000,00 грн як фіксований гонорар, який не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником відповідача, що передбаченого ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також, розмір гонорару успіху обраховується у фіксованому відсотку від суми позовних вимог у задоволені яких було відмовлено. Тому, на думку відповідача, безпідставними посилання позивача, що надані відповідачем документи не містять детального опису робіт послуг та є неналежними.

Крім того, відповідач вважає, що АРМА, як учасник судового процесу має такі самі права та обов`язки, як інші учасники справи, тому зобов`язано компенсувати ТОВ «Алтаюр» понесені витрати на правничу допомогу на загальних засадах.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу, складу суду) від 03.07.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5483/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуюча суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5483/22 призначено на 28.08.2023.

Судове засідання 28.08.2023 не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5483/22 призначено на 09.10.2023.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 09.10.2023 підтримав доводи своєї заяви з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, ухвалити у справі №910/5483/22 додаткову постанову, якою стягнути з АРМА на користь ТОВ «Алтаюр» 193 585,60 грн.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 19.06.2023 проти задоволення заяви заперечував, просив відмовити у її задоволенні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Розглянувши заяву представника ТОВ «Алтаюр» про ухвалення додаткової постанови у справі №910/5483/22, колегія суддів зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначивши, що докази на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть надані у порядку та строки, передбачені ч.8 ст. 129 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/5483/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/5483/22 залишено без змін.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником відповідача подано докази понесення судових витрат на правничу допомогу на підтвердження заяви про розподіл судових витрат, зробленої ним у судовому засіданні до закінчення судових дебатів.

03.07.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтаюр» (Носик Богдана) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд апеляційної інстанції стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 193 585,60 грн.

Отже, відповідачем була зроблена відповідна заява до закінчення судових дебатів та подані відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення апеляційним господарським судом рішення у даній справі.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем було надано заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких він просив відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтаюр» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5483/22.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).

Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 30.08.2022, специфікацію №6 до договору від 30.08.2022, рахунок на оплату правової допомоги від 14.12.2022 на суму 10 000,00 грн, платіжну інструкцію № 531 від 15.12.2022 на суму 10 000,00 грн, додаткову угоду № 1 від 16.03.2023 до договору, додаток № 1 до додаткової угоди від 16.03.2023, рахунок на оплату правової допомоги від 19.06.2023 на суму 183 585,60 грн, акт приймання-передачі послуг від 20.06.2023, звіт про надану правничу допомогу станом на 20.06.2023.

Відповідно п.1.1 до договору про надання правової допомоги 30.08.2022, укладеного між Адвокатським об`єднанням "ВІННЕРЛЕКС" (адвокатським об`єднанням) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (клієнтом), останній доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (послуги) клієнту, обсяг якої визначається у додатках/додаткових угодах до цього договору, або іншим чином письмово погоджується сторонами, а клієнт зобов`язується оплатити гонорар за надані послуги та компенсувати усі фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що конкретний вид та обсяг правової допомоги за договором сторонами зазначається в специфікації, що є невід`ємним додатком до договору, яка відображає доручення клієнта Адвокатському об`єднанню на надання певної правової допомоги та її вартість відповідно до такого обсягу.

14.12.2022 між клієнтом та Адвокатським об`єднанням було укладено специфікацію № 6, як додаток до договору від 30.08.2022, згідно якої сторони дійшли згоди визначити конкретний вид та обсяг правової допомоги, а саме:

- надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛТАЮР» з представництва у Північному апеляційному господарському суді при розгляді справи № 910/5483/22, в тому числі зі складання, оформлення і подання апеляційної скарги, всіх інших необхідних процесуальних документів, а також надання професійної правничої допомоги у судових засіданнях.

На підставі специфікації № 6 від 14.12.2022 Адвокатське об`єднання виставило рахунок на оплату юридичних послуг від 14.12.2022 на суму 10 000,00 грн, який був оплачений платіжним дорученням від 15.12.2022 №531.

16.03.2023 між клієнтом та Адвокатським об`єднанням було укладено додаткову угоду №1 до договору від 30.08.2022, якою специфікація №6 була викладена в новій редакції, а саме сторони дійшли згоди:

- надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛТАЮР» з представництва у Північному апеляційному господарському суді при розгляді справи № 910/5483/22, в тому числі зі складання, оформлення і подання апеляційної скарги, всіх інших необхідних процесуальних документів, а також надання професійної правничої допомоги у судових засіданнях;

- надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛТАЮР» з представництва у Північному апеляційному господарському суді при розгляді апеляційних скарг Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2022 та додаткове рішення від 17.01.2023 у справі № 910/5483/22, в тому числі зі складання, оформлення і подання відзивів на апеляційні скарги, всіх інших необхідних процесуальних документів, а також надання професійної правничої допомоги у судових засіданнях.

Вартість послуг з надання професійної правничої допомоги визначена сторонами в специфікації № 6 в редакції додаткової угоди №1 від 06.03.2023 в сумі 10 000,00 грн як фіксований гонорар.

Крім того, відповідно до п. 4.3. договору від 30.08.2022 сторони погодили, що в разі, якщо рішенням суду у справі №910/5483/22 у задоволенні позовних вимог до клієнта буде відмовлено повністю чи частково, клієнт додатково сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар успіху в розмірі 3 (трьох) відсотків від суми заявлених у справі №910/5483/22 грошових позовних вимог до клієнта, в задоволенні яких судом буде відмовлено. В цьому випадку судове рішення сприймається виключно як юридичний факт, з яким сторони пов`язують за договором умови виплати винагороди за надані юридичні послуги. Сторони ніяк не вважають, що саме по собі прийняття судом певного рішення може розумітися сторонами договору як предмет або результат надання послуг за договором.

Відповідно до п. 4.4. договору від 30.08.2022 р., розмір гонорару успіху обраховується за наступною формулою.

Пунктом 4.5 зобов`язання клієнта щодо сплати гонорару успіху виникає після оприлюднення повного тексту рішення у справі №910/5483/22 судом першої інстанції. За умови, якщо представництво в суді апеляційної інстанції здійснює Адвокатське об`єднання, зобов`язання клієнта щодо сплати гонорару успіху виникає після набрання законної сили рішенням у справі №910/5483/22 і корегується відповідно до умов п. 4.4. цього договору.

Розрахований відповідачем відповідно до п. 4.4. договору від 30.08.2022 гонорар успіху становить (6 821 760,00 - 702 240, 00)*0,03=183 585,60 грн.

19.06.2023 Адвокатське об`єднання виставило ТОВ «Алтаюр» рахунок на оплату юридичних послуг від 19.06.2023 р. на суму 183 585,60 грн.

Таким чином, загальна вартість послуг професійної правничої допомоги Адвокатського об`єднання «ВІННЕРЛЕКС», наданих на користь ТОВ «Алтаюр» у справі № 910/5483/22 під час її розгляду Північним апеляційним господарським судом, склала 193 585,60 гривень, які складаються з: фіксованого гонорару у сумі 10 000,00 грн та гонорару успіху у сумі 183 585,60 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі послуг від 20.06.2023 та звіту про надану правничу допомогу Адвокатське об`єднання належним чином надало клієнту юридичні послуги (правову допомогу), зазначені у додатку № 1 до цього акту, а клієнт прийняв надану правову допомогу на суму 10 000,00 грн.

На підставі виставленого Адвокатським об`єднанням рахунку від 14.12.2022 відповідачем було сплачено 10 000,00 грн у якості оплати за правову допомогу, що підтверджується платіжною інструкцією № 531 від 15.12.2022.

Правову допомогу позивачу у суді апеляційної інстанції надавав адвокат Вінниченко О.О. (згідно ордеру № 1166773 від 01.12.2022, виданого на підставі договору №13/02-21 від 01.02.2021 виданого на підставі договору від 30.08.2022).

Щодо твердження позивача, що договір про надання правничої допомоги від 30.08.2023 підписано тимчасово виконуючим обов`язки директора ТОВ «Алтаюр» Мартиненко М.В., який є не уповноваженою особою, оскільки строк, вказаний у наказі № 107-к від 01.07.2022 про його призначення т.в.о. сплив, колегія суддів зазначає, що договір про надання правничої допомоги від 30.08.2023 підписано уповноваженою особою, оскільки крім наказу № 107-к від 01.07.2022 про призначення тимчасово виконуючим обов`язки директора ТОВ «Алтаюр» Мартиненко М.В., були видані інші накази про покладення на Мартиненко М.В. обов`язків, зокрема накази № 108-К від 01.08.2022 та № 114-К від 01.05.2023, яким передбачалось виконання Мартиненко М.В. обов`язків директора у період укладення договору від 30.08.2023 та підписання актів приймання-передачі послуг від 20.06.2023. Позивач не заперечував у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції дійсності договору та не заперечував проти участі у справі представників відповідача - адвокатів АО «ВіннерЛекс», які брали участь у справі саме на підставі вказаного договору, про що вказано в ордерах на правничу допомогу, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення Європейського суду з прав людини від 27.10.1993 у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи заперечення відповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача у розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Тому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Також відповідно до практики ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 та додатковій постанові від 12.09.2019 у справі № 9901/350/18, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Щодо додаткової оплати «гонорар успіху адвоката» при позитивному для клієнта рішенні в розмірі 183 585,60 грн, колегія суддів враховує вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно якої з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що витрати на додаткову оплату «Гонорар успіху» у розмірі 183 585,60 грн не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника скаржника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування, з огляду на обставини даної справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначені мотиви, задоволення вимоги щодо стягнення додаткової оплати у розмірі 183 585,60 грн, у даному конкретному випадку, не відповідатиме принципам пропорційності до предмету спору та справедливості.

Враховуючи вищевикладене у сукупності та дискреційні повноваження, надані суду положеннями частини п`ятої статті 129 ГПК, колегія суддів, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, дійшла висновку в цілому про те, що у цій справі наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат є дійсним та обґрунтованим, а відтак відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. У іншій частині заявлений розмір витрат, на переконання суду, є непропорційним до предмета спору, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 123-129, 221, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м.Київ, вул.Бориса Грінкевича, 1, код ЄДРПОУ 41037901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (03037, м.Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 56/21, оф. 8.4, код ЄДРПОУ 37210479) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

4. Матеріали справи №910/5483/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 16.10.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко