Ухвала

від 17.10.2023 по справі 910/17047/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.10.2023Справа № 910/17047/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет"</a>;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика"</a>;

про захист прав інтелектуальної власності.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники: не викликалися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Велмет"</a> з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика"</a> про захист прав інтелектуальної власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет"</a> задоволено повністю, а саме: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Балістика"</a> припинити порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет"</a> на корисну модель за патентом України №135455, зареєстрованим у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі від 25.06.2019; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Балістика"</a> використовувати корисну модель "Підсумок відкритий під магазин для набоїв" за патентом України № 135455, зареєстрованим у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі від 25.06.2019.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі № 910/17047/20 рішення суду першої інстанції скасовано повністю, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду від 11.05.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет"</a> задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2022, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі № 910/17047/20 скасовано, а справу № 910/17047/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023, справа № 910/17047/20 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 вирішено прийняти справу № 910/17047/20 до свого провадження суддею Мандриченко О.В., а підготовче засідання призначити на 27.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Балістика"</a> надати до суду письмову інформацію про дату початку використання об`єкту "Підсумок під магазин АК/AR Колчан з клапаном ММ14", а також письмову інформацію про обсяг використання (здійснення серйозної підготовки для використання) технологічних (технічних) вирішень, тотожних заявленому винаходу (корисній моделі) "Підсумок відкритий під магазин для набоїв" за патентом України № 135455 від 25.06.2019 у спірному об`єкті (якщо останнє мало місце) до дати подання заявки до Національного органу інтелектуальної власності, та надати до суду відповідні докази. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 31.10.2023.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет"</a> надійшла заява про відвід судді Мандриченка О. В.

Вказана заява обґрунтована тим, що у підготовчому засіданні 03.10.2023 суд виніс ухвалу, якою зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Балістика"</a> надати до суду письмову інформацію про дату початку використання об`єкту "Підсумок під магазин АК/AR Колчан з клапаном ММ14", а також письмову інформацію про обсяг використання (здійснення серйозної підготовки для використання) технологічних (технічних) вирішень, тотожних заявленому винаходу (корисній моделі) "Підсумок відкритий під магазин для набоїв" за патентом України № 135455 від 25.06.2019 у спірному об`єкті (якщо останнє мало місце) до дати подання заявки до Національного органу інтелектуальної власності, та надати до суду відповідні докази.

На думку позивача вказані дії суду свідчать про самостійне збирання доказів, що є порушенням принципу змагальності.

Суд, ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет"</a> про відвід судді Мандриченка О.В. від розгляду справи № 910/17047/20, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статтями 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно із частиною 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії").

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").

Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 18.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Мандриченка О.В. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судді не вбачається.

Суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У постанові від 11.05.2023 у справі № 910/17047/20 Верховний суд вказав, що з огляду на предмет і підстави заявленого позову та аргументи відповідача щодо наявності у нього права попереднього користувача як підстави для продовження використання спірного об`єкта, з метою правильного застосування статей 28, 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" та 470 Цивільного кодексу України, судам належало встановити дату виготовлення наданого на експертизу об`єкта "Підсумок під магазин АК/АR Колчан з клапаном ММ14", а також обсяг використання (здійснення серйозної підготовки для використання) технологічних (технічних) вирішень, тотожних заявленому винаходу (корисній моделі) у спірному об`єкті (якщо останнє мало місце) до дати подання заявки до НОІВ.

Верховний суд у вказаній постанові вказав, що про те, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Таким чином суд, з метою повного, всебічного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи, виконуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.05.2023 у справі № 910/17047/20, виніс ухвалу від 03.10.2023.

Обставини, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Велмет", не є належними та достатніми у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість поданої заяви про відвід.

Наведене виключає можливість визнання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет"</a> про відвід судді Мандриченка О.В. від розгляду справи № 910/17047/20 обґрунтованою, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне передати вирішення питання про відвід судді Мандриченка О.В. іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

На підставі викладено та керуючись статтями 38, 39, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ""Велмет" про відвід судді Мандриченка О.В. від розгляду справи № 910/17047/20 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Олександр Мандриченко