Постанова

від 19.02.2024 по справі 910/17047/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2024 р. Справа№ 910/17047/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Копитової О.С.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023

у справі № 910/17047/20 (Мандриченко О.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика";

про розподіл судових витрат

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика";

про захист прав інтелектуальної власності

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 19.02.2024

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/17047/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика" про захист прав інтелектуальної власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" задоволено повністю, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Балістика" припинити порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" на корисну модель за патентом України №135455, зареєстрованим у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі від 25.06.2019; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Балістика" використовувати корисну модель "Підсумок відкритий під магазин для набоїв" за патентом України № 135455, зареєстрованим у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі від 25.06.2019; стягнуто судовий збір.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 зі справи рішення суду першої інстанції скасовано повністю, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду від 11.05.2023 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2022, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 зі справи № 910/17047/20 скасовано, а справу № 910/17047/20 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

03.11.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій заявник просив суд ухвалити додаткове рішення у справі № 910/17047/20, яким стягнути суму судових витрат, які відповідач поніс в зв`язку із розглядом справи № 910/17047/20, що складається із витрат на проведення двох експертиз у сфері інтелектуальної власності, що становить 54 131,32 грн і 11 472,00 грн, та витрати на правову (професійну правничу) допомогу, що становить 56 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат відмовлено повністю.

Ключовим мотивом рішення є:

- судом не встановлено, що дії позивача були необґрунтовані та не встановлено необґрунтованість позовних вимог, що не дає підстави для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивача виник спір у даній справі. Поряд з тим, аналіз обставин розгляду цієї справи свідчить про добросовісність користування позивачем наданими йому процесуальними правами та відсутність з його сторони зловживань щодо них.

Не погоджуючись з додатковим рішення місцевого суду, Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким стягнути суму судових витрат, які Відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи, що складається з витрат на проведення двох експертиз у сфері інтелектуальної власності, що становить 54 131, 32 грн., витрат на судову експертизу, що становить 11 472, 00 грн., та витрати на правову (професійну правничу) допомогу, що становить 56 000, 00 грн.

Ключовим аргументом скарги є:

- подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду після задоволення його касаційної скарги та передачі справи на новий розгляд свідчить про необґрунтовану поведінку.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №910/17047/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Демидова А.М., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17047/20, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 18.12.2023 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/17047/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/17047/20, розгляд справи призначено на 19.02.2024.

Розпорядженням керівника апарату від 14.02.2024 у зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/17047/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Демидова А.М., Копитова О.С. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 позов ТОВ "Велмет" залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ "Балістика" звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій заявник просив суд ухвалити додаткове рішення у справі № 910/17047/20, яким стягнути суму судових витрат, які відповідач поніс в зв`язку із розглядом справи № 910/17047/20, що складається із витрат на проведення двох експертиз у сфері інтелектуальної власності, що становить 54 131,32 грн і 11 472,00 грн, та витрати на правову (професійну правничу) допомогу, що становить 56 000,00 грн.

Місцевий суд ухвалюючи додаткове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, виходив з того, що судом не встановлено, що дії позивача були необґрунтовані та не встановлено необґрунтованість позовних вимог, що не дає підстави для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивача виник спір у даній справі.

Колегія судів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з наведеної норми вбачається, що у разі залишення позову без розгляду, тільки відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи і тільки у тому разі, коли позов залишено судом без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Верховний Суд, у своїй постанові від 29.07.2021 у справі № 922/2017/17, зазначив, що у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому- із закриттям провадження у справі. Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Тобто, судом має бути встановлено необґрунтованість дій позивача, внаслідок вчинення яких виникають підстави для залишення позову без розгляду і у зв`язку з чим суд і залишає відповідний позов без розгляду.

У постанові від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19 Верховний Суд зазначив, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Аналіз статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №910/14162/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 12.07.2021 у справі №903/254/20).

Колегія суддів зауважує, що статтею 226 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду.

Так, зокрема, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачає наступну підставу для залишення позову без розгляду: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Здійснивши системний аналіз положень Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що в разі встановлення необґрунтованості дій позивача, суд залишає відповідний позов без розгляду саме на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України і у зв`язку з цим у відповідача виникає право на подання до суду заяви про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача на підставі частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вказує, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України передбачено право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті.

Як правильно вказував місцевий суд, саме у зв`язку з подачею ТОВ "Велмет" заяви про залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, судом і було залишено без розгляду вказаний позов саме на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а не у зв`язку з необґрунтованими діями Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет". А отже, вказане не свідчить про необґрунтованість дій позивача та необґрунтованість позовних вимог та не дає підстави для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивача виник спір у даній справі. Поряд з тим, аналіз обставин розгляду цієї справи свідчить про добросовісність користування позивачем наданими йому процесуальними правами та відсутність з його сторони зловживань щодо них.

Отже, заява відповідача не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача, колегія суддів дійшла висновку, що подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене господарсько-процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень у його реалізації.

А відтак, враховуючи вищевикладене, місцевий суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Балістика" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги, що необґрунтована поведінка позивача полягає у поданні останнім заяви про залишення позову без розгляду, після задоволення його касаційної скарги та передачі справи на новий розгляд не заслуговують на увагу, оскільки вчинення цих дій також передбаченні ГПК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/17047/20 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/17047/20 залишити без змін.

3. Справу №910/17047/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 21.02.2024.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.С. Копитова

А.М. Демидова