Ухвала

від 16.10.2023 по справі 904/6760/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/6760/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022

у справі за позовом ОСОБА_2

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг Компанія "Інтермет" (далі - ТОВ "Інтермет"),

2) ОСОБА_3 ,

3) ОСОБА_1 ,

4) ОСОБА_4 ,

5) ОСОБА_5 ,

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи"

про відшкодування збитків у розмірі 1 706 470,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 18.11.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022, позов задовольнив.

2. 19.09.2023 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

3. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

4. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

5. Відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

6. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

7. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

8. Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

9. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

10. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

11. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

12. Враховуючи вимоги касаційної скарги (скасування рішення та постанови про солідарне стягнення з відповідачів 1 706 470,15 грн та ухвалення нового рішення про відмову у позові), скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 40 955,28 грн (1 706 470,15 грн х 1,5% х 200% х 0,8).

13. У касаційній скарзі скаржник просить звільнити його від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору за її подання до одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання мотивоване тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника, який є безробітним та з 2015 року не має доходів, в березні 2022 виїхав за межі України та має статус біженця в Іспанії.

14. Розглянувши клопотання про звільнення від сплати або зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

15. Відповідно до ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

16. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір").

17. З аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

18. Частиною 1 ст.8 Закону "Про судовий збір" прямо передбачено право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зокрема, саме позивачу - фізичній особі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

19. З огляду на те, що скаржник не є позивачем у справі, предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи про наявність підстав для звільнення від сплати або зменшення розміру судового збору відхиляються.

20. Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №910/4149/21, від 07.02.2023, від 27.02.2023 та від 13.03.2023 у справі №927/561/21, від 14.07.2023 у справі №910/12955/20.

21. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

22. Статтею 288 ГПК визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.4 ст.293 ГПК.

23. Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 07.09.2022, повний текст складено та підписано 19.09.2022, а отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 10.10.2022.

24. Касаційна скарга подана скаржником 19.09.2023, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження із клопотанням про його поновлення.

25. У клопотанні про поновлення процесуального строку скаржник стверджує, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної він не отримував, участі в розгляді справи судом апеляційної інстанції не брав, у зв?язку із військовою агресією проти України в березні 2022 року виїхав у статусі біженця за кодон до Іспанії, де перебуває і зараз; перебуваючи за кордоном не мав доступу до веб-порталу судової влади та не міг бути обізнаним про розгляд справи та ухвалення оскаржуваного рішення; також вказує, що позивач і скаржник не повідомляли судам адреси електронної пошти останнього, а про ухвалення оскаржуваної постанови довідався від ОСОБА_3 , яка надіслала йому на адресу електронної пошти вимогу в порядку регресу.

26. Згідно із п.6 ч.2 ст.42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

27. Згідно з ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

28. Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

29. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

30. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

31. При цьому ГПК не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

32. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст.13 ГПК).

33. Верховний Суд звертає увагу, що з дня складення та підписання повного тексту оскаржуваної постанови (19.09.2022) до дня звернення скаржника із касаційною скаргою (19.09.2023) пройшло 12 місяців.

34. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

35. Посилання скаржника на те, що він не зміг вчасно подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції у зв`язку з тим, що він перебуває за кордоном, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження та не свідчать про наявність об`єктивних непереборних обставин для його поновлення.

36. Перебування учасника справи за кордоном не позбавляє його обов`язку дотримуватися процесуальних строків, передбачених ГПК.

37. Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення, які направлялися на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до березня 2022 року, неодноразово поверталися до суду першої інстанції, що підтверджується поштовими конвертами з довідками про причини повернення, у яких причиною зазначено "за закінченням терміну зберігання", а саме: ухвали про відкриття провадження у справі від 20.08.2021 (т.1, а.с.86), про відкладення підготовчого засідання від 09.09.2021 (т.1, а.с.145), про оголошення перерви у підготовчому засіданні від 07.10.2021 (т.1, а.с.212), про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 19.10.2021 (т.1, а.с.245), про оголошення перерви у судовому засіданні від 09.11.2021 (т.2, а.с.33).

38. Адресу м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 6/96 вказує сам скаржник у касаційній скарзі як адресу його реєстрації.

39. Порядок вручення судових рішень встановлений ст.242 ГПК, відповідно до пунктів 4, 5 ч.6 якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

40. У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20.

41. Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

42. Крім того, ст.2 Закону "Про доступ до судових рішень" передбачає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

43. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами ст.4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

44. Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.09.2022.

45. Відповідно до п.1 ч.1 ст.42 ГПК учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

46. Верховний Суд додатково звертає увагу на можливість ознайомлення з матеріалами справи через систему "Електронний суд" або шляхом направлення таких матеріалів на адресу електронної пошти учасника справи з урахуванням вимог Законів "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" щодо реквізитів документів.

47. Згідно з ч.1 ст.43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

48. У рішенні Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі "Ciricosta and Viola v. Italy" (заява №19753/92) зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/3980/16, від 24.02.2021 у справі №916/160/20, від 05.07.2022 у справі №914/1804/18 тощо).

49. Верховний Суд відхиляє доводи про те, що, перебуваючи за кордоном, скаржник не мав доступу до веб-порталу судової влади та не міг бути обізнаним про розгляд справи та ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки такі обставини не підтверджуються жодними доказами. Фактично ці доводи ґрунтуються лише на поясненнях самого скаржника.

50. Отже, у клопотанні про поновлення процесуальних строків не наведено об`єктивних причин, які дійсно перешкодили скаржнику звернутися з касаційною скаргою в межах передбаченого законом строку.

51. У зв`язку із зазначеним, наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

52. Також необхідно звернути увагу, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №904/6760/21 вже перебували на розгляді Верховного Суду за касаційною скаргою ТОВ "Інтермет". Верховний Суд ухвалою від 30.08.2023 закрив касаційне провадження на підставі пунктів 4, 5 ч.1 ст.296 ГПК.

53. Відповідно до ч.3 ст.292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

54. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

55. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №904/6760/21.

2. Підстави, наведені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №904/6760/21 визнати неповажними.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №904/6760/21 залишити без руху.

4. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику, або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень п.4 ч.1 ст.293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова