Рішення

від 25.09.2023 по справі 398/3080/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:398/3080/22

Провадження № 2/755/1481/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

за участю: представника відповідача - Тимошенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ТОВ «Транспортна компанія «САТ» на свою користь гроші в сумі 24 000 грн. та судовий збір в сумі 992,40 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.02.2022 між ним та відповідачем, який є суб`єктом господарювання, був укладений усний договір по перевезенню товару. Таким чином, цього ж дня ним через відповідача було надіслано ОСОБА_2 токарний станок вартістю 24 000 грн. ОСОБА_2 отримав токарний станок та сплатив гроші в сумі 24 000 грн., однак відповідач не повернув грошові кошти в сумі 24 000 грн. На неодноразові законні вимоги, які направлялись відповідачу, грошові кошти не були повернуті, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.09.2022 відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «САТ» про захист прав споживачів, призначено розгляд справи до підготовчого засідання, учасникам справи роз`яснено право подання заяв по суті справи та встановлено відповідні процесуальні строки.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.11.2022 цивільну справу № 398/3080/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «САТ» про захист прав споживачів постановлено передати за підсудністю до Дніпровського районного м. Києва

20.01.2023 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вказана цивільна справа, яка 24.01.2023 передана в провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2023 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ», про захист прав споживачів прийнята до провадження та призначена до підготовчого судового засідання.

Копію ухвали суду від 25.01.2023 представник позивача та відповідач отримали 27.01.2023.

20.02.2023 до суду надійшов відзив відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ», у якому вказано, що позивачем не було вжито заходів досудового врегулювання спору, що є імперативною нормою у розрізі спірних правовідносин. Однак, ОСОБА_1 не надсилав ТОВ «ТК «САТ» жодної претензії, не передавав це право шляхом переуступки жодній особі, а адвокатський запит адвоката Руссу Н.О., надісланий в інтересах ОСОБА_1 був направлений не на юридичну адресу ТОВ «ТК «САТ», а на адресу одного з його відділень, яке не є окремою юридичною особою, не є філією чи відокремленим структурним підрозділом ТОВ «ТК «САТ». Адвокатський запит містив виключно уточнюючі питання щодо перевезення за ТТН (ННВ) № 051000380 від 19.02.2022, а договір про надання правової допомоги № 60 від 25.07.2022, укладений між ОСОБА_1 і адвокатом Руссу Н.О. стосувався виключно складання адвокатського запиту та не містив інформації щодо права пред`явлення претензії адвокатом Руссу Н.О. до ТОВ «ТК «САТ» в інтересах ОСОБА_1 . Позивач (його представник) вказує в своїй позовній заяві про укладені з перевізником договірні відносини щодо перевезення товару, однак позивач не вказує в позовній заяві номер та інші реквізити відповідної ТТН, як разового договору. Також, позивач вказує, що вартість вантажу (станок), що перевозився складає 24 000, 00 грн. (двадцять чотири тисячі грн. нуль коп.), що ніби підтверджується відповідною квитанцією. Однак, до позовної заяви не додано жодного документу, який би підтверджував вартість вантажу, що перевозився та те, що цей вантаж належить саме ОСОБА_1 . Позивач хибно вважає ТТН (ННВ) документом, який підтверджує вартість вантажу, що передається до перевезення. Плутаючи поняття «оголошена цінність» і реальну, документально підтверджену вартість вантажу. Однак оголошена цінність вантажу, що передається до перевезення - орієнтовна вартість вантажу, що вказується вантажовідправником при оформленні ТТН (ННВ) на відповідне перевезення вантажу. Вона може, як відповідати реальній вартості вантажу так і бути меншою за реальну вартість. Водночас оголошена цінність не повинна перевищувати дійсної вартості вантажу (стаття 46 Статуту автомобільного транспорту України, затверджений постановою КМУ (РМ УРСР) від 27 червня 1969 року № 401 (далі - Статут). Транспортне законодавство не вимагає від перевізника перевіряти дійсну вартість вантажу при оформленні ТТН (ННВ) відправника та вимагати документи, що її підтверджують (квитанції тощо) на момент передачі вантажу до перевезення. Однак, при виникненні спірної ситуації між вантажовідправником чи вантажоодержувачем та перевізником, яка стосується компенсації перевізником вартості вантажу, заявник претензії має додати документ, яким засвідчується кількість і вартість відправленого вантажу. І мова не йде про ТТН (ННВ). Так, відповідно до пункту 16.11. Правил до претензії на втрачений, відсутній, зіпсований вантаж, крім документів, які підтверджують право на пред`явлення претензії, додається документ, яким засвідчується кількість і вартість відправленого вантажу. Документом, який підтверджує оплату вантажовідправником вартості вантажу, може служити документ банку або довідка, підписана керівником і головним (старшим) бухгалтером підприємства, яке заявило претензію, відносно того по якому рахунку і в якій сумі, коли і кому була проведена оплата вартості вантажу. Тоді як, відповідно до глави 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені Правилами. Також, ТТН (ННВ) № 051000380 від 19.02.2022 не містить інформації про замовлення вантажовідправником (Позивачем) послуги «накладений платіж», а транспортні послуги за ТТН (ННВ) оплачуються вантажоодержувачем. Позивач не додає до позовної заяви квитанції, яка підтверджує оплату вантажоодержувачем саме перевізнику вартості вантажу у сумі 24 000 грн. Взаємовідносини покупця і продавця товару, що передавався до перевезення, взаєморозрахунки між ними не стосуються перевізника. Оскільки це не є предметом договору перевезення, а є предметом договору купівлі-продажу чи іншого договору, що був укладений сторонами. Переписка в Viber, яку додає позивач, як доказ вини перевізника теж не містить інформації, щодо конкретних осіб, яких вона стосується, не містить інформації щодо номеру ТТН (ННВ) перевезення. За даною перепискою неможливо стверджувати, що вона стосується саме перевезення за ТТН (ННВ) № НОМЕР_1 . Особа (представник ТОВ «ТК «САТ»), яка нібито отримала кошти від вантажоодержувача, які мала передати вантажовідправнику теж не ідентифікується з цієї переписки. Більш того, компенсація за втрату вантажу з вини перевізника, теж не може мати місце, оскільки не доведена позивачем, оскільки територія складу видачі - тимчасово окупована територія (м. Сватове. Луганська обл.). Претензій від вантажоодержувача по ТТН (ННВ) № 051000380 до перевізника не надходило. Враховуючи зазначене, відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ТК «САТ» необґрунтованими. Позивачем не доведено неналежне виконання перевізником зобов`язань за договором перевезення вантажів та порушення положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно трекінгу рекомендованих поштових відправлень Укрпошта, позивач копію відзиву отримав 18.02.2023, представник позивача - 23.02.2023.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

27.03.2023, 03.04.2023 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява, у якій остання просить суд судове засідання, що призначене на 04.04.2023 на 15:30 год. проводити без участі позивача та його представника.

04.04.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача, ТОВ «Транспортна компанія «САТ» - Тимошенко Н.В. про проведення підготовчого судового засідання, що призначене на 04.04.2023 на 15:30 без її участі. Додатково у поданій заяві просила суд, поновити пропущений відповідачем процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, з підстав вказаних у відзиві.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2023 задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Транспортна компанія «САТ» - Тимошенко Н.В. про поновлення процесуального строку на подання відзиву, поновлено відповідачу ТОВ «Транспортна компанія «САТ» строк на подання відзиву в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ», про захист прав споживачів; прийнято відзив відповідача, ТОВ «Транспортна компанія «САТ», на позовну заяву Вх.№ 8150 від 20.02.2023.

Копію ухвали суду від 04.04.2023 представник позивача та відповідач отримали 10.04.2023.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Копію вказаної ухвали суду представник позивача отримала 24.04.2023.

Інших заяв по суті справи не надійшло.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.05.2023 закінчено підготовче провадження у цій цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті, у судове засідання викликано сторони.

В судове засідання 25.09.2023 позивач, представник позивача не з`явились. 25.09.2023 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява, у якій остання просить суд судове засідання, що призначене на 25.09.2023 на 15:30 год. проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять задовольнити законні вимоги.

В судовому засіданні 25.09.2023 представник відповідача ТОВ «Транспортна компанія «САТ» - Тимошенко Н.В., позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення. Вказала, що позивач не використав своє право досудової вимоги до відповідача у передбаченому в Стауті порядку. Вказала, що з м. Олександрії до м. Сватово товар прибув у відділення ТОВ «ТАС». Оголошеною цінністю вантажу було визначено 24 000 грн., однак позивач плутає страхову суму з вартістю. Так, згідно ст. 46 Статуту оголошена цінність не може перевищувати страхову суму, натомість доказів вартості майна позивач не долучив. Позивач не підтверджує втрату вантажу.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, доходить висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «ТК «САТ» було укладено договір перевезення вантажу в усній формі, що оформлено товарно-транспортною накладною (накладна на вантаж відправника) № 051000380 (а.с.10).

Згідно товарно-транспортної накладної (накладна на вантаж відправника) № 051000380, вантаж був відправлений перевізником з м. Олександрія, Кіровоградської області до м. Сватово, Луганської області, оголошеною цінністю 24 000,00 грн. з плановою датою прибуття - 25.02.2022, одержувачем визначено ОСОБА_2 (а.с.10).

ТОВ «ТК «САТ» свої зобов`язання за договором перевезення вантажу виконало, доставило та видало вантажоодержувачу - ОСОБА_2 вантаж, оголошеною цінністю 24 000 грн., що підтверджується наданим позивачем до суду листуванням у месенджері «Viber» (далі-листування), яке останнім визнається, та на яке останній посилається, як на доказ у розумінні положень ст. 77-80 ЦПК України. Таким чином, убачається, що зобов`язання між сторонами були виконані, товар доставлено та отримано вантажоодержувачем, разом з тим у сторін виник спір щодо здійснення оплати за отриманий вантажоодержувачем вантаж.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно із частиною 3 статті 917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Нормами частини 4 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У цій частині судом встановлено, що позивачем не заявлено про втрату вантажу та про не отримання його вантажоодержувачем, останнім порушено питання про проведення оплати за отримання товару.

При вирішення спірних правовідносин суд бере до уваги СТАНДАРТИ/ПРАВИЛА/ СЕРВІСИ ТОВ «ТК «САТ», які розміщуються на офіційному сайті перевізника: http://www.sat.ua та є частиною публічного договору перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі СПС ТОВ «ТК «САТ»)

Згідно п. 3 розділу 1 СПС ТОВ «ТК «САТ», укладаючи договір, клієнт підтверджує, що він, ознайомився з СПС та їх умовами (вони йому зрозумілі, він погоджується з ними).

Згідно положень розділу 2 СПС ТОВ «ТК «САТ», перевезення вантажу - основна послуга компанії, яка передбачає перевезення вантажу від відправника до одержувача за будь-якого типу сервісу, із можливістю отримати додаткові послуги. Основним документом, який регламентує відносини відправника та перевізника є накладна на вантаж (ННВ).

Розділом 3 СПС ТОВ «ТК «САТ» визначено, що додаткові та супутні послуги компанії є доступними для кожного клієнта, спрямовані на спрощення та доступність базових послуг перевізника.

Даним розділом визначено додаткову послугу у перевізника як післяплата - це додаткова послуга ТК SAT, яка дозволяє одержувачу оплатити товар / вантаж в момент його отримання на складі перевізника чи за власною адресою.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно товарно-транспортної накладної (накладна на вантаж відправника) № 051000380, вантажовідправником були замовлені послуги: перевезення вантажу, оформлення ТТН (ННВ), оплата цінності вантажу, транспортно-експедиційні послуги, стягування вантажу п/п стрічкою понад 100 кг, стягування вантажу скотчем, палетування, проте додаткових послуг, таких як післяплата, замовлено не було, що підтверджується інформацією, яка міститься у накладній.

За приписами ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Положеннями ст. 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, судом установлено, що перевізником були виконані усі зобов`язання (послуги), погоджені із вантажоодержувачем, перелік яких визначений у товарно-транспортній накладній № 051000380. Сторонами не було погоджено виконання додаткової послуги як післяплата, тому вимоги у цій частині до перевізника є безпідставними та не обґрунтованими, та їх слід висувати до вантажоодержувача, або нести на власний ризик, у зв`язку із непогодженням при укладенні договору перевезення вантажу усіх умов перевезення вантажу, що у сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» про захист прав споживачів, через безпідставність.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат у порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 527, 549, 610, 626, 628, 629, 638, 837, 849, 872 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» (ЄДРПОУ: 35646516, адреса: 02090, м. Київ, вул. Гродненська, буд. 32), про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 06.10.2023.

Суддя: