Постанова

від 12.10.2023 по справі 543/1423/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/1423/18 Номер провадження 22-ц/814/3487/23Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є.А. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

Суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.

при секретарі Філоненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 адвоката БідюкЯни Володимирівнина рішенняОржицького районногосуду Полтавськоїобласті від13березня 2019рокуухваленогоу складіголовуючого суддіСмілянського Є.А.,дата складанняповного текстурішення дату невказано, у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У грудні 2018року ОСОБА_2 звенулася досуду ззаявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини.

Заява обґрунтована тим, що вона проживала спільно однією сім`єю з ОСОБА_3 в житловому будинку по АДРЕСА_1 з 2005 року до часу його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою Лукімської сільської ради, Оржицького району від 03.12.2018 року № 839.

Її чоловік ОСОБА_4 був рідним братом ОСОБА_3 , а їхніми батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з по господарської книги № 19 Лукімської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області.

ОСОБА_3 та його сестра ОСОБА_7 ніколи не були одружені та не мали власних дітей. Оскільки її чоловік був військовим, то за спільною згодою вона проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , яка теж мешкала в одному з ними будинку та була незряча, тому вона здійснювала постійний догляд за ними. З ОСОБА_3 у них був спільний сімейний бюджет, щирі родинні відносини, вони разом обробляли присадибну земельну ділянку, заготовляли продукти харчування, робили запаси палива і т.ін.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після її смерті ОСОБА_3 прийняв її спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори та спільного проживання, але одержати свідоцтво про право на спадщину не встиг через раптову смерть через півтора місяці після її смерті, що підтверджується довідкою Лукімської сільської ради від 03.12.2018 року № 839.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належної ОСОБА_7 , яка розташована на території Лукімської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області.

Зазначає, що встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини необхідне для оформлення спадкових прав.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 13 березня 2019 року заяву задоволено. Встановлено факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала однією сім`єю разом з померлим ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 з 2005 року і до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судове рішеннямотивовано тим,що заявникдовів належнимидоказами фактпостійного проживанняоднією сім`єю разом з померлим ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 з 2005 року і до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням заяви, представник ОСОБА_1 адвокат БідюкЯ.В.подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини залишити без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема суд не встановив, чи є інші особи, заінтересовані у вирішенні даної справи та не перевірив чи впливатиме встановлений факт на спадкові права і обов`язки цих осіб.

Зазначає, що за вказаних обставин, факт, про встановлення якого просила ОСОБА_2 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із матеріалів справи вбачається, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідки Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 03.12.2018 року № 839 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняв порядком спільного проживання та поданням заяви до Оржицької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкове майно своєї рідної сестри ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала разом з ним у житловому будинку АДРЕСА_1 , але одержати свідоцтво про право на спадщину за законом не встиг, тому що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 01.01.2014 року (а.с.40).

Відповідно до довідки Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 03.12.2018 року № 840 останнім місцем проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 01.01.2014 року) був житловий будинок АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_3 і 6 місяців по тому разом з ним проживала та перебувала на реєстраційному обліку за цією адресою як член його сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.41).

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належної ОСОБА_7 , яка розташована на території Лукімської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 618452.

Задовольняючи позовсуд першоїінстанції виходивз того,що заявникдовів належнимидоказами фактпостійного проживанняоднією сім`єю разом з померлим ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 з 2005 року і до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України(частини 1-3статті 12 ЦПК України).

За змістомстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно достатей79,80 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставми для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Згідно з частиною 1статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 6статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина 4статті 315 ЦПК України).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Метою звернення ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після його смерті.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 адвокатБідюк Я.В.в обґрунтування своїх вимог зазначила, що ОСОБА_2 не проживала однією сім`єю з померлим ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 з 2005 року і до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім цього, зазначає, що суд першої інстанції не встановив, чи є інші особи, заінтересовані у вирішенні даної справи та не перевірив чи впливатиме встановлений факт на спадкові права і обов`язки цих осіб.

Про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_1 яка також вважає себе спадкоємцем дізналася в процесі розгляду справи № 543/368/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

За вказаних обставин, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_2 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із матеріалів справи встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

За змістом частини 6статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 13 березня 2019 року підлягає скасуванню.

Заяву ОСОБА_2 провстановлення фактупостійного проживаннязі спадкодавцемоднією сім`єюна часвідкриття спадщинизалишити без розгляду.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13статті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 552 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст.294,367,374,377,382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката БідюкЯни Володимирівнизадовольнити.

Рішення Оржицького районногосуду Полтавськоїобласті від13березня 2019року- скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 552 грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2023 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль