Постанова

від 12.10.2023 по справі 757/29867/22-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023року

м. Київ

справа № 757/29867/22-к

провадження № 51-1660км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представників АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою представника АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року про повернення апеляційної скарги АТ «Райффайзен Банк» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 7 листопада 2022 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Укртехносинтез».

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 7 листопада 2022 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти ряду підприємств, у тому числі ТОВ «Спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез», які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ «Райффайзен Банк» у м. Києві у кримінальному провадженні №62022000000000459 від 4 липня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року повернуто апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах АТ «Райффайзен Банк», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 7 листопада 2022 року як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу в цьому провадженні.

Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник АТ «Райффайзен Банк» просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки порушено права та інтереси АТ «Райффайзен Банк» як власника майнових прав на грошові кошти на рахунку ТОВ «Укртехносинтез» в цьому ж банку, на який накладено арешт та обтяження у вигляді заборони відчуження, розпорядження і користування на підставі ухвали слідчого судді.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що:

- у цьому провадженні АТ «Райффайзен Банк» є особою, статус якої визначений положеннями ст. 64-2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт;

- між AT «Райффайзен Банк» та групою підприємств, серед яких спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез», було укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій від 24 квітня 2006 року №012/06-11/1878 (далі - договір) з додатковими угодами до нього, за умовами якого кредитор здійснював на користь групи підприємств Концерну «NICMAS» кредитні операції - кредитування, факторингове фінансування, документарні операції у межах, передбачених договором загального ліміту, що становив 264 000 000 грн, а позичальники зобов`язувалися виконати всі обов`язки, що витікають зі змісту кредитної операції, договору та інших договорів, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції. В рамках цього договору між банком та позичальниками було укладено ряд договорів. Загальна заборгованість групи підприємств Концерну перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитними договорами становила 74 231 916,02 грн. Для забезпечення виконання позичальниками зобов`язань за кредитними договорами було укладено договір застави майнових прав від 1 лютого 2022 року №12/190/628 (грошові вимоги за договорами з третіми особами) між банком та ТОВ «Укртехносинтез» про передачу в заставу банку майнового права на одержання грошових коштів (виручки) за договорами оренди / суборенди приміщень ТЦ «Універмаг «Київ». Розмір права вимоги заставодавця до боржника становив 13 465 690,89 грн. З моменту зарахування орендарями нерухомості коштів на рахунок ТОВ «Укртехносинтез», відкритий в АТ «Райффайзен банк», такі кошти стають предметом застави за договором та заставодержатель вправі звернути стягнення на них шляхом здійснення на підставі п. 7.15 договору договірного списання грошових коштів у сумі, необхідній для задоволення забезпечених зобов`язань. Інформація про обтяження, передачу в заставу АТ «Райффайзен Банк» майнових права на одержання грошових коштів (виручки) була публічною та загальнодоступною, внесена до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- згідно з положеннями статей 26 і 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та за умовами договору застави грошові кошти на рахунках ТОВ «Укртехносинтез» є власністю АТ «Райффайзен Банк», який має беззаперечне першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави шляхом договірного списання грошових коштів з рахунку, для забезпечення виконання кредитних зобов`язань перед банком;

- наявність арешту заставного майна в рамках кримінального провадження, який передбачає обмеження в розпорядженні предметом застави, стосується інтересів Банку, створює перешкоди у реалізації прав АТ «Райффайзен Банк» і, як наслідок, тягне за собою заподіяння мільйонних збитків в зв`язку з неможливістю задовольнити свої вимоги за рахунок застави через договірне списання;

- в апеляційній скарзі представник АТ «Райффайзен Банк» указував на те, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді вирішено питання про арешт майна - грошових коштів, майнові права на які є предметом застави. На підтвердження своїх доводів до апеляційної скарги було додано копію договору застави майнових прав від 1 лютого 2022 року № 12/190/628 та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про публічне обтяження на користь скаржника грошових коштів. Однак поза увагою судді апеляційного суду залишився той факт, що ухвала слідчого судді стосується інтересів АТ «Райффайзен Банк», а тому його представник є особою, яка має право подати апеляційну скаргу на це судове рішення;

- ухвала Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року винесена без урахування висновку щодо застосування норми процесуального права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі Касаційного кримінального суду від 14 лютого 2023 року в справі № 947/27786/21 (провадження № 51-2759км22), від 22 грудня 2022 року в справі № 756/19482/21 (провадження № 51-2957км22), від 26 травня 2022 року у справі № 754/10954/21 (провадження № 51-41км22) та від 03 лютого 2022 року у справі № 502/757/21 (провадження № 51-4524км21).

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- представники АТ «Райффайзен Банк» підтримали вимоги касаційної скарги;

- прокурор просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За правилами ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги,суддя-доповідач, пославшись на положення п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, згідно з якими апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, котра не має права подавати апеляційну скаргу,зробив висновок про те, що Райфайзен Банк не є особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а його представник не наділений правом на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді згідно з приписами ст. 393 КПК.

На обґрунтування такого висновку суддя суду апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на системний аналіз статей 171, 392, 393 КПК з апеляційною скаргою в цьному випадку має право звертатися орган досудового розслідування, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у частині, що стосується інтересів юридичної особи. За матеріалами судового провадження АТ «Райффайзен Банк» не є потерпілою особою чи особою, щодо якої здійснюється провадження.

Однак Суд вважає, що такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та не ґрунтується на матеріалах провадження.

Положенням ст. 24 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню. При цьому кримінальним процесуальним законом не встановлено вичерпного переліку осіб - суб`єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, а в п. 10 ст. 393 КПК вказано, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд України в постанові від 14 вересня 2017 року у справі № 5-162кс(15)17) зробив висновок про те, що незалежно від використаної законодавчої техніки («третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт», «кожен»), право на апеляційне оскарження, як конституційно гарантована засада судочинства, забезпечує право на звернення до суду вищої інстанції не лише підозрюваному, обвинуваченому, а категорія «інші особи» у розумінні п. 10 ст. 393 КПК охоплює й тих учасників кримінального провадження, прав, свобод чи інтересів яких стосується судове рішення.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 3 березня 2016 року № 5-347кс15, якщо судове рішення стосується прав, свобод та інтересів особи, остання вправі звернутися до суду вищої інстанції з його оскарженням незалежно від своєї участі в судовому розгляді.

Суддя суду апеляційної інстанції не врахував зазначених положень законів та не дав жодної оцінки доводам, викладеним в апеляційній скарзі представника Райффайзен Банку, про те, що ухвала слідчого судді стосується інтересів банку, оскільки банк мав право в рахунок погашення кредитної заборгованості здійснити договірне списання грошових коштів, на які було накладено арешт.

З урахуванням вищенаведеного Суд дійшов висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги представника банку підлягає скасуванню.

Отже, Суд у цьому провадженні констатує допущення судом апеляційної інстанції істотного порушення норм КПК (ч. 2 ст. 24, п. 10 ч. 1 ст. 393), що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК), тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді суду апеляційної інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК - скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК, під час якого суду слід урахувати викладене та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 441, 442, 438 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_6 задовольнити, ухвалу Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року про повернення апеляційної скарги АТ «Райффайзен Банк» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 7 листопада 2022 року у справі № 757/29867/22-к в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Укртехносинтез», скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3