Рішення

від 12.10.2023 по справі 500/4989/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4989/23

12 жовтня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Гураля Р.В.,

представника відповідача Стрілкової М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант Д" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант Д" (далі ТОВ «Діамант Д», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі ГУ ДПС у Тернопільській області, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, (далі ГУ ДКС у Тернопільській області, відповідач 2), в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Тернопільській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Діамант Д», заявленої до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в податковій декларації з податку на додану вартість №9053531446 за квітень 2022 року в сумі 304996,00 грн та зобов`язати ГУ ДПС у Тернопільській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування для податкової декларації №9053531446 від 20.05.2022 відповідну інформацію;

стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Діамант Д» 7971,68 грн пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ), шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок позивача.

Позов обґрунтовано тим, що судовими рішеннями підтверджено правомірність декларування Товариством за квітень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі № 500/4542/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023, податкове повідомлення-рішення від 03.11.2022 №00031090701 визнано протиправним та скасоване.

Оскільки податкове повідомлення-рішення скасоване, то суми бюджетного відшкодування вважаються узгодженими. Відповідач 1 не включив до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації щодо дати узгодження відповідних сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку. У зв`язку з неповерненням заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ в розмірі 304996,00 грн Товариство нарахувало пеню у розмірі 7971,68 грн за період з 05.07.2023 по 06.08.2023, про стягнення якої звернулося до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

21.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 1, який просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.35-44). Послався на підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким зупинено дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу, та на положення абзацу другого пункту 200.23 статті 200 ПК України, які визначаються винятки для нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, - якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, а в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 29.08.2023 задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 28.09.2023.

Ухвалою суду від 28.09.2023 у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог, що стосувалися повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 304996,00 грн, бо таке бюджетне відшкодування повернуто платнику у заявленому розмірі, провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Тернопільській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Діамант Д», заявленої до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в податковій декларації з податку на додану вартість №9053531446 за квітень 2022 року в сумі 304996,00 грн, та зобов`язання ГУ ДПС у Тернопільській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відповідну інформацію закрито.

У судовому засіданні 28.09.2023 оголошено перерву до 12.10.2023.

09.10.2023 до суду надійшли пояснення представника позивача щодо початку строку для нарахування пені за несвоєчасно повернуте бюджетне відшкодування з ПДВ. Такий має обчислюватися відповідно до положень ПК України по закінченню п`яти операційних днів після дня набуття суми бюджетного відшкодування статусу узгодженої. Незалежно від дати отримання контролюючим органом рішення суду апеляційної інстанції, датою узгодження суми бюджетного відшкодування є дата ухвалення відповідного судового рішення (а.с.83).

11.10.2023 зареєстровані пояснення представника відповідача 1. Останній наполягає на відсутності підстав для нарахування пені через наявність форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні), підтверджених листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022. Щодо дати узгодження суми бюджетного відшкодування, то з повним текстом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 500/4542/22 ГУ ДПС у Тернопільській області ознайомилося з Єдиного державного реєстру судових рішень в день її оприлюднення 06.07.2023 і взяло в опрацювання. Зазначає, що порядок нарахування пені на суму простроченого бюджетного відшкодування та на механізм її виплати платнику податку законодавчо не визначені, тому самостійно обчислена платником податків сума пені є необґрунтованою (а.с.88-89).

Інших заяв по суті справи не надходило.

У судових засіданнях у цій справі представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових пояснення.

Представник відповідача 1 проти позову заперечила, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Представник відповідача 2 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. З огляду на таку заяву, суд проводив розгляд справи за відсутності представника ГУ ДКС у Тернопільській області.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ТОВ «Діамант Д» (код ЄДРПОУ 41322492) з 05.05.2017 зареєстроване як юридична особа; перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Тернопільській області, з 01.06.2017 зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване платником ПДВ (а.с.9).

Товариство 20.05.2022 в податковій декларації з податку на додану вартість № 9053531446 за квітень 2022 року заявило до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку 410295,00 грн. ГУ ДПС у Тернопільській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, результати якої оформлені актом №3266/19-00-07- 01/41322492 від 11.10.2022.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення- рішення від 03.11.2022 №00031090701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2022 року в сумі 304996 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 76249 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі № 500/4542/22 податкове повідомлення-рішення від 03.11.2022 №00031090701 визнане протиправним та скасоване.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі № 500/4542/22 залишене без змін.

Сторонами визнається, що на час розгляду справи у суді сума бюджетного відшкодування з ПДВ 304996,00 грн 25.08.2023 повернута на рахунок Товариства.

Спірним у цій справі залишається стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, за період з 05.07.2023 по 06.08.2023 у сумі 7971,68 грн.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулює ПК України.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

При цьому суд зауважує, що підпунктом 69.11 підрозділу 10 розділу XX ПК України (на який посилається відповідач 1 у відзиві на позовну заяву) було зупинено дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 ПК України, що визначають порядок узгодження, терміни проведення перевірок та процедуру відшкодування контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної та документальної перевірки, лише до 21.07.2022.

За приписами пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України установлено, що у випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої сумою бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт 200.23 статті 200 ПК України).

Механізм відшкодування ПДВ визначений Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26), пунктом 3 якого установлено, що формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до вимог пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Пунктами 5, 6 Порядку №26 визначено, що заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру заяв.

Згідно з пунктом 7 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Системний аналіз змісту наведених норм дозволяє дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

ПК України встановлено обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 ПК України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому непогашення заборгованості бюджету з ПДВ у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Додатково про порядок нарахування пені йдеться у статті 129 ПК України.

Відповідно до приписів пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, положення законодавства, що регулює питання нарахування пені, визначає необхідність застосування облікової ставки Національного банку України, що діє на кожний окремий день, за який нараховується пеня.

Положення пункту 200.23 статті 200 ПК України також передбачають застосування облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, в той час, як моментом виникнення пені є кожний окремий день прострочення.

Питання щодо застосування облікової ставки Національного банку України протягом строку її дії, тобто із урахуванням зміни облікової ставки за відповідний період, вже було неодноразово досліджено Верховним Судом, який підтвердив необхідність саме такого правозастосування пункту 200.23 ПК України у постановах від 02.02.2021 у справі №810/1506/17, від 02.06.2021 у справі №1.380.2019.004395, від 16.12.2021 у справі №816/3945/15, від 13.07.2022 у справі №200/12042/20-а, від 17.08.2022 у справі №320/5852/18, від 12.07.2023 у справі №640/14076/21, що підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Згідно з підпунктом пунктом 129.1.5 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Нараховані суми пені на користь платника податку виплачуються йому в порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 131.4 статті 131 ПК України).

При цьому пеня на бюджетну заборгованість нараховується з першого дня, коли невідшкодовані суми податку стали такою бюджетною заборгованістю. Бюджетною заборгованістю вони вважаються, якщо не були відшкодовані у строки визначені статтею 200 ПК України (суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня).

З урахуванням строків відшкодування, визначених у пункті 200.13 статті 200 ПК України (сума бюджетного відшкодування перераховується на рахунок платника податку протягом п`яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої) та дати узгодження суми бюджетного відшкодування, визначених у підпункті «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України (зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення), суд приходить до висновку, що у спірному випадку сума бюджетного відшкодуванню ТОВ «Діамант Д» набула статусу узгодженого 28.06.2023 (датою набрання рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4542/22 законної сили згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду), строк нарахування пені розпочався з 05.07.2023 по спливу п`яти операційних днів після дня набуття статусу суми бюджетного відшкодування узгодженої.

У період з 05.07.2023 по 27.07.2023 облікова ставка Національного банку України становила 25% (https://bank.gov.ua/ua/monetary/archive-rish), а у період з 28.07.2023 по 06.08.2023 23%.

Сума пені розраховується за формулою: П = Сз х О (НБУ) х В : R х К (дн), де:

П - сума пені, що нараховується на бюджетну заборгованість з ПДВ;

Сз - фактично непогашена сума бюджетної заборгованості з ПДВ;

О (НБУ) - облікова ставка НБУ на момент виникнення пені (%);

В - коефіцієнт, що складає 120% облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені протягом строку її дії, включаючи день погашення;

R - кількість днів у календарному році;

К (дн) - кількість календарних днів прострочення у сплаті, включаючи день сплати.

Таким чином, розмір пені за період з 05.07.2023 по 27.07.2023 розраховується таким чином: 304996,00 грн (сума заборгованості) х 25% (облікова ставка НБУ) х 120% (коефіцієнт) : 365 (днів у році) х 23 (днів прострочення) = 5765,68 грн.

Розмір пені за період з 28.07.2023 по 06.08.2023 розраховується таким чином: 304996,00 грн (сума заборгованості) х 22% (облікова ставка НБУ) х 120% (коефіцієнт) : 365 (днів у році) х 10 (днів прострочення) = 2206,00 грн. а всього розмір пені складає 7971,68 грн.

Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача 1 на те, що повний текст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №500/4542/22 від 28.06.2023 складений 03.07.2023, а оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень 06.07.2023, бо абзац другий пункту 200.15 статті 200 ПК України не встановлює іншу, ніж визначена в підпункті «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України, дату узгодження бюджетного відшкодування та покладає на контролюючий орган обов`язок відобразити таке узгодження в Реєстрі заяв. При цьому, в момент відображення в Реєстрі воно може мати статус або бюджетного відшкодування, або бюджетної заборгованості. Відтак незалежно від дати отримання контролюючим органом рішення суду апеляційної інстанції, датою узгодження суми бюджетного відшкодування є дата ухвалення такого судового рішення. Реалізація наданого контролюючому органу права дає можливість своєчасно відобразити в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, тим самим уникнувши нарахування пені.

Також суд вважає безпідставним покликання представника відповідача 1 на положення абзацу другого пункту 200.23 статті 200 ПК України, відповідно до якого положення другого речення абзацу першого цього пункту не застосовується у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану. З цієї норми слідує, що нарахування пені не здійснюватися лише у тому разі, якщо буде доведено, що бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ перед платником податків виникла саме через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.

Між обставинами непереборної сили (введенням воєнного стану) та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість повернення бюджетного відшкодування з ПДВ у встановлений ПК України строк має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не іншими обставинами, як у спірному випадку зволіканням контролюючого органу щодо відображення даних про узгодження сум бюджетного відшкодування Товариству у відповідному Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання по поверненню бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідачем 1 не було доведено належними та допустимими доказами того, що заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ Товариству у період з 05.07.2023 по 06.08.2023 зумовлена саме виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного стану.

Також суд враховує, що законодавець на час введення воєнного стану не зупинив дію відповідної норми про стягнення пені у разі несвоєчасного повернення бюджетного відшкодування з ПДВ, а вказав на незастосування таких наслідків у випадку, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, що свідчить на користь висновку про необхідність підтвердження причинно-наслідкового зв`язку.

У цій справі бюджетна заборгованість з ПДВ виникла через несвоєчасне вжиття дій ГУ ДПС у Тернопільській області після судового оскарження податкового повідомлення-рішення стосовно суми бюджетного відшкодування та не внесення відповідної інформації про узгодження суми бюджетного відшкодування з ПДВ до відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Відповідачами не вказано інших підстав, через які бюджетне відшкодування суми ПДВ повернуто Товариству несвоєчасно.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що право на бюджетне відшкодування є невід`ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування ПДВ порушило право позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень законодавчих актів.

Таким чином, з наведених вище мотивів позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом прийняття судом рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 7971,68 грн пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 05.07.2023 по 06.08.2023 по декларації з ПДВ квітень 2022 року.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегулювано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).

За змістом підпункту 6 пункту 16 Порядку №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Відповідно до пункту 23 Порядку №845 стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

У позовних вимогах позивач просить стягнути пеню шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок позивача. При цьому позивач не позбавлений права у заяві про виконання рішення про стягнення коштів зазначити конкретний рахунок для зарахування коштів.

Позов належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає, що Товариство за подання позову сплатило судовий збір у сумі 5368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.08.2023 №1712 (а.с.8) Судовий збір сплачено з розрахунку однієї немайнової вимоги (2684,00 грн) та вимоги майнового характеру в розмірі 7971,68 (в мінімальному розмірі не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 2684,00 грн).

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 (внаслідок бездіяльності якого були порушені права позивача) необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору сумі 2684,00 грн (сплаченого за вимогу майнового характеру стягнення пені).

Решта суми судового збору оплачена за позовну вимогу немайнового характеру, по якій суд закрив провадження у зв`язку з відмовою від позову позаяк після подання позову до суду відповідач 1 вжив заходів для повернення бюджетного відшкодування з ПДВ позивачу.

Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Саме стаття 140 КАС України регулює питання розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Натомість положення статті 142 КАС України (повернення судового збору у разі відмови від позову) може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов`язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви.

Отже, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку. Саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 260/1378/18.

За таких обставин, відповідно до статті 140 КАС України на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 необхідно стягнути і судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн за позовну вимогу немайнового характеру. А всього до стягнення підлягає судовий збір на суму 5368,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77,139, 140, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Д» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про стягнення пені задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Д» 7971,68 грн (сім тисяч дев`ятсот сімдесят одну грн 68 коп.) пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Д».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант Д», вулиця Богуна, 21, село Доброводи, Тернопільський район, Тернопільська область, 47341, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41322492.

Відповідачі: Головне управління ДПС у Тернопільській області, вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 44143637.

Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області, бульвар Т.Шевченка, 39, місто Тернопіль, 46025, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37977599.

Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2023 року.

СуддяЧепенюк О.В.