Постанова

від 11.01.2024 по справі 500/4989/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 рокуСправа № 500/4989/23 пров. № А/857/21318/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідач Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання Кардаш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Д» до Головного управління ДПС у Тернопільській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про стягнення пені, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року (суддя Чепенюк О.В., м.Тернопіль, повний текст складено 17 жовтня 2023 року та 26 жовтня 2023 року відповідно), -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Д» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі Головне управління) в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення суми бюджетного відшкодування ТОВ, заявленої до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в податковій декларації з податку на додану вартість №9053531446 за квітень 2022 року (далі ПД, ПДВ відповідно) в сумі 304996 грн та зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування для ПД від 20.05.2022 відповідну інформацію;

стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 7971,68 грн пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок позивача.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (далі Заява) задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення щодо судових витрат у справі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління на користь ТОВ судові витрати у розмірі 10368 грн, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 5368 грн.У задоволенні решти вимог Заяви відмовлено.

Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, їх оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та вимог Заяви.

В доводах апеляційної скарги з посиланням на норми матеріального права та окремі обставини справи вказує, що на підставі пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК) у відповідача відсутні підстави для нарахування пені на бюджетну заборгованість по ПДВ, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану. Також зауважує, що судом безпідставно стягнуто на користь позивача всю суму сплаченого судового збору, так як від частини позовних вимог останній відмовився і заперечує проти стягненої суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позивачу відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пені не здійснюватися лише у тому разі, якщо буде доведено, що бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ перед платником податків виникла саме через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.

Ухвалюючи додаткове рішення суду, цей суд вказав, що виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС, справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 5000 грн. В частині ж судових витрат у вигляді судового збору, суд першої інстанції послався на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 25.02.2020 у справі № 260/1378/18.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ з 01.06.2017 перебуває на обліку в контролюючому органі, як платник податків, основний вид діяльності КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (а.с.9).

ТОВ 20.05.2022 в ПД за квітень 2022 року заявило до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку 410295 грн. Головним управлінням проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, результати якої оформлені актом від 11.10.2022 №3266/19-00-07- 01/41322492 (далі Акт).

На підставі цього Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2022 №00031090701 (далі ППР), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2022 року в сумі 304996 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 76249 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 березня 2023 року у справі № 500/4542/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року ППР визнане протиправним та скасоване.

Сторонами визнається, що на час розгляду справи у суді сума бюджетного відшкодування з ПДВ 304996 грн 25.08.2023 повернута на рахунок ТОВ.

Спірним у цій справі є пеня, нарахована на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, за період з 05.07.2023 по 06.08.2023 у сумі 7971,68 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано статтею 200 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

За змістом пунктів 200.1-200.2 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно пункту 200.7 статті 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК передбачено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2, пункту 200.7 статті 200 ПК заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 ПК заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За змістом пункту 200.10 статті 200 ПК у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПКзазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

За змістом пункту 200.13 статті 200 ПК на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Пунктом 1.21 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Згідно пункту 200.15 статті 200 ПК у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Щодо механізму відшкодування ПДВ, то «Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), визначено, що Міністерство фінансів України адмініструє реєстр та здійснює автоматичну обробку інформації ДФС та Казначейства щодо даних Реєстру заяв, як окремий інформаційний ресурс та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів. Формування Реєстру заяв здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Пунктом 5 Порядку №26 закріплено, що заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Відповідно до пункту 6 Порядку №26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру заяв.

Згідно із пунктом 7 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Відповідно до пункту 12 Порядку №26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (пункт 14 Порядку №26).

Таким чином, перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється органом Казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який формується шляхом автоматичного внесення до нього контролюючим органом заяв платників податків про повернення сум бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, або даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника за результатами адміністративного або судового оскарження. Узгодження за результатами судового оскарження відбувається з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Як уже зазначено вище та це не заперечується сторонами, сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 304996 грн 25.08.2023 повернута на рахунок ТОВ.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та це не заперечується Головним управлінням копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року року у справі №500/4542/22 отримана відповідачем 05.07.2023 в Електронний кабінет, отже на наступний робочий день 06.07.2023 у відповідача виник обов`язок внести до Реєстру заяв дані по позивачу щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за квітень 2022 року в сумі 304996 грн, який ним не виконаний. 07.07.2023 узгоджена сума бюджетного відшкодування мала б стати доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховання органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на поточний банківський рахунок платника. Останній операційний день впродовж якого мали би надійти кошти на банківський рахунок платника є 14.07.2023.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір, поки не будуть відшкодовані кошти.

За змістом пункту 200.23 статті 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК нараховується пеня.

Отже, нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з ПДВ.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №320/12137/20 (пров №11-54апп22).

Судом апеляційної інстанції здійснений наступний розрахунок пені за період з 15.07.2023 по 25.08.2023:

15.07.2023 по 25.08.2023 (42 дні) розрахункова ставка=25% (облікова ставка НБУ) х 1,2 = 30%.

Розрахунок пені проводиться формулою, де Пеня=сума боргу х розрахункова ставка НБУ/100% х 42 (кількість днів) /365 (днів у році) = 10528,63 грн..

При розгляді вказаної справи, апеляційним судом враховано висновки Верховного Суду в постанові від 24 лютого 2022 року у справі № 640/19564/20.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовної вимоги ТОВ шляхом стягнення з ДБУ на користь позивача пені за затримку у відшкодуванні ПДВ в сумі 10528,63 грн.

Разом з тим, зважаючи на те, що судом першої інстанції, не правильно здійснено аналіз вимог наведених вище законодавчих норм, визначено період з якого має розраховуватись пеня, і згідно розрахунків суду апеляційної інстанції розрахована сума пені є більшою ніж та, що заявлена позивачем у позові, проте, з огляду на те, що позивач не заперечував розрахунок наведений судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції попри наведений ним розрахунок не вбачає підстав для збільшення вказаної суми та виходу за межі позовних вимог з цих підстав.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені за затримку у відшкодуванні ПДВ в сумі 7971,68 грн.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо ухвалення додаткового судового рішення, то апеляційний суд звертає увагу на таке.

Згідно із першою, третьою статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи видно, що при поданні позову ТОВ згідно платіжної інструкції від 04.08.2023 №1712 сплачено судовий збір у сумі 5368 грн, як за дві вимоги немайнового характеру.

Разом з тим, ухвалою суду від 28 вересня 2023 року прийнято відмову представника позивача від позову та закрито провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення суми бюджетного відшкодування ТОВ, заявленої до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в ПД в сумі 304996,00 грн та зобов`язання Головного управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відповідну інформацію.

Отже станом на час прийняття рішення по суті спору, судом задоволено позов повністю в цій частині позовних вимог, що залишилась, тобто в межах вимоги майнового характеру, суд збір за яку становить 2864 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Згідно з частиною першою-другою статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Відповідно частини п`ятої статті 134 КАС розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат адміністративний суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 134 КАС може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у якій розглядалося судом касаційної інстанції питання щодо застосування норм права, відповідно до яких здійснюється визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподіл.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У цій справі судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного 01.08.2023 між Адвокатським бюро Р.Гураля (далі АБ) та ТОВ договору №106 про надання правничої допомоги, АБ взяло на себе зобов`язання здійснювати представництво Клієнта, зокрема, в Тернопільському окружному адміністративному суді у справі про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору розмір гонорару адвоката становить 15000 грн за представництво в суді першої інстанції, сплата гонорару здійснюється до постановлення судового рішення.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано, крім договору від 01.08.2023 №106, копії платіжних інструкцій від 08.08.2023 та від 09.08.2023 про перерахування коштів АБ в сумі 9000 грн та 6000 грн відповідно, з призначенням платежу: оплата за адвокатські послуги, ТОВ (а.с.111 зворот).

Відповідно до інформації звіту про надану правничу допомогу від 12.10.2023 №1210-01 адвокат під час виконання договору про надання правничої допомоги №

з`ясування обставин справи та актуальної правової позиції в адміністративній справі затрачений час 1 година,

підготовка позову - 5 годин,

підготовка та подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін - 1 година,

підготовка та подання заяви про відмову від позову в частині позовних вимог - 1 година,

підготовка та подання пояснень з приводу початку строку нарахування пені - 2 години,

участь у судовому засіданні з урахуванням часу на проїзд 28.09.2023, 12.10.2023 - 2 години.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи судом, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи також на подані Головним управлінням заперечення щодо заявлених витрат на оплату правничої допомоги, суд апеляційної інстанції вважає, що визначена судом першої інстанції до відшкодування сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, зважаючи на ціну позову, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат у зв`язку з чим зазначений розмір підлягає зменшенню на суму 2000 грн.

У позові на відзив на апеляційну скаргу позивач не висловив жодних заперечень щодо доводів скаржника про надмірний розмір стягнених судових витрат в оскаржуваному додатковому рішенні суду.

Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини додаткового рішення суду у цій справі.

Керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року залишити без змін.

Додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини додаткового рішення, у такій редакції:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Д» судові витрати у розмірі 7684 грн.».

В решті додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 22 січня 2024 року.