Ухвала

від 11.10.2023 по справі 908/2028/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/154/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.10.2023 Справа № 908/2028/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали заяви ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ за вих. від 28.09.23 № 28/09/23-1 про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.23 у справі № 908/2028/22

за позовною заявою: дочірнього підприємства Агрофірма Лія малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лія, 52723, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Троїцьке, вул. Советська, буд. 15

адреса для листування: 85613, Донецька область, Покровський район, с. Дальнє, вул. Світла, 1а

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ, 69032, м. Запоріжжя, пров. Туристський, буд. 5

про стягнення 933 911,12 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Пономарьов Р.О., ордер АН №1078991 від 04.10.22 (в режимі ВКЗ)

від відповідача: Хижня Л.Є., ордер АІ №1473278 від 11.10.23

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 частково задоволено позов дочірнього підприємства Агрофірма Лія малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лія та стягнуто з ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ на користь ДП Агрофірма Лія МП у вигляді ТОВ Фірма Лія заборгованість за поставлений товар за договором поставки №19749 ССВ від 27.10.21, а саме: насіння соняшнику у сумі 878 628 грн 76 коп., 3% річних у розмірі 2 599 грн 78 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 664 грн 92 коп., судовий збір у розмірі 13 363 грн 41 коп.

Доручено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати, починаючи з 06.10.22 і до моменту виконання цього рішення 3 % річних за такою формулою: /Проценти/ = /Сума боргу/ х /Процентна ставка/ /100% /365 днів х /Кількість днів/. Де: /Сума боргу/ - сума простроченого боргу; /Процентна ставка/ - проценти річних; /Кількість днів/ - різниця між датою розрахунку та датою виникнення прострочення зобов`язання.

Додатковим рішенням від 16.03.23 частково задоволено заяву представника ДП Агрофірма Лія малого підприємства у вигляді ТОВ Фірма Лія - адвоката Пономарьова Р.О. за вих. від 28.02.23 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/2028/22. Стягнуто з ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ на користь ДП Агрофірма Лія малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лія 17 350 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.23 рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 та додаткове рішення від 16.03.23 залишено без змін.

02.10.23 видано відповідні накази про примусове виконання судових рішень.

03.10.23 до суду надійшла заява ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ за вих. від 28.09.23 № 28/09/23-1 про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.23 у справі № 908/2028/22 в частині стягнення з ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ на користь ДП Агрофірма Лія МП у вигляді ТОВ Фірма Лія заборгованості у розмірі 921 606,87 грн. строком на 4 місяці зі сплатою суми заборгованості рівними частинами щомісячно по 230 401,72 грн. до 21 числа відповідного місяця.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.10.23 вказану вище заяву передана на розгляд судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 04.10.23 судом призначено заяву ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ за вих. від 28.09.23 № 28/09/23-1 про розстрочення виконання судових рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.23 у справі № 908/2028/22 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 11.10.23 о 10 год. 30 хв.

05.10.23 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 05.10.23, в якій представник позивача просить суд забезпечити проведення судового засідання 11.10.23 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 10.10.23 задоволено заяву представника ДП Агрофірма Лія МП у вигляді ТОВ Фірма Лія - Пономарьова Р.О. за вих. від 05.10.23 про участь у судовому засіданні 11.10.23 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2028/22.

Розглянувши заяву ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ за вих. від 28.09.23 № 28/09/23-1 про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 та додаткового рішення цього суду від 16.03.23 у справі № 908/2028/22 строком на 4 місяці суд дійшов до висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що станом на день подачі цієї заяви відповідач має сплатити позивачу: 1) заборгованість за поставлений товар за договором поставки №19749 ССВ від 27.10.2021 у сумі 878 628 грн 76 коп., 2) 3% річних у розмірі 2 599 грн 78 коп., 3) інфляційні втрати у розмірі 9 664 грн 92 коп., 4) судовий збір у розмірі 13 363 грн 41 коп., 5) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 350 грн 00 коп., а всього 921606 грн 87 коп. Відповідач позбавлений можливості виконати зазначені рішення суду шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 921606,87 грн одним платежем через скрутне матеріальне становище, яке зумовлене призупиненням його господарської (виробничої) діяльності через широкомасштабне військове вторгнення російської федерації в Україну. До зміни місцезнаходження на м. Запоріжжя (18.05.2022), місцезнаходження відповідача було зареєстроване за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Чкалова, 38. Основним видом діяльності, що фактично здійснювалася відповідачем, було виробництво олії та тваринних жирів. Враховуючи незначний проміжок часу від дня оголошення воєнного стану в Україні до дня тимчасової окупації м. Пологи Пологівського району Запорізької області, відповідач не мав можливості забезпечити вивезення належного йому рухомого майна, в т.ч. транспортних засобів, сировини і готової продукції на підконтрольну державній владі України територію. Відповідно до даних Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30.06.23 та Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за І півріччя 2023, у відповідача наявні, зокрема:

1. Основні засоби (рядок 1010 Балансу), вартістю 312 тис. грн. До складу цього показника входять транспорті засоби, зазначені в Оборотно-сальдовій відомості по рахунку 1052 за 1 півріччя 2023 р. Зазначені транспортні засоби залишились на території тимчасово окупованого м. Пологи Запорізької області. Відповідач має об`єктивно обґрунтовані підозри, що належні йому транспортні засоби відсутні за адресою їх зберігання.

2. Запаси (рядок 1100 Балансу) вартістю 1 129 950 тис. грн, у т.ч.:

2.1 Виробничі запаси (рядок 1101 Балансу), вартістю 581 953 тис. грн. До складу цього показника входить сировина (соняшник, соя), яка, станом на 24.02.22 залишилася на територіях: ПрАТ Пологівський ОЕЗ»: соняшник у кількості 23759,177 тонн вартістю 429 031 803,85 грн та соя у кількості 6191,091 тонн вартістю 98 139 754,79 грн;

- Філії «Пологівський елеватор» ТОВ «Сонячне насіння плюс»: соя у кількості 3242,683 тонн вартістю 48 046 988,24 грн.

2.2 Готова продукція (рядок 1103 Балансу), вартістю 545043 тис. грн. До складу цього показника входить готова продукція (соняшникові і соєві олія, шрот, відходи виробництва), яка станом на 24.02.22 залишилася на територіях:

- ПрАТ «Дніпровський термінал»: шрот у кількості 544,240 тонн вартістю 4 731 753,85 грн,

- ПрАТ «Пологівський ОЕЗ»: шрот, олія, концентрат фосфатидний у загальній кількості 20486,869 тонн загальною вартістю 525 629 033,74 грн,

- Філії «Пологівський елеватор» ТОВ «Сонячне насіння плюс»: шрот у загальній кількості 733,648 тонн вартістю 9 335 019,55 грн.

У зв`язку з веденням активних бойових дій на території Херсонської міської територіальної громади Херсонської області та тимчасовою окупацією м. Пологи Запорізької області, відповідач не має можливості підтвердити фактичну наявність або відсутність готової продукції за адресами її зберігання. Враховуючи, що: на території м. Пологи (в т.ч. території вищезазначених підприємств) та м. Херсон майже два роки ведуться активні бойові дії, підприємства, що розташовані на тимчасово окупованих територіях, постійно розграбовуються; соняшник, соя, олія, шрот і фосфатидний концентрат мають нетривалий строк зберігання; у місцях зберігання належної Відповідачу сировини і готової продукції відсутні належні умови зберігання, зокрема відсутня можливість проведення заходів з доробки (очищення, сушіння, вентиляція тощо) соняшнику і сої до базових кондицій, відповідач має об`єктивно обґрунтовані підозри, що належна йому сировина і готова продукція відсутні у вищезазначених місцях зберігання або зіпсовані (не придатні до використання за цільовим призначенням). Також відповідач вказує, що внаслідок введення в Україні військового стану і тимчасової окупації м. Пологи Пологівського району Запорізької області, відповідач був змушений припинити здійснення своєї виробничої діяльності, внаслідок чого опинився в скрутному фінансовому становищі. В той же час, відповідач постійно здійснює роботу щодо повернення йому дебіторської заборгованості та за рахунок цих коштів здійснює розрахунки зі своїми кредиторами. Так, за І півріччя 2023 р. розмір дебіторської заборгованості перед відповідачем зменшився на 115900 тис. грн, а кредиторська заборгованість відповідача за товари, роботи, послуги за відповідний період зменшилася на 93396 тис. грн.

На підтвердження обставин, викладених у заяві, відповідачем надано наступні докази:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача, сформованого станом на 11.11.21,

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача, сформованого станом на 30.08.23,

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта,

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 1052 за 1 півріччя 2023р.,

- Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.06.23 разом з квитанцією, що підтверджує подання його відповідачем контролюючому органу,

- Звіт про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за І півріччя 2023, разом з квитанцією, що підтверджує подання його відповідачем контролюючому органу,

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 за 1 півріччя 2023,

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 за вересень 2023,

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 за 1 півріччя 2023,

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 за 01.09.2023-28.09.2023,

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 311 за 27-28.09.2023.

В судовому засіданні 11.10.23 представниця заявника підтримала заяву та просила розстрочити виконання рішень суду на загальну суму 921 606,87 грн строком на 4 місяці зі сплатою заборгованості рівними частинами до 21 числа кожного місяця, починаючи з 21.10.23.

В поясненнях по суті заяви, які надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд» 09.10.23, позивач заперечив проти заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення. В обґрунтування заперечень посилається на те, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування у товариства відповідних джерел з яких буде здійснюватися щомісячне погашення загальної заборгованості в розмірі 921 606, 87 грн, а також доказів того, що рішення суду будуть виконані в майбутньому, зокрема і, доказів на підтвердження надходження коштів за наслідками господарської діяльності, якими можливо буде здійснити погашення існуючої заборгованості перед позивачем по закінченню строку розстрочення. Також вказує, що заборгованість виникла ще в грудні 2021 р., тобто до незаконного повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну. Відповідачем не вчинялося жодних дій направлених на врегулювання спору у позасудовому порядку. Дії відповідача під час розгляду справи в суді також свідчать на небажання виконувати свої зобов`язання за договором, на що вказує і неодноразова зміна позиції відповідача щодо невизнання ним позову, подання апеляційної скарги, та неодноразове відкладення засідань за заявами відповідача в суді апеляційної інстанції. Також позивач зазначає, що в частині надання розстрочки виконання рішення суду про стягнення судового збору, та витрат на правничу допомогу взагалі відсутні правові підстави для задоволення заяви, оскільки судовий збір та витрати на правничу допомогу відноситься до судових витрат понесених позивачем при подачі позову до господарського суду та розгляду справи в суді, а не заборгованості за господарським зобов`язанням. Крім того, в заяві відповідача залишено поза увагою рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 у справі № 908/2028/22 в частині зобов`язання органу виконання здійснювати нарахування відсотків річних …

В додаткових поясненнях, що надійшли через систему «Електронний суд» 11.10.23, позивач також вказує, що ДП Агрофірма Лія МП у вигляді ТОВ «Фірма Лія» на теперішній час фактично призупинило свою господарську діяльність, має вкрай негативний фінансовий стан: невиконанні зобов`язання перед контрагентами та заборгованість по сплаті податків до бюджету. Так, відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна № 86570389 від 28.09.23 та акту № 31299876/573/25 опису майна від 28.09.23, відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 132 від 31.03.23, враховуючи наявний податковий борг в податкову заставу описано майно ДП Агрофірма Лія МП у вигляді ТОВ «Фірма Лія», а саме автомобіль TOYOTA C-HR, 2017 року. Розмір основного зобов`язання 170 408,89 грн. Поряд з цим, товариство не має фінансової можливості поповнити суму податкового ліміту, аби в ЄРПН було зареєстровано податкову накладну № 1, виписану на адресу ТОВ «ПРОФІТ-ПОИНТ» від 08.06.21. Для реєстрації потрібне поповнення ліміту на суму 154 343,72 грн. Неможливість реєстрації податкової накладної призведе до стягнення з ДП Агрофірма Лія МП у вигляді ТОВ «Фірма Лія» в судовому порядку збитків спричинених покупцю ТОВ «ПРОФІТ-ПОИНТ».

В судовому засіданні 11.10.23 представник відповідача заперечив проти задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання судових рішень.

Дослідивши матеріали заяви ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ за вих. від 28.09.23 № 28/09/23-1 про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.23 у справі № 908/2028/22, суд дійшов висновку про часткове її задоволення з огляду на наступне.

Судом враховано, що відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). … Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). ...

Відповідно до п. 7. 1. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно із п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, судом враховано, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Статтею 13 ГПК України унормовано такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При прийнятті рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ» судом також враховано, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Водночас, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи те, що існування заборгованості відповідача, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає позивачу, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" позивача у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р.), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті рішення про розстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Отже, розстрочення не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Суд зазначає, що саме на заявника в контексті приписів статей 74, 76-79 ГПК України покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

Також судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За положеннями ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, збитковість підприємницької діяльності відповідача не є винятковою обставиною у розумінні приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 331 ГК України, адже, укладаючи господарський договір, кожна зі сторін приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому та, при цьому, учасник договору не має відповідати за негативні наслідки підприємницької діяльності контрагента.

Таким чином, тяжке фінансове становище відповідача не може вважатися безумовною підставою для застосування положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.331 ГК України, з огляду на вказані вище обставини.

В той же час, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який було продовжено і триває станом на час постановлення цієї ухвали суду).

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як свідчать матеріали справи, місцезнаходженням відповідача станом на 24.02.22 було м. Пологи Запорізької області. Відповідно, все майно та виробничі активи відповідача розташовувалися в м. Пологи. Доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.22 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Пологівська міська територіальна громада Запорізької області є тимчасово окупованою територією з 03.03.22.

Розглянувши заяву, проаналізувавши надані представником заявника докази та письмові пояснення, судом прийнято до уваги, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги доводи заявника, реалії сьогодення (станом на дату постановлення цієї ухвали стосовно введення та продовження періоду воєнного стану), а також те, що відповідач просить саме розстрочити (а не відстрочити) виконання судового рішення на 4 місяці, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заяви ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ за вих. від 28.09.23 № 28/09/23-1 про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.23 у справі № 908/2028/22 шляхом розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 у справі № 908/2028/22 в частині стягнення з ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ на користь ДП Агрофірма Лія МП у вигляді ТОВ Фірма Лія заборгованості у розмірі 890 893,46 грн (що складається з заборгованості за насіння соняшнику у розмірі 878 628 грн 76 коп., 3% річних у розмірі 2 599 грн 78 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 664 грн 92 коп.) строком на 4 місяці зі сплатою суми заборгованості рівними частинами щомісячно по 222 723,36 грн (в перші три місяці) та 222 723,38 грн (в останній місяць) до 21 числа відповідного місяця.

При цьому, судом, через не обґрунтованість, відмовляється у задоволенні заяви відповідача в частині розстрочення судових рішень про стягнення судового збору у розмірі 13 363,41 грн та 17 350,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ці суми є судовими витратами, понесеними позивачем у зв`язку зі зверненням за захистом свого порушено права та не відносяться до матеріально-правової складової спору, що виник між сторонами.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 42, 46, 74, 76, 77, 78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ за вих. від 28.09.23 № 28/09/23-1 про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.23 у справі № 908/2028/22 задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.23 у справі № 908/2028/22 в частині стягнення з ТОВ САНОІЛ-ТРЕЙДІНГ на користь ДП Агрофірма Лія МП у вигляді ТОВ Фірма Лія заборгованості у розмірі 890 893,46 грн строком на 4 місяці зі сплатою суми заборгованості рівними частинами щомісячно по 222 723,36 грн (в перші три місяці) та 222 723,38 грн (в останній місяць) до 21 числа відповідного місяця.

3.В іншій частині заяви відмовити.

4. Екземпляр ухвали надіслати учасникам справи.

5.Ухвала набирає законної сили після її оголошення суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Ухвалу підписано 17.10.2023.

СуддяВ.Л. Корсун