УХВАЛА
17 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/1293/22
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика кераміки, скла та скульптури"
на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 (суддя Петрашко М. М.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 (головуючий суддя Малех І. Б., судді Бойко С. М., Бонк Т. Б.)
у справі № 914/1293/22
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт"
до 1) Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв" і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика кераміки, скла та скульптури"
про стягнення коштів
і за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика кераміки, скла та скульптури"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт", 2) Приватного підприємства "Скульптура" Львівської фабрики мистецтв" і 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління проектами Акрополь"
про визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) та визнання недійсним договору поруки,
ВСТАНОВИВ:
07.10.2023 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі № 914/1293/22.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.10.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий бір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 установлено в розмірі 2 481 грн (позов було подано у 2022 році).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
20.04.2023 рішенням Господарського суду Львівської області, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023, первісний і зустрічний позови задоволено частково.
Як убачається з касаційної скарги, скаржник просить змінити рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 виключивши з їх мотивувальних частин посилання, які наведено в прохальній частині зазначеної скарги.
Отже, з викладеного вбачається, що скаржник фактично оскаржує рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду в повному обсязі.
Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 17.04.2023 у справі № 910/18423/21 і від 29.06.2023 у справі № 924/940/22, а Суд не вбачає підстав для відступу від такого висновку.
Предметом первісного позову у цій справі є (1) стягнення коштів у розмірі 699 061,21 грн, а предметом зустрічного позову є (2) визнання недійсним договору уступки вимоги (цесії) і (3) визнання недійсним договору поруки.
Отже, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання цієї касаційної скарги на рішення місцевого господарського суду і постанову суду апеляційної інстанції мав бути сплачений у розмірі 30 895,84 грн.
Проте, скаржник за подання касаційної скарги на судові рішення не додав докази про сплату судового збору.
Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у повному розмірі, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на надання доказів про сплату судового збору у розмірі 30 895,84 грн, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика кераміки, скла та скульптури" на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі № 914/1293/22 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика кераміки, скла та скульптури" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2023 |
Оприлюднено | 19.10.2023 |
Номер документу | 114258849 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Случ О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні