Ухвала

від 16.10.2023 по справі 911/342/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/342/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет"

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Щоткіна О.В.

від 06.06.2022 (повний текст складено 18.07.2022)

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чорногуза М.Г., Мальченко А.О., Тищенко А.І.,

від 26.12.2022 (повний текст складено 28.12.2022)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет"

до Відділу освіти Сквирської міської ради

про стягнення 1 540 940,56 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" 19.07.2023 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 (повний текст складено 18.07.2022) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 (повний текст складено 28.12.2022).

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 (Баранець О.М. - головуючий суддя, судді Губенко Н.М., Кролевець О.А.).

Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023: касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" на рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі №911/342/22 залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" усунути недоліки, встановлені в ухвалі шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 (повний текст складено 18.07.2022) та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 (повний текст складено 28.12.2022) у справі №911/342/22, у якому навести інші підстави для поновлення строку.

16.08.2023 скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, яка містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі №911/342/22.

Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2023: витребувано з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/342/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" до Відділу освіти Сквирської міської ради про стягнення 1 540 940,56 грн., оскільки Суд був позбавлений можливості перевірити доводи скаржника щодо поновлення строку на касаційне оскарження і вирішити питання щодо відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

26.09.2023 до Верховного Суду надійшли матеріали господарської справи № 911/342/22.

У поданому до Верховного Суду клопотанні про поновлення строку встановленого для подання касаційної скарги, яке міститься у заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник зазначає, що: розгляд справи №911/342/22 здійснювався за матеріалами в паперовій формі. Під час розгляду справи позивач вимоги щодо надіслання на його електронну адресу копії прийнятого рішення не заявляв, в апеляційній скарзі представником позивача зазначалася адреса для листування та інші засоби зв`язку для отримання документів, адвокат має електронний кабінет, відповідно зареєстрована офіційна електронна адреса. Зокрема, в судовому засіданні 26.12.2022 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення та було повідомлено, що повний текст буде складено протягом двох днів з дня проголошення та направлено відповідно на офіційні електронні адреси в ЄДІТС, що не позбавляє права отримання копії судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Представник позивача станом на 29.12.2022 вже перебував за межами країни, тому в паперовій формі не отримував повний текст рішення суду. Разом з тим, в матеріалах справи №911/342/22 відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повного тексту рішення суду апеляційної інстанції позивачу, що не відповідає вимогам статті 242 Господарського процесуального кодексу України. Тому надіслання копії судового рішення від 26.12.2022 не на офіційну електронну адресу у справі № 911/342/22 відбулося не у спосіб встановлений процесуальним законодавством. Оскільки, належним доказом, який підтверджує дату отримання копії рішення суду в даному випадку є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підлягає поверненню суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що довідка про доставку документа в кабінет електронного суду, так і на електронну адресу, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" - відсутня, так в матеріалах справи наявна лише довідка про доставку електронного листа. Водночас стосовно підтвердження направлення/отримання/доставлення такого листа інформація відсутня. Відсутні будь-які докази того, що позивачу доставлено або ним отримано вказаний лист і оскаржуване рішення. З повним текстом оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі № 911/342/22 скаржник ознайомився 11.07.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції, тому касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції в межах двадцяти днів з дня ознайомлення з повним текстом оскаржуваного рішення.

Верховним Судом встановлено, що матеріали справи № 911/342/22 містять довідку про доставку електронного листа з якої вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції від 26.12.2022 у справі № 911/342/22 було надіслано товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" на його електронну адресу kazka2005@ukr.net. З матеріалів справи не вбачається, що оскаржувана постанова була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 26.12.2022, повний текст якої складений 28.12.2022.

Останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022, відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України, є 17.01.2023. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" звернулося з касаційною скаргою 19.07.2023, тобто із значним пропуском встановленого процесуального строку (понад шість місяців).

Електронний варіант постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі № 911/342/22 розміщено 30.12.2022 у мережі Інтернет за адресою https://reyestr.court.gov.ua/Review/108169552.

Тим паче із тексту оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 вбачається, що представник позивача - адвокат Рагімова Т.О. була присутня в судовому засіданні 26.12.2022 під час ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Суд вважає за необхідне також зазначити, що як передбачено положеннями статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Скаржник, будучи обізнаним про прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі №911/342/22, оскільки у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції 26.12.2023 брав участь його представник - адвокат Рагімова Т.О., мав би демонструвати намір оскаржити рішення суду апеляційної інстанції у встановлений законом строк.

Зокрема, скаржник, який був присутній у судовому засіданні під час оголошення вступної та резолютивної частин оскаржуваної постанови, не був позбавлений права отримати примірник постанови від 26.12.2022 у справі №911/342/22 у паперовій формі безпосередньо у суді апеляційної інстанції у день виготовлення його повного тексту або ознайомитися з судовими рішеннями через , і така можливість у нього була.

Наведені скаржником доводи, що представник позивача станом на 29.12.2022 вже перебував за межами країни, стосується внутрішньої організації робочого процесу юридичної особи та не може бути підставою для поновлення законодавчо встановлених строків для подання касаційної скарги.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Однак таких обставин скаржником не наведено.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" на рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі № 911/342/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 288, 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі № 911/342/22.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі № 911/342/22.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобюджет" на рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі № 911/342/22.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Н. Губенко

О. Кролевець