Ухвала

від 17.10.2023 по справі 161/7209/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

17 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 161/7209/22

провадження № 61-14590ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яку подала представниця - адвокатка Татарин Вікторія Миколаївна, на постанову Волинського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Управління поліції охорони у Волинській області, про вселення, усунення перешкод у користуванні житлом,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Управління поліції охорони у Волинській області, про вселення, усунення перешкод у користуванні житлом.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 червня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2023 року закрито підготовче провадження у цій та призначено справу до судового розгляду на 07 червня 2023 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2023 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частиною першою статті 257 ЦПК України.

Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_2 , місцевий суд виходив з того, що останній не з`явився в судові засідання 27 червня 2023 року та 03 липня 2023 року, про причини неявки суд першої інстанції не повідомив, хоча його явка судом була визнана обов`язкова.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Постановою Волинського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2023 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю підстав для залишення позову ОСОБА_2 без розгляду, оскільки ні в ухвалі про відкриття, ні в ухвалі про призначення справи до розгляду, суд не зазначав про те, що явка сторін є обов`язковою. Будь-яких мотивованих ухвал про обов`язковість явки позивача в судове засідання та про неможливість розгляду справи за участі його представниці судом не приймалось. Зважаючи на клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності та за участі його представниці, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у місцевого суду підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача на судові засідання 27 червня 2023 року та 03 липня 2023 року.

10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через свою представницю - адвокатку Татарин В. М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Волинського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у цій справі.

У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2023 року.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що з вини позивача та зловживанням ним своїми процесуальними правами розгляд справи № 161/7209/22 затягується. Вказує на відсутність зацікавленості сторони позивача у розгляді цієї справи по суті, оскільки останній та його представниця - адвокатка Грибан Ж. В. неодноразово не з`являлися у судові засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Явка позивача, відповідно до протокольної ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2023 року, була визнана обов`язковою.

Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду Верховний Суд дійшов переконання, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування апеляційний судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

За змістом положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частини перша, друга статті 211 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду (див. постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Тож навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Подібні висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (див. постанову Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У частині п`ятій статті 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв`язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме частиною п`ятою статті 223 і пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України у контексті частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.

Аналіз положень частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дає підстави для висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Встановлені судами обставини

07 червня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Управління поліції охорони у Волинській області, про вселення, усунення перешкод у користуванні житлом.

13 червня 2022 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21 липня 2022 року, явка всіх учасників справи та їх представників судом обов`язково не визнавалась.

Підготовче судове засідання у цій справі неодноразово відкладалося.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2023 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду на 07 червня 2023 року, явка всіх учасників справи та їх представників судом обов`язковою не визнавалася.

27 червня 2023 року позивач звернувся до місцевого суду із клопотанням про проведення розгляду справи без його участі та за участі його представниці - адвокатки Грибан Ж. В., яка має повноваження на ведення справи у суді, здійснює від його імені процесуальні права та обов`язки. Клопотання мотивоване перебуванням ОСОБА_2 на роботі за межами Волинської області та неможливістю особисто прибути у судове засідання. Представниця позивача була присутня у цьому судовому засіданні.

Суд першої інстанції відклав розгляд справи на 03 липня 2023 року.

03 липня 2023 року представниця позивача - адвокатка Грибан Ж. В. звернулася до місцевого суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з її тимчасовою непрацездатністю.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2023 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частиною першою статті 257 ЦПК України.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки явка сторін визнана обов`язковою, подання заяви про розгляд справи без участі сторони судом не приймається до уваги, відповідно, є підстави для залишення позову без розгляду з підстав неявки без поважних причин ОСОБА_2 .

Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду, виходив з того, що судом не наведено жодних мотивів обов`язкової присутності позивача в судових засіданнях, беручи до уваги ту обставину, що суд не приступив до розгляду справи по суті та не заслуховував пояснень учасників справи. Апеляційним судом зазначено, що місцевий суд не позбавлений можливості за наявності заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, вирішити спір за наявними у справі доказами та ухвалити відповідне судове рішення.

Висновки Верховного Суду

У справі, про перегляд якої подано касаційну скаргу, визначальним є те, що судом першої інстанції явка позивача не визнавалася обов`язковою. ОСОБА_2 подано клопотання про розгляд справи без його участі та за участі його представниці, яка, в свою чергу, після відкладення розгляду справи, звернулася до суду із клопотанням про відкладення такого розгляду на іншу дату в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Учасник справи має право:

- брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

- не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21).

Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Водночас, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Враховуючи те, що будь-яких ухвал про обов`язковість явки позивача в судове засідання та про неможливість розгляду справи за участі його представниці судом першої інстанції не приймалося та зважаючи на клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності та за участі його представниці, висновок апеляційного суду щодо відсутності підстав для визнання позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача на судові засідання 27 червня 2023 року та 03 липня 2023 року є обґрунтованим.

Ініціювання судом питання залишення позову без розгляду за наявності в нього можливості розгляду справи за відсутності позивача є виходом за межі принципу диспозитивності судового процесу, обмеженням права на захист та ухиленням суду від виконання його основної функції - правосуддя.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності зацікавленості позивача у розгляді цієї справи є необґрунтованими, оскільки сам факт подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності та за участі його представниці, а також апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позову без розгляду свідчить про його зацікавленість у вирішенні справи по суті.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

Підсумовуючи, Верховний Суд у цій справі дійшов переконання, що правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали є очевидним, касаційна скарга є необґрунтованою, а тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яку подала представниця - адвокатка Татарин Вікторія Миколаївна, на постанову Волинського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Управління поліції охорони у Волинській області, про вселення, усунення перешкод у користуванні житлом відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний