Ухвала

від 23.08.2024 по справі 161/7209/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7209/22

Провадження № 2/161/66/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника 3-ї особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 в м. Луцьку цивільну справу № 161/7209/22 за позовною заявою адвоката Грибан Жанни Володимирівни в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа УПО у Волинській області про вселення, усунення перешкод в користування житлом, яке є спільним майном подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Грибан Жанна Володимирівна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_5 з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа УПО у Волинській області про вселення, усунення перешкод в користуванні житлом, яке є спільним майном подружжя.

Пред`явлена позовна заява адвоката Грибан Жанни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_5 підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судом про розгляді справи встановлено, що розгляд справи було призначено на 14.00 годин 13 серпня 2024 року. Про дату, час і місце проведення судового засідання позивач повідомлявся належним чином. В тому числі, щодо визнання його явки в судове засідання обов`язковою, з метою надання особистих пояснень.

13 серпня 2024 року позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи та просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.

Розгляд справи судом було відкладено на 10.00 годин 23 серпня 2024 року. Про дату, час і місце проведення судового засідання позивач повідомлявся належним чином. В тому числі, щодо визнання його явки в судове засідання обов`язковою, з метою надання особистих пояснень.

03 липня 2024 року позивач в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив, від нього до суду не надходило заяви про відкладення розгляду справи.

При цьому, явка позивача в судові засідання була визнана судом обов`язковою, про що останньому було достовірно відомо.

Відповідно доп.3ч.2ст.43ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно доч.5ст.223ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов`язків заявником не отримано судову повістку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 04 липня 2024 року (справа № 9901/489/21) зазначила, що приписи статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина 5 статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання у частині п`ятій статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Крім того, зазначені положення статті 205 КАС України повністю збігається з положеннями ч. 5 статті 223 ЦПК України та ст. 257 ЦПК України. Закріплене положеннями чинного ЦПК України право залишити позов без розгляду саме у зв`язку з неявкою позивача, неявка якого перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору повинне бути реальним та таким, що підлягає реалізації.

Оскільки самепозивач,явку якогобуло визнаносудом обов`язковою,був належнимчином повідомленийсудом провсі судовізасідання,що йне заперечуєтьсяпредставником позивача,двічі неприбув всудове засіданняз причин,які визнанісудом неповажними,подав заявупро розглядсправи уйого відсутності,однак йогонеявка перешкоджає вирішенню спору, про що достовірно повідомлений і сам позивач, і його представник.

Таким чином,суд приходитьдо висновку,що позивач,якому достовірновідомо пронаявне судовепровадження,будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин. Пр цьому, його явка в судове засідання була визнана судом обов`язковою. Від участі в розгляді справи позивач самоусунувся. Причини саме повторної неявки позивача в судове засіданні суду невідомі та значення для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду не мають.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин. При цьому, неявка в судове засідання позивача перешкоджає розгляду цивільної справи, у зв`язку необхідністю в особистих поясненнях позивача. Про що достовірно відомо позивачу. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву адвоката Грибан Жанни Володимирівни в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа УПО у Волинській області про вселення, усунення перешкод в користування житлом, яке є спільним майном подружжя залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду

Ухвала в повному об`ємі

складена 02 вересня 2024 року.

Суддя В.В. Ковтуненко