Ухвала

від 18.10.2023 по справі 120/5972/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

18 жовтня 2023 р.Справа № 120/5972/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом фермерського господарства "Підкалюк" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними, скасування розпорядження та рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом фермерського господарства "Підкалюк" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними, скасування розпорядження та рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області №34/Р/Л від 21.02.2022 щодо анулювання ліцензії на право зберігання пального №02110414202000587, з терміном дії з 21.02.2020 по 21.02.2025, та рішення №5378/02-32-09-01/38298025 від 21.04.2023 про застосування до ФГ «Підкалюк» фінансових санкцій у вигляді штрафу 500000,00 грн.

Ухвалою від 15.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків останньої шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин, які могли б бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

29.05.2023 представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 01.06.2023 задоволено заяву представника позивача, поновлено ФГ "Підкалюк" строк звернення до суду з цим позовом та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного проводження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.06.2023 на адресу суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ФГ "Підкалюк".

Окрім того, за змістом відзиву відповідачем заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог про оскарження розпорядження ГУ ДПС у Вінницькій області №34/Р/Л від 21.02.2022 про анулювання ліцензії на зберігання пального, з мотивів пропуску позивачем строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 21.02.2022 програмним забезпеченням в автоматичному режимі було сформовано реєстр ліцензій, що підлягають анулюванню за несплату чергового платежу за ліцензії, в тому числі за ліцензію на право зберігання пального №02110414202000587 від 21.02.2020. Відповідною Комісією контролюючого органу прийнято рішення про анулювання таких ліцензій та підготовлено розпорядження від 21.02.2022 №34/Р/Л, про що автоматичному режимі повідомлено суб`єкта господарювання шляхом направлення електронного витягу з розпорядження від 21.02.2022 №34/Р/Л в Електронний кабінет платника (21.02.2022 о 16:52:32).

Разом з тим, позивач звернувся до суду з цим позовом лише у травні 2023 року, що свідчить про пропуск 6-місячного строку звернення до суду.

Окрім того, 27.06.2023 представником Головним управління ДПС у Вінницькій області подано клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 03.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

06.07.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача не погоджується з доводами податкового органу. Зокрема, з приводу доводів ГУ ДПС у Вінницькій області про пропуск строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області №34/Р/Л від 21.02.2022, сторона позивача зазначає, що про існування оскаржуваного рішення ФГ «Підкалюк» стало відомо лише у січні 2023 року під час підготовки чергового щорічного платежу за ліцензію, а копія оскаржуваного розпорядження отримана позивачем 25.04.2023.

При цьому, представник позивача наголошує, що ФГ «Підкалюк» не отримувало в електронному вигляді вказане розпорядження, адже після запровадження в Україні воєнного стану, електронний кабінет платника податків та інші реєстри тривалий час були не доступними, або працювали з обмеженнями. Приймання громадян структурними підрозділами контролюючого органу не проводилося. Як зазначає представник позивача, вказані обставини підтверджуються копією довідки ФГ «Підкалюк» від 23.05.2023 №05, роздруківкою оголошення з офіційного веб-сайту Державної податкової служби України, копією супровідного листа Головного управління ДПС у Вінницькій області від 25.04.2023.

07.07.2023 до суду подано клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 11.07.2023 відмовлено у задоволенні вищезазначеного клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області.

Визначаючись з приводу клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області про залишення адміністративного позову без розгляду, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області №34/Р/Л від 21.02.2022, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов реалізації права на позов, метою якої є дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 2 статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права (свобод чи інтересів), - це підтверджений відповідними доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії, чи день, коли особа дізналася про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Приписами ст. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", серед іншого передбачено, що орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Відтак, у даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, з метою визначення моменту з якого позивач дізнався про порушення свої прав, слід взяти до уваги приписи статті 42 ПК України, якими унормовано питання листування платників податків та контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час прийняття розпорядження від 21.02.2022 №34/Р/Л) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За правилами абзаців першого-третього пункту 42.4 статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків.

Абзац п`ятий пункту 42.4 статті 42 ПК України встановлює, що у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому абзац перший пункту 42.5 статті 42 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Відповідно до абзаців четвертого, п`ятого пункту 42-1.5 статті 42-1 ПК України платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов`язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Відповідно до підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов`язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами був розроблений Порядок функціонування електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.

З аналізу наведених норм податкового законодавства слідує, що передумовою використання контролюючим органом способу листування з платником податків шляхом надіслання йому документів засобами електронного зв`язку в електронній формі є подання платником податків відповідної заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

За відсутності такої заяви контролюючий орган повинен надсилати відповідні документи платнику податків в порядку, встановленому пунктом 42.5 статті 42 ПК України. У разі ж виявлення платником податків бажання отримувати документи через електронний кабінет підтвердженням для податкового органу про доставку документа є відповідна квитанція. Податковий орган також повинен сповістити платника податків про надіслання документів в його електронний кабінет шляхом надсилання таких відомостей на його електронну адресу (адреси).

ГУ ДПС у Вінницькій області, вказуючи на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження розпорядження від 21.02.2022 №34/Р/Л, посилається на те, що витяг з розпорядження був направлений позивачу в Електронний кабінет платника податків - 21.02.2022 о 16:52:32.

Водночас, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження направлення витягу з розпорядження від 21.02.2022 №34/Р/Л позивачу. Більш того, ГУ ДПС у Вінницькій області не надано суду доказів подання ФГ "Підкалюк" заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а у разі наявності відповідної зави, стороною відповідача також не надано квитанції, яка засвідчує саме факт отримання оскаржуваного розпорядження, а не тільки факт його надсилання. Не надано відповідачем й доказів інформування податковим органом ФГ "Підкалюк" про надсилання витягу з розпорядження від 21.02.2022 №34/Р/Л в Електронний кабінет платника податків, шляхом направлення листа на електронну адресу фермерського господарства.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Також суд враховує, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду пов`язані в тому числі із запровадженням та дією на території України воєнного стану та впливу такої події на роботу електронних ресурсів, у тому числі Електронного кабінету платника податків, про що ДПС України самостійно зазначало на своїх веб-ресурсах.

Адже оскаржуване розпорядження прийняте за три дні до запровадження на території України режиму воєнного стану, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022.

При цьому позивач, подаючи клопотання про поновлення строку звернення до суду (вх. №28336 від 29.05.2023) та у відповіді на відзив (вх. №38364/23 від 06.07.2023) вказував на те, що витяг з оскаржуваного розпорядження не надходив у його електронний кабінет та про анулювання ліцензії на зберігання пального він дізнався при підготовці чергового щорічного платежу за ліцензію, у зв`язку з чим звернувся до ГУ ДПС у Вінницькій області із листом від 11.04.2023, у відповідь на який, відповідачем, супровідним листом від 25.04.2023 №1098/АП/02-32-09-02-09, направлено витяг з розпорядження від 21.02.2022 №34/Р/Л засобами поштового зв`язку.

Більш того, підлягає врахуванню той факт, що ФГ "Підкалюк" 21.02.2022 сплачено щорічний платі за ліцензію на зберігання пального у розмірі 780,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2022 №3343 (а.с. 89) та направлено податковому органу заяву, якою проінформовано внесення платежу за ліцензію №02110414202000587 (а.с. 88).

Вищезазначені обставини додатково свідчать, що у позивача не було підстав вважати, що його ліцензію анульовано з підстав не сплати щорічного платежу за ліцензію, до моменту отримання копії розпорядження від 21.02.2022 №34/Р/Л, тобто до 25.04.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується право на справедливий суд, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права та повинна враховуватись судами України при розгляді справ.

Так, у справі "Меньшакова проти України", № 377/02, рішення від 8 квітня 2010 року, пункт 53, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сплученого Королівства" від 28 травня 1985 року, п. 57). Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції (див. рішення у справі "Звольський та Звольська проти Чеської Республіки", п. 46).

Конвенційні стандарти стосовно доступу до суду викладено Європейським судом з прав і в багатьох інших рішеннях ("Ґолдер проти Сполученого Королівства", "Кутіч проти Хорватії", "Балацький проти України" тощо).

Додатково суд враховує, що поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для осіб, які звертаються до суду, а також єдиною можливістю відновити порушені права та інтереси. Відтак відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно не поважними. Інакше це не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

Відтак, з огляду на вищезазначені судом обставини та висновки зазначені судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, в частині вирішення клопотання про поновлення строку звернення до суду, слід дійти висновку, що клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 121, 122, 240, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про залишення адміністративного позову, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області №34/Р/Л від 21.02.2022 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна