Рішення

від 12.10.2023 по справі 300/2580/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2023 р. справа № 300/2580/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Зюбак Н.І,

представників позивача - Халуса А.Г., Грубляка В.О.,

представників відповідача - Варцаб`юка В.О., Бабій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наварка»

до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наварка» (надалі, також позивач, ТОВ «Наварка») 09.05.2023 звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) в якій просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.04.2023 №003304/0701 за платежем податку на додану вартість у розмірі 303 480,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 75 870,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 24.04.2023 №003310/0701, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 380 927,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за результатами виявлених під час документальної позапланової виїзної перевірки порушень щодо дотримання ТОВ «Наварка» податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, винесено спірні рішення, зокрема, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.04.2023 №003304/0701, яким збільшено суму грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 379 350,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 303 480,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 75 870,00 грн, а також податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 24.04.2023 №003310/0701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 380 927,00 грн. Представник позивача вважає безпідставними висновки відповідача щодо допущення ТОВ «Наварка» порушень податкового законодавства, зроблених на основі помилково встановлених обставин щодо нереальності здійснення позивачем господарських операцій з купівлі автомобільних шин у Товариства з обмеженою відповідальністю «Владі ЛТД» (надалі, також ТОВ «Владі ЛТД») та продажу автомобільних шин фізичним особам, які, на переконання контролюючого органу, фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах, а також висновки щодо відсутності на залишку товарно-матеріальних цінностей (надалі, також - ТМЦ) за даними бухгалтерського обліку та даними інвентаризації товарів, що призвело до заниження податкових зобов`язання з ПДВ та до завищення податкового кредиту з ПДВ. Вказує, що така інформація не відповідаю дійсності та спростовується первинними та іншими документами, які досліджувалися представником відповідача під час перевірки. Представник позивача стверджує, що господарські операції ТОВ "Наварка" з ТОВ «Владі ЛТД» та покупцями - фізичними особами мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується документами, які додаються до позовної заяви. Надані для перевірки первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Первинні документи засвідчують факт реального виконання фінансово-господарських операцій позивачем. Жодний із договорів, укладених позивачем з його контрагентами, не містить ознак нікчемності й не визнаний судом недійсним, а отже такі договори є правомірними. ТОВ «Наварка» не допустило будь-яких порушень вимог податкового законодавства, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 15.05.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків (том 2, а.с. 14-15).

Представником позивача в межах встановленого строку недоліки позову усунуто, у зв`язку з чим ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України), судовий розгляд справи призначено на 20.06.2023 о 10:00 год. (том 2, а.с. 22-23).

Пунктом 4 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у відповідача весь обсяг зібраних доказів за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.04.2023 №003304/0701 та податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 24.04.2023 №003310/0701.

Представник відповідача 14.06.2023 подав відзив на позов (том 2, а.с. 33-41), в якому не погодився з позовними вимогами. На підтвердження своєї позиції зазначив, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Наварка» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, та складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 20.03.2023 №1821/09-19-07- 01/44516155. Звернув увагу, що до перевірки надано видаткові накладні, які підписано відповідальною особою зі сторони ТОВ «Наварка», від отримувача проставлено підпис неідентифікованої особи. Також вказав, що до перевірки не надано рахунки на оплату, які надавались ТОВ «Наварка» вищевказаним кореспондентам для оплати за товар, інформацію про платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти, чи будь-які інші документи, у яких вказано необхідні для оплати реквізити за товар. Також до перевірки не надано документи, які б ідентифікували покупців згідно видаткових накладних, кореспондентів згідно виписки банку та пов`язували їх. Враховуючи встановлені в ході перевірки ТОВ "Наварка" невідповідність первинних документів, відсутність товарно-транспортних документів, відсутність ідентифікованих покупців нібито реалізованого товару, за результатами документальної перевірки встановлено нереальність операцій з продажу товарів неідентифікованим фізичним особам, згідно видаткових накладних, тобто товариством безпідставно відображено в бухгалтерському обліку операції, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах. У зв`язку з викладеним, встановлено ненарахування податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 635540 грн. (3177700 х 20%) на вартість залишків товарів, які не виявлені під час проведення інвентаризації, в результаті чого занижено податкове зобов`язання всього в сумі 635540 грн. Окрім цього, звернув увагу, що в ході проведення перевірки встановлено документальне оформлення придбання у ТОВ "Владі ЛТД" ТМЦ на загальну суму 2471620 грн., ПДВ 411936,70 грн. На підтвердження взаємовідносин ТОВ "Наварка" із ТОВ "Владі" до перевірки, серед іншого, надано договір поставки від 01.03.2022 №01-03/22, підписаний з обох сторін директором Грубляком В.О., що, на переконання представника контролюючого органу, суперечить встановленим вимогам щодо чинності правочину. Також звернув увагу, що ТОВ "ВЛАДІ ЛТД" віднесено до переліку ризикових контрагентів згідно з Рішенням від 14.12.2022 №3402 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків. Вважає, що ТОВ «Наварка» безпідставно відображено в бухгалтерському обліку операції, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах по взаємовідносинах із ТОВ «Владі ЛТД». Таким чином, оскільки позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства, відповідачем правомірно винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Зважаючи на викладене, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог

Представник позивача 16.06.2023 подав до суду заяву про виклик свідків, в якій просив викликати та допитати у судовому засіданні свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є покупцями шин у ТОВ «Наварка» і можуть дати показання про відомі їм обставини надходження, зберігання й реалізації шин автомобільних, які зберігались на складі продавця (том 2, а.с. 51).

Також представником позивача 20.06.2023 подано аналогічну заяву, в якій, окрім попередніх свідків, зазначено в якості свідка ще ОСОБА_8 (том 2, а.с. 52).

У судовому засіданні, призначеному на 20.06.2023, оголошено перерву у зв`язку з клопотанням представника позивача для надання можливості подати відповідь на відзив. Наступне судове засідання призначено на 05.07.2023 о 10:00 год. (том 2, а.с. 54-55).

На електронну адресу суду 27.06.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погодився з доводами представника відповідача щодо нереальності проведення фінансово-господарських операцій. Також до зазначеної відповіді на відзив долучив копії актів звіряння взаємних розрахунків, проведених з фізичними особами, у тому числі суб`єктами підприємницької діяльності (том 2, а.с. 58).

У судовому засіданні, призначеному на 05.07.2023, оголошено перерву у зв`язку з клопотанням представника відповідача для надання можливості подати заперечення на відповідь на відзив. Наступне судове засідання призначено на 13.07.2023 о 14:00 год. (том 2, а.с. 74-75).

Представник позивача 10.07.2023 надіслав на електронну адресу суду клопотання про приєднання документів, яким просив приєднати до матеріалів справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , фотокопії паспортів та довідок про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичних осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 (том 2, а.с. 78).

На адресу суду 10.07.2023 надійшло клопотання представника ГУ ДПС в Івано-Франківській області про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю подання додаткових письмових пояснень та залучення інспектора, який безпосередньо проводив перевірку (том 2, а.с. 100).

У призначене на 13.07.2023 судове засідання сторони не з`явилися, про що секретарем судового засідання складено довідку від 13.07.2023 (том 2, а.с. 101).

В судовому засіданні, призначеному на 20.07.2023, протокольною ухвалою суду постановлено викликати в якості свідків осіб, зазначених у заяві від 20.06.2023, витребувати додаткові докази та оголошено перерву.

Наступне засідання судом призначено на 23.08.2023, відповідно до повісток про виклик (том 2, а.с. 109-116).

На адресу суду 21.08.2023 представник відповідача подав додаткові письмові пояснення, згідно яких просив долучити додаткові докази до матеріалів справи, зокрема, копії Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ЄРПН №1 в Івано-Франківській області від 14.12.2022 №3400, яким визначено відповідність платника податку ТОВ «Наварка» критеріям ризиковості, Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ЄРПН №1 в Івано-Франківській області від 14.12.2022 №3402, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку щодо ТОВ «Владі ЛТД», Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ЄРПН №1 в Івано-Франківській області від 24.03.2023 №889 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку щодо ТОВ «Владі ЛТД», рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ЄРПН №1 в Івано-Франківській області від 20.07.2023 №1744 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку щодо ТОВ «Владі ЛТД» та розрахунок ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкового зобов`язання з ПДВ щодо встановлених в ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Наварка» нереальних операцій з продажу товарів неідентифікованим фізичним особам, за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах (том 2, а.с. 131-152).

У судове засідання, призначене на 23.08.2023 о 10:30 год, викликалися в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 (том 2, а.с. 109-116, 117-130).

У зазначене судове засідання з`явилися лише свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , кожного з яких допитано під присягою свідка.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вказав, що проживає у селищі Кути Косівського району, не працює. Шини у ТОВ «Наварка» придбав з метою інвестиції, а також для власних потреб. Також повідомив, що перед придбанням товару отримав рахунок. Вказав, що здійснив оплату вартості шин через Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", на підтвердження чого долучив платіжну інструкцію безготівкового переказу в національній валюті від 21.11.2022 про переказ на рахунок ТОВ «Наварка» коштів за товар в сумі 397500 грн та відповідну квитанцію (том 2, а.с. 160, 162). Придбані шини вивозив кілька разів з товаришем зі складу продавця. Зберігає їх у своєму господарському приміщенні, на підтвердження чого долучив акт обстеження приміщення від 14.08.2023 (том 2, а.с. 157) та відповідне фото (том 2, а.с. 159). З приводу розбіжностей у проставлених від його імені підписах на видаткових накладних, вказав, що він по-різному підписується.

Свідок ОСОБА_1 вказав, що познайомився з ОСОБА_12 , який є директором ТОВ «Наварка» на Калинівському ринку в м.Чернівці десять років тому. Оплата за придбані у ТОВ «Наварка» шини здійснив у місті Чернівці. Зауважив, що здійснив купівлю шин разом з дружиною порівну. Вказав що шість разів їздив по зазначені шини автомобілем моделі Crafter, який належить його товаришу. Також звернув увагу, що частину шин передав на потреби Збройних Сил України, про що йому висловлено Подяку (том 2, а.с. 95).

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав, що придбавав у ТОВ «Наварка» шини, оскільки мав намір починати підприємницьку діяльність. На купівлю зазначеного товару використав свої кошти, а також кошти матері та дружини. Вивозив шини евакуатором марки Merсedes, здійснивши близько шести виїздів до складу продавця. Повідомив, що декілька шин продав сусіду, масово не продавав придбані шини. Також вказав, що має у користуванні два гаражі, де і зберігає придбані шини, на підтвердження чого подав два акти обстеження приміщення від 14.08.2023 та відповідні фото (том 2, а.с. 165-166, 167-168).

Також, у цьому ж судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_6 , який повідомив, що працював «дизайнером-інтер`єрщиком», на теперішній момент не працює, пенсіонер. Вказав, що купив у ТОВ «Наварка» товар за готівку. Зауважив, що метою придбання шин була подальша реалізація, але насамперед збереження коштів від знецінення. Куплені шини зберігає у в себе в гаражі, на підтвердження чого долучив відповідні фото (том 2, а.с. 170-171).

Судом у цьому судовому засіданні оголошено перерву до 05.09.2023 о 10:30 год у зв`язку з необхідністю викликати в судове засідання в якості свідка старосту села ОСОБА_13 та дослідження доказів, поданих відповідачем (том 2, а.с. 172-177).

До суду від представника позивача 04.09.2023 надійшло клопотання про приєднання документів (том 2, а.с. 182-183).

У судовому засіданні, що відбулося 05.09.2023 допитано під присягою в якості свідка ОСОБА_13 . Свідок повідомив суду, що ним як старостою Смоднянського старостинського округу одноосібно проведено обстеження приміщень користувачів ОСОБА_8 і ОСОБА_3 та встановлено зберігання в таких приміщеннях шин у певній кількості та різних розмірів, про що складено відповідні акти. Пояснив, що такі огляди проводилися одноосібно у зв`язку з перебуванням діловода у відпустці та відсутністю працівників у штаті.

Судом оголошено перерву в засіданні до 19.09.2023 о 10:30 год у зв`язку з витребуванням додаткових доказів (том 2, а.с. 202-204).

Представник позивача 11.09.2023 подав до суду додаткові пояснення, в яких вказав, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу, які стали підставами для винесення спірних рішень, не відповідають фактичним обставинам справи (том 2, а.с. 207)

На адресу суду 18.09.2023 надійшло клопотання представника ГУ ДПС в Івано-Франківській області про відкладення розгляду справи, призначеного на 19.09.2023, у зв`язку з необхідністю подання додаткових письмових пояснень та залучення інспектора, який безпосередньо проводив перевірку (том 2, а.с. 216).

У призначене на 19.09.2023 судове засідання сторони не з`явилися, про що секретарем судового засідання складено довідку від 19.09.2023 (том 2, а.с. 218).

Наступне засідання судом призначено на 10.10.2023 о 10:00 год., відповідно до повісток про виклик (том 2, а.с. 219-220).

Представником відповідача в судовому засіданні, що відбулося 10.10.2023 долучено письмові докази промову на судове засідання представника відповідача, де наведено спростування позиції позивача щодо предмета позову (том 2, а.с. 224-232).

У зазначеному судовому засіданні суд оголосив перерву та призначив наступне судове засідання на 12.10.2023 о 14:00 год (том 2, а.с. 248-249).

У судовому засідання, яке відбулося 12.10.2023 представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити з підстав, наведених в поданих заявах по суті спору.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, просили в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченні на відповідь на відзив та додаткових поясненнях.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши позиції представників сторін та пояснення свідків, дослідивши в сукупності заяви по суті справи та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Наварка» зареєстроване 27.01.2022. Види діяльності 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Наварка» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, яка проводилася з 07.03.2023 по 13.03.2023, складено акт перевірки №1821/09-19-07-01/44516155 від 20.03.2023 (том 1, а.с. 20-40).

Висновками акту встановлено, що при декларуванні у декларації за грудень 2022 року заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень 2022 року - грудень 2022 року встановлено порушення ТОВ «Наварка»:

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, пункту 2 статті 3, статей 4 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого завищено суму від`ємного значення за грудень 2022 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі - 380927 грн;

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, пункту 2 статті 3, статей 4 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого встановлено заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 666549 грн, в тому числі за вересень 2022 року на суму 9943 грн, за листопад 2022 року на суму 304697 грн, за грудень 2022 року на суму 351909 грн.

Не погоджуючись із актом перевірки, позивачем подано до ГУ ДПС у Івано-Франківській області заперечення від 04.04.2023 №5 на акт від 20.03.2023 №1821/09-19-07-01/44516155 (том 1, а.с. 41-51).

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки відповідачем надано відповідь №6491/6/09-19-07-01/6 від 20.04.2023 на заперечення ТОВ «Наварка» на акт позапланової виїзної перевірки, у якому висновок акта перевірки викладено в редакції:

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, пункту 2 статті 3, статей 4 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого завищено суму від`ємного значення за грудень 2022 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі - 380927 грн;

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, пункту 2 статті 3, статей 4 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого встановлено заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 618120 грн, в тому числі за вересень 2022 року на суму 9943 грн, за листопад 2022 року на суму 304697 грн, за грудень 2022 року на суму 303480 грн.

На підставі акта перевірки №1821/09-19-07-01/44516155 від 20.03.2023 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

форми «Р» від 24.04.2023 №003304/0701, яким збільшено суму грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 379350,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 303480,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 75870,00 грн (том 1, а.с. 16-17);

форми «В4» від 24.04.2023 №003310/0701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 380927,00 грн (том 1, а.с. 14-15).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, при вирішенні справи по суті суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 4.1.2 та 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також - ПК України), податкове законодавство України ґрунтується на, зокрема, таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, серед іншого, передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

ТОВ «Наварка» 20.01.2023 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2022 року, в якій, серед іншого задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 380927 грн (том 2. а.с. 213).

Таким чином, подання ТОВ «Наварка» податкової декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість понад 100 тис. гривень стало підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 даного Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до приписів частин 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань (надалі, також - Наказ №879), що визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів.

Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Відповідач вказує, що за результатами проведеної членами інвентаризаційної комісії ТОВ «Наварка» інвентаризації, в присутності посадових осіб контролюючого органу, складено інвентаризаційний опис згідно якого за даними бухгалтерського обліку значиться в наявності станом на 08.03.2023 по рахунку 28 «Товари» залишки товарно-матеріальних цінностей в загальній сумі 4485751,56 грн, фактична наявність ТМЦ згідно проведеної інвентаризації - в сумі 4485751,56 грн.

Однак, контролюючий орган в ході проведення перевірки не погодився з таким результатом інвентаризації та встановив розбіжності між даними інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей/ даними бухгалтерського обліку, фактичною наявністю ТМЦ та наданими до перевірки первинними документами, в тому числі за нереальними операціями з продажу товарів неідентифікованим фізичним особам, які товариством безпідставно відображено в бухгалтерському обліку та фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах на суму 3177700 грн, про що складено акт від 08.03.2023 №268/09-19-07-01/44516155 (том 2, а.с. 48).

Виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено, що в основі оскаржених податкових повідомлень-рішень міститься висновок контролюючого органу, відображений в акті перевірки та змінах до нього, про те, що в господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ «Владі ЛДТ» та з фізичними особами відсутній реальний товарний характер, а такі операції відображені лише на первинних документах.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, суд ретельно перевірив доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарських операцій, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Необхідно зазначити, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Як з`ясовано судом, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стало те, що під час перевірки позивача встановлено нереальність здійснення ТОВ «Наварка» операцій з продажу товарів фізичним особам, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах (і зазначені у видаткових накладних ТМЦ мали обліковуватися на залишку), відсутність на залишку ТМЦ за даними бухгалтерського обліку та даними інвентаризації товарів, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ. Також відповідач вважає, що позивачем безпідставно відображено в бухгалтерському обліку операції, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах по взаємовідносинах із ТОВ «Владі ЛТД», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ.

До такого висновку відповідач дійшов, серед іншого, на підстав аналізу господарських взаємовідносин ТОВ «Наварка» з ТОВ «Владі ЛТД», в результаті якого встановлено, що позивачем завищено податковий кредит, відобразивши в податковому обліку оформлені первинні документи на придбання від ТОВ «Владі ЛДТ» шини з загальній сумі ПДВ 411936,67 грн, в тому числі за вересень 2022 року в сумі 163333,33 грн, за листопад 2022 року в сумі 248603,3 грн, за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах.

Надаючи оцінку господарським взаємовідносинам позивача із ТОВ «Владі ЛДТ», суд зазначає таке.

ТОВ «Наварка» (покупець) уклало з ТОВ «Владі ЛТД» (постачальник) договір поставки №01-03/22 від 01.03.2022, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити покупцю в порядку та строки, передбачені даним договором товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (пункт 1.1). Товаром по даному договору є: шини автомобільні (пункт 1.2) (том 1, а.с. 105-106).

Виконання договору позивач підтверджує видатковими накладними на шини (том 1, а.с.107. 111, 114, 123, 126, 129, 132), товарно-транспортними накладними (том 1, а.с. 108-110, 112-113, 115-116, 124-125, 127-128, 130-131, 133-135)

По зазначених операціях поставки постачальником складено та подано на реєстрацію відповідні податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1, а.с. 117-118, 119-120, 121-122, 136-137, 138-139, 140-141, 142-143), згідно яких ТОВ «Наварка» задекларувало податковий кредит з ПДВ в сумі 411936,67 грн, в тому числі за вересень 2022 року в сумі 163333,33 грн, за листопад 2022 року в сумі 248603,3 грн

Однак контролюючий орган встановив, що такі операції з поставки шин фактично не відбувалися, а лише відображені на первинних документах.

При цьому, до такого висновку контролюючий орган дійшов у зв`язку з тим, що директором і ТОВ «Наварка», і ТОВ «Владі ЛДТ» є одна і таж особа - ОСОБА_14 , який підписував договір поставки №01-03/22 від 01.03.2022 від імені обох сторін.

Однак суд не погоджується з такими доводами контролюючого органу як на підставу відсутності господарських взаємовідносин між такими юридичними особами, з огляду на таке.

Так, відповідно до частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

При цьому Верховний Суд у своїй постанові від 01.02.2023 у справі № 569/19674/19 вказав, що словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти так, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи й тих, представником яких він одночасно є.

Тобто з аналізу наведених норм вбачається, що цивільним законодавством заборонено представнику вчиняти правочин у своїх інтересах чи інтересах іншої особи, яку він представляє. При цьому дії представника мають бути спрямовані на досягнення інтересів особи, яку він представляє та не завдавати шкоди таким інтересам, що може настати, коли представник вчиняє від імені довірителя певні дії, спрямовані на досягнення власних цілей, отримання особистої вигоди чи отримання вигоди іншими особами, яких він представляє.

При цьому, встановлення того факту, що представником вчинявся від імені довірителя правочин, спрямований не на забезпечення інтересів такого довірителя, а на забезпечення власних інтересів чи досягнення особистих цілей чи задоволення інтересів інших осіб, яких він представляє може мати наслідком визнання у судовому порядку такого правочину недійсним.

У спірному випадку має місце укладення договору між двома юридичними особами їхнім директором.

Законодавство не зобороняє особі перебувати на посаді директора кількох юридичних осіб.

Підписуючи договір поставки №01-03/22 від 01.03.2022 від імені ТОВ «Наварка» і ТОВ «Владі ЛДТ» Грубляк В.О. не діяв у власних інтересах чи в інтересах когось із цих сторін договору всупереч інтересам другої сторони. Такий договір укладений між ТОВ «Наварка» і ТОВ «Владі ЛДТ» як рівними учасниками правовідносин та спрямований на досягнення інтересів як ТОВ «Наварка» (придбання товару з метою подальшої його реалізації), так і ТОВ «Владі ЛДТ» (отримання доходу від реалізації товару).

Доказів того, що такий договір укладений для забезпечення власних інтересів чи інтересів іншого учасника, як і доказів визнання такого договору недійсним у судовому порядку представником відповідача не представлено.

Зважаючи на викладене, на переконання суду, є помилковими доводи контролюючого органу стосовно того, що операції з поставки шин між вказаними юридичними особами фактично не відбувалися, а тільки відображені в первинних документах з тієї підстави, що директором і ТОВ «Наварка», і ТОВ «Владі ЛДТ» є ОСОБА_14 , який підписував договір поставки №01-03/22 датований 01.03.2022 від імені обох сторін.

Окрім цього не є таким, що спростовує реальність господарских операцій з поставки шин між ТОВ «Наварка» і ТОВ «Владі ЛДТ» і факт віднесення ТОВ «Владі ЛДТ» до ризикових платників податків згідно рішень контролюючого органу від 14.12.2022 №3402, від 20.07.2023 №1744, від 14.12.2022 №3400, від 14.03.2023 №889 (том 2, а.с. 133, 137-138, 142, 146-147).

Як вбачається з матеріалів справи такі рішення прийняті відповідачем на підставі відповідних доповідних записок посадових осіб ГУ ДПС в Івано-Франківській області, складених за результатами дослідження взаємовідносин між ТОВ «Наварка» і ТОВ «Владі ЛДТ».

Тобто на момент укладення позивачем з ТОВ «Владі ЛДТ» договору поставки №01-03/22 від 01.03.2022, як і на момент здійснення відповідних господарських операцій з поставки шин рішень контролюючого орану про відповідність зазначеного контрагента критеріям ризиковості не було.

Таким чином, подальше прийняття контролюючим органом рішення про відповідність контрагента критеріям ризиковості жодним чином не може впливати на дійсність операцій з поставки товару, які мале місце раніше.

Враховуючи викладене, висновки ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо безпідставного відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання у ТОВ «Владі ЛТД» шин в загальній сумі ПДВ 411936,67 грн не знайшли свого підтвердження.

З приводу висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських взаємовідносин ТОВ «Наварка» з реалізації ТМЦ неідентифікованим фізичним особам, собівартість яких становить 2 935 553,68 грн, в тому числі ПДВ 587 110,736 грн, суд зазначає таке.

Позивачем під час перевірки на підтвердження реальності господарських взаємовідносин з покупцями-фізичними особами, які придбавали у ТОВ «Наварка» автомобільні шини у певній кількості ( ОСОБА_7 831 шт., ОСОБА_6 269 шт., ОСОБА_3 349 шт., ОСОБА_2 268 шт., ОСОБА_15 5 шт., ОСОБА_5 - 130 шт., Воєвідко 10 шт., ОСОБА_16 10 шт., ОСОБА_8 210 шт., ОСОБА_17 10 шт., ОСОБА_18 7 шт., ОСОБА_1 439 шт., ОСОБА_11 10 шт., ОСОБА_10 8 шт., ОСОБА_19 6 шт., ОСОБА_20 6 шт., ОСОБА_21 10 шт., ОСОБА_22 10 шт., ОСОБА_23 11 шт.), надано, зокрема, видаткові накладні та виписку банку з рахунку позивача, на який надходили кошти за товар від зазначених осіб, про що контролюючим органом зазначено в акті перевірки №1821/09-19-07-01/ НОМЕР_1 від 20.03.2023.

Суд погоджується з доводами представника відповідача стосовно необхідності правильного заповнення первинних документів для можливості віднесення відповідних господарських операцій до таких, що мають реальний характер.

Верховний Суд у постанові від 05.05.2023 у справі № 1340/5998/18 зауважив, що посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, їхній особистий підпис є обов`язковим реквізитом первинного документа, оскільки зазначення саме цієї інформації дає змогу ідентифікувати учасників господарських операцій.

Водночас у спірному випадку мали місце господарські операції ТОВ «Наварка» з фізичними особами та підприємцями. Відповідач не заперечує той факт, що зі сторони постачальника (ТОВ «Наварка») видаткові накладні підписані належним чином. Однак відповідач вважає, що зі сторони покупця такі видаткові накладні підписані неідентифікованими особами.

Суд не погоджується з таким висновком, оскільки кожним покупцем проставлено підпис на видатковій накладній, складеній на його ім`я. У таких видаткових накладних зазначено прізвище та, здебільшого, повні ім`я і по батькові особи-покупця та проставлено їх особистий підпис. Зазначення у таких видаткових накладних іншої інформації (посаду відповідальної особи тощо) не може мати місце у взаємовідносинах з фізичними особами. До того ж такі фізичні особи діяли особисто від власного імені.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 12.06.2018 у справі № 825/3419/14.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо підписання видаткових накладних неідентифікованими особами є помилковими та такими, що не підтверджують нереальність господарських операцій між позивачем та такими особами.

Також суд не погоджується з доводами ГУ ДПС в Івано-Франківській області стосовно нереальності господарських операцій з фізичним особами у зв`язку з ненаданням товарно-транспортної накладної при реалізації шин фізичним особам та недотриманням у зв`язку з цим Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

Товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує придбання та продаж товарно-матеріальних цінностей, вона належить до документів, що засвідчують факт перевезення.

Верховний Суд у постановах від 06.02.2020 №806/1339/15, від 13.07.2021 №808/78/15, від 06.08.2021 №640/18984/18 вказав, що ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання товарно-матеріальних цінностей, а тому недоліки в оформленні ТТН чи їх відсутність не свідчить про «безтоварність» господарських операцій і не є підставою для визнання операцій такими, які фактично не відбулися, а лише відображені в первинних документах.

Також у постанові від 09.02.2023 по справі №160/6571/20 Верховний Суд зауважив, що відсутність ТТН, не може бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною (постанова Верховного Суду від 02.03.2023 по справі №804/644/16).

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних не підтверджує нереальність господарських операцій ТОВ «Наварка» з фізичним особами - покупцями.

Водночас оцінюючи зазначені операції з фізичними особами на предмет відповідності таких операцій розумній економічній причині (діловій меті), суд враховує таке.

Лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. В той же час, не обов`язково що б економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Відтак позбавлена розумної економічної причини операція, що збільшує витрати платника податку за наявності об`єктивної можливості до їх скорочення.

Така думка викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №440/3633/19.

Також про обов`язкову вимогу наявності економічного ефекту неодноразово наголошував Верховний Суд в постановах від 04.06.2020 у справі №825/1630/17, від 05.11.2019 у справі №818/6203/13-а, від 15.08.2019 у справі №804/2330/13-а.

Суд не ставить під сумнів наявність економічного ефекту, а відтак ознаки реальності господарських операцій ТОВ «Наварка» з фізичними особами, які придбавали автомобільні шини у невеликій кількості, зокрема, від 5 до 11 штук ( ОСОБА_15 5 шт., Воєвідко 10 шт., ОСОБА_16 10 шт., ОСОБА_17 10 шт., ОСОБА_18 7 шт., ОСОБА_11 10 шт., ОСОБА_10 - 8 шт., ОСОБА_19 6 шт., ОСОБА_20 6 шт., ОСОБА_21 10 шт., ОСОБА_22 10 шт., ОСОБА_23 11 шт.).

Окрім цього, частина зазначених покупців, зокрема, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , є суб`єктами підприємницької діяльності згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 2, а.с. 79-84), тому придбання ними шин у невеликій кількості, які можуть використовуватися, серед іншого, і в підприємницькій діяльності, є обґрунтованим та не позбавлене розумної економічної причини (ділової мети).

Водночас щодо разового придбання окремими фізичним особами автомобільних шин у необґрунтовано великій кількості ( ОСОБА_7 усього 831 шт., ОСОБА_6 усього 269 шт., ОСОБА_3 усього 349 шт., ОСОБА_2 усього 268 шт., ОСОБА_5 усього 130 шт., ОСОБА_8 усього 210 шт., ОСОБА_1 усього 439 шт), слід зазначити таке.

Частина із зазначених осіб допитані у судовому засідання в якості свідків, зокрема, ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .

За наслідками допиту зазначених свідків прослідковується ідентичність показів та встановлених судом обставин. Зокрема, в усіх свідків приблизно однакова мета придбання шин "інвестиція", збереження коштів, для власних потреб. Усі свідки не працевлаштовані та не мають регулярного доходу або ж є пенсіонерами та залучали родини для придбання шин, а також кошти батьків, дружин тощо. Свідки придбавали шини в кількості від 210 до 831 шт на одну особу. Жоден із зазначених осіб, придбаваючи шини у такій кількості, не реалізував їх оптом (в поодиноких випадках продавали у невеликій кількості сусідам, знайомим чи передавали на потреби ЗСУ без підтвердження такої передачі). У всіх свідків значна частина придбаних шин перебуває на зберіганні. У двох свідків одинакові акти огляду приміщень, підписані одноосібно старостою села, що на переконання суду не є належними та достовірними доказами в розумінні статті 75 КАС України. Жоден із таких покупців не є суб`єктом підприємницької діяльності чи іншим представником господарюючого суб`єкта. Також всі свідки не орієнтуються в точному розмірі оплачених за товар сум, які є значними, а також щодо залишку ТМЦ (шин), які з їх слів, знаходяться у них на зберіганні.

Також відповідно до наявних в матеріалах справи відповідей на запити від 14.09.2023 №0919-2023-0001119 та №0919-2023-0001120 (том 2, а.с.234-24) щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, які охоплюють періоди з 3 кварталу 2013 року по 2 квартал 2023 щодо осіб, які придбавали у позивача шини у значній кількості ( ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 ) відсутня інформація про доходи у періоди, які передували спірним придбанням шин, або містяться відомості про нарахування періодично у невеликому розмірі заробітної плати чи певної допомоги або іншого доходу у невеликому розмірі (вартість подарунків, призів, страхові виплати, виплати профспілки, додаткове благо тощо). Лише дехто із зазначених осіб отримував дохід у відносно більшому розмірі (разово) від продажу рухомого майна ( ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ), однак суми таких доходів є значно меншими від вартості придбаних ними у ТОВ «Наварка» шин.

Згідно з показами, свідки вивозили шини невеликими транспортними засобами, які їм не належать, та якими доводилося здійснювати по кілька раз виїзди до складу продавця. При цьому, у випадку з ОСОБА_1 доводилося їздити з Чернівецької в Івано-Франківську область до складу продавця шість раз.

Такі обставини щодо придбання фізичними особами, які не мають регулярного доходу, не мають власного вантажного транспорту для вивезення зі складу покупця шин у великій кількості, що зумовило здійснення багаторазових виїздів до складу продавця, фактична відсутність подальшої реалізації таких шин, явно не узгоджуються з розумними економічними причинами таких операцій, тобто такі операції позбавлені ділової мети.

З огляду на вищенаведене, оцінивши в сукупності всі обставини, встановлені під час розгляду цієї справи, суд погоджується з висновком контролюючого органу в частині відсутності реального характеру господарських відносин ТОВ «Наварка» із такими фізичними особами: ОСОБА_7 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_1 та безпідставного відображення в бухгалтерському обліку операцій, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах, загальний обсяг ПДВ по яких становить 557867,98 грн.

Зважаючи на викладене, суд частково погоджується з визначенням контролюючим органом податкового зобов`язання з ПДВ по невстановлених залишках шин на суму ПДВ 557867,98 грн, а не як встановив контролюючий орган за результатами висновку про нереальність господарських операцій ТОВ «Наварка» з усіма контрагентами фізичними особами.

Таким чином, позивач допустив заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2022 року на суму 274236,98 грн (557 867,98 грн зобов`язання з ПДВ по невстановлених залишках шин 283631 грн ПДВ, яке задеклароване позивачем у податкові декларації за грудень 2022 року (за виключенням суми податкового кредиту по ТОВ «Владі ЛТД» в розмірі 97296 грн), який підлягав донарахуванню.

Окрім цього, підлягали донарахуванню штрафні санкції в розмірі 25% нарахованих на суму основного зобов`язання з ПДВ, що становлять 68559,25 грн (274236,98 грн х 25%).

Тобто загальна сума грошових зобов`язань, яка підлягала нарахуванню згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» становить 342796,23 грн (274236,98 грн основного платежу по ПДВ та 68 559,25 грн штрафних санкцій, однак спірним рішенням форми «Р» від 24.04.2023 №003304/0701 збільшено суму грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 379350,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 303480,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 75870,00 грн

Тобто позивачу зазначеним рішенням безпідставно збільшено суму грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 36553,77 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 29243,02 грн (303480,00 грн 274236,98 грн) та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7310,75 грн (75870,00 грн 68559,25 грн).

Зважаючи на викладене, податкове повідомлення-рішення форми Р від 24.04.2023 №003304/0701 підлягає скасуванню в частині, що становить 36 553 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривні 77 копійок від загально визначеної суми грошового зобов`язання, з яких 29 243 (двадцять дев`ять тисяч двісті сорок три) гривні 02 копійки сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість та 7 310 (сім тисяч триста десять) гривень 75 копійок штрафні (фінансові) санкції.

Також оскільки під час розгляду цієї справи спростовано висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операції ТОВ «Наварка» з ТОВ «Владі ЛТД» є помилковим висновок щодо завищення від`ємного значення податкового зобов`язання в сумі 97296 грн (380927 грн 283631 грн).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми В4 від 24.04.2023 №003310/0701 підлягає скасуванню в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що становить 97 296 (дев`яносто сім тисяч двісті дев`яносто шість) гривень 00 копійок

За наведених підстав та вказаних правових норм, позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд зазначає, що платіжними інструкціями №16 від 04.05.2023, №17 від 04.05.2023 та №19 від 16.05.2023 підтверджується сплата позивачем судового збору у загальному розмірі 11 404, 16 грн (том 1, а.с.1-3).

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи та часткового задоволення позовних вимог, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в частині задоволених вимог, що пропорційно складає 17,6% від загальної суми позовних вимог та становить 2007,13 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області форми Р від 24.04.2023 №003304/0701 в частині, що становить 36 553 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривні 77 копійок від загально визначеної суми грошового зобов`язання, з яких 29 243 (двадцять дев`ять тисяч двісті сорок три) гривні 02 копійки сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість та 7 310 (сім тисяч триста десять) гривень 75 копійок штрафні (фінансові) санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області форми В4 від 24.04.2023 №003310/0701 в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що становить 97 296 (дев`яносто сім тисяч двісті дев`яносто шість) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Наварка (код ЄДРПОУ - 44516155) сплачений ним судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2007 (дві тисячі сім) гривень 13 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Наварка, адреса: вул. Стуса, буд. 46, смт Кути, Косівський р-н, Івано-Франківська обл., 78665, код ЄДРПОУ - 44516155.

відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП 43968084.

Рішення складене в повному обсязі 17 жовтня 2023 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.