Постанова

від 18.10.2023 по справі 400/1510/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1510/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Турецької І.О.,

Зуєвої Л.Є.,

за участю: секретар судового засідання Цехмейстренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, прийняте у складі суду судді Птичкіної В.В. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради, третя особа: Миколаївська обласна рада про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради, в якому позивач просив суд про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою вулиця Миколаївська, 21, м. Миколаїв, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що провів перевірку об`єкта відповідача, за результатами якої виявив особливо небезпечні порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області задоволено. Застосовано до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради захід реагування у виді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв, 54018, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення прийняте внаслідок неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час перевірки посадовими особами встановлено всього п`ять порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які мали місце на території, в будівлях та приміщеннях відповідача, з яких станом на 08 вересня 2023 року залишились не усунутими два порушення, зо не враховано судом першої інстанції. Апелянт вказує, що залишені не виконаними порушення, а саме переобладнання складських приміщень хірургічного корпусу та встановлення «Системи протипожежного захисту», потребують значних коштів та певного часу, при цьому відповідачем продовжується робота щодо вирішення питань по усуненню виявлених порушень.

Апелянт зазначає, що відповідач є об`єктом критичної інфраструктури, яке під час війни виконує свої статутні завдання та надає пацієнтам відповідно до чинного законодавства на безоплатній та платній основі послуги третинної високоспеціалізованої стаціонарної медичної допомоги, у тому числі екстреної (невідкладної), необхідної для належного забезпечення профілактики, діагностики та лікування хвороб, травм, отруєнь чи інших розладів здоров`я у дітей віком від 0 до 18 років, а також вимушених переселенців з інших областей України, які постраждали від військової агресії рф. На думку апелянта, в умовах війни саме зупинення роботи обласної дитячої клінічної лікарні створює передумови збільшенню загроз життю та здоров`ю пацієнтів, а позивач неправильно визначив заходи реагування, які необхідно застосувати в даному випадку з урахуванням вимог законодавства, та поточної ситуації в країні.

Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення та безпідставність доводів апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу 12.12.2019 № 612 та посвідчення на проведення перевірки від 17.01.2020 № 50 посадові особи позивача з 17.01.2020 по 20.01.2020 здійснили позапланову перевірку об`єкта відповідача Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради, розташованого за адресою: вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт від 20.01.2020 № 44, в якому зафіксовані порушення, зокрема, і такі, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Акт перевірки підписаний керівником Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради без зауважень. Примірник акта вручений відповідачу 20.01.2020.

Відповідач частково усунув виявлені перевіркою порушення, що підтверджується актами перевірки від 09.07.2020 № 135, від 08.05.2023 та визнається сторонами у справі.

За повідомленням позивача (клопотання від 09.05.2023), неусунутими залишаються такі порушення:

- складські приміщення, що розташовані в підвалі хірургічного корпусу не забезпечено приямками з віконними прорізами (порушено пункт 2.13 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів треба регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи).

- під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема усі приміщення хірургічного та поліклінічного корпусів не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) (порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»).

На підставі висновків Акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 21.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не подав суду доказів усунення виявлених перевіркою порушень в повному обсязі, при цьому існування (неусунення) хоча б одного з порушень, встановлених органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За змістом пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

Згідно з частиною першою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Частиною другою цієї статті встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписами статті 70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Аналіз наведених у розділі V цієї постанови правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, ухваленим у справі за позовом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відтак, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

У розглядуваному випадку спірним є питання доцільності обрання виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в Акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що наданий час неусунутими залишились два порушення, а саме:

- складські приміщення, що розташовані в підвалі хірургічного корпусу не забезпечено приямками з віконними прорізами (порушено пункт 2.13 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів треба регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи).

- під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема усі приміщення хірургічного та поліклінічного корпусів не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) (порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»).

Колегія суддів зауважує, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Водночас, з огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а настання таких наслідків судом під час розгляду справи не встановлено і це належним чином не доведено матеріалами справи, на явність вказаних порушень не дозволяє суду беззаперечно стверджувати, що не усунення вказаних порушень прямо загрожує життю та здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.11.2019 року по справі №820/4971/16.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 19 травня 2020 року (справа № 420/5156/18), згідно яких під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що особливістю даного спору є те, що суб`єктом господарювання, який перевірявся Головним управлінням ДСНС України у Миколаївській області на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є заклад охорони здоров`я - КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня», а рішення адміністративного суду про застосування заходів реагування, яке наразі є предметом апеляційного перегляду, прийняте в умовах дії воєнного стану.

Відповідно до вимог ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Положеннями ст. 51 Конституції України зокрема встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Апеляційний суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» фактично призведе до зупинки роботи лікарні та, відповідно, надання медичних послуг громадянам у межах Миколаївської області, зокрема неповнолітнім дітям та вимушеним переселенцям.

Загальновідомим є той факт, що вторгнення російської федерації в Україну зумовило критичне навантаження на систему охорону здоров`я, що пов`язано не тільки зі знищенням та руйнуванням медичних закладів, але й підвищенням попиту громадян на різні види медичної допомоги, які не були пріоритетними до війни.

Слід також враховувати, що статті 4 положеннями Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-IX (далі Закон 1882-IX) передбачено, що захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України.

Статтею 1 зазначеного Закону закріплено, що життєво важливі функції та/або послуги - функції та/або послуги, реалізація яких забезпечується органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами, суб`єктами господарювання та організаціями будь-якої форми власності, збої, переривання та порушення надання яких призводять до швидких негативних наслідків для національної безпеки.

Частиною 4 статті 9 Закону 1882-IX визначено, що до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належить, зокрема охорона здоров`я.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, втручання держави, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Дотримання необхідного балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами є важливою вимогою демократичного суспільства та складовою принципу верховенства права, що підтверджується численними висновками ЄСПЛ.

На переконання суду, повне зупинення роботи обласної дитячої лікарні в умовах повномасштабної війни не є пропорційним, фактично обмежує конституційні права громадян на охорону здоров`я, при цьому суспільна шкода у вигляді можливих наслідків повного зупинення роботи лікарні є значно більшою, ніж суспільний інтерес, який полягає у приведенні будівель до повної відповідності встановленим нормам пожежної безпеки.

В даному випадку йдеться про права та інтереси не лише відповідача, а й усіх мешканців територіальної громади, які будуть позбавлені у тому числі й невідкладної медичної допомоги.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги стратегічне значення закладу охорони здоров`я у воєнний час, а також те, що порушення, які ще перебувають у процесі усунення відповідачем самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, колегія суддів вважає, що у даному випадку захід реагування, який просить застосувати позивач, не відповідає критерію пропорційності.

Водночас, суд першої інстанції не врахував особливостей цієї справи та статусу відповідача в умовах війни і застосував крайній захід реагування у вигляді повного зупинення роботи будівель лікарні, що є неприпустимим. При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 липня 2023 року у справі № 460/12426/21.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з огляду на характер встановлених порушень, у межах даної справи не вбачається можливості для застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення, оскільки зупинення експлуатації усіх приміщень хірургічного та поліклінічного корпусів, в яких встановлено порушення правил пожежної безпеки, фактично призведе до неможливості лікарні виконувати свої основні функції, тобто фактично до повного зупинення її роботи. В свою чергу, неприпустимим є зупинення експлуатації приміщень, що розташовані в підвалі хірургічного корпусу, оскільки в умовах війни підвальні приміщення можуть використовуватись в якості укриті під час повітряних тривог в умовах постійних ракетних обстрілів держави-агресора.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, серед іншого, зазначено, що позовні вимоги заявлено щодо часткового зупинення діяльності медичного закладу районного рівня - центральної районної лікарні, що передбачає обмеження конституційного права громадян, передбаченого статтею 49 Конституції України та може вплинути на реалізацію обов`язків держави щодо створення умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Також зазначено, що відповідачем частково усунуто виявлені позивачем порушення вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді часткового зупинення роботи відповідача, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також з огляду на призначення підприємства, яке пов`язане з забезпеченням медичного обслуговування громадян.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст, 292, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради, третя особа: Миколаївська обласна рада про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька

Суддя: Л.Є. Зуєва