Постанова

від 18.10.2023 по справі 600/3715/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3715/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

18 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області, яка полягає у відмові у призначенні ОСОБА_1 страхової виплати, передбаченої статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (ідентифікаційний код: 41314497) призначити та виплатити ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області від 06.12.1996, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) страхову виплату, передбачену статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в 300-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому ОСОБА_1 встановлено групу інвалідності.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачподав апеляційну скаргу, в якій з покликанням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статті 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно копії витягу з медичної карти №2195, позивач у період з 29.10.2020 року по 20.11.2020 року перебував на стаціонарному лікуванні в ОКНП «Чернівецька обласна лікарня» з діагнозом: негоспітальна н/часткова двобічна пневмонія III група, після перенесеного Ковід-19 в стадії неповного розсмоктування. В подальшому, в період з 21.11.2020 року по 07.12.2020 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Клішковецький центр ПМСД», про що свідчить копія виписки з медичної картки №176.

Відповідно до акту розслідування гострого професійного захворювання №1, що стався 29.10.2020 року в КНП «Клішковецький центр первинної медико-санітарної допомоги» від 21.07.2021 року встановлено, що «…На підставі матеріалів розслідування обставин захворювання, результатів аналізів державної установи «Чернівецькій обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров`я України» від 31 жовтня 2020 року №105697, картки епідеміологічного обстеження №1864, яка складена лікарем-епідемологом ОСОБА_2 Кельменецької міжрайонної філії Державної установи «Чернівецький обласний лабораторний центр МОЗ України», висновку лікаря з професійної патології ОСОБА_3 від 24 червня 2021 року, та консультативного висновку лікаря-інфікціоніста КНП «Хотинська БПЛ» ОСОБА_4 від 22 червня 2021 року керуючись підпунктом 15 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, комісія дійшла висновку, що випадок захворювання, який стався 29 жовтня 2020 року з головним лікарем КПП «Клішковецький центр ПМСД» ОСОБА_1 визнається таким, що пов`язаний з виробництвом та береться на облік КНП «Клішковецький центр ПМСД…».

Судом також встановлено, що згідно довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №590337 від 19.10.2021 року (огляд первинний) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності загальне захворювання. Натомість, згідно довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 577331 від 16.08.2022 року (огляд повторний) ОСОБА_1 повторно визначено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності професійне захворювання.

Згідно з довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 049239 від 16.08.2022 року ОСОБА_1 визначено 40% втрати професійної працездатності до 01.09.2023 року (період проведення огляду з 20.07.2022 року по 16.08.2022 року). При цьому, згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (надається виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) до довідки серії 12 ААА № 049239 від 16.08.2022 року, визначено причину втрати працездатності професійне захворювання; дата встановлення страхового випадку 29.10.2020 року.

13.09.2022 року позивачем подано до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області заяву про нарахування та виплати страхової виплати відповідно до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року №498, як особі з інвалідністю ІІІ групи, отриманою внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19, що настала під час виконання професійних обов`язків.

Листом від 20.09.2022 року №1342-02-1 відповідач повідомив позивача про те, що аналіз документів, що надані позивачем, не дають підстав вважати його особою, як має право на виплату. Зокрема, відповідно до Акту № 1, доданого до заяви, комісією з розслідування встановлено, що випадок захворювання, що пов`язаний з виробництвом стався 29 жовтня 2020 року. Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, втрата працездатності встановлена 20 липня 2022 року. Законодавством не передбачено надання страхових виплат, якщо групу інвалідності та ступінь втрати працездатності у відсотках встановлено в період, що перевищує один рік з дня захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження. Враховуюче вищезазначене, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернівецькій області відмовлено позивачу у призначенні страхової виплати, передбаченої статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд прешої інстанції дійшов висновку, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернівецькій області дійшло правильного висновку щодо відсутності правових підстав для нарахування та виплати страхової виплати ОСОБА_1 , у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та втрати 40% працездатності, оскільки виявлення у позивача інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, а в подальшому встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності у зв`язку з цією хворобою відбулося поза межами строку в один рік, як визначено пунктом 1 частини 2 статті 39 Закону №1645-III та пунктом 2 Порядку №498.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні відносини між сторонами щодо підстав забезпечення Державою страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я, зумовлених захворюванням на інфекційні хвороби, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб, та порядку і розмірів їх виплат регулюються правовими нормами Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 6 квітня 2000 року N 1645-III (надалі - Закон N 1645-III), що були чинні на день їх виникнення.

За приписами статті 39 Закону N 1645-III захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають обов`язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов`язане з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження - залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

Розмір та порядок здійснення страхових виплат, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм надання Фондом соціального страхування України (далі - Фонд) страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі їх захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та членам їх сімей у разі смерті медичного працівника внаслідок інфікування такою хворобою, передбачених статтею 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", а також розміри таких страхових виплат визначені в Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 р. N 498 (надалі - Порядок № 498).

Цей Порядок визначає механізм надання Фондом соціального страхування України (далі - Фонд) страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі їх захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та членам їх сімей у разі смерті медичного працівника внаслідок інфікування такою хворобою, передбачених статтею 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", а також розміри таких страхових виплат.

Відповідно до п. 2 Порядку № 498 у разі встановлення медичному працівникові групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, виплата проводиться разово у таких розмірах:

400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю I групи;

350-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю II групи;

300-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю III групи.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що медичний працівник має право на разову виплату, розмір якої встановлюється в кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб в залежності від групи інвалідності такого працівника, яка пов`язана із захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненим коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

При цьому, суд наголошує, що група інвалідності, як і ступінь втрати працездатності мають бути встановлені протягом одного календарного року після захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

Відмовляючи позивачу у призначенні страхової виплати, передбаченої статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645, відповідач послався на те, що законодавством не передбачено надання страхових виплат, якщо групу інвалідності та ступінь втрати працездатності у відсотках встановлено в період, що перевищує один рік з дня захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

З цього приводу суд зазначає, що згідно довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №590337 від 19.10.2021 року (огляд первинний) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності загальне захворювання.

Натомість, згідно довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 577331 від 16.08.2022 року (огляд повторний) ОСОБА_1 повторно визначено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності професійне захворювання.

Згідно з довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 049239 від 16.08.2022 року ОСОБА_1 визначено 40% втрати професійної працездатності до 01.09.2023 року (період проведення огляду з 20.07.2022 року по 16.08.2022 року). При цьому, згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (надається виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) до довідки серії 12 ААА № 049239 від 16.08.2022 року, визначено причину втрати працездатності професійне захворювання; дата встановлення страхового випадку 29.10.2020 року.

Отже, вказані довідки свідчать про те, що ІІІ група інвалідності, причина інвалідності професійне захворювання, була встановлена позивачу 16.08.2022, тобто поза межами одного року з дня захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження (29.10.2020), що згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 39 Закону №1645-III та пункту 2 Порядку №498.

При цьому суд зазначає, що умови виплати страхових виплат чітко визначені Порядком №498 та не пов`язані з будь-якими іншими, окрім визначених ним умовами чи підставами для нарахування й виплати страхових виплат. З огляду на викладене, суд відхиляє доводи представника позивача щодо нівелювання вимог Порядку №498.

Щодо доводів апелянта про те, що третя група інвалідності встановлена позивача протягом одного року з дня захворювання на коронавірусну хворобу, що підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12АААв №590337 від 19.10.2021, то колегія суддів зазначає, що згідно вказаної позивачем довідки йому встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності загальне захворювання, що не відповідає умовам для отримання страхових виплат згідно Порядку №498.

Суд звертає увагу на те, що положення Порядку №498 не суперечать положенням пункту 1 частини 2 статті 39 Закону 1645-III, оскільки вимога встановлення працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, міститься у Законі №1645-ІІІ.

Таким чином, як правильно зазначено судом першої інстанції, у спірних правовідносинах не було дотримано строку в один рік, встановленого Порядком №498, який є однією з обов`язкових умовою для отримання страхових виплат згідно з цим Порядком.

Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмовляючи позивачу у нарахуванні та виплати страхової виплати, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 39 Закону №1645-III та пунктом 2 Порядку №498, в 300-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено групу інвалідності, відповідач діяв на підставі Конституції та законів України, натомість з матеріалів справи не вбачається порушення прав позивача.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.